Решение № 140575951, 13.10.2026, Волочиський районний суд Хмельницької області

Справа № 671/1400/26

13 жовтня 2026 року

2/671/1162/2026

РІШЕННЯ

іменем України

13 жовтня 2026 року м. Волочиськ

Волочиський районний суд Хмельницької області у складі:

головуючого судді Андрущенка О.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Ковбасюк Т.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Волочиськ цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

Представник ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 260818 від 25.12.2019 в розмірі 36196,64 грн., а також судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 25.12.2019 між ТОВ «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено Договір № 260818.

Відповідно до умов кредитного договору відповідачу надано кредит у розмірі 19341,00 грн.

29.04.2020 укладено Договір № Ф29-04/20 відповідно до умов якого ТОВ «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС» відступило на користь ТОВ «ФК «СІТІ ФАНАНС» право вимоги за кредитними договорами до позичальників.

01.12.2025 укладено договір № 01-12/25 відповідно до умов якого ТОВ «ФК «СІТІ ФАНАНС» відступило на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників.

Відповідач не виконує свої зобов`язання, грошові кошти не повертає, проценти за користування коштами не сплачує, у зв`язку з чим утворилася заборгованість 36196,64 грн., з яких: 19341,00 грн. тіло кредиту; 13954,49 грн. проценти первісного кредитора; 2901,15 грн. заборгованість за комісією.

На підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу надано докази, які містяться в матеріалах справи.

21.07.2026 відповідач подала до суду відзив на позов, заперечуючи щодо стягнення заборгованості за відсотками в повному обсязі, так як в Договорі відсутні докази із визначенням процентної ставки на яку посилається позивач. Тому просить відмовити в задоволенні вимог щодо стягнення відсотків та будь-яких інших штрафних санкцій за договором.

27.07.2026 представником позивача надано до суду відповідь на відзив посилаючись на те, що даний Договір підписано власноручним підписом відповідача після належного ознайомлення з текстом. У розрахунку заборгованості чітко вказано з чого складається заявлена сума заборгованості, відповідно до яких умов Договору та за який період нараховано. Враховуючи викладене, стягувачем правомірно нараховано відсотки.

Ухвалою Волочиського районного суду Хмельницької області від 08 липня 2026 року позовна заява прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі, справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Клопотання про проведення судового засідання до суду від сторін не надходило.

Оскільки особи, які беруть участь у справі в судове засідання не викликалися, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини, дійшов наступного висновку.

Згідно ст.ст. 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися у встановлений зобов`язанням строк, належним чином відповідно до умов договору, вимог закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Статтею 1054 ЦК передбачено, що кредит надається на умовах встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно положень ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно ст.ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Згідно ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Отже, обсяг і зміст прав, що переходять до нового кредитора, залежать від зобов`язання, в якому здійснюється відступлення права вимоги.

Цивільне законодавство передбачає заміну кредитора в будь-якому зобов`язанні, за винятком зобов`язань, нерозривно пов`язаних з особою кредитора (ст. 515 ЦК України). При цьому заборона на відступлення права вимоги має встановлюватися законом або договором.

Таким чином відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов`язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (ч. 3 ст. 656 ЦК України); (б) дарування (ч. 2 ст. 718 ЦК України); (в) факторингу (глава 73 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Отже, для стягнення заборгованості за кредитним договором суд на підставі відступлення права вимоги до інших осіб, повинен перевірити на підставі належних та допустимих доказів як факт наявності в Клієнта права вимоги до боржників, так і факт переходу права вимоги до Фактора, зокрема, здійснення повної оплати Фактором Клієнту права вимоги, що переходить.

25.12.2019 між ТОВ «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС» і ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 260818 (далі Договір), що підписаний власноручним підписом позичальника.

Відповідно умов Договору сума кредиту 19341,00 грн.; строк кредиту 15 днів до 09.01.2020 (п. 1.3.); з 1 по 15 день позичальник сплачує проценти за кожен день користування кредитом у розмірі 0,5200%; в момент повернення фінансового кредиту сплачується процент за користування грошовими коштами за останній день строку користування кредиту 15,00% від суми кредиту 2901,15 грн. (п. 1.4.).

Пунктами 1.5., 1.6. Договору передбачено, що у випадку несплати процентів у строк встановлений п. 1.3., позичальник підтверджує намір та надає згоду на продовження строку дії цього Договору до 22.01.2020. Після продовження троку дії Договору позичальник сплачує проценти з 16 по 28 день у розмірі 4,95% за кожен день користування кредитом.

Строк дії Договору 28 днів з моменту підписання цього Договору (п. 1.9. Договору).

Первісний кредитор свої зобов`язання за Договором виконав та надав відповідачу грошові кошти у розмірі 19341,00 грн., що підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем.

Умовами Договору чітко передбачена відсоткова ставка за конкретні періоди користування кредитними коштами, а також розрахунком заборгованості підтверджується нарахування процентів за кожен день, у відповідності до встановленої Договором відсоткової ставки:

- з 25.12.2019 по 08.01.2020 (15 днів) ставка 0,52% нараховано проценти у розмірі 1508,60 грн.;

- з 09.01.2020 по 21.01.2020 (13 днів) ставка 4,95% нараховано проценти у розмірі 12445,94 грн.;

за останній день строку кредиту 22.01.2020 2901,15 грн. (згідно п. 1.4. Договору).

Відповідач не виконала свої зобов`язання, грошові кошти не повертає, проценти за користування коштами не сплачує, у зв`язку з чим утворилася заборгованість, в розмірі 36196,64 грн., з яких: 19341,00 грн. тіло кредиту; 13954,49 грн. проценти; 2901,15 грн. проценти за останній день користування кредитом.

29.04.2020 між ТОВ «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС» та ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС» укладено Договір факторингу № Ф29-04/20, відповідно до умов якого ТОВ «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС» відступило ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС» право вимоги до позичальників, в тому числі за Договором.

Відповідно до Реєстру боржників до Договору факторингу ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 36196,64 грн., з яких: 19341,00 грн. тіло кредиту; 13954,49 грн. проценти; 2901,15 грн. проценти за останній день користування кредитом.

На підставі доказів, що знаходяться в матеріалах справи, суд приходить до висновку про обґрунтованість переходу прав вимоги від ТОВ «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС» до ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС».

01.12.2025 між ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС» та ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» укладено Договір факторингу № 01-12/25, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС» відступило ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» право вимоги до позичальників, в тому числі за Договором.

Відповідно до Реєстру боржників № 2 до Договору факторингу ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 36196,64 грн., з яких: 19341,00 грн. тіло кредиту; 13954,49 грн. проценти первісного кредитора; 2901,15 грн. проценти за останній день користування кредитом.

На підставі доказів, що знаходяться в матеріалах справи, суд приходить до висновку про обґрунтованість переходу прав вимоги від ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС» до ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС».

Кредитор, надавши обумовлені договором кошти, свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, натомість ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання належним чином не виконала, у зв`язку з чим наявна заборгованість за Договором в розмірі 36196,64 грн.

Суд не знаходить підстав для зменшення розміру процентів за користування кредитом, оскільки, вони є платою за користування коштами та не відносяться до поняття неустойки. Аналогічна позиція закріплена в п. 27 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних відносин».

Таким чином, внаслідок неналежного виконання зобов`язань за кредитним договором ОСОБА_1 порушила обумовлені договором строк і порядок повернення суми кредиту, а також визначені діючим цивільним законодавством України вимоги до виконання зобов`язань, у зв`язку з чим позовні вимоги про стягнення з неї суми заборгованості за кредитом у розмірі 36196,64 грн. ґрунтуються на законі, отже підлягають задоволенню.

Представник позивача заявив клопотання про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу в розмірі 13000,00 грн.

В обґрунтування клопотання зазначив, що попередній розрахунок суми судових витрат включає в себе витрати понесені із зверненням позивача за наданням правничої допомоги згідно Договору про надання правничої допомоги № 02-07/2024 від 02.07.2024.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає клопотання обґрунтованим з наступних підстав.

Статтею 133 ЦПК України передбачено види судових витрат, які складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи в суді.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

До матеріалів позовної заяви представником позивача додано Договір № 02-07/2024 про надання правової допомоги від 02.07.2024 згідно якого, адвокатське об`єднання «ЛІГАЛ АССІСТАНС» прийняло на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» та у Витягу з Акту № 36 про надання юридичної допомоги допомоги від 29.05.2026 погоджено вартість надання послуг.

Згідно вказаного вище Акту сторони погодили надання правових послуг, вартість яких становить 13000,00 грн., та включає наступне:

- надання усної консультації (2 години) 4000,00 грн.;

- складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду (3 години) 9000,00 грн.

Вирішуючи питання обґрунтованості щодо стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 13000 грн. суд зазначає наступне.

За висновком, викладеним у пункті 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19), при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Аналіз зазначеної постанови свідчить про те, що вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд має пересвідчитись, що заявлені витрати є співмірними зі складністю справи, а наданий адвокатом обсяг послуг і витрачений час на надання таких послуг відповідають критерію реальності таких витрат. Також суд має врахувати розумність розміру витрат на професійну правничу допомогу та чи не буде їх стягнення становити надмірний тягар для іншої сторони.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція), застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine), заява № 19336/04, § 268).

Тобто, вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд має враховувати складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціну позову та (або) значенням справи для сторони.

В той же час, відповідно до ч.ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідач не подала жодних заперечень з приводу не співмірності витрат позивача на правничу допомогу.

Суд не вправі самостійно перебирати на себе обов`язок сторони щодо оспорювання понесених іншою стороною витрат на правничу допомогу.

Таким чином, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача понесених витрат на правничу допомогу в повному розмірі.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь позивача понесені ним витрати по сплаті судового збору в сумі 2662,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 76-82, 89, 141, 263-265 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» заборгованість за кредитним договором № 260818 від 25.12.2019 в розмірі 36196 (тридцять шість тисяч сто дев`яносто шість) грн. 64 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» витрати на правову допомогу в розмірі 13000,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» сплачений судовий збір в сумі 2662,40 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Реквізити сторін:

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС», ЄДРПОУ 42640371, юридична адреса: 03150, м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, оф. 521;

Представник позивача: Сердійчук Ярослава Ярославівна;

Представник позивача: Ушакова Марія Ігорівна, РНОКПП НОМЕР_1 , адреса здійснення діяльності: 03150, м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, оф. 521;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ;

Представник відповідача: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса здійснення діяльності: АДРЕСА_2 .

Суддя