Постановление суда № 140572213, 14.10.2026, Миколаївський районний суд Миколаївської області

Миколаївський районний суд Миколаївської області

Справа № 945/1750/26

Провадження № 2/945/1853/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2026 року м. Миколаїв

Миколаївський районний суд Миколаївської області у складі

головуючого судді Павленко І.В.,

за участю секретаря судового засідання Сербиної К.Ю.,

позивача ОСОБА_1 (в режимі ВКЗ),

представника відповідача АТ «Миколаївобленерго» Іванцової Н.М,

під час розгляду у відкритому судовому засіданні в місті Миколаїв заяви позивача ОСОБА_1 у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Миколаївобленерго», Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївська електропостачальна компанія», про зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

14 липня 2026 року ОСОБА_1 (далі - позивач), через систему «Електронний суд», звернулась до Миколаївського районного суду Миколаївської області із позовною заявою до АТ «Миколаївобленерго», ТОВ ««Миколаївська електропостачальна компанія» (далі - відповідачі), в якій просить: визнати незаконними нарахування заборгованості за електричну енергію в частині, що не підтверджується фактичним споживанням електроенергії та належними доказами; зобов`язати ТОВ «Миколаївська електропостачальна компанія» провести повний перерахунок заборгованості з урахуванням фактичного споживання електричної енергії та виключити незаконно нараховані суми, якщо їх неправомірність буде встановлена судом; визнати незаконною відмову АТ «Миколаївобленерго» у відновленні електропостачання квартири за адресою: АДРЕСА_1 ; зобов`язати АТ «Миколаївобленерго» відновити електропостачання квартири після усунення перешкод, визначених судовим рішенням.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15 липня 2026 року визначено головуючим суддею (суддею-доповідачем) Павленко І.В.

Ухвалою Миколаївського районного суду Миколаївської області від 16 липня 2026 року позовну заяву залишено без руху.

20 липня 2026 року позивач, через систему «Електронний суд», подала до Миколаївського районного суду Миколаївської області позовну заяву (в новій редакції).

Ухвалою Миколаївського районного суду Миколаївської області від 21 липня 2026 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі, постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено перше судове засідання на 26 серпня 2026 року о 13 годині 00 хвилин.

27.07.2026 надійшов відзив на позовну заяву від ТОВ «Миколаївська електропостачальна компанія».

04.08.2026 надійшов відзив на позовну заяву від АТ «Миколаївобленерго».

26.08.2026 у зв`язку з неявкою учасників справи судове засідання було відкладене на 22.09.2026.

У судове засідання 22.09.2026 позивач повторно не з`явився, у зв`язку з чим ухвалою Миколаївського районного суду Миколаївської області від 22 вересня 2026 року судове засідання відкладено на 14.10.2026. Явку позивача визнано обов`язковою.

09.10.2026 від позивача ОСОБА_1 через підсистему Електронний суд надійшла заява де вона просить: 1.Терміново відновити електропостачання до моєї квартири та відновити кабель, який проходить в під`їзді та замурований та був пошкоджений навмисно представниками Обленерго та за моєї відсутності ! 2.Скасувати незаконну постанову судового виконавця про арешт моєї мінімальної пенсії та арешт всіх карток моїх та моєї доньки ОСОБА_2 в банках України (начебто на підставі рішення Миколаївського райсуду) - я маю право користуватись коштами на своїй єдиній банківський картці на яку надходять тільки пенсійні виплати, якщо ці кошти не перевищують 17294грн./місяць, а моя пенсія складає всього 3500грн. за місяць! 3.Стягнути з представників відповідача кошти за завдані нам матеріальні та моральні збитки, які я оцінюю в 100000грн.! 4.Прошу також забезпечити мою участь в засіданні шляхом відеозвязку, тому що я знаходжусь за кордоном.

Ухвалою Миколаївського районного суду Миколаївської області від 12.10.2026 заяву позивача ОСОБА_1 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено. Постановлено судові засідання з розгляду цивільної справи № 945/1750/26 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Миколаївобленерго», Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївська електропостачальна компанія», про зобов`язання вчинити певні дії, проводити у режимі відеоконференції з позивачем ОСОБА_1 поза межами приміщення суду з використанням власних засобів зв`язку за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку: vkz.court.gov.ua.

Щодо прохання позивача: 1.Терміново відновити електропостачання до моєї квартири та відновити кабель, який проходить в під`їзді та замурований та був пошкоджений навмисно представниками Обленерго та за моєї відсутності ! 2.Скасувати незаконну постанову судового виконавця про арешт моєї мінімальної пенсії та арешт всіх карток моїх та моєї доньки ОСОБА_2 в банках України (начебто на підставі рішення Миколаївського райсуду) - я маю право користуватись коштами на своїй єдиній банківський картці на яку надходять тільки пенсійні виплати, якщо ці кошти не перевищують 17294грн./місяць, а моя пенсія складає всього 3500грн. за місяць! 3.Стягнути з представників відповідача кошти за завдані нам матеріальні та моральні збитки, які я оцінюю в 100000грн.!, суд зазначає таке.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 43 ЦПК України, учасники справи мають право подавати заяви та клопотання.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 2 ЦПК України, однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є диспозитивність.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до п. 2 ч. 2, ч. 3, 5 ст. 49 ЦПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

У разі подання будь-якої заяви, передбаченої пунктом 2 частини другої, частинами третьою, четвертою цієї статті, до суду подаються докази направлення копій такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає в ухвалі.

Відповідно до ст. 126 ЦПК України, право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Подану позивачем ОСОБА_1 09.10.2026 заяву суд не приймає до розгляду та повертає заявнику оскільки до неї не додано доказів направлення копій заяви іншим учасникам справи, а також оскільки закінчився процесуальний строк на подання вказаної заяви.

Крім того, у постанові ВП ВС від 24.04.2024 у справі № 657/1024/16-ц зазначено таке.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, яке складається з двох елементів - предмета і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц, провадження № 14-473цс18).

Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає в позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки в разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.

Водночас як збільшення або зменшення розміру позовних вимог треба розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Збільшенням розміру позовних вимог не може бути заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені в тексті позовної заяви (аналогічна позиція викладена в постанові ВС від 09.07.2020 у справі № 922/404/19).

Заяву про зміну предмета або підстав позову можна вважати новим позовом у разі, якщо в ній зазначена самостійна матеріально-правова вимога (або вимоги) та одночасно на її обґрунтування наведені інші обставини (фактичні підстави) і норми права (юридичні підстави), які позивач первісно не визначив підставою позову та які у своїй сукупності дають особі право на звернення до суду з позовними вимогами.

У пунктах 6, 7 частини другої статті 43 ЦПК України встановлено, що учасники справи зобов`язані: виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

При цьому при поданні такої заяви позивач має дотримуватися правил вчинення відповідної процесуальної дії, недодержання яких тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ЦПК України.

Крім того, стаття 188 ЦПК України містить правила об`єднання і роз`єднання позовів.

Згідно із частиною першою статті 188 ЦПК України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Однак таке об`єднання позовних вимог можливе саме в одній позовній заяві при зверненні з позовом до суду, а не шляхом подання нового самостійного позову з додатковими похідними вимогами після порушення провадження у справі для його спільного розгляду з первісним позовом.

Оскільки положення частини третьої статті 49 ЦПК України виключають можливість одночасної зміни предмета і підстав позову, то у разі подання позивачем заяви, направленої на одночасну зміну предмета і підстав позову, суд повинен відмовити у прийнятті такої заяви та повернути заявникові. Водночас позивач не позбавлений прав звернутися до суду з новим позовом у встановленому законом порядку.

Ухвала суду першої інстанції про відмову у прийнятті заяви про збільшення розміру позовних вимог відповідно до положень ЦПК України не входить до переліку ухвал, визначеного статтею 353 ЦПК України, на які можуть бути подані скарги окремо від рішення суду.

Крім того, зазначена ухвала не перешкоджає реалізації права позивача на звернення за судовим захистом шляхом пред`явлення позову в частині, на яку збільшено первісні позовні вимоги.

Такий висновок викладено в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі № 761/23218/17 (провадження № 14-172цс19), у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду від 12 вересня 2018 року у справі № 752/1016/17 (провадження № 61-19138сво18), у постанові від 01 листопада 2021 року у справі № 405/3360/17, де зроблено висновок, що право на апеляційне оскарження учасники справи можуть реалізувати у порядку, визначеному процесуальним законом, не зловживаючи їхніми процесуальними правами у спосіб подання апеляційної скарги на ухвалу, що не може бути оскаржена до ухвалення рішення по суті спору й окремо від такого рішення.

Враховуючи, що подана ОСОБА_1 09.10.2026 заява є заявою, направленою на одночасну зміну предмета і підстав позову, крім того, вона порушує правила об`єднання позовних вимог, суд відмовляє у прийнятті такої заяви та повертає її заявникові.

На підставі викладеного, керуючись статтями 43, 49, 188, 260 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити позивачу ОСОБА_1 у прийнятті заяви від 09.10.2026 до розгляду та повернути її заявникові.

Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвала складена та підписана суддею 14.10.2026.

Суддя І.В. Павленко