Решение № 140570004, 07.10.2026, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07 жовтня 2026 рокум. ТернопільСправа № 921/503/26

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Чопка Ю.О. при секретарі судового засідання: Саловській О.А.

розглянув справу

за позовом: Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України", м. Київ

до відповідача: ОСОБА_1 , м.Тернопіль

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Вікторія Агро", м. Тернопіль

про: звернення стягнення на предмет іпотеки

За участю представників від:

Позивача: Вовчук М.В., адвокат ;

Відповідач, Третя особа: не з`явилися.

Зміст позовних вимог, позиція позивача.

Акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" в особі філії Головного управління по м. Києву та Київській області АТ "Ощадбанк" звернулося з позовом до ОСОБА_1 , Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Вікторія Агро", про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням Третьою особою ТОВ "Компанія Вікторія Агро" зобов`язання як за кредитним договором, так і за укладеним з відповідачем у забезпечення виконання основного договору іпотечного договору, щодо повернення 671 418,25 грн. заборгованості за договором кредитної лінії №317/2022 від 25.08.2022 року.

Оскільки виконання зобов`язань за Договором кредитної лінії №317/2022 від 25.08.2022 року забезпечено іпотекою згідно з Договором іпотеки №667 від 25.08.2022, укладеним між Акціонерним товариством "Ощадбанк" та ОСОБА_1 , кредитор - АТ «Ощадбанк» просить звернути стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором.

Позиція Відповідача.

Відповідач відзиву на позовну заяву, в порядку ст. 165 ГПК України, у встановлений ухвалою від 12.08.2026 (про відкриття провадження у справі) строк, не надав.

Проте, у судовому засіданні 02.09.2026 ОСОБА_1 підтвердив те, що він є Фінансовим поручителем за Іпотечним договором №667 від 25.08.2022, надавши в іпотеку належне йому на праві власності майно, а саме житловий будинок та земельну ділянку, з метою задоволення АТ "Ощадбанк", як іпотекодержателем, своїх вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки у випадку неповернення позичальником кредиту наданого згідно Договору кредитної лінії №317/2022 від 25.08.2022.

Позиція Третьої особи.

Третя особа відзиву на позовну заяву, в порядку ст. 165 ГПК України, у встановлений ухвалою від 12.08.2026 (про відкриття провадження у справі) строк, не надала, правом на участь представників у судових засіданнях не скористалася, хоча про місце, дату та час проведення судових засідань Третя особа повідомлялася належним чином, відповідно до ст.ст. 120, 121 ГПК України.

Процесуальні дії суду у справі.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судових справ між суддями від 10.08.2026 головуючим суддею для розгляду справи № 921/503/26 визначено суддю Чопка Ю.О.

Ухвалою суду від 12.08.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №921/503/26 за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 02.09.2026, яке неодноразово відкладалось, з підстав, зазначених в ухвалах суду.

Ухвалою від 23.09.2026 судом постановлено закрити підготовче провадження по справі №921/502/26 та призначити її до розгляду по суті на 07 жовтня 2026 року на 14 год. 45 хв.

Представники відповідача та третьої особи у призначене судове засідання 07.10.2026 не з`явилися, причини неявки не зазначили.

Присутній у призначеному судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Частиною 1 статті 202 ГПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

У судовому засіданні 07.10.2026 суд розпочав розгляд справи №921/503/26 по суті.

07.10.2026 у судовому засіданні суд оголосив скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

25.08.2022 між Акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» в особі філії - Головного управління по м. Києву та Київській області АТ «Ощадбанк» (далі -АТ «Ощадбанк» та/або Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ ВІКТОРІЯ АГРО» (далі - ТОВ «КОМПАНІЯ ВІКТОРІЯ АГРО» та/або Позичальник та/або Третя особа) укладено договір кредитної лінії № 317/2022 (далі - Кредитний договір).

Відповідно до п. 2.1 Кредитного договору, Банк зобов`язується надати на умовах цього Договору, а Позичальник зобов`язується отримати, належним чином використовувати та повернути, в передбачені цим Договором строки, кредит у розмірі визначеному в статті 3 цього договору та забезпечити своєчасну та в належному розмірі сплату процентів за користування кредитом, комісійних винагород та інших платежів в порядку та на умовах визначених цим договором.

Відповідно до п. п. 3.1, 3.2, 3.3, 3.8, 3.9, 3.11 Кредитного договору, сума та валюта максимального ліміту кредитування складає 967 000,000 грн (дев`ятсот шістдесят сім тисяч гривень).

Кредит надається у вигляді відновлювальної кредитної лінії окремими частинами (траншами) з остаточним терміном повернення кредиту не пізніше 24.08.2025. Цільовим призначенням кредиту є поповнення оборотного капіталу. Кредитним договором встановлено графік збільшення/зменшення Діючого ліміту кредитування, а саме: до 24.03.2025 ліміт кредитування складає 967 000,00 грн, з 25.03.2025 до 24.04.2025 ліміт кредитування складає 805 333,00 грн, з 25.04.2025 до 24.05.2025 ліміт кредитування складає 644 666,00 грн, з 25.05.2025 до 24.06.2025 ліміт кредитування складає 483 499,00грн. з 25.06.2025 до 24.07.2025 ліміт кредитування складає 322 332,00грн., з 25.07.2025 до 24.08.2025 ліміт кредитування складає 161 165,00 грн.

Кредит надається траншами в порядку та на умовах передбачених цим Договором, з рахунку для обліку Основної суми боргу в безготівковому порядку на поточний рахунок позичальника ( НОМЕР_1 п.п. 22 п. 1.1 Кредитного договору).

З метою дотримання діючого ліміту кредитування згідно з умовами кредитного договору, Позичальник зобов`язаний не пізніше першого банківського дня наступного періоду здійснити погашення основної суми боргу у сумі, що буде необхідною для дотримання діючого ліміту кредитування на такий наступний період.

Позичальник зобов`язується здійснити погашення основної суми боргу за кожним траншем не пізніше ніж на 365 календарний день з моменту отримання траншу незалежно від розміру діючого ліміту кредитування, що встановлений на окремий Банківський день (пп. 3.11.1 Кредитного договору).

Пунктами 3.5 - 3.6 Договору 2 встановлено порядок розрахунку розміру процентів користування кредитом.

Так, у відповідності до п.п. 3.5.1 Договору 2 за користування Кредитом Позичальник зобов`язаний забезпечити своєчасну та в належному розмірі сплату процентів за процентною ставкою (далі - Базова процентна ставка), яка є змінюваною, розмір якої розраховується та встановлюється на відповідний період кредитування за цим Договором із застосуванням такої формули: БПС індекс UIRD (3m) + Маржа, де БПС це розмір Базової процентної ставки у процентах річних, який розраховується та встановлюється на відповідний період кредитування за цим договором, індекс UIRD (3m) - це Український індекс ставок за депозитами фізичних осіб (Ukrainian Index of Retail Deposit Rates) - середньозважена річна ставка, Маржа це доданок який виражений у процентах, що становить 5% (п`ять цілих процентів).

Розмір Базової процентної ставки на момент укладення Договору становить 17,13% процентів річних (п.п. 3.5.2 Договору 2).

При цьому, сторони дійшли згоди, що максимальна процентна ставка за користування кредитними коштами не може перевищувати 30% річних (абз. 3 п.п. 3.5.3 Договору 2).

Порядок сплати процентів визначений п. 3.16 Договору 2.

Пунктом 3.19. Кредитного договору, серед іншого встановлено, що виконання зобов`язань за цим договором (в тому числі погашення простроченої заборгованості) проводиться з використанням рахунку № НОМЕР_2 .

Пунктом 3.20. кредитного договору визначено послідовність (черговість) погашення заборгованості.

Договір кредитної лінії №317/2022 від 25.08.2022 та Додатки 1,2,3,4 до Договору кредитної лінії №317/2022 від 25.08.2022 підписані сторонами, скріплені печатками позивача та відповідача-1.

Підписанням Договору ОСОБА_2 підтвердила, що всі умови Договору кредитної лінії №317/2022 від 25.08.2022 їй відомі та зрозумілі; застережень до умов договору у Позичальника немає.

Також, з метою забезпечення належного виконання позичальником зобов`язань за Кредитним договором, між АТ «Ощадбанк» та ОСОБА_2 (далі - Поручитель) був укладений договір поруки №666 від 25.08.2022 (далі Договір поруки).

Пунктом 2.1 Договору поруки встановлено, що Поручитель безумовно, безвідклично та безоплатно зобов`язується перед Кредитором відповідати солідарно з Боржником за виконання в повному обсязі Зобов`язання, у тому числі того, що виникне у майбутньому відповідно до умов Кредитного договору. При цьому, під «Зобов`язанням» в договорі поруки розуміється зобов`язання Боржника - ТОВ «Компанія Вікторія Агро» (в повному обсязі або окремій його частині), що випливають з Кредитного договору № 317/2022 від 25.08.2022), (п. 2. та п. 11 п.п. 1.1 розділу 1 Договору поруки).

Пунктом 2.2 Договору поруки встановлено, що Поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов`язання у тому ж обсязі, що і боржник в порядку, визначеному кредитним договором, у т.ч., але не виключно у разі повного чи часткового невиконання боржником зобов`язання, зокрема, щодо сплати процентів за користування кредитом та/або повернення частини кредиту.

У випадку повного або часткового невиконання (неналежного виконання) боржником зобов`язання в порядку та строки, встановлені кредитним договором, кредитор набуває права вимоги до боржника і Поручителя щодо сплати заборгованості за порушеним зобов`язанням, а Поручитель та боржник з моменту порушення боржником зобов`язання відповідають перед кредитором як солідарні боржники (пп. 3.2.2 Договору поруки).

Підпунктом 3.2.3 Договору поруки встановлено, що кредитор має право вимагати виконання зобов`язання за кредитним договором на власний вибір, як від боржника і поручителя спільно, так від будь-кого з них окремо, причому як в повному обсязі, так і частково.

Порука на підставі цього договору діє незалежно від інших способів виконання зобов`язання боржника перед кредитором за кредитним договором (пп. 3.2.6 Договору поруки).

З метою реалізації відповідно до умов цього договору права вимоги до Поручителя кредитор має право, але не зобов`язаний пред`явити (направити) Поручителю вимогу (пп. 3.2.4 Договору поруки). У випадку направлення кредитором Поручителю, Поручитель зобов`язується здійснити виконання порушеного зобов`язання протягом 10 календарних днів з дати направлення вимоги кредитором та в обсязі, зазначеному у вимозі. Якщо кредитор скористався своїм правом та направив Поручителю вимогу, остання є єдиним та достатнім доказом настання підстав для виконання Поручителем зобов`язання в розмірі, визначеному кредитором у вимозі. Єдиною підставою для визначення кредитором у вимозі розміру зобов`язання, що підлягає виконанню Поручителем, є дані аналітичного обліку та рахунки, що ведуться установою кредитора для визначення грошових зобов`язань боржника перед кредитором за кредитним договором (підпункти 3.2.7 - 3.2.8 Договору поруки).

Відповідно до пп. 3.3.5 Договору поруки виконання зобов`язання здійснюється Поручителем шляхом переказу грошових коштів на рахунок кредитора, визначений кредитним договором для погашення заборгованості або у вимозі, направленої кредитором відповідно до умов цього договору.

Підпунктами 10.1.1, 10.1.2, 10.3.1 Договору поруки врегульовано наступне: цей договір вступає в силу з моменту підписання Сторонами та діє протягом 10 (десяти) років з моменту його підписання сторонами; до всіх правовідносин, пов`язаних з укладанням та виконанням цього договору, застосовується строк позовної давності тривалістю 10 років ; дія поруки за цим договором для цілей застосування ч. 4 ст. 559 Цивільного кодексу України становить 10 років з моменту підписання цього договору сторонами.

Підписанням договору ОСОБА_2 підтвердила, що всі умови Договору поруки №666 від 25.08.2022 їй відомі та зрозумілі; застережень до умов договорів у Поручителя немає.

Договір поруки №666 від 25.08.2022 підписано сторонами, скріплено печаткою позивача.

Судом, також встановлено, що 25.08.2022 з метою забезпечення належного виконання в повному обсязі своїх зобов`язань за Кредитним договором між АТ «Ощадбанк та ОСОБА_1 (надалі ОСОБА_1 та/або Іпотекодавець та/або Майновий поручитель та/або Відповідач) укладено Іпотечний договір №667 посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу - Діленян Л.Р. та зареєстрований в реєстрі за № 1079 (далі - договір іпотеки).

Відповідно до п. 1.1 Договору іпотеки Іпотекодавець, з метою виконання зобов`язання, передає в іпотеку, а Іпотекодержатель приймає в іпотеку в порядку і на умовах, визначених у цьому договорі, Предмет іпотеки, що належить Іпотекодавцю на праві власності.

Відповідно до п. 1.3 договору іпотеки, Предметом іпотеки за цим договором є:

- нерухоме майно, а саме: Житловий будинок, загальною площею 209,6 кв.м, житловою площею 94,8 кв.м., який знаходиться у АДРЕСА_1 (п.п. 1.3.1 Договору іпотеки),

- земельна ділянка (кадастровий номер №6125284800:02:001:0527), яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 0,2500 га, цільове призначення якої - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що знаходиться у межах кордону: від А до Б - землі сільської ради; від Б до В ОСОБА_3 , від В до Г Тхорик В.М., від Г до А Кучма І.М. (п.п. 1.3.2 Договору іпотеки).

У відповідності до п. 1.4 право власності Іпотекодавця на предмет іпотеки підтверджується:

- для майна зазначеного в п.п. 1.3.1 цього Договору - Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №257332879 від 19.05.2021, виданого ОСОБА_4 , держаним реєстратором Великобірківської Селищної ради Тернопільського району Тернопільської області. Право власності на вказане у п.п.1.3.1 цього Договору майна зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно Підгорецькою Надією Володимирівною, Великобірківська селищна рада Тернопільського району, Тернопільської області, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна №2362615761252, номер запису про право власності 42030308 згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №257332879 від 19.05.2021. (п.п. 1.4.1.2 Договору іпотеки) ;

- для майна зазначеного в п.п. 1.3.2 цього Договору - Державним актом на право власності на земельну ділянку Серія РІ №643558, виданим 28.01.2003 Малоходачківською сільською радою народних депутатів, акт зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №26. Право власності на вказане у п.п. 1.3.2 цього Договору майно зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно Підгорецькою Надією Володимирівною, Великобірківська селищна рада Тернопільського району, Тернопільської області, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна №2263900761252, номер запису про право власності 40013879, згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна №307518411 від 16.08.2022.

У відповідності до п. 1.5 Договору іпотеки, сторони визначили загальну договірну вартість предмета іпотеки у розмірі - 1 005 600,00 грн.

У відповідності до п. 6.2 іпотечного договору №667 від 25.08.2022, за вибором Іпотекодержателя застосовується один із наведених нижче способів звернення стягнення на Предмет іпотеки та задоволення вимог Іпотекодержателя: за рішенням суду, у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса; згідно з договором про задоволення вимог Іпотекодержателя шляхом набуття Іпотекодержателем права власності на Предмет іпотеки або шляхом продажу Іпотекодержателем від свого імені Предмета іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу, іншими способами, передбаченими законодавством на момент звернення стягнення та умовами цього Договору.

У відповідності до п. 9.4 Договору іпотеки, сторони встановили, що строк позовної давності за будь - якими вимогами Іпотекодержателя, що випливають з цього Договору, встановлюється тривалістю 10 (десять років).

Як вбачається з матеріалів справи, Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» в особі філії - Головного управління по м. Києву та Київській області АТ «Ощадбанк» взяті на себе зобов`язання по Договору кредитної лінії №317/2022 від 25.08.2022, виконав.

Так, на виконання умов пунктів 1.1, 2.1 Договору та на підставі відповідних Заяв на отримання Кредиту (траншу), в рамках діючого ліміту кредитування, Банк надав Позичальнику кредитні кошти, зокрема :

26.08.2022, згідно Платіжної інструкції (МО) 7629980811 (#1047629980811) на поточний рахунок Позичальника НОМЕР_1 , Банком перераховано 967 000,00грн.;

28.08.2023, згідно Платіжної інструкції (МО) 1362916433011 (#1362916433011) на поточний рахунок Позичальника НОМЕР_1 , Банком перераховано 967 000,00грн.;

20.08.2024, згідно Платіжної інструкції (МО) 1672587601711 (#1672587601711) на поточний рахунок Позичальника НОМЕР_1 , Банком перераховано 967 000,00грн.;

01.11.2024, згідно Платіжної інструкції (МО) 1738421623711 (#1738421623711) на поточний рахунок Позичальника НОМЕР_1 , Банком перераховано 967 000,00грн.

Однак, як встановлено судом на підставі наявних у справі доказів, Позичальником ТОВ "Компанія Вікторія Агро", в порушення умов Договору, не дотримано строків погашення основної суми боргу та сплати процентів, які були визначені визначеним графіком, внаслідок чого по кредитному договору виникла прострочена заборгованість в розмірі 671 418,25 грн.

Наявна заборгованість за Договором кредитної лінії №317/2022 від 25.08.2022 в розмірі 671 418,25 грн. підтверджена належними та достовірними доказами, а саме наданими Банком виписками щодо зарахування та розподілу грошових коштів по банківським рахункам:

1) Виписка по рахунку № НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 ) (непрострочений кредит) за період з 25.08.2022 по 21.07.2025. У виписці по рахунку відображається інформація про грошові кошти, які Банком перераховувались Позичальнику в рахунок видачі кредиту, суми сплачених Позичальником коштів та суми грошових коштів, які переносились на рахунок простроченої заборгованості після несплати на відповідний рахунок Позичальником грошових коштів необхідних для погашення чергового платежу по основному боргу.

2) Виписка по рахунку № НОМЕР_5 ( НОМЕР_6 ) (прострочений кредит) за період з 25.08.2022 по 21.07.2025. У виписці по рахунку відображається інформація про суми грошових коштів, що перенесені на рахунок простроченої заборгованості з основного боргу та суми грошових коштів, що зараховано в рахунок погашення простроченої заборгованості за основним боргом.

Вихідний залишок складає 671 418.25, що відповідає та підтверджує суму основного боргу за кредитом.

3) Виписка по рахунку № НОМЕР_7 ( НОМЕР_8 ) (не прострочені проценти) за період з 25.08.2022 по 21.07.2026. У виписці по рахунку відображається інформація про суми процентів, нарахованих за користування Кредитом, суми грошових коштів, що були списані Банком в рахунок погашення процентів за користування Кредитом, суми грошових коштів, які переносяться на рахунок простроченої заборгованості в разі несплати на відповідний рахунок Позичальником грошових коштів, необхідних для погашення чергового платежу по процентам за користування Кредитом, залишок непрострочених процентів згідно виписки складає 0,00 грн, оскільки нараховані проценти були або сплачені Позичальником, або перенесені на рахунок з обліку прострочених процентів.

4) Виписка по рахунку № НОМЕР_9 ( НОМЕР_10 ) (прострочені проценти) за період з 25.08.2022 по 21.07.2026. У виписці по рахунку відображається інформація про суми грошових коштів, що перенесені на рахунок простроченої заборгованості за процентами, нарахованих за користування Кредитом, та суми грошових коштів, що зараховані Банком в рахунок погашення простроченої заборгованості за процентами, нарахованими за користування Кредитом.

Вихідний залишок, тобто залишок заборгованості за простроченими процентами за користування Кредитом становить 0,00 грн оскільки прострочені проценти були або сплачені Позичальником, або сторновані Банком.

5) Виписка по рахунку № НОМЕР_11 ( НОМЕР_12 ) (комісія) за період з 25.08.2022 по 21.07.2026. У виписці по даному рахунку відображається інформація про суми комісії, яка нараховувалась та сплачувалась Позичальником. Вихідний залишок, тобто залишок заборгованості за простроченою комісією становить 0,00 грн.

Судом також встановлено, що у зв`язку із невиконанням Позичальником умов Договору кредитної лінії, щодо погашення ним основного боргу в строки визначені Договором, Банк неодноразово звертався до боржників з листами про необхідність погашення простроченої заборгованості за кредитом, процентами, комісією, однак вимоги Банку не були виконані.

Зокрема Банком 02.06.2026 засобами поштового зв`язку, на адресу Позичальника ТОВ «КОМПАНІЯ ВІКТОРІЯ АГРО», направлено вимогу від 26.05.2026 № 55/5.1-02/73628/2026 про усунення порушення зобов`язання за кредитним договором (лист вручено 12.06.2026) Даним листом, Банк повідомив Позичальника про розмір загальної суми заборгованості перед Банком та вимагав сплатити не пізніше 25 банківських днів з дати направлення Банком листа-вимоги всю наявну заборгованість за кредитним договором.

Також, 02.06.2026 засобами поштового зв`язку, на адресу Фінансового поручителя ОСОБА_2 . Банком направлено вимогу від 26.05.2026 №55/5.1-02/73627/2026 про виконання зобов`язання, забезпеченого порукою(лист вручено 11.06.2026).

Даним листом, Банк повідомив Фінансового поручителя про розмір загальної суми заборгованості перед Банком та вимагав сплатити у 10-денний строк з дати направлення Банком вимоги всю наявну заборгованість за кредитним договором.

Крім того, 02.06.2026 на адресу Майнового поручителя ОСОБА_1 . Банком, засобами поштового зв`язку, направлено Вимогу від 26.05.2026 № 55/5.1-02/73626/2026 про усунення порушення зобов`язань за кредитним договором (лист повернувся без вручення 23.06.2026).

Також даним листом, Банк повідомив Майнового поручителя про розмір загальної суми заборгованості перед Банком, вимагав у 30-денний строк з дати направлення цієї вимоги усунути порушене зобов`язання Позичальника, а також попередив, що у випадку невиконання даної вимоги, АТ «Ощадбанк» як іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, вищенаведені вимоги залишені як відповідачем, так і третьою особою, без відповіді та реагування.

Таким чином, за наявними у матеріалах справи доказами, судом встановлено, що Позичальник ТОВ "Компанія Вікторія Агро" взяті на себе договірні зобов`язання за кредитним договором щодо повернення кредитних коштів у строки, вказані вищенаведеними вимогами, не виконав, у зв`язку з чим, станом на час розгляду спору, за Договором кредитної лінії №317/2022 від 25.08.2022 обліковується заборгованість в загальному розмірі 671 418,25 грн. основного боргу за кредитом.

Невиконання відповідачем та третьою особою своїх зобов`язань і слугувало підставою для звернення позивача до суду із даним позовом.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд при ухвалені рішення, висновки суду.

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, акти цивільного законодавства, органів державної влади тощо. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків може бути настання або ненастання певної події.

Статтями 15,16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості (ч.1 ст.1046 ЦК України).

Відповідно до ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Як вже зазначалося, на виконання умов Кредитного договору позивач свої зобов`язання виконав у повному обсязі згідно з умовами договору та надав Відповідачу кредитні кошти.

Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Належним виконанням зобов`язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов`язки сторін зобов`язання.

Судом з`ясовано, що в порушення умов Договору кредитної лінії №317/2022 від 25.08.2022, приписів перелічених норм, а також ст. ст. 11, 14 ЦК України, відповідач вчасно не повернув кредитні кошти, заборгувавши станом на час звернення з позовом 671 418,25 грн основного боргу.

Як вбачається з матеріалів справи, факт прострочення виконання вказаного зобов`язання відповідачем не спростовано та не заперечено.

Доказів на підтвердження повернення Банку кредитних коштів як в строк обумовлений у листі-вимозі, так і станом на час розгляду справи в суді, відповідачем суду не надано.

Згідно з ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У відповідності до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Приймаючи до уваги те, що відповідач не вчинив необхідних дій, передбачених сторонами у договорі та, як іпотекодавець, не виконав умов визначених договором іпотеки у визначений умовами договору №667 від 25.08.2022 строк, доказів протилежного суду не надав, суд дійшов висновку, що останній є Фінансовим поручителем по загальній сумі заборгованості в розмірі 671 418,25 грн перед Банком.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором (ст. 611 ЦК України).

Статтею 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Виконання зобов`язання може забезпечуватися порукою (ч.1 ст.546 ЦК України).

Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи (стаття 575 ЦК України).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно із ч.1 ст. 7 цього Закону, за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов`язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов`язання.

Пунктом 4.2 договору іпотеки встановлено, що у випадку невиконання або неналежного виконання чи неналежного виконання обов`язків за цим договором, а також в інших випадках, передбачених цим Договором та/або Законодавством, Іпотекодержатель реалізує своє право шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки у порядку, визначеному цим Договором.

Згідно п. 6.1 у разі порушення зобов`язання та/або умов цього Договору та прийняття Іпотекодержателем рішення про звернення стягнення на Предмет іпотеки, Іпотекодержатель зобов`язаний надіслати Іпотекодавцю та Боржнику письмову вимогу про усунення порушення, в якій зазначається стислий зміст порушеного зобов`язання, вимога про його виконання протягом 30 днів з моменту її отримання та попередження про звернення стягнення на Предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога Іпотекодержателя залишається без задоволення, Іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на Предмет іпотеки.

Як зазначалось вище, відповідний лист на адресу іпотекодавця Банком направлявся.

Стаття 33 Закону України від 05.06.2003 № 898-IV «Про іпотеку» передбачає, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Також, частиною четвертою цієї статті Закону України від 05.06.2003 № 898-IV «Про іпотеку» передбачено, що звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Пунктом 6.2 Іпотечного договору сторонами погоджено, що звернення стягнення на Предмет іпотеки здійснюватиметься одним з таких способів за вибором Іпотекодержателя: за рішенням суду; у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса; шляхом позасудового врегулювання відповідно до передбачених цим Договором застережень про задоволення вимог Іпотекодержателя.

Частина 1 ст. 35 Закону України від 05.06.2003 № 898-IV «Про іпотеку» передбачає, що в разі порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки.

Пунктом 6.1. Іпотечного договору передбачено, що будь-які повідомлення та/або документи (далі - Повідомлення), що направляються Сторонами одна одній у зв`язку з Договором, повинні бути викладені в письмовій формі.

Іпотекодавець та Позичальник отримали вимогу (№55/5.1-02/73628/2026 від 26.05.2026) 11.06.2026 та 12.06.2026 відповідно.

Даним листом, Банк повідомив Фінансового поручителя про розмір загальної суми заборгованості перед Банком та вимагав сплатити у 10-денний строк з дати направлення Банком вимоги всю наявну заборгованість за кредитним договором.

Крім того, 02.06.2026 на адресу Майнового поручителя Банком, засобами поштового зв`язку, направлено Вимогу від 26.05.2026 № 55/5.1-02/73626/2026 про усунення порушення зобов`язань за кредитним договором (лист повернувся без вручення 23.06.2026)

Даним листом, Банк повідомив Майнового поручителя про розмір загальної суми заборгованості перед Банком, вимагав у 30-денний строк з дати направлення цієї вимоги усунити порушене зобов`язання Позичальника, а також попередив, що у випадку невиконання даної вимоги, АТ «Ощадбанк» як іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Однак, у строки вказані вищевказаними вимогами, зобов`язання за кредитним договором виконане не було, зв`язку з чим, станом на 21.07.2026 за Кредитним договором обліковувалась заборгованість в загальному розмірі 671 418,25 грн, яка складається з заборгованості за основним боргом (кредитом).

Статтею 629 Цивільного кодексу України зазначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

За загальним правилом, на особу покладається обов`язок вжити всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання взятого на себе зобов`язання (абз. 2 ч. 1 ст. 614 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст.530 ЦК України).

Невиконання Позичальником своїх договірних зобов`язань щодо своєчасного повернення кредитних коштів позивача, є порушенням умов Кредитного договору та вищенаведених норм Цивільного кодексу України.

Право Іпотекодержателя на звернення стягнення на Предмет іпотеки також виникає відповідно до пункту п. 4.2. Іпотечного договору та з підстав, встановлених ст. 12 Закону України від 05.06.2003 № 898-IV «Про іпотеку».

Положення частини 1 ст. 35 Закону України від 05.06.2003 № 898-IV «Про іпотеку» не є перешкодою для реалізації права Іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку.

Статтею 39 Закону України від 05.06.2003 № 898-IV «Про іпотеку» передбачено звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду. При цьому рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки суд може встановити спосіб реалізації предмета іпотеки.

У разі визначення судом способу реалізації предмета іпотеки шляхом проведення електронного аукціону ціна предмета іпотеки у рішенні суду не зазначається та визначається при його примусовому виконанні на рівні, не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Стаття 572 Цивільного кодексу України передбачає, що в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Частина 1 статті 589 ЦК України передбачає, що у разі невиконання зобов`язання забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов`язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв`язку із пред`явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором (ч. 2 ст. 589 ЦК України).

За змістом ст. 3 Закону України «Про іпотеку» взаємні права і обов`язки іпотекодавця та іпотекодержателя за іпотечним договором виникають з моменту його нотаріального посвідчення. У разі порушення боржником основного зобов`язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки.

В той же час, ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» передбачає, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Згідно із ч. 2 зазначеної статті Закону звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

За змістом цієї статті звернення стягнення на предмет іпотеки повинне задовольнити вимоги кредитора за основним зобов`язанням, і тільки ця обставина може бути підставою для припинення зобов`язання, що вважається виконаним згідно зі статтею 599 ЦК України.

Забезпечувальне зобов`язання має додатковий (акцесорний) характер, а не альтернативний основному.

Звернення стягнення на предмет іпотеки не призводить до автоматичного припинення основного зобов`язання чи заміни основного зобов`язання на забезпечувальне. Тому задоволення вимог за дійсним основним зобов`язанням одночасно чи за наявності рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки не може мати наслідком подвійного стягнення за основним зобов`язанням, оскільки домовленість сторін про його заміну забезпечувальним зобов`язанням відсутня.

Отже, стягнення заборгованості за основним зобов`язанням не виключає можливості задоволення вимог кредитора за рахунок забезпечувального зобов`язання.

Зважаючи на вищевказане, та беручи до уваги те, що умови кредитного договору систематично порушувались позичальником, а також, зважаючи на невиконання позичальником та/або іпотекодавцем умов кредитного договору та договору іпотеки, АТ «Ощадбанк» вважає, що є всі підстави для звернення до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Згідно із частиною першою статті 590 Цивільного кодексу України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною другою вищевказаної статті передбачено, що заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов`язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Суд враховує, що Договір кредитної лінії №317/2022 від 25.08.2022 укладався від імені ТОВ "Компанія Вікторія Агро" його директором ОСОБА_2 , договір поруки-1 №666 від 25.08.2022 укладався із поручителем - ОСОБА_2 , а Іпотечний договір №667 від 25.08.2022 укладався із іпотекодавцем ОСОБА_1 . Отже, як Відповідачу так і Третій особі було достеменно відомо про наявність у товариства заборгованості за Договором кредитної лінії №317/2022 від 25.08.2022.

На час вирішення даного спору, сторонами та третьою особою не надано доказів належного виконання умов договору та погашення заборгованості за кредитом.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки є правомірними, обґрунтованими, такими, що підтверджуються матеріалами справи, а тому підлягають до задоволення.

Суд, також, зазначає, що предметом позову у цій справі є вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу предмета іпотеки на електронних аукціонах (торгах) у межах процедури виконавчого провадження та із встановленням початкової ціни продажу на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності на стадії оцінки майна у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження», з дотриманням вимог Закону України «Про іпотеку».

Отже, позивач обрав спосіб судового захисту порушених прав кредитодавця стосовно виконання позичальником забезпечених іпотекою грошових зобов`язань щодо звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 Закону України "Про іпотеку", тобто у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження".

Спосіб захисту цивільного права чи інтересу - це дії, які спрямовані на попередження порушення або на відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного цивільного права чи інтересу. Спосіб захисту цивільного права чи інтересу має бути доступним та ефективним.

Відповідно до статей 12 і 33 Закону України "Про іпотеку" у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин є одним зі способів захисту прав та інтересів іпотекодержателя є звернення стягнення на предмет іпотеки.

Підставами звернення стягнення на предмет іпотеки є: рішення суду, виконавчий напис нотаріуса або договір про задоволення вимог іпотекодержателя (частина 4 статті 33 Закону України "Про іпотеку").

Наведене вище дає підстави для висновку, що Закон України "Про іпотеку" визначає такі способи звернення стягнення на предмет іпотеки: судовий (звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду); позасудовий: захист прав нотаріусом (звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі виконавчого напису нотаріуса) або самозахист (згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя).

Способами задоволення вимог іпотекодержателя під час звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду (стаття 39) є: 1) реалізація предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів (стаття 41 - 47); 2) продаж предмета іпотеки іпотекодержателем будь-якій особі-покупцеві (стаття 38).

Судовий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки згідно з абзацом п`ятим частини першої статті 39 Закону України "Про іпотеку" передбачає, що суд у резолютивній частині відповідного рішення обов`язково визначає спосіб реалізації предмета іпотеки: або шляхом проведення прилюдних торгів, або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 вказаного Закону (висновок Верховного Суду України, сформульований у постанові від 28.09.2016 у справі № 6-1243цс16 та Верховного Суду у постанові від 13.11.2019 у справі № 234/10832/16-ц).

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 29.05.2019 у справі № 310/11024/15-ц зазначила, що процедура продажу предмета іпотеки, передбачена статтею 38 Закону, може бути застосована як спосіб задоволення вимог іпотекодержателя під час звернення стягнення на предмет іпотеки і в судовому порядку (про що суд згідно з абзацом п`ятим частини першої статті 39 Закону має вказати у судовому рішенні про задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки), і у позасудовому порядку (згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя).

Отже, у розумінні положень статей 5, 12, 33, 39 України "Про іпотеку" звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом реалізації предмета іпотеки на аукціоні є належним способом захисту.

Суд встановив, що предметом іпотеки є житловий будинок загальною площею 209,6 кв.м, житловою площею 94,8 кв. м, який знаходиться у Тернопільській області, Тернопільський район, село Малий Ходачків по вул. Незалежності, буд. 32 та земельна ділянка, кадастровий номер 6125284800:02:001:0527, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 0,25 га, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Змін до Іпотечного договору сторони не укладали.

Розподіл судових витрат.

В порядку ст.ст. 123, 129 ГПК України судовий збір в розмірі 10 071 грн. 27 коп. покладається на відповідача.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 3, 4, 12,13, 20, 73-80, 86, 91, 123, 129, 233, 236-240 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: житловий будинок загальною площею 209,6 кв.м, житловою площею 94,8 кв. м, який знаходиться у Тернопільській області, Тернопільський район, село Малий Ходачків по вул. Незалежності, буд. 32 та на земельну ділянку, кадастровий номер 6125284800:02:001:0527, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 0,25 га, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

3. Встановити спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом продажу предмета іпотеки на електронних аукціонах (торгах) у межах процедури виконавчого провадження та із встановленням початкової ціни продажу на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності.

За рахунок коштів, виручених від реалізації предмета іпотеки, задовольнити вимогу Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії Головне управління по м. Києву та Київській області, м. Київ, вул. Володимирська, 27 (код 09322277) у розмірі 671 418 (шістсот сімдесят одна тисяча чотириста вісімнадцять) грн. 25 коп.

4. Стягнути з Тхорика Володимира Михайловича, АДРЕСА_2 (код НОМЕР_13 ) на користь Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії Головного управління по м. Києву та Київській області, м. Київ, вул. Володимирська, 27 (код 09322277) 10 071 (десять тисяч сімдесят одну) грн. 27 коп. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту рішення сторони вправі оскаржити його до Західного апеляційного господарського суду.

Повний текст рішення виготовлено 14 жовтня 2026 року.

Суддя Ю.О. Чопко