Постановление суда № 140569966, 08.10.2026, Господарський суд Тернопільської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

08 жовтня 2026 рокуСправа № 921/372/22УХВАЛА

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Шумського І.П.

розглянув заяву №921/372/22-122 від 13.01.2026 (вх. №302 від 14.01.2026) Товариства з обмеженою відповідальністю Агроцентр-Галичина в особі ліквідатора Винниченка Ю.В. про покладання субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями Товариства з обмеженою відповідальністю Агроцентр-Галичина

до:

1) ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

2) ОСОБА_2 (Тернопільська обл., Гусятинський р-н., с. Товсте)

3) ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 )

у справі №921/372/22

за заявою кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю Антей

до боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю Агроцентр-Галичина

про банкрутство.

За участі від:

ліквідатора Винниченко Ю.В.

кредитора ТОВ Антей не з`явився

кредитора ГУ ДПС у Тернопільській області не з`явився

кредитора АТ КБ "ПриватБанк" Фролов О.С.

представника ОСОБА_1 - Жук Р.С.

представника Демчука С.С. - не з`явився

представника Каневського О.Ф. - не з`явився

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю Антей звернулось до Господарського суду Тернопільської області із заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Агроцентр-Галичина про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.08.2022, для розгляду справи визначено суддю Хому С.О.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 09.11.2022 (суддя Хома С.О.): відкрито провадження у справі № 921/372/22 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Агроцентр-Галичина (ідентифікаційний код 37556849); введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном боржника; призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Винниченка Юрія Валентиновича.

09.11.2022 судом також визнано кредиторські вимоги ініціюючого кредитора ТОВ Антей до боржника в сумі 9356800,45 грн, з яких: 2700000 грн основного боргу; 5800893,57 грн процентів за користування грошовими коштами; 855906,86 грн інфляційних нарахувань; 140352,02 грн витрат зі сплати судового збору під час звернення із позовною заявою; 24810 грн судовий збір за подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство; кредиторські (грошові вимоги) вимоги ТОВ Антей у розмірі 58500 грн авансування винагороди арбітражного керуючого відхилено.

З метою виявлення усіх кредиторів, відповідно до вимог Кодексу України з процедур банкрутства, 09.11.2022 здійснено офіційне оприлюднення повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Агроцентр-Галичина.

В межах справи №921/372/22, за результатом апеляційного перегляду ухвали від 11.01.2023, постановою Західного апеляційного господарського суду від 05.04.2023 ухвалено визнати додаткові кредиторські (грошові) вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Антей (ідентифікаційний код 32886324) на загальну суму 12426055,50 грн. Визначено черговість задоволення грошових вимог кредитора: 4962 грн - судовий збір за подання заяви про визнання грошових вимог - вимоги першої черги реєстру вимог кредиторів; 8700123,66 грн, з яких: 1978677,08 грн інфляційних втрат; 6721446,58 грн 48 % річних за користування чужими грошовими коштами вимоги четвертої черги реєстру вимог кредиторів; 3720969,88 грн пені вимоги шостої черги реєстру вимог кредиторів.

При цьому, вимоги заяви про визнання додаткових грошових вимог до боржника обґрунтовано тим, що визнані ухвалою суду від 09.11.2022 вимоги ініціюючого кредитора базувалися на існуванні невиконаних грошових зобов`язань боржника за рішенням Господарського суду Тернопільської області від 19.12.2017 у справі №921/541/17-г/4, в тому числі про стягнення 2700000 грн основного боргу за договором №38К від 28.03.2014, яке залишається невиконаним. У зв`язку з цим, кредитором було нараховано боржнику відсотки за користування чужими грошовими коштами, інфляційні втрати, пеню та 3% річних за період з 01.09.2017 до 08.11.2022.

31.05.2023 Господарським судом Тернопільської області постановлено ухвалу про визнання грошових вимог Головного управління ДПС у Тернопільській області (код ЄДРПОУ 43142763) відносно боржника Товариства з обмеженою відповідальністю Агроцентр-Галичина (ідентифікаційний код 37556849) в сумі 551932,52 грн. Черговість задоволення грошових вимог кредитора: 4962 грн - судовий збір за подання заяви про визнання кредитором (відшкодовується у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів); 23306,66 грн (основний платіж) - вимоги другої черги; 528625,86 грн (штрафні санкції, пеня) - вимоги шостої черги.

За результатами попереднього засідання, ухвалою від 31.05.2023 зобов`язано розпорядника майна включити визнані вимоги, а саме додаткові кредиторські (грошові) вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Антей» (ідентифікаційний код 32886324) на загальну суму 12426055,50 грн та грошові вимоги ГУ ДПС у Тернопільській області (ідентифікаційний код 43142763) відносно боржника Товариства з обмеженою відповідальністю Агроцентр-Галичина (ідентифікаційний код 37556849) в сумі 551932,52 грн.

Постановою від 05.07.2023 у справі №921/372/22: припинено процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю Агроцентр-Галичина; Товариство з обмеженою відповідальністю Агроцентр-Галичина (ідентифікаційний код 37556849) визнано банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру у справі № 921/372/22 строком на 12 місяців до 05.07.2024 включно; призначено ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю Агроцентр-Галичина (ідентифікаційний код 37556849) арбітражного керуючого Винниченка Юрія Валентиновича.

Ухвалою від 11.12.2023 суд, за результатом розгляду клопотання арбітражного керуючого - ліквідатора Винниченка Ю.В., постановив оголосити в розшук (в тому числі з включенням до інформаційної підсистеми Гарпун інформаційно телекомунікаційної системи Інформаційний портал Національної поліції України) зареєстровані за ТОВ Агроцентр-Галичина (код ЄДРПОУ 37556849) відповідно до листа Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів №29-19/17389 від 09.08.2023, листа Головного управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів у Тернопільській області №Вих-13/2111-23 від 10.08.2023, листа Головного сервісного центру МВС №31/17723-17457-2023 від 10.08.2023, листа Регіонального сервісного центру Головного сервісного центру МВС у Тернопільській області №34/19-3378 від 09.08.2023, ряд транспортних засобів, місцезнаходження яких невідоме. Серед них транспортний засіб: дата реєстрації: 06.08.2014; номерний знак: НОМЕР_1 ; марка, модель транспортного засобу: MAN 32.364; VIN: НОМЕР_2 ; V двигуна: 11967; рік випуску: 2000.

Ухвалою від 24.09.2024 задоволено заяву ТОВ Антей про відвід судді Хоми С.О.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.09.2024, головуючим суддею для розгляду справи №921/372/22 визначено суддю Шумського І.П.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 30.01.2025, залишеною без змін постановами Західного апеляційного господарського суду від 20.05.2025 та Верховного Суду від 13.08.2025, відмовлено у задоволенні клопотання б/н від 15.03.2024 (вх. №2184 від 15.03.2024) (з урахуванням клопотання б/н від 29.11.2024 (вх. №9169 від 29.11.2024)) ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю Агроцентр-Галичина Винниченка Юрія Валентиновича про покладення на керівника Товариства з обмеженою відповідальністю Агроцентр-Галичина ОСОБА_3 солідарної відповідальності з виконання грошових зобов`язань Товариства з обмеженою відповідальністю Агроцентр-Галичина та стягнення з ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Агроцентр-Галичина 22504912,51 грн.

14.01.2026 до Господарського суду Тернопільської області надійшла заява №921/372/22-122 від 13.01.2026 (12.01.2026) (вх. №302) ліквідатора Винниченка Ю.В. до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника шляхом солідарного стягнення із цих осіб на користь боржника 22504912,51 грн.

В обґрунтування поданої заяви ним зазначено наступне:

- згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань повноваження керівника боржника з 22.01.2015 до 06.03.2018 здійснював ОСОБА_1 , а з 06.03.2018 до 05.07.2023 - ОСОБА_3 ;

- засновником боржника з 17.09.2014 до 21.01.2017 був ОСОБА_2 , а з 13.03.2018 - ОСОБА_3 ;

- у відповідь на запити ліквідатора боржника, надійшла інформація від АТ «КРЕДОБАНК», АТ «ПРИВАТБАНК», АТ «УКРГАЗБАНК» про рух грошових коштів на рахунках божника в електронному вигляді на компакт-дисках, а також від ГУ ДПС у Тернопільській області про фінансову звітність боржника за період з 2013 до 2018 років;

- останнім роком активної операційної діяльності був 2017 рік, а у 2018 року будь-яка операційна діяльність остаточно була припинена. Відтак фінансово-економічному дослідженню підлягає період 2016-2018 років, тобто останні три роки операційної діяльності боржника;

- ліквідатором боржника було проведено аналіз фінансово господарського стану боржника, в тому числі щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрута чи доведення до банкрутства за період з 2016 року до 2018 року;

- в ході проведення фінансового аналізу ліквідатором з`ясовано, що більшість фінансових показників вказують на критичне зниження у досліджуваний період платоспроможності боржника: коефіцієнт поточної (загальної) ліквідності не перевищував значення 0,64, а в кінці періоду склав 0,58. Це свідчить про критичну недостатність у підприємства ресурсів та обігових коштів для ведення господарської діяльності, а також для погашення його поточних зобов`язань; коефіцієнт фінансової автономії, що показує фінансову залежність підприємства від позикових коштів, при нормативному значенні показника > 1, протягом періоду, що аналізується, мав критичні значення: 0,04 у 2016 році, а в кінці періоду - 0,24, що свідчить про неможливість боржника погасити свої поточні зобов`язання; сума нерозподіленого прибутку (непокритого збитку) на кінець 2018 року склала - 12,97 млн. грн. в порівнянні з 2,24 млн. грн. у 2016 році (зниження склало 15,2 млн. грн.); динаміка структури поточної кредиторської заборгованості підприємства демонструє вкрай негативну тенденцію, - найбільш помітне збільшення заборгованості спостерігається за іншими поточними зобов`язаннями на 260,6%. В цілому ж кредиторська заборгованість підприємства у досліджуваний період збільшилася на 51,6%, а в абсолютному значенні на 20,46 млн. грн.;

- за результатами аналізу відомостей із Автоматизованої системи виконавчого провадження, у досліджуваний період і до моменту звернення до суду із вказаною заявою, крім кредиторських вимог, визнаних Господарським судом Тернопільської області в межах справи про банкрутство боржника, щодо боржника відкрито 11 виконавчих проваджень, стягувачі за якими не звернулися із заявами про визнання кредиторських вимог в банкрутстві, а саме: № 51842063, стягувач: Фермерське господарство "ЛІМ" (код ЄДРПОУ: 30542536); № 54562189, стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Білоцерківський завод препаративних форм" (ЄДРПОУ: 38452492); № 54562189, стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Білоцерківський завод препаративних форм" (ЄДРПОУ: 38452492); № 54675901, стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Лексвінхаус" (ЄДРПОУ: 36538792); № 55277764, стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю Товариство з обмеженою відповідальністю "Два агро Україна" (ЄДРПОУ: 38454264); № 62389347, стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Білоцерківський завод препаративних форм" (ЄДРПОУ: 38452492); № 54562189, стягувач: СГ ТОВ "Терра" (ЄДРПОУ: 30915955); № 62678569, стягувач: ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКИЙ ВІДДІЛ ДЕРЖАВНОЇ ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ ПІВДЕННО-ЗАХІДНОГО МІЖРЕГІОНАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ МІНІСТЕРСТВА ЮСТИЦІЇ (М.ІВАНО-ФРАНКІВСЬК) (ЄДРПОУ: 40330167); № 62681400, стягувач: ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКИЙ ВІДДІЛ ДЕРЖАВНОЇ ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ ПІВДЕННО-ЗАХІДНОГО МІЖРЕГІОНАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ МІНІСТЕРСТВА ЮСТИЦІЇ (М.ІВАНО-ФРАНКІВСЬК) (ЄДРПОУ: 40330167); № 65506683, стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРІКЛАБ" (ЄДРПОУ: 40298071); № 66812893, стягувач: Товариство з Обмеженою Відповідальністю "Аграрна Індустріальна Компанія" (ЄДРПОУ: 35822918);

- протягом зазначеного періоду з рахунка підприємства №2605401781282, відкритого у АТ «КРЕДОБАНК» активно знімалися кошти у вигляді готівки, у вигляді переказів на карткові рахунки або у вигляді оплати за допомогою POS-терміналів на загальну суму 3400276 грн;

- наведені в аналізі показники свідчать про активну виробничу діяльність підприємства у 2016 і частково у 2017 роках. При цьому на кінець періоду, коли господарську діяльність, відповідно до фінансової звітності та руху грошових коштів на рахунках підприємства, було припинено, на підприємстві обліковувались активи на значні суми, зокрема основні засоби за залишковою вартістю на загальну суму 14,94 млн. грн. Жодного майна у межах провадження у справі про банкрутство боржника ліквідатором виявлено не було, що унеможливило відновлення платоспроможності боржника. Можна припустити, що ті активи, наявність яких на підприємстві боржнику до відкриття провадження у справі про банкрутство, є очевидною із наведеного аналізу, - були реалізовані керівництвом підприємства із використанням готівкового способу розрахунку без відображення у статистичній та фінансовій звітності підприємства;

- відповідно до листів Головного сервісного центру МВС №31/14547-12678-2022 від 01.12.2022, №31/17723-17457-2023 від 10.08.2023, а також листів Регіонального сервісного центру Головного сервісного центру МВС у Тернопільській області №31/19-4014 від 06.12.2022 та №31/19-3378 від 09.08.2023, станом на 09.08.2023 у Єдиному державному реєстрі транспортних засобів, за боржником зареєстровано 5 транспортних засобів;

- ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 11.12.2023 у даній справі оголошено в розшук транспортні засоби та сільськогосподарську техніку, зареєстровану за боржником. Їх місцезнаходження не встановлено;

- неодноразові звернення розпорядника майна, а потім ліквідатора боржника на адресу керівника та засновника боржника проігноровані, жодних документів, майна, цінностей боржника, в тому числі зареєстрованих за боржником транспортних засобів, ліквідатору передано не було;

- сума виявлених активів боржника складає 0 грн, а сума пасивів боржника 22504912,51 грн.

Вказані обставини, на переконання ліквідатора, є підставою для покладення на засновників та керівників боржника субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями ТОВ «Агроцентр-Галичина».

Посилаючись на вищенаведене, ст. 619 ЦК України, ст. ст. 211, 215 ГК України та ч. 2 ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства, ліквідатор просив суд задоволити його заяву, стягнути солідарного із вищевказаних осіб 22504912,51 грн.

У прохальній частині своєї заяви ліквідатор просив суд відстрочити оплату судового збору за подання заяви про притягнення до субсидіарної відповідальності до ухвалення судового рішення у справі, посилаючись на відсутність коштів на рахунках боржника.

Ухвалою суду від 15.01.2026 відмовлено в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору, а заяву №921/372/22-122 від 13.01.2026 залишено без руху, встановлено заявнику строк для усунення недоліків заяви протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали про залишення заяви без руху.

23.01.2026 від ліквідатора Винниченка Ю.В. надійшла заява №921/372/22-123 від 23.01.2026 (вх. №577 від 23.01.2026) про усунення недоліків заяви, які було визначено в ухвалі суду від 15.01.2026.

Також 23.01.2026 ліквідатором Винниченком Ю.В. подано клопотання №921/372/22-123 від 23.01.2026 (вх. №578) про витребування доказів у Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб підприємців управління державної реєстрації Тернопільської міської ради та зобов`язання направити на його поштову та електронну адреси належним чином завірену копію реєстраційної справи Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроцентр-Галичина» з відображенням реєстраційних номерів облікових карток платників податків, паспортних даних, адрес реєстрації, контактних даних всіх керівників та засновників боржника. Клопотання мотивоване необхідністю отримати перелічені дані для усунення недоліків, вказаних судом в ухвалі від 15.01.2026.

Ухвалою суду від 26.01.2026 прийнято заяву №921/372/22-122 від 13.01.2026 (вх. №302 від 14.01.2026) ліквідатора Винниченка Ю.В. про покладання субсидіарної відповідальності та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 09.03.2026.

Ухвалою від 26.01.2026 судом також частково задоволено клопотання ліквідатора Винниченка Ю.В. про витребування доказів, зобов`язано Відділ державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб підприємців управління державної реєстрації Тернопільської міської ради надати суду до 23.02.2026 реєстраційні номери облікових карток платників податків осіб, які пов`язані з діяльністю Товариства з обмеженою відповідальністю Агроцентр-Галичина ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

На виконання вимог ухвали від 26.01.2026, від Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб підприємців управління державної реєстрації Тернопільської міської ради 09.02.2026 із заявою №149/2802 від 05.02.2026 (вх. №1018) налійшли копії документів, що містяться в реєстраційній справі боржника, з інформацією про реєстраційні номери облікових карток платників податків ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

У зв`язку з перебуванням судді Шумського І.П. у відрядженні та неможливістю проведення судового засідання 09.03.2026, ухвалою суду від 02.03.2026 судове засідання по розгляду заяви ліквідатора Винниченка Ю.В. про покладання субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника на керівників та засновників боржника призначено на 31.03.2026, в якому оголошувалась перерва до 23.04.2026.

17.04.2026 від ОСОБА_1 надійшли заперечення на заяву №921/372/22-122 від 13.01.2026 ліквідатора Винниченка Ю.В. про покладення субсидіарної відповідальності, у яких він просив суд відмовити у задоволенні вказаної заяви.

В обґрунтування цьому ним зазначено наступне:

- ОСОБА_1 був прийнятий на посаду директора ТОВ Агроцентр Галичина з 22.01.2015 та працював на посаді директора до кінця 2017 року. 26.12.2017 ОСОБА_1 звернувся з заявою про звільнення з займаної посади за згодою сторін до єдиного учасника ТОВ Агроцентр-Галичина ОСОБА_3 . ОСОБА_3 власноручно наклав резолюцію на вказаній заяві «підготувати наказ на звільнення з 28.12.2017». Після подання заяви про звільнення з посади директора ОСОБА_1 фактично припинив виконувати повноваження керівника товариства та передав ОСОБА_3 усі документи та товарно-матеріальні цінності. З незрозумілих підстав оформлення звільнення ОСОБА_1 з посади директора та внесення відповідної інформації до ЄДРПОУ відбулося через три місяці 06.03.2018. При цьому за період з грудня 2017 року до січня 2026 року, протягом 8 років, жодних претензій чи зауважень до роботи ОСОБА_1 на посаді директора товариства зі сторони єдиного учасника ОСОБА_3 не було;

- після звільнення ОСОБА_1 , з 06.03.2018 до 05.07.2023 (дати відкриття ліквідаційної процедури та призначення ліквідатора боржника), тобто понад 5 років, повний контроль та відповідальність за діяльність ТОВ Агроцентр Галичина несе директор та єдиний учасник цього товариства ОСОБА_3 ;

- за період коли ОСОБА_1 був керівником ТОВ "Агроцентр-Галичина" з 22.01.2015 до 06.03.2018 та за попередній період товариство активно здійснювало діяльність, набуло у власність велику кількість основних засобів (нерухомого та рухомого майна), у т.ч. нерухоме майно (єдиний майновий комплекс виробничі та складські приміщення за адресою: Тернопільська область, Гусятинський район, м. Хоростків, вул. Незалежності, буд.1), велику кількість транспортних засобів та спецтехніки, а також офісне обладнання, меблі та інше майно;

- рішенням Господарського суду Тернопільської області від 08.02.2018 у справі №921/509/16-г/4 визнано за Агропідприємством "Нива", вул. Незалежності, 1, м. Хоростків, Гусятинський район, Тернопільська область, ідентифікаційний код 21145240 право власності на будівлі та споруди загальною площею 6584,5 кв.м., в тому числі: адміністративний будинок (літера "А"), загальною площею 488,6 кв.м.; гаражі (літера "Б"), загальною площею 591,8 кв. м.; гараж-котельня ( літера "В"), загальною площею 864,0 кв.м.; млин ( літера "Д"), загальною площею 2927,9 кв.м.; склад ( літера "Е"), загальною площею 1390,0 кв.м.; прохідна ( літера "З"), загальною площею 149,3 кв.м.; вага ( літера "К"), загальною площею 32,7 кв.м.; цех ( літера "Л"), загальною площею 101,7 кв.м.; сарай ( літера "М"), загальною площею 38,5 кв.м.; огорожа (номер, літера "1"), що знаходяться за адресою: АДРЕСА_3 ;

- саме на підставі вказаного судового рішення ТОВ "Агроцентр Галичина" втратило право власності на вказані вище об`єкти нерухомого майна, тобто у даному випадку не можна стверджувати, що посадові особи ТОВ "Агроцентр Галичина" вчинили будь які дії які призвели до втрати нерухомого майна товариства;

- у ОСОБА_1 збереглися копії оборотно сальдових відомостей з системи бухгалтерсього обліку ТОВ "Агроцентр-Галичина" з яких вбачається наявність та перелік основних засобів товариства, саме: станом на лютий 2017 року вартість основних засобів ТОВ "Агроцентр-Галичина" становить 24603512,02 грн; станом на грудень 2017 року - вартість основних засобів ТОВ "Агроцентр-Галичина" становить 23884736,68 грн;

- станом на час звільнення ОСОБА_1 з посади директора ТОВ "Агроцентр-Галичина" на балансі підприємства обліковувалося основні засоби на суму понад 23 млн. грн.;

- ліквідатор у заяві від 13.01.2026 визнає, що на підприємстві обліковуються основні засоби на суму 14,94 млн. грн, однак ним не виявлено жодного майна;

- з наявних у справі фінансових звітах ТОВ "Агроцентр-Галичина" вбачається наступне: за 2013 рік дохід від реалізації продукції становить 18119,9 тис грн; за 2014 рік дохід від реалізації продукції становить 47573,9 тис грн; за 2015 рік дохід від реалізації продукції становить 59407800 грн; за 2016 рік дохід від реалізації продукції становить 35920,2 тис грн; за 2017 рік дохід від реалізації продукції становить 18951,1 тис грн; за 2018 рік дохід від реалізації продукції становить 0 грн;

- наведене вказує на те, що на час звільнення ОСОБА_1 з посади директора боржника товариство володіло основними засобами на загальну суму понад 23 мільйони грн, а дохід від реалізації продукції за 2017 рік становив близько 19 млн грн.. Отже, твердження про те, що ОСОБА_1 своїми діями довів ТОВ "Агроцентр-Галичина" до стану неплатоспроможності є безпідставними;

- господарські відносин між ТОВ "Антей" (ініціюючим кредитором) та ТОВ "Агроцентр-Галичина" виникли задовго до того, як ОСОБА_1 став керівником ТОВ "Агроцентр-Галичина";

- 28.03.2014 між ТОВ "Антей" та ТОВ "Агроцентр-Галичина" було укладено договір №38К поставки на умовах відстрочення кінцевого рахунку;

- рішенням Господарського суду Тернопільської області від 19.12.2017 у справі №921/541/17 підтверджено, що постачання продукції за вказаним договором відбулося за період з 28.03.2014 до 03.11.2014 на загальну суму 8512750,03 грн, строк оплати якого, відповідно до умов цього договору та додаткових угод до нього, визначено до 01.10.2014 тобто за період коли ОСОБА_1 ще не був керівником ТОВ «Агроцентр-Галичина», а відтак він об`єктивно не міг вливати на виникнення заборгованості перед ТОВ «Антей»;

- саме ОСОБА_1 , будучи керівником ТОВ «Агроцентр Галичина», забезпечив проведення оплати за отриманий від ТОВ «Антей» товар частково в сумі 5925934,75 грн;

- протягом 2015-2017 років щодо ТОВ «Агроцентр-Галичина» тривало кілька судових процесів про стягнення заборгованості з товариства, в результаті розгляду яких щодо ТОВ «Агроцентр Галичина» відкрито ряд виконавчих проваджень. У ОСОБА_1 збереглися копії наступних постанов у виконавчих провадженнях: - ВП №51842063 від 20.07.2016 на суму 1125180,35 грн стягувач ФГ «ЛІМ»; ВП №53845633 від 27.04.2017 на суму 1041784,10 грн стягувач ТОВ «Украгроком»; ВП №54562189 від 21.08.2017 на суму 1169135,10 грн стягувач ТОВ «Альфа Смарт Агро»; ВП № 54675901 від 12.09.2017 на суму 1182896,08 грн стягувач ТОВ «Агріматко-Вест»;

- в межах вказаних виконавчих проваджень було арештовано все майно та грошові кошти ТОВ «Агроцентр-Галичина», а відтак нормальна діяльність товариства була неможливою через арешт рахунків та майна;

- при цьому ТОВ «Агроцентр-Галичина» продовжувало працювати, виплачувати заробітну плату працівникам, та по можливості розраховуватися перед кредиторами;

- перебуваючи на посаді директора ТОВ «Агроцентр Галичина» ОСОБА_1 вживав усіх можливих заходів для погашення заборгованості товариства перед кредиторами та недопущення його неплатоспроможності;

- у матеріалах справи №921/372/22 відсутні первинні документи, які б підтверджували наведені ліквідатором обставини щодо зняття готівки та переказу на сторонні карткові рахунки коштів на загальну суму 3400276 грн;

- згідно відповіді ГУ ДПС у Тернопільській області від 30.11.2022, станом на 30.11.2022, у ТОВ «Агроцентр-Галичина» були відкриті 11 банківських рахунків у АТ «Укргазбанк», АТ «Альфа-Банк», АТ «Кредобанк», АТ КБ «Приватбанк» та один рахунок у Державній казначейській службі України;

- ліквідатором не подано до суду будь якої інформації про стан вказаних вище рахунків, про залишок коштів на цих рахунках та про здійснені операції (рух коштів) на цих рахунках;

- ліквідатором не було належним чином проаналізовано фінансово-господарську діяльність ТОВ «Агроцентр Галичина», не досліджено рух коштів по усіх банківських рахунках товариства, та не долучено до матеріалів справи належних та допустимих доказів зняття готівки та здійснення переказів на сторонні карткові рахунки на загальну суму 3400276 грн;

- у своїй заяві від 13.01.2026 ліквідатор не зазначає ким саме та коли саме відбулася реалізація активів товариства із використанням готівкового способу розрахунку, і яке саме майно було таким чином реалізоване;

- оголошені в розшук транспортні засоби та спецтехніка є цінним майном, яке не могло бути продане за готівку, оскільки на даний час вони зареєстровані за ТОВ «Агроцентр-Галичина» у відповідних реєстрах;

- до завершення їх розшуку неможливо визначити реальну суму непогашених кредиторських вимог до ТОВ «Агроцентр-Галичина», а отже неможливо визначити суму вимог щодо притягнення до субсидіарної відповідальності;

- ліквідатором не було вжито будь яких заходів щодо розшуку іншого майна ТОВ «Агроцентр Галичина», а саме: меблів, комп`ютерної та офісної техніки, торгової марки, яка є власністю ТОВ «Агроцентр-Галичина» та іншого майна, яке перебувало на балансі Товариства, та за рахунок реалізації якого повинно відбутися погашення вимог кредиторів;

- Господарський кодекс України втратив чинність з 28.08.2025, тому посилання на статті Господарського кодексу України є безпідставним;

- ОСОБА_1 перебував на посаді директора ТОВ «Агроцентр-Галичина» з 22.01.2015 до 06.03.2018, а Кодекс України з процедур банкрутства вступив в дію з 21.04.2019. Тому положення Кодексу України з процедур банкрутства не підлягають застосуванню, а вимоги про покладення субсидіарної відповідальності не можуть поширюватися на ОСОБА_1 ;

- право ліквідатора подати заяву про покладення субсидіарної відповідальності виникає не раніше ніж після завершення реалізації об`єктів, включених до ліквідаційної маси банкрута, та розрахунків з кредиторами на підставі проведення такої реалізації у ліквідаційній процедурі;

- у даній справі, станом на 13.01.2026, продовжується здійснення заходів щодо пошуку майна для включення до ліквідаційної маси та подальшої реалізації, майно боржника не реалізоване, а ліквідатором не вжито заходів для пошуку іншого майна боржника. У банкрута на праві власності перебуває значна кількість майна, автомобілів, спецтехніки та іншого рухомого майна. Відтак, заява про покладення субсидіарної відповідальності на керівників та засновників боржника подана ліквідатором передчасно.

Призначене по розгляду даної заяви судове засідання 23.04.2026 не відбулось з технічних причин, що підтверджується актом про технічний збій в роботі відеоконференцзв`язку (ВКЗ) ЄСІТС від 23.04.2026.

У зв`язку з цим, ухвалою суду від 23.04.2026 cудове засідання по розгляду заяви призначено на 25.05.2026.

12.05.2026 від ліквідатора Винниченка Ю.В. надійшла заява №921/372/22-136 від 12.05.2026 (вх. №3656) про зменшення вимог заяви №921/372/22-122 від 12.01.2026.

У ній зазначено, що з метою належного здійснення своїх повноважень, ліквідатором боржника на адреси кредиторів у справі направлено повідомлення №921/372/22-125 від 13.03.2026 про дату, час та спосіб проведення засідання комітету кредиторів, а саме: 19.03.2026 об 11 год. в режимі відеоконференції з використанням онлайн-сервісу «ZOOM». За результатами проведеного засідання комітету кредиторів боржника, зокрема було прийнято рішення надати згоду на продаж майнових прав на п`ять транспортних засобів та дві одиниці техніки, місцезнаходження яких невідоме. Аукціон № BRD001-UA-20260413-99124 з продажу вищевказаних майнових прав від 23.04.2026 завершився визначенням переможця із ціновою пропозицією 10080 грн. За результатами аукціону № BRD001-UA-20260413-99124 було підписано протокол аукціону від 23.04.2026 та акт про придбання майна на аукціоні №б/н від 28.04.2026. Суму грошових коштів, отриманих від продажу майна боржника включено до ліквідаційної маси божника.

Крім того, згідно листа АБ «Укргазбанк» №БТ-12866 від 01.12.2023, що надійшов після проведення ліквідатором інвентаризації на підприємстві боржнику (04.09.2023), на рахунку боржника сформувався залишок грошових коштів в сумі 601,35 грн.

Відповідно до ч.2 ст. 61 КУзПБ, розмір вимог, які ліквідатор має право заявити до осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства, складає 22494231,16 грн (22504912,51 грн - 10681,35 грн).

12.05.2026 від ліквідатора Винниченка Ю.В. надійшли заперечення вих. №921/372/22-137 від 12.05.2026 (вх. №3657) на заперечення ОСОБА_1 від 17.04.2026. Їх зміст зводиться до підтримання вимог заяви, з урахуванням зменшення вимог.

14.05.2026 від ОСОБА_1 надійшло клопотання №13/05 від 13.05.2026 (вх. №3724) про витребування у ліквідатора Винниченка Ю.В. виписок руху коштів по усіх банківських рахунках боржника за період з 01.01.2015 до 28.11.2023.

Ухвалою суду від 25.05.2026: прийнято до розгляду заяву ліквідатора Винниченка Ю.В. №921/372/22-136 від 12.05.2026 (вх. №3656 від 12.05.2026) про зменшення вимог заяви №921/372/22-122 від 13.01.2026 з додатками; заперечення №921/372/22-137 від 12.05.2026 (вх. №3657 від 12.05.2026) ліквідатора Винниченка Ю.В. з додатками; відкладено судове засідання по розгляду заяви №921/372/22-122 від 13.01.2026 на 15.06.2026; відмовлено в задоволенні клопотання №13/05 від 13.05.2026 (вх. №3724 від 14.05.2026) ОСОБА_1 про витребування доказів; запропоновано ліквідатору Винниченку Ю.В. до 12.06.2026 надати суду статути боржника у редакціях чинних в період з 01.01.2016 до 31.12.2018.

26.05.2026 Господарським судом Тернопільської області постановлено ухвалу про визнання грошових вимог Акціонерного товариства Комерційний банк ПриватБанк (код ЄДРПОУ 14360570) до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю Агроцентр-Галичина (код ЄДРПОУ 37556849) в розмірі 2923354,67 грн, а також 5324,80 грн судового збору. Черговість задоволення грошових вимог кредитора: 5324,80 грн судового збору за подання заяви про визнання кредиторських (грошових) - вимоги першої черги; 2664138,65 грн винагороди - вимоги четвертої черги; 259216,02 грн пені - вимоги шостої черги.

01.06.2026 від ліквідатора Винниченка Ю.В. надійшло клопотання №921/372/22-142 від 01.06.2026 (вх. №4218) про витребування у Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців управління державної реєстрації Тернопільської міської ради належним чином завірених копій редакцій статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроцентр-Галичина», чинних у період з 01.01.2016 до 05.07.2023.

12.06.2026 від ОСОБА_1 надійшло клопотання б/н від 11.06.2026 (вх. №4610) про долучення доказів, у якому просив суд: поновити строк на подання доказів у справі, оскільки такий пропущений з поважних підстав; долучити до матеріалів справи банківські виписки руху коштів по рахунках ТОВ «Агроцентр-Галичина» АТ Кредобанк, АТ Сенс Банк, АТ КБ Приватбанк та АТ Укргазбанк та врахувати інформацію, яка у них наведена при розгляді даної судової справи та долучити до матеріалів справи адвокатські запити до банківських установ та відповіді на банків на вказані адвокатські запити.

Ухвалою суду від 15.06.2026: задоволено клопотання б/н від 11.06.2026 (вх. №4610 від 12.06.2026) ОСОБА_1 , поновлено строк на подання доказів та долучено їх до матеріалів справи; частково задоволено клопотання №921/372/22-142 від 01.06.2026 (вх. №4218 від 01.06.2026) ліквідатора Винниченка Ю.В. про витребування доказів; зобов`язано Відділ державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб підприємців управління державної реєстрації Тернопільської міської ради надати суду до 30.06.2026 копії статуту ТОВ «Агроцентр-Галичина», в редакціях за період з 01.01.2016 до 31.12.2018; відкладено судове засідання по розгляду заяви №921/372/22-122 від 13.01.2026 на 09.07.2026.

24.06.2026 від Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб підприємців управління державної реєстрації Тернопільської міської ради, на виконання вимог ухвали суду від 15.06.2026, надійшов лист за № 780/2802 від 22.06.2026 (вх. № 4961) із долученням статуту Товариства з обмеженою відповідальністю Агроцентр - Галичина в редакції від 15.11.2017.

07.07.2026 від ліквідатора Винниченка Ю.В. надійшла заява про збільшення розміру вимог від 07.07.2026 (вх. №5319). Обґрунтовуючи дану заяву, ліквідатор зазначає, що ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 26.05.2026 частково задоволено заяву АТКБ ПриватБанк з грошовими вимогами до боржника, визнано грошові вимоги АТКБ ПРИВАТБАНК до боржника в розмірі 2923354,67 грн, а також 5324,80 грн судового збору.

Оскільки загальна сума вимог кредиторів, визнаних Господарським судом Тернопільської області у справі №921/372/22 склала 25433591,98 грн, ліквідаційна маса боржника у справі №921/372/22 склала 10681,35 грн, тому відповідно до ч.2 ст. 61 КУзПБ, розмір вимог, які ліквідатор має право заявити до осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства, складає 25422910,63 грн.

09.07.2026 від ОСОБА_1 надійшло клопотання № 08/07 від 08.07.2026 (вх. № 5374) про витребування у Акціонерного товариства УКРГАЗБАНК виписок про рух коштів по усіх поточних рахунках ТОВ "Агроцентр-Галичина" (код ЄДРПОУ) за період з 01.01.2015 до дати надання такої інформації.

Ухвалою суду від 09.07.2026: прийнято до розгляду: супровідний лист № 780/2802 від 22.06.2026 (вх. № 4961 від 24.06.2026) Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб підприємців управління державної реєстрації Тернопільської міської ради з додатками; заяву ліквідатора - Винниченка Ю.В. про збільшення розміру вимог від 07.07.2026 (вх. №5319 від 07.07.2026) з додатками, подальший розгляд заяви постановлено здійснювати з її урахуванням; зобов`язано Відділ державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб підприємців управління державної реєстрації Тернопільської міської ради надати суду до 03.08.2026 копії статуту ТОВ Агроцентр-Галичина, в редакціях за період з 01.01.2016 до 15.11.2017; задоволено частково клопотання б/н 08.07.2026 (вх. №5574 від 09.07.2026) ОСОБА_1 ; зобов`язано АТ УКРГАЗБАНК надати суду до 03.08.2026 банківську виписку встановленого зразка про рух коштів по рахунках за період з 01.01.2015 до 31.12.2018 Товариства з обмеженою відповідністю "Агроцентр-Галичина" (код ЄДРПОУ 37556849); відкладено судове засідання по розгляду заяви №921/372/22-122 від 13.01.2026 на 03.08.2026.

У зв`язку з перебуванням судді Шумського І.П. у відпустці та неможливістю проведення судового засідання 03.08.2026, ухвалою суду від 28.07.2026 розгляд заяви №921/372/22-122 від 13.01.2026 призначено на 15.09.2026.

На виконання ухвали суду від 09.07.2026, з супровідним листом №981/28-02 від 21.07.2026 Управління державної реєстрації Тернопільської міської ради надало чотири копії статутів Товариства з обмеженою відповідальністю Агроцентр - Галичина, затверджених рішеннями зборів учасників товариства №2/16-2 від 29.02.2016, №8/16 від 30.08.2016, №06/09-1 від 06.09.2017, №15/17-11 від 15.11.2017.

27.07.2026 від Тернопільської обласної дирекції АБ «Укргазбанк» з супровідним листом №9Т-9940 від 17.07.2026 (вх. №5905) надішли банківські виписки по рахунках боржника за вказаний в ухвалі період.

14.08.2026 від ліквідатора Винниченка Ю.В. надійшло клопотання №921/372/220-149 від 13.08.2026 (вх. №6417) про долучення додаткових доказів наявності ознак умисного доведення до банкрутства ТОВ «Агроцентр - Галичина».

В обґрунтування долучення додаткових доказів ліквідатор зазначив наступне:

- станом на 22.02.2018 керівником ТОВ «Агроцентр-Галичина» був ОСОБА_1 , а засновник ОСОБА_3 ;

- 22.02.2018 між ТОВ «Агроцентр-Галичина» та ПП «Інвест-Родина» укладено договір новації боргу у позикове зобов`язання;

- 24.02.2018 між ТОВ «Агроцентр-Галичина» та ПП «Інвест-Родина» укладено іпотечний договір, за умовами якого в часткове забезпечення виконання зобов`язань, що випливають із договору новації боргу, ТОВ «Агроцентр-Галичина» передало в іпотеку об`єкт нерухомого майна, зареєстрований в реєстрі за номером 1024361161216: будівлі та споруди цегельного заводу загальною площею (кв. м.): 2670.3, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_4 , а саме: виробничий корпус літ. «А» площею 1940,4 кв.м.; адмінбудинок літ. «Б» площею 205,2 кв.м.; склад №1 літ «В», площею 382,5 кв.м.; токарний цех літ «Г» площею 93,8 кв.м.; склад №2 «Д», загальною площею 31,1 кв.м.; прохідна «Е» загальною площею 9,4 кв.м.; насосна «Є» загальною площею 7,9 кв.м., водонапірна башта 1;

- 04.06.2018 керівником ПП «Інвест-Родина» підписано вимогу про сплату заборгованості №04/06-18 від 04.06.2018 на ім`я директора ТОВ «Агроцентр-Галичина», ОСОБА_3 ;

- 02.07.2018 рішенням №02/07/18 від 02.07.2018 власника (учасника) ТОВ «Агроцентр-Галичина» погоджено ПП «Інвест-Родина» стягнення на предмет іпотеки відповідно до умов, викладених в іпотечному договорі від 24.02.2018, посвідченого приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Жовнір І.Т., зареєстрованого в реєстрі за №1001;

- 26.07.2018 на підставі іпотечного договору від 24.02.2018 право власності на об`єкт нерухомого майна зареєстровано за ПП «Інвест-Родина»;

- ПП «Інвест-Родина» є заінтересованою особою щодо боржника ТОВ «Агроцентр-Галичина» в розумінні ст. 1 КУзПБ зокрема, проте не виключно, як юридична особа, з якою боржник опосередковано перебуває під контролем третьої особи ОСОБА_4 (РНОКПП: НОМЕР_3 );

- ОСОБА_4 є генеральним директором ПП «Інвест-Родина», а ОСОБА_5 (РНОКПП: НОМЕР_4 ) є співзасновником ПП «Інвест-Родина» з часткою 85% та його кінцевим бенефіціарним власником;

- представником співзасновника ПП «Інвест-Родина» ОСОБА_5 під час засвідчення справжності підписів на останній редакції статуту ПП «Інвест Родина», за довіреністю від 27.08.2024 зареєстрованою в реєстрі за №12806, виступав ОСОБА_2 - співвідповідач за заявою про покладення субсидіарної відповідальності, як засновник ТОВ «Агроцентр-Галичина» у період з 17.09.2014 до 21.01.2017;

- згідно відомостей із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ОСОБА_5 (РНОКПП: НОМЕР_4 ) зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5 , за вказаною адресою, станом на 28.11.2014 був зареєстрований і ОСОБА_4 (РНОКПП: НОМЕР_3 );

- житловий будинок за адресою: АДРЕСА_5 , був предметом забезпечення за іпотечним договором від 21.06.2013, укладеним між іпотекодержателем ПАТ АБ «Укргазбанк» та іпотекодавцем ОСОБА_6 (РНОКПП: НОМЕР_5 ) в якості забезпечення за кредитним договором №07МСБ від 21.06.2013, укладеним між іпотекодержателем - ПАТ АБ «Укргазбанк» та ТОВ «Агроцентр-Галичина»;

- виведення активу боржника - об`єкту нерухомого майна, зареєстрованого в реєстрі за номером 1024361161216 (будівлі та споруди цегельного заводу загальною площею (кв.м): 2670.3, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_4 ) на користь особи, заінтересованої щодо божника - ПП «Інвест-Родина», шляхом підписання керівником ТОВ «Агроцентр-Галичина» ОСОБА_1 (засновник на той момент - ОСОБА_3 ) договору новації боргу у позикове зобов`язання від 22.02.2018, підписання керівником ТОВ «Агроцентр-Галичина» ОСОБА_1 (засновник на той момент - ОСОБА_3 ) іпотечного договору від 24.02.2018, підписання засновником ТОВ «Агроцентр-Галичина» ОСОБА_3 рішення №02/07/18 від 02.07.2018 про погодження ПП «Інвест-Родина» стягнення на вище зазначений предмет іпотеки, за умови існування заборгованості боржника перед кредиторами та відкритих виконавчих проваджень щодо боржника, відкритих на той момент вже близько двох років, призвело до неплатоспроможності боржника та неможливості погашення кредиторської заборгованості;

- вказане свідчить про наявність в діях керівних органів та засновників боржника ознак умисного доведення боржника до банкрутства.

Ліквідатор ОСОБА_7 зазначив, що під час звернення із заявою про покладення субсидіарної відповідальності, у нього не було спеціалізованого доступу до завантаження документів реєстраційних справ Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта.

Посилаючись на наведене, ліквідатор Винниченко Ю.В. просив суд долучити до матеріалів справи документи, на які міститься посилання у вказаному клопотанні, зазначаючи про поважність причин їх неподання раніше.

14.08.2026 від ліквідатора Винниченка Ю.В. надійшло клопотання №921/372/22-150 від 13.08.2026 (вх. №6418) про долучення доказів надіслання учасникам справи клопотання №921/372/220-149 від 13.08.2026.

В судовому засіданні 15.09.2026 оголошувалась перерва до 08.10.2026.

07.10.2026 від ОСОБА_1 надійшли додаткові пояснення №07/10 від 07.10.2026 (вх. №8117) щодо заяви про покладення субсидіарної відповідальності у справі № 921/372/22.

Відповідно до його змісту:

- ОСОБА_1 підтвердив укладення договору новації боргу у позикове зобов`язання від 22.02.2018 та договору іпотеки від 24.02.2018;

- повторно звернув увагу, що в матеріалах справи міститься заява ОСОБА_1 від 26.12.2017 про звільнення з займаної посади за згодою сторін до єдиного учасника ТОВ Агроцентр-Галичина - ОСОБА_3 . При цьому ОСОБА_3 власноручно наклав резолюцію на вказаній заяві «підготувати наказ на звільнення з 28.12.2017». Після подання заяви про звільнення з посади директора ОСОБА_1 фактично припинив виконувати функції керівника товариства та передав ОСОБА_3 усі документи та товарно-матеріальні цінності. Питання про звільнення ОСОБА_1 було розглянуто на загальних зборах учасників ТОВ «Агроцентр-Галичина» лише 06.03.2018;

- на підставі заяви ОСОБА_1 про звільнення за угодою сторін (п. 1 ст. 36 КЗпП України), загальними зборами в особі єдиного учасника ОСОБА_3 було прийнято рішення (протокол № 03/18-1 загальних зборів учасників ТОВ «Агроцентр-Галичина» від 06.03.2018) звільнити 07.03.2018 ОСОБА_1 з посади директора ТОВ «Агроцентр-Галичина». Цим же рішенням на посаду директора товариства з 12.03.2018 було призначено самого ОСОБА_3 , який був та залишається єдиним учасником товариства;

- з 06.03.2018 ОСОБА_1 не мав жодного відношення до фінансово-господарської діяльності, управління майном чи представництва інтересів ТОВ «Агроцентр-Галичина»;

- усі подальші правочини та рішення, які ліквідатор кваліфікує як умисне доведення до банкрутства підприємства, що нібито є підставою для покладення на ОСОБА_1 субсидіарної відповідальності відбулися значно пізніше та приймалися одноособово єдиним власником та новим директором ОСОБА_3 : 04.06.2018 вимога ПП «Інвест-Родина» про сплату заборгованості №04/06-18 було підписано та направлено на ім`я діючого директора боржника ОСОБА_3 ; 02.07.2018 рішення №02/07/18 власника (учасника) ТОВ «Агроцентр-Галичина» ОСОБА_3 було одноособово погоджено ПП «Інвест-Родина» стягнення на предмет іпотеки (цегельний завод); 26.07.2018 на підставі рішення єдиного учасника та директора ТОВ «Агроцентр-Галичина» - ОСОБА_3 право власності на вказані вище об`єкти нерухомого майна було офіційно зареєстровано за ПП «Інвест-Родина»;

- за період перебування ОСОБА_1 на посаді директора ТОВ «Агроцентр-Галичина» не відбувалося відчуження основних засобів товариства, та не проводилося інших дій, які можна вважати неправомірними діями посадової особи. Оскільки ОСОБА_1 , станом на червень-липень 2018 року, законно припинив свої повноваження, не мав управлінського статусу керівника та не приймав жодних рішень щодо відчуження майна на користь третіх осіб, у його діях повністю відсутній склад будь-якого правопорушення. Відчуження майна та повне зупинення діяльності підприємства стали прямим наслідком рішень та дій одноособового власника та керівника ОСОБА_3 .

З урахуванням наведеного ОСОБА_1 просив суд відмовити у задоволенні заяви №921/372/22-122 від 13.01.2026.

Судове засідання 08.10.2026 відбулось за участі ліквідатора, представників кредитора АТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1 .

У судовому засіданні 08.10.2026 ліквідатор підтримав заяву №921/372/22-122 від 13.01.2026, з урахуванням збільшення її вимог. Ним зазначено, що в період існування виконавчих проваджень відбувалось вчинення значних правочинів та зняття готівки.

Представник ОСОБА_1 просив відмовити у задоволенні вказаної заяви.

Решта учасників справи не приймали участь у розгляді заяви.

Відповідно до ч. ч. 3, 7 ст. 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.

Порядок вручення судових рішень визначено у ст. 242 ГПК України, за змістом ч. 5 якої учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Ч. 11 ст. 242 ГПК України передбачено, що якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з п. 2, 3, 4, 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є: день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Кредитори ТОВ Антей та ГУ ДПС у Тернопільській області належним чином повідомлені про час, дату та місце проведення судового засідання, шляхом направлення ухвали від 15.09.2026 в електронній формі до їх електронних кабінетів, підтвердженням чого є цьому є відповідні довідки про доставку їм електронних листів - ухвал від 15.09.2026.

Рекомендовані повідомлення, якими на зазначені у заяві №921/372/22-122 від 13.01.2026 та Єдиному державному демографічному реєстрі адреси ОСОБА_2 та ОСОБА_3 направлялась судова кореспонденція, повернулись на адресу суду без вручення адресатам, з відміткою АТ "Укрпошта": "адресат відсутній".

Не перебування відповідача за місцем його державної реєстрації чи небажання отримати поштову кореспонденцію та, як наслідок, неможливість направлення в засідання свого повноважного представника і ненадання відзиву, не є перешкодою розгляду справи судом відповідно за наявними матеріалами і не свідчить про порушення норм процесуального права саме зі сторони суду. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 03.03.2018, винесеній по справі №911/1163/17.

Направлення процесуальних документів рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу учасників справи є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначених документів перебуває поза межами контролю суду. Подібний висновок зроблено у постановах Верховного Суду від 18.03.2021 №911/3142/19, від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-5, постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 та інших судових актах.

Наведене вказує про обізнаність ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про розгляд Господарським судом Тернопільської області даної заяви.

Стаття 42 ГПК України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому норми вказаної статті зобов`язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Ч. 1 ст. 202 ГПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

З огляду на викладене, суд прийшов до висновку, що учасникам справи було створено належні умови для підготовки до розгляду справи, надання заяв по суті заяви та доказів в обґрунтування своїх вимог або заперечень, тому є підстави для розгляду заяви за наявними в справі матеріалами.

Розглянувши подану заяву, господарський суд вирішив наступне.

Відповідно до частини першої статті 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Кодексу України з процедур банкрутства, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною першою статті 2 КУзПБ визначено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.

Відповідно до преамбули КУзПБ цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.

Одним з основних завдань провадження у справі про банкрутство є задоволення сукупності вимог кредиторів неплатоспроможного боржника.

Одним із юридичних механізмів досягнення гарантій захисту прав кредиторів та унеможливлення застосовування процедури банкрутства як інструменту виключно списання боргів є, зокрема, застосування доктрини "пронизування корпоративної вуалі" (piercing the veil of incorporation) згідно якої суд може покласти відповідальність за зобов`язаннями юридичної особи на органи управління юридичної особи.

Загальні умови та підстави для притягнення до субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у справі про банкрутство визначені Господарським кодексом України (далі - ГК України, втратив чинність 28.08.2025), Цивільним кодексом України (далі - ЦК України), Кодексом України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ).

Частиною першою статті 619 ЦК України визначено, що договором або законом може бути передбачена поряд із відповідальністю боржника додаткова (субсидіарна) відповідальність іншої особи.

У чинному КУзПБ доктрина "пронизування корпоративної вуалі" знайшла своє втілення в інститутах солідарної відповідальності керівника боржника (частина шоста статті 34 КУзПБ) та субсидіарної відповідальності керівників, засновників (учасників, акціонерів) боржника, інших осіб (частина друга статті 61 КУзПБ), які можливо реалізувати в межах справ про банкрутство юридичних осіб.

Відповідно до частини 2 статті 61 КУзПБ під час здійснення своїх повноважень ліквідатор, кредитор має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства. Розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою.

У разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника - юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов`язаннями.

Стягнені суми включаються до складу ліквідаційної маси і можуть бути використані лише для задоволення вимог кредиторів у порядку черговості, встановленому цим Кодексом.

Верховним Судом у постанові від 19.06.2024 у справі №906/1155/20(906/1113/21) зазначено наступне:

- у справі про банкрутство субсидіарна відповідальність має деліктну природу та узгоджується із частиною 1 статті 1166 ЦК України, згідно з якою майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Тобто недостатність майна юридичної особи, яка перебуває в судовій процедурі ліквідації, за умови доведення боржника до банкрутства, поповнюється за рахунок задоволення права вимоги про відшкодування шкоди до осіб, дії / бездіяльність яких кваліфікуються судом як доведення до банкрутства. Потерпілою особою в такому випадку є банкрут, щодо якого відкрито ліквідаційну процедуру;

- елементами складу правопорушення як умови для застосування субсидіарної відповідальності є об`єкт та суб`єкт правопорушення, а також об`єктивна та суб`єктивна сторони правопорушення;

- щодо об`єкта правопорушення, то ним є ті майнові права боржника та кредиторів, вимоги яких визнані у справі про банкрутство, що порушені у зв`язку з доведенням боржника до банкрутства, та відновлення яких відбувається відшкодуванням шкоди у межах покладення субсидіарної відповідальності за правилами частини 2 статті 61 КУзПБ;

- суб`єкт (суб`єкти) правопорушення визначені законом, зокрема ними є засновники (учасники, акціонери) або інші особи, у тому числі керівник боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії, за умови існування вини цих осіб у банкрутстві боржника;

- об`єктивну сторону правопорушення становлять дії/бездіяльність відповідних суб`єктів, прийняття ними рішень, надання вказівок на вчинення дій або на утримання від них, що призвели до відсутності у боржника майнових активів для задоволення вимог кредиторів або до відсутності інформації про такі активи, що виключає можливість дослідження активу та його оцінки, тобто які окремо або у своїй сукупності спричинили неплатоспроможність боржника та, відповідно, вказують (свідчать) про доведення конкретними особами боржника до банкрутства;

- щодо змісту правопорушення - він не обмежується вичерпним переліком дій/бездіяльності суб`єктів правопорушення, а їх характер саме як протиправний оцінюється за відповідними правовими та економічними показниками. Зокрема, доведення до банкрутства можуть спричинити дії з відчуження майна за заниженими цінами, придбання майна за завищеними цінами, надання послуг за цінами, нижчими за ринкові, здійснення невиправдано ризикових чи невигідних операцій тощо. Неправомірні дії чи бездіяльність, завдання ними шкоди боржнику та виявлення її розміру можуть не збігатися у часі. Наприклад, окремі неправомірні дії чи бездіяльність або сукупність таких дій чи бездіяльності можуть мати наслідком втрату ліквідності юридичною особою в майбутньому (див. також mutatis mutandis постанови Великої Палати Верховного Суду від 28.09.2021 у справі №761/45721/16-ц, пункт 66, від 25.05.2021 у справі №910/11027/18, пункт 7.56). Тобто зміст відповідного делікту становлять умисні і цілеспрямовані дії/бездіяльність, результатом яких є банкрутство юридичної особи та шкода, завдана приватним і суспільним інтересам. За змістом ч. 2 ст. 61 КУзПБ вказані умисні дії/бездіяльність та їх результат узагальнено іменуються доведенням до банкрутства, що і дає назву цьому делікту. При цьому винні особи хоча і не є стороною боргових зобов`язань, але їх поведінка перебуває в причинно-наслідковому зв`язку зі шкодою у вигляді непогашених вимог кредиторів;

- щодо суб`єктивної сторони правопорушення, то її становить ставлення особи до вчинюваних нею дій чи бездіяльності (вини суб`єкта правопорушення);

- однією з обов`язкових передумов субсидіарної відповідальності є її розмір, що визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою;

- сума вимог кредиторів, яка підлягає погашенню за правилами статті 64 КУзПБ, однак залишилась непогашеною в процедурі банкрутства за правилами цієї статті через недостатність майна банкрута, і є розміром субсидіарної відповідальності;

- право ліквідатора подати заяву про покладення субсидіарної відповідальності виникає не раніше ніж після завершення реалізації об`єктів, включених до ліквідаційної маси банкрута, та розрахунків з кредиторами на підставі проведення такої реалізації у ліквідаційній процедурі.

Верховний Суд також зазначав, що законодавцем не конкретизовано, які саме дії чи бездіяльність складають об`єктивну сторону такого правопорушення. За правовими позиціями Верховного Суду такими діями можуть бути, зокрема:

1) вчинення суб`єктами відповідальності будь-яких дій, направлених на набуття майна, за відсутності активів для розрахунку за набуте майно чи збільшення кредиторської заборгованості боржника без наміру її погашення;

2) прийняття суб`єктами відповідальності рішення про виведення активів боржника, внаслідок чого настала неплатоспроможність боржника по його інших зобов`язаннях;

3) прийняття суб`єктами відповідальності рішення, вказівок на вчинення майнових дій чи бездіяльності боржника щодо захисту власних майнових інтересів юридичної особи боржника на користь інших юридичних осіб, що мало наслідком настання неплатоспроможності боржника тощо. Аналогічні за змістом висновки щодо кола обставин (перелік яких не є вичерпним), які мають братися до уваги під час розгляду питання застосування субсидіарної відповідальності у справі про банкрутство сформовано у постановах Верховного Суду від 16.06.2020 у справі №910/21232/16, від 30.01.2018 у справі №923/862/15, від 05.02.2019 у справі №923/1432/15 та від 10.03.2020 у справі №902/318/16, від 01.10.2020 у справі №914/3120/15, від 12.11.2020 у справі №916/1105/16, а також у постанові від 19.08.2021 у справі №25/62/09.

Виходячи зі змісту частини 2 статті 61 КУзПБ, суд оцінює істотність впливу дій (бездіяльності) третіх осіб на становище боржника, перевіряючи наявність причинно-наслідкового зв`язку між діями (бездіяльністю) цих осіб та фактичною неплатоспроможністю боржника (доведенням його до банкрутства).

Необхідна сукупність обставин, що утворюють склад відповідного правопорушення, зокрема доведення боржника до банкрутства його засновником (учасником, керівником тощо), недостатність майна / активів у складі ліквідаційної маси для задоволення визнаних у справі вимог кредиторів та розмір субсидіарної відповідальності, повинна бути підтверджена доказами, які відповідають засадам належності, допустимості, достовірності та вірогідності, передбаченим статтями 76-79 Господарського процесуального кодексу України.

Господарський суд, відповідно до ст. 86 ГПК України, під час розгляду відповідної заяви оцінює подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні доказів у їх сукупності та взаємозв`язку, зокрема, з точки зору відповідності їх наведеним у критеріям.

Поряд з цим відсутність (ненадання) належних доказів на підтвердження елементів/складових об`єктивної сторони порушення, тобто дій/бездіяльності конкретної особи (суб`єкта) відповідальності, що вказують на доведення до банкрутства або банкрутства, спростовує існування об`єктивної сторони порушення з доведення до банкрутства (банкрутства), а відповідно позбавляє суд підстав визначити суб`єктів відповідальності, встановити вину у діях/бездіяльності цих осіб та покласти субсидіарну відповідальність на її суб`єктів (подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 16.06.2020 у справі № 910/21323/16, від 15.02.2022 у справі № 927/219/20, від 15.02.2023 № 902/1078/16, від 07.03.2023 №911/101/21 (911/3174/21)), від 10.08.2023 у справі № 911/2581/14 (911/1311/22).

КУзПБ не містить вичерпного переліку доказів, які підтверджують факт доведення боржника до банкрутства та / або спростовують такий факт.

До таких доказів належать, зокрема, звіт за результатами проведеного аналізу фінансово-господарського стану боржника, висновок про наявність або відсутність ознак доведення боржника до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій під час провадження у справі про банкрутство за результатом його проведення, складені відповідно до Методичних рекомендації щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, затверджені наказом Міністерства економіки України від 19.01.2006 №14, тощо.

Згідно з п. 3.2 розділу III Методичних рекомендацій визначення ознак дій з доведення до банкрутства здійснюється за період, що починається за три роки до дати порушення справи про банкрутство, у разі наявності ознак неправомірних дій відповідальних осіб боржника, що призвели до його стійкої фінансової неспроможності, у зв`язку з чим боржник був не в змозі задовольнити в повному обсязі вимоги кредиторів або сплатити обов`язкові платежі.

Щодо висновку про наявність ознак доведення до банкрутства боржника, Верховний Суд у постанові від 19.06.2024 у справі №906/1155/20 (906/1113/21) вказав, що відповідний звіт / висновок арбітражного керуючого, яким зафіксоване правопорушення (з доведення до банкрутства) та який складений з урахуванням вимог Методичних рекомендацій, є доказом та підставою для вимог про покладення субсидіарної відповідальності у справі про банкрутство, а отже, складовою доказової бази (джерелом) на підтвердження об`єктивної сторони відповідного правопорушення (пункти 9.4, 9.11, 9.12, 9.20, 9.21).

Ухвалою суду від 09.11.2022 у справі №921/372/22 відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроцентр-Галичина", а отже, «спірним» чи «підозрілим» періодом є 2019, 2020, 2021 роки.

Оскільки боржником подавалась фінансова звітність за період 2013-2018 роки, то ліквідатором проведено аналіз фінансово-господарської діяльності боржника за попередні

три роки, тобто 2016-2018 роки.

Ліквідатор Винниченко Ю.В. разом з заявою про покладення субсидіарної відповідальності на засновників та керівників боржника в межах справи про банкрутство ТОВ "Агроцентр-Галичина" було надано Аналіз фінансово-господарського стану підприємства щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрута ТОВ "Агроцентр-Галичина" за період 2016, 2017, 2018 року, в якому зроблено висновки про можливі ознаки дій з доведення підприємства до банкрутства.

Вказаний вище Аналіз фінансово-господарського стану боржника не містить "Аналізу простроченої дебіторської заборгованості", на підставі якого обґрунтовується розмір простроченої дебіторської заборгованості, визначаються етапи, на яких виник найбільший розмір цієї заборгованості (за допомогою вертикального аналізу таблиці); з`ясовується, яка з видів заборгованості є найбільш простроченою (горизонтальний аналіз показників таблиці); аналізується структура простроченої дебіторської заборгованості, а саме: виділяється безнадійна заборгованість (відсутні первинні документи, підприємства-дебітори ліквідовані та виключені з ЄДРПОУ тощо) і та, що належить списанню у зв`язку зі спливом строків позовної давності.

Наведене має значення для визначення відповідальності кожної з осіб, до якої заявлено вимоги заяви №921/372/22-122 від 13.01.2026.

Також суд дійшов висновку, що така заява подана ліквідатором передчасно з огляду на наступне.

Однією з підстав покладення субсидіарної відповідальності на керівників та засновників боржника за доведення останнього до банкрутства ліквідатор пов`язує з укладенням договорів новації боргу у позикове зобов`язання від 22.02.2018 та іпотеки від 24.02.2018, на підставі яких за ПП «Інвест-Родина» на праві власності зареєстровано об`єкт нерухомого майна за реєстровим номером 1024361161216: будівлі та споруди цегельного заводу загальною площею (кв. м.): 2670.3, що знаходяться за адресою: Тернопільська обл., Гусятинський р., с. Старий Нижбірок, вулиця Шкільна, будинок 90, а саме: виробничий корпус літ. «А» площею 1940,4 кв.м.; адмінбудинок літ. «Б» площею 205,2 кв.м.; склад №1 літ «В», площею 382,5 кв.м.; токарний цех літ «Г» площею 93,8 кв.м.; склад №2 «Д», загальною площею 31,1 кв.м.; прохідна «Е» загальною площею 9,4 кв.м.; насосна «Є» загальною площею 7,9 кв.м., водонапірна башта 1.

Згідно з ч.1 ст. 61 КУзПБ ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: приймає у своє відання майно боржника, забезпечує його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; проводить інвентаризацію та визначає початкову вартість майна банкрута; аналізує фінансовий стан банкрута, складає висновок про наявність або відсутність ознак доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій під час провадження у справі про банкрутство за результатом його проведення; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; формує ліквідаційну масу; заявляє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості; має право отримувати кредит для виплати вихідної допомоги працівникам, які звільняються внаслідок ліквідації банкрута, який відшкодовується згідно з цим Кодексом позачергово за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута; з дня визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури повідомляє працівників банкрута про звільнення та здійснює його відповідно до законодавства України про працю. Виплата вихідної допомоги звільненим працівникам банкрута провадиться ліквідатором у першу чергу за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута, або отриманого для цієї мети кредиту; заявляє в установленому порядку заперечення щодо заявлених до боржника вимог поточних кредиторів за зобов`язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство і є неоплаченими; подає до суду заяви про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; забезпечує виконання вимог частин четвертої - шостої статті 25 Закону України "Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення", крім випадків продажу майна боржника у вигляді цілісного майнового комплексу, та несе відповідальність за їх недотримання; передає в установленому порядку на зберігання документи банкрута, які відповідно до нормативно-правових актів підлягають обов`язковому зберіганню; продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Кодексом; подає відомості (інформацію), необхідні для ведення Єдиного реєстру боржників, відносно яких відкрито провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), у порядку, встановленому державним органом з питань банкрутства; у разі провадження банкрутом діяльності, пов`язаної з державною таємницею, вживає заходів з ліквідації режимно-секретного органу; веде реєстр вимог кредиторів; подає в установленому порядку та у випадках, передбачених Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", інформацію до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення; здійснює дії щодо скасування реєстрації випуску акцій, передбачені законодавством, якщо організаційно-правовою формою юридичної особи - банкрута є акціонерне товариство; здійснює інші повноваження, передбачені цим Кодексом.

Для застосування субсидіарної відповідальності у справі про банкрутство суд має дослідити не окремі факти, а сукупність обставин, які характеризують поведінку осіб, причетних до управління боржником або отримання вигоди від його майнових операцій, з урахуванням виду діяльності боржника, структури активів і пасивів, моменту виникнення критичної неплатоспроможності, а також реальності та результативності заходів із повернення активів до ліквідаційної маси.

Відповідно до ч. 2 ст. 61 КУзПБ субсидіарна відповідальність є додатковим, винятковим способом захисту прав кредиторів, який застосовується за умови доведення сукупності визначених законом обставин, зокрема: наявності вини відповідних осіб у доведенні боржника до банкрутства, існування безпосереднього причинно-наслідкового зв`язку між їхніми діями (бездіяльністю) та неплатоспроможністю боржника, а також недостатності ліквідаційної маси для задоволення вимог кредиторів.

Інститут субсидіарної відповідальності не має на меті підміняти собою інші правові механізми, передбачені КУзПБ, зокрема: заходи з формування ліквідаційної маси; стягнення дебіторської заборгованості; оспорення правочинів або спростування майнових дій боржника у порядку ст. 42 КУзПБ.

На момент звернення із заявою про субсидіарну відповідальність, ліквідатор мав повноваження щодо формування ліквідаційної маси, у тому числі шляхом оспорення правочинів або спростування майнових дій боржника у порядку ст. 42 КУзПБ у судовому порядку.

Суд враховує, що у матеріалах справи відсутні судові рішення, якими відповідні правочини або майнові дії боржника були визнані недійсними чи спростовані у порядку, передбаченому законодавством про банкрутство.

Обов`язковою передумовою для звернення ліквідатора до господарського суду із заявою про покладення субсидіарної відповідальності за доведення боржника до банкрутства на винних осіб є вжиття ним усієї повноти дій у ліквідаційній процедурі, чого у даній справі судом встановлено не було.

Застосування протилежного підходу при поданні заяви про покладення субсидіарної відповідальності за доведення боржника до банкрутства на винних осіб до вжиття ліквідатором усієї повноти дій у відповідній процедурі суперечить правовому висновку, викладеному у п. 9.34 постанови Верховного Суду від 19.06.2024 у справі №906/1155/20 (906/1113/21). За умови невжиття ліквідатором визначених КУзПБ заходів (у т.ч. подання до господарського суду заяв про спростування майнових дій боржника, стягнення з контрагентів безпідставно отриманих коштів, тощо), тобто передчасне звернення з вимогами про покладення субсидіарної відповідальності у справі про банкрутство до здійснення задоволення вимог кредиторів за рахунок коштів, отриманих за наслідками реалізації всіх виявлених у боржника активів, з встановленням факту недостатності майна, виключає розгляд, дослідження, оцінку та встановлення осіб, винних у правопорушенні з доведення боржника до банкрутства, тобто виключає визначення суб`єктів та суб`єктивної сторони відповідного правопорушення (п. 9.36 постанови Верховного Суду від 19.06.2024 у справі №906/1155/20 (906/1113/21)).

Відповідно до статті 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з частинами першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

На сьогодні у праві існують такі основні стандарти доказування: "баланс імовірностей" (balance of probabilities) або "перевага доказів" (preponderance of the evidence); "наявність чітких та переконливих доказів" (clear and convincing evidence); "поза розумним сумнівом" (beyond reasonable doubt).

17.10.2019 набув чинності Закон України № 132-IX від 20.09.2019 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до України змінено назву статті 79 ГПК України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".

У рішенні ЄСПЛ від 19.12.1997 у справі "Brualla Gomez de La Torre v. Spain" наголошено про загальновизнаний принцип негайного впливу процесуальних змін на позови, що розглядаються.

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були (аналогічний висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.06.2020 у справі № 924/233/18).

Слід зауважити, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17).

Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Такий підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Схожий стандарт під час оцінки доказів застосовано у рішенні ЄСПЛ від 15.11.2007 у справі "Бендерський проти України" ("Benderskiy v. Ukraine"), в якому суд оцінюючи фактичні обставини справи звертаючись до балансу вірогідностей вирішуючи спір виходив з того, що факти встановлені у експертному висновку, є більш вірогідним за інші докази.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку відмовити ліквідатору Винниченку Ю.В. у задоволенні заяви №921/372/22-122 від 13.01.2026 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроцентр-Галичина".

На підставі наведеного, керуючись ч.2 ст.61 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.234 Господарського процесуального кодексу України,

ПОСТАНОВИВ:

1. В задоволенні заяви №921/372/22-122 від 13.01.2026 (вх. №302 від 14.01.2026) ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю Агроцентр-Галичина Виннеченка Ю.В. про покладання субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями Товариства з обмеженою відповідальністю Агроцентр-Галичина - відмовити.

2. Ухвали, прийняті господарським судом у справі про банкрутство набирають законної сили з моменту їх прийняття та можуть бути оскаржені в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається в порядку та строки встановлені ст. ст. 256,257 ГПК України.

Повний текст ухвали складено та підписано 13.10.2026.

Суддя І.П. Шумський