Решение № 140565245, 13.10.2026, Солом'янський районний суд міста Києва

С О Л О М ' Я Н С Ь К И Й Р А Й О Н Н И Й С У Д М І С Т А К И Є В А

вул. Максима Кривоноса, 25, м. Київ, 03037; тел. (044) 298-59-37

вул. Грушецька, 1, м. Київ, 03113; тел.: (044) 298-59-52

e-mail: inbox@sl.ki.court.gov.ua, web: https://sl.ki.court.gov.ua

код ЄДРПОУ: 02896762

________________

Провадження 2/760/6805/26

В справі 760/30719/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

І. Вступна частина

13 жовтня 2026 року Солом`янський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Коробенка С.В. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

ІІ. Описова частина

31 жовтня 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» (далі - Позивач) в особі представника - адвоката Андрущенка Михайла Валерійовича звернулося через підсистему «Електронний суд» до Солом`янського районного суду міста Києва з позовною заявою до ОСОБА_1 (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості за Договором надання грошових коштів у кредит № 8203810525 від 17 травня 2025 року у розмірі 33.040,00 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, Позивач посилається на те, що 17 травня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс», найменування якого на підставі рішення загальних зборів учасників змінено на Товариство з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» (відповідні зміни внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 08 вересня 2025 року), та Відповідачем в електронній формі укладено Договір надання грошових коштів у кредит № 8203810525, який разом із Правилами надання споживчих кредитів складає єдиний договір. Договір підписано Відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором у порядку, передбаченому статтями 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Позивач зазначає, що за умовами договору Відповідачу надано кредит у розмірі 7.000,00 грн на строк 360 днів; стандартна процентна ставка становить 1 відсоток за кожен день користування кредитом протягом перших 180 календарних днів з дати укладення договору та 0,87 відсотка - починаючи зі 181 дня; комісія за надання кредиту - 15 відсотків від суми кредиту. Кредитні кошти перераховано Відповідачу 17 травня 2025 року з використанням реквізитів його платіжної картки через платіжний сервіс «EasyPay» Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Контрактовий дім», що підтверджується квитанцією до платіжної інструкції № 20225-1354-218197960 (ID операції 1608131131).

Позивач стверджує, що Відповідач свої зобов`язання належним чином не виконав, суму кредиту не повернув і проценти не сплатив, унаслідок чого його заборгованість становить 33.040,00 грн, з яких заборгованість за тілом кредиту - 7.000,00 грн, заборгованість за процентами - 10.990,00 грн (нараховані з 17 травня 2025 року по 20 жовтня 2025 року), комісія за надання кредиту - 1.050,00 грн та неустойка за прострочення повернення позики та/або сплати процентів - 14.000,00 грн.

Позивач просить стягнути з Відповідача зазначену заборгованість та судовий збір у розмірі 2.422,40 грн; у позовній заяві наведено попередній (орієнтовний) розрахунок витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5.000,00 грн і зазначено, що докази їх понесення буде подано разом із заявою про ухвалення додаткового рішення в строк, встановлений частиною восьмою статті 141 ЦПК України; розгляд справи просить здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без участі представника Позивача. Разом з позовною заявою Позивач подав клопотання про витребування в Акціонерного товариства «Універсал Банк» відомостей про належність Відповідачу платіжної картки НОМЕР_1 , її повного номера та руху коштів за картковим рахунком за період з 17 по 20 травня 2025 року.

04 листопада 2025 року автоматизованим розподілом судової справи між суддями головуючим у справі визначено суддю Коробенка С.В., 10 листопада 2025 року матеріали позовної заяви фактично отримані головуючим суддею.

12 листопада 2025 року до суду надійшла відповідь з Єдиного державного демографічного реєстру щодо зареєстрованого місця проживання Відповідача.

Ухвалою суду від 12 листопада 2025 року відкрито спрощене позовне провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи, Відповідачу визначено строк на подання відзиву - 15 днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Відзиву на позов Відповідач не подав, будь-яких заяв, клопотань або доказів до суду не надіслав. Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін від учасників справи не надходило.

Відповідно до частини п`ятої статті 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

ІІІ. Мотивувальна частина

Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі статтями 76-81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях; докази мають бути належними, допустимими, достовірними, а їх сукупність - достатньою для встановлення відповідних обставин. Ненадання Відповідачем відзиву не звільняє Позивача від обов`язку довести обґрунтованість заявлених вимог і не є самостійною підставою для задоволення позову в недоведеній частині.

Щодо укладення кредитного договору та отримання кредитних коштів

Відповідно до статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Згідно з частиною третьою статті 11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Відповідно до частини першої статті 12 названого Закону, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом. Згідно з частиною дванадцятою статті 11 цього Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Відповідно до частини першої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних).

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 виснував, що підписання електронного договору шляхом використання одноразового ідентифікатора є належним способом підписання, а такий договір за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі.

З матеріалів справи вбачається, що Договір надання грошових коштів у кредит № 8203810525 від 17 травня 2025 року містить персональні дані Відповідача - прізвище, ім`я та по батькові, номер паспорта НОМЕР_2 , виданого органом 8034 02 серпня 2017 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , адресу реєстрації та проживання, номер телефону НОМЕР_4 , адресу електронної пошти, реквізити електронного платіжного засобу НОМЕР_5 , а також відомості про підписання договору Позичальником одноразовим ідентифікатором 7310 17 травня 2025 року об 11 год 00 хв. Згідно з витягом з інформаційно-телекомунікаційної системи Кредитодавця одноразовий ідентифікатор 7310 для підписання договору № 8203810525 направлено 17 травня 2025 року о 10 год 59 хв на номер телефону НОМЕР_4 , який збігається з номером, зазначеним у договорі та Анкеті клієнта. Договір з боку Кредитодавця підписано кваліфікованим електронним підписом директора, що підтверджується протоколом перевірки електронного підпису. Персональні дані Відповідача збігаються з відомостями, отриманими судом з Єдиного державного демографічного реєстру.

Факт реального надання кредитних коштів підтверджується квитанцією до платіжної інструкції № 20225-1354-218197960, згідно з якою 17 травня 2025 року об 11 год 00 хв 15 с Товариство з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» через надавача платіжних послуг Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Контрактовий дім» здійснило переказ 7.000,00 грн отримувачу ОСОБА_1 з призначенням платежу «кредитні кошти від ТОВ «Іннова Фінанс» Pay from account to card» (ID операції 1608131131), тобто через хвилину після підписання договору. Надання кредиту на суму 7.000,00 грн 17 травня 2025 року відображено і в Розрахунку заборгованості за договором.

Відповідно до частини першої статті 84 ЦПК України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Оскільки факт отримання Відповідачем кредитних коштів встановлено судом на підставі сукупності наявних у справі доказів, підстави для витребування доказів в Акціонерного товариства «Універсал Банк» відсутні, а клопотання Позивача задоволенню не підлягає.

За таких обставин суд доходить висновку, що Договір надання грошових коштів у кредит № 8203810525 від 17 травня 2025 року є укладеним у встановленому законом порядку, а факт отримання Відповідачем кредитних коштів у розмірі 7.000,00 грн - доведеним.

Щодо заборгованості за тілом кредиту

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно з частиною першою статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

Пунктом 2.5 Договору строк кредиту (строк дії договору) визначено в 360 днів з періодичністю платежів зі сплати процентів кожні 30 днів. Згідно з Графіком платежів (Додаток № 1 до Договору) сума кредиту 7.000,00 грн підлягала поверненню останнім платежем 12 травня 2026 року. Отже, на час ухвалення цього рішення строк кредитування сплив, а строк виконання обов`язку повернути кредит настав.

Згідно з Розрахунком заборгованості за договором № 8203810525 станом на 20 жовтня 2025 року загальна сума сплачених Відповідачем коштів становить 0,00 грн, а залишок заборгованості за тілом кредиту - 7.000,00 грн. Доказів повернення кредиту Відповідач не надав.

З огляду на викладене вимога про стягнення заборгованості за кредитом (тілом кредиту) в розмірі 7.000,00 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо процентів за користування кредитом та комісії за надання кредиту

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України, яка застосовується до кредитних відносин у силу частини другої статті 1054 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Відповідно до частин першої, другої статті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти; розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Пунктом 2.6 Договору тип процентної ставки визначено як фіксований, а пунктом 2.6.1 - стандартну процентну ставку 1 відсоток за кожен день користування кредитом протягом перших 180 календарних днів з дати укладення договору та 0,87 відсотка - починаючи зі 181 календарного дня. Пунктом 2.7 Договору передбачено комісію за надання кредиту в розмірі 15 відсотків від суми наданого кредиту, яка згідно з Графіком платежів підлягала сплаті разом із першим платежем 16 червня 2025 року. Відповідно до пунктів 2.11.2.1, 2.11.3.1 Договору загальні витрати за кредитом становлять 24.612,00 грн (проценти 23.562,00 грн та комісія 1.050,00 грн), а денна процентна ставка - 0,98 відсотка ((24.612,00 грн / 7.000,00 грн) / 360 днів х 100 відсотків). Ці ж умови відображено в Паспорті споживчого кредиту, підписаному Відповідачем.

З Розрахунку заборгованості вбачається, що проценти нараховувалися по 70,00 грн на день (1 відсоток від суми кредиту 7.000,00 грн) за 157 днів - з 17 травня 2025 року по 20 жовтня 2025 року і становлять 10.990,00 грн (7.000,00 грн х 1 % х 157 днів). Увесь цей період перебуває в межах перших 180 днів дії договору, протягом яких застосовується ставка 1 відсоток, і в межах строку кредитування. Арифметичних помилок не виявлено; процентів за статтею 625 ЦК України Позивач не нараховував.

Суд перевірив і питання про застосування обмеження, встановленого частиною п`ятою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», згідно з якою максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 відсоток. За частиною четвертою статті 8 цього Закону денна процентна ставка розраховується за формулою ДПС = (ЗВСК / ЗРК) / t х 100 відсотків, де ЗВСК - загальні витрати за споживчим кредитом, ЗРК - загальний розмір кредиту, t - строк кредитування у днях. Спірний договір укладено 17 травня 2025 року, тобто після завершення перехідного періоду, визначеного пунктом 17 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону, а тому до нього застосовується межа 1 відсоток. Денна процентна ставка за Договором становить 0,98 відсотка і цієї межі не перевищує, а тому підстав для висновку про нікчемність умови Договору про розмір процентів за частиною п`ятою статті 12 цього Закону немає.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в постанові від 07 вересня 2026 року у справі № 552/672/23 (провадження № 61-4595сво25) виснував, що поза випадком нікчемності умови договору, яка встановлює денну процентну ставку понад максимально допустимий розмір, суд не вправі з власної ініціативи зменшити розмір процентів за користування кредитом: оспорюваність умови договору про споживчий кредит, у тому числі з підстав, передбачених статтею 18 Закону України «Про захист прав споживачів», та зміну договору суд не може застосувати без відповідної позовної вимоги споживача. Відповідач таких вимог не заявляв, а нечітких чи двозначних умов щодо розміру процентів Договір не містить.

Щодо комісії за надання кредиту суд зазначає, що її розмір і строк сплати визначені в Договорі, Графіку платежів і Паспорті споживчого кредиту та враховані в загальних витратах за кредитом і денній процентній ставці. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 липня 2022 року у справі № 363/1834/17 (провадження № 14-53цс21) виснувала, що немає підстав вважати умову конкретного кредитного договору про встановлення плати (комісії) нікчемною; така умова є недійсною як оспорювана. Вимог про визнання цієї умови недійсною Відповідач не заявляв, а тому вимога про стягнення комісії за надання кредиту в розмірі 1.050,00 грн підлягає задоволенню.

Відтак обґрунтованими є вимоги про стягнення процентів за користування кредитом у розмірі 10.990,00 грн та комісії за надання кредиту в розмірі 1.050,00 грн.

Щодо неустойки

Відповідно до частини першої статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пунктом 7.3 Договору передбачено штраф у розмірі 28 відсотків від суми простроченого платежу за кожен факт прострочення, а пунктом 7.4 - пеню за кожен день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, але не більше ніж 15 відсотків від суми простроченого платежу. Позивач заявив до стягнення неустойку в розмірі 14.000,00 грн, що вдвічі перевищує суму кредиту, однак Розрахунок заборгованості містить лише підсумкову суму неустойки без зазначення її виду, періодів прострочення, сум прострочених платежів, на які її нараховано, та арифметичного розрахунку. За таких обставин розмір неустойки Позивачем не доведений (частини перша, шоста статті 81 ЦПК України).

Крім того, згідно з пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України (яким цей розділ доповнено Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IX) у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, в Україні введено воєнний стан, дію якого в подальшому неодноразово продовжено і який є чинним на час ухвалення цього рішення. Усе прострочення, за яке могла бути нарахована неустойка, мало місце після укладення договору 17 травня 2025 року, тобто в період дії воєнного стану, а отже, Відповідач звільнений від обов`язку її сплати.

Разом з тим суд зважає на те, що згідно з частиною четвертою статті 3 Закону України «Про споживче кредитування» до договорів про споживчий кредит, загальний розмір кредиту за якими не перевищує однієї мінімальної заробітної плати, встановленої на день укладення договору про споживчий кредит, не застосовуються, зокрема, вимоги статей 19 і 21 цього Закону. Загальний розмір кредиту за спірним Договором становить 7.000,00 грн, тобто не перевищує мінімальної заробітної плати, встановленої на 17 травня 2025 року (8.000,00 грн), а відтак встановлені частиною другою статті 21 цього Закону обмеження розміру неустойки до спірних правовідносин не застосовуються і підставою для відмови у її стягненні бути не можуть.

З огляду на викладене у стягненні неустойки в розмірі 14.000,00 грн слід відмовити.

Таким чином, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» підлягають частковому задоволенню - на суму 19.040,00 грн, з яких заборгованість за кредитом (тілом кредиту) - 7.000,00 грн, заборгованість за процентами за користування кредитом - 10.990,00 грн та заборгованість за комісією за надання кредиту - 1.050,00 грн; у стягненні неустойки в розмірі 14.000,00 грн слід відмовити.

Щодо розподілу судових витрат

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. За подання позовної заяви Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2.422,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 82 від 23 жовтня 2025 року. Позов задоволено частково - на 57,63 відсотка від заявленої ціни позову (19.040,00 грн із 33.040,00 грн), а тому з Відповідача на користь Позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених вимог у розмірі 1.395,96 грн.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає, що згідно з частиною восьмою статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів, які подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів сторона зробила про це відповідну заяву. Позивач у позовній заяві зробив таку заяву, а доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу, крім ордера та копії договору про надання правничої допомоги, до матеріалів справи не подав, тому це питання може бути вирішене після їх подання в установленому порядку.

ІV. Резолютивна частина

Керуючись ст.ст. 11, 15, 16, 205, 207, 509, 525, 526, 530, 536, 549, 610, 611, 612, 629, 1046, 1048, 1049, 1054, 1056-1, пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 3, 8, 12 Закону України «Про споживче кредитування», ст.ст. 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», ст.ст. 12, 13, 76-81, 84, 89, 133, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 274-279, 352, 354 ЦПК України, суд вирішив:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» заборгованість за Договором надання грошових коштів у кредит № 8203810525 від 17 травня 2025 року у розмірі 19.040 (дев`ятнадцять тисяч сорок) грн 00 коп., з яких:

- заборгованість за кредитом - 7.000,00 грн;

- заборгованість за процентами за користування кредитом - 10.990,00 грн;

- заборгованість за комісією за надання кредиту - 1.050,00 грн.

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» про стягнення неустойки в розмірі 14.000,00 грн - відмовити.

2. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» судовий збір у розмірі 1.395 (одна тисяча триста дев`яносто п`ять) грн 96 коп.

3. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

4. Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова», місцезнаходження: 04071, м. Київ, вул. Верхній Вал, буд. 10, поверх 2, офіс 5, код ЄДРПОУ: 44127243.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 .

Суддя: