Постановление суда № 140563385, 12.10.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/35205/26

Провадження 2/127/10160/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2026 рокум. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Горбатюк В.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої протиправними діями,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького міського суду Вінницької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої протиправними діями.

Подана позовна заява не відповідає вимогам ст. 175, 177 ЦПК України з таких підстав.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Позивач зазначив у позовній заяві власне місце проживання, поштовий індекс та номер телефону, а щодо відповідача лише місце проживання. Водночас не зазначив поштового індексу відповідача, відомостей про наявність або відсутність електронних кабінетів обох сторін, РНОКПП, відомих йому номерів засобів зв`язку та адрес електронної пошти відповідача, а також відомостей щодо адреси власної електронної пошти. Позивачу необхідно надати відповідні відомості, а щодо реквізитів, які йому невідомі, повідомити про це в позовній заяві.

Згідно з п. 3, 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці, та обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують такі обставини.

Позивач визначив ціну позову в розмірі 15 000 грн, з яких 5000 грн становить майнова шкода та 10 000 грн моральна шкода. На підтвердження вартості заміни скла він додав копію товарного чека із зазначенням вартості скла та робіт, а також документ про переказ коштів. Водночас щодо вимоги про компенсацію моральної шкоди позивач навів лише загальні посилання на переживання, нервове напруження, необхідність звернення до правоохоронних органів і суду, не пояснивши, з огляду на які конкретні обставини визначив компенсацію саме в розмірі 10 000 грн.

Моральна шкода не має точного грошового еквівалента, а її розмір не обов`язково визначається за арифметичною формулою. Проте позивач має викласти обставини, якими, на його думку, обґрунтовується заявлений розмір компенсації, зокрема характер та інтенсивність душевних страждань, їх тривалість, вплив події на звичний спосіб життя та інші індивідуальні наслідки. Отже, позивачу необхідно конкретизувати обґрунтування суми моральної шкоди в розмірі 10 000 грн.

Відповідно до п. 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Позивач додав до позовної заяви копії документів, зокрема постанови суду, товарного чека, документа про переказ коштів, паспорта та документів щодо транспортного засобу, однак не зазначив, у кого знаходяться оригінали письмових доказів, копії яких він подав. Тому позивачу необхідно зазначити відповідні відомості в позовній заяві.

Згідно з п. 9 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. Позивач просить стягнути понесені та документально підтверджені судові витрати, однак не навів попереднього розрахунку їх загального розміру, зокрема не зазначив, чи очікує він понести інші витрати, пов`язані з розглядом справи. Зазначений недолік необхідно усунути.

Відповідно до п. 10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав. Такого підтвердження позовна заява не містить.

Відповідно до ч. 7 ст. 175 ЦПК України у разі пред`явлення фізичною особою або фізичною особою підприємцем позову про стягнення грошових коштів у позовній заяві зазначаються реквізити рахунку позивача в банку, небанківському надавачі платіжних послуг або інформація про його відсутність. За відсутності рахунку позивач зазначає у позовній заяві бажаний спосіб отримання грошових коштів у разі задоволення позову.

Позивач просить стягнути з відповідача грошові кошти, проте в позовній заяві не зазначив реквізитів свого рахунку в банку чи небанківському надавачі платіжних послуг або інформації про відсутність такого рахунку та бажаний спосіб отримання коштів у разі задоволення позову.

Згідно з ч. 8 ст. 177 ЦПК України у разі зазначення в позовній заяві реквізитів рахунку позивача в банку, небанківському надавачі платіжних послуг до заяви додається документ, що підтверджує наявність такого рахунку. Отже, у разі зазначення реквізитів рахунку позивач має додати документ на підтвердження його наявності.

Крім того, позовна заява не відповідає вимогам ч. 4 ст. 177 ЦПК України щодо сплати судового збору у встановленому законом розмірі.

Згідно з ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання фізичною особою позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Верховний Суд у постанові від 28 листопада 2018 року у справі № 761/11472/15-ц зазначив, що позовна вимога про відшкодування моральної шкоди, визначена позивачем у грошовому вимірі, має майновий характер, а тому судовий збір за неї визначається за ставкою, встановленою для вимог майнового характеру.

У цій справі позивач вимагає грошового відшкодування майнової та моральної шкоди, заподіяної однією подією, із загальною ціною позову 15 000 грн. Для визначення судового збору суд виходить зі ставки за подання позову майнового характеру із зазначеною загальною ціною позову, без додаткового нарахування збору за немайнову вимогу.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб установлено в розмірі 3328 грн. Один відсоток ціни позову становить 150 грн, що є меншим за мінімальний розмір судового збору. Отже, позивач мав сплатити 1331,20 грн судового збору (3328 грн ? 0,4).

Відповідно до квитанції АТ КБ «ПриватБанк» від 10 жовтня 2026 року позивач сплатив судовий збір у розмірі 700 грн. Таким чином, йому необхідно доплатити 631,20 грн (1331,20 грн 700 грн) та надати суду документ, що підтверджує доплату.

У документі про сплату судового збору мають бути зазначені такі платіжні реквізити: отримувач коштів ГУК у Він.обл./м. Вінниця/22030101; код отримувача (ЄДРПОУ) 37979858; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); код банку (МФО) 899998; рахунок отримувача UA318999980313181206000002856; код класифікації доходів бюджету 22030101; призначення платежу судовий збір за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Вінницький міський суд Вінницької області.

Також частину доданих до позовної заяви копій письмових доказів не засвідчено належним чином.

Згідно з ч. 2 ст. 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Відповідно до ч. 4, 5 ст. 95 ЦПК України копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Порядок засвідчення копій документів визначений п. 5.26 Національного стандарту України ДСТУ 4163:2020 «Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів». Відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів «Згідно з оригіналом», найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії. Відмітку проставляють на лицьовому боці останнього аркуша копії документа.

Отже, засвідчення письмового доказу має давати змогу визначити, копію якого саме документа посвідчено, хто підтвердив її відповідність оригіналу та коли це зроблено. Наявність на копії лише рукописної відмітки про відповідність оригіналу й підпису без зазначення дати засвідчення не відповідає вимогам ч. 5 ст. 95 ЦПК України. За відсутності власного імені та прізвища особи, яка засвідчила копію, неможливо встановити із самої відмітки, хто підтвердив відповідність копії оригіналу.

Суд установив, що на копіях окремих документів, доданих до позовної заяви, зокрема документа про переказ коштів, товарного чека, паспорта та документів на автомобіль, відсутні належні засвідчувальні відмітки, які дають змогу встановити особу, котра підтверджує відповідність копії оригіналу, та дату такого засвідчення. При цьому належне засвідчення одного з документів не поширюється автоматично на інші самостійні документи, навіть якщо їх копії містяться на одному аркуші або приєднані до позовної заяви одним комплектом.

Проставлення засвідчувальної відмітки на останньому аркуші багатосторінкової копії одного документа можливе за умови, що всі її аркуші утворюють єдину копію відповідного документа. Водночас у разі подання копій різних самостійних документів необхідно забезпечити можливість встановити, до якого документа належить кожний аркуш і який саме документ засвідчено.

За таких обставин позивачу необхідно надати належним чином засвідчені копії письмових доказів, доданих до позовної заяви, із зазначенням дати засвідчення, підписом та відомостями, що дають змогу ідентифікувати особу, яка засвідчила копію, забезпечивши окреме засвідчення кожного самостійного документа та цілісність копій багатосторінкових документів.

Для усунення зазначених недоліків позивачу необхідно подати позовну заяву в новій редакції, у якій зазначити необхідні відомості про сторін, РНОКПП сторін та їх електронні кабінети; конкретизувати обґрунтування розміру компенсації моральної шкоди; повідомити про наявність оригіналів письмових доказів; навести попередній розрахунок судових витрат та підтвердження про неподання іншого тотожного позову; зазначити реквізити власного рахунку або відомості про його відсутність і бажаний спосіб отримання коштів; за наявності рахунку додати документ на підтвердження його наявності; доплатити судовий збір у розмірі 631,20 грн та надати належним чином засвідчені копії письмових доказів.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд зазначає точну суму судового збору, яку необхідно сплатити або доплатити.

Залишення позовної заяви без руху з метою належного її оформлення відповідно до вимог цивільного процесуального законодавства не є обмеженням доступу до правосуддя.

Керуючись ст. 95, 175, 177, 185, 260, 261 ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої протиправними діями, залишити без руху.

Надати позивачу п`ятиденний строк з дня отримання копії ухвали для усунення зазначених в ухвалі недоліків.

Роз`яснити позивачу, що у разі неусунення недоліків позовної заяви в установлений судом строк заява вважається неподаною та повертається позивачу.

Ухвала оскарженню окремо від рішення суду не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя В. В. Горбатюк