Постановление суда № 140563124, 13.10.2026, Чернівецький районний суд Вінницької області

13.10.2026

Справа №130/2146/16-к

Провадження по справі №1-кс/150/28/26

УХВАЛА

13 жовтня 2026 року с. Мазурівка

Чернівецький районний суд Вінницької області в складі:

судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву про самовідвід судді Шаргородського районного суду Вінницької області ОСОБА_3 як головуючого судді в межах розгляду заяви судді ОСОБА_4 про самовідвід від розгляду заяви ОСОБА_5 про перегляд вироку Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 04.10.2017 за нововиявленими обставинами, -

ВСТАНОВИВ:

02.10.2026 до Чернівецького районного суду Вінницької області із Вінницького апеляційного суду за підсудністю надійшли матеріали заяви судді Шаргородського районного суду Вінницької області ОСОБА_3 , як головуючого судді в межах розгляду заяви судді ОСОБА_4 про самовідвід від розгляду заяви ОСОБА_5 про перегляд вироку Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 04.10.2017 за нововиявленими обставинами.

Суддя ОСОБА_3 , попереджений про час і місце розгляду заяви, в судове засідання не з`явився для дачі пояснень, що на думку суду не перешкоджає розгляду заяви.

Дослідивши та оцінивши всі обставини справи, суд приходить до висновку про задоволення заяви судді Шаргородського районного суду Вінницької області ОСОБА_3 з таких підстав.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.08.2026 дану справу передано в провадження судді Шаргородського районного суду Вінницької області ОСОБА_3 .

13.08.2026 суддею ОСОБА_3 подано заяву про самовідвід.

Ухвалою Чернівецького районного суду Вінницької області від 09.09.2026 заяву судді ОСОБА_3 про самовідвід в межах розгляду заяви ОСОБА_5 про перегляд вироку Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 04.10.2017 за нововиявленими обставинами задоволено.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.09.2026 дану справу передано в провадження судді Шаргородського районного суду Вінницької області ОСОБА_4 .

21.09.2026 суддею ОСОБА_4 подано заяву про самовідвід.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.09.2026 дану справу передано в провадження судді Шаргородського районного суду Вінницької області ОСОБА_3 .

Так, суддя Шаргородського районного суду Вінницької області ОСОБА_3 в 2006-2008 роках працював в Жмеринській міжрайонній прокуратурі Вінницької області на посадах старшого слідчого та помічника прокурора. За час роботи на зазначених посадах ОСОБА_3 неодноразово розглядав скарги ОСОБА_5 на дії співробітників Жмеринського РВ УМВС України у Вінницькій області, а також ОСОБА_5 неодноразово скаржився на прийняті рішення ОСОБА_3 та безпосередньо на працівників Жмеринської міжрайонної прокуратури, де на той час працював головуючий у справі.

При цьому, у цивільній справі №152/73/18 за позовом ОСОБА_5 до Держави Україна в особі Державної казначейської служби України, прокуратури Вінницької області, Жмеринської місцевої прокуратури, Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, Жмеринського відділу поліції ГУНП у Вінницькій області про відшкодування моральної шкоди, представник відповідача прокуратури Вінницької області - ОСОБА_6 звернувся із заявою про відвід судді. В обгрунтування заяви зазначив, що головуючий у даній справі суддя Шаргородського районного суду Вінницької області ОСОБА_3 в 2006-2008 роках працював в Жмеринській міжрайонній прокуратурі Вінницької області на посадах старшого слідчого та помічника прокурора. За час роботи на зазначених посадах ОСОБА_3 неодноразово розглядав скарги ОСОБА_5 на дії співробітників Жмеринського РВ УМВС України у Вінницькій області, а також ОСОБА_5 на прийняті рішення та безпосередньо на працівників Жмеринської міжрайонної прокуратури, де на той час працював головуючий у справі суддя.

Ухвалою суду від 23.07.2018 заяву представника відповідача ОСОБА_6 про відвід судді ОСОБА_3 задоволено.

Окрім того, у цивільній справі №130/387/18 за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_5 про збільшення розміру аліментів на утримання дитини, суддя ОСОБА_3 подав заяву про самовідвід. В обгрунтування заяви зазначив, що ухвалою суду від 23.07.2018 у справі № 130/73/18 за позовом ОСОБА_5 до Держави України в особі Державної казначейської служби України, прокуратури Вінницької області, Жмеринської місцевої прокуратури, Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, Жмеринського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про відшкодування моральної шкоди задоволено заяву про відвід судді ОСОБА_3 . Заява про відвід мотивована тим, що суддя Шаргородського районного суду Вінницької області ОСОБА_3 в 2006-2008 роках працював в Жмеринській міжрайонній прокуратурі Вінницької області на посадах старшого слідчого та помічника прокурора. За час роботи на зазначених посадах ОСОБА_3 неодноразово розглядав скарги ОСОБА_5 на дії співробітників Жмеринського РВ УМВС України у Вінницькій області, а також ОСОБА_5 неодноразово скаржився на прийняті рішення та безпосередньо на працівників Жмеринської міжрайонної прокуратури, де на той час працював головуючий у справі.

Ухвалою суду від 24.07.2018 заяву представника відповідача ОСОБА_6 про відвід судді ОСОБА_3 задоволено.

Вище зазначена обставина ніяким чином не може вплинути на прийняття законного та справедливого рішення по даному кримінальному проваджені, оскільки, суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, дотримуючись тим самим положень статті 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Відповідно до п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожному гарантується право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом. Об`єктивний критерій безсторонності полягає у тому, щоб встановити, чи існували при розгляді справи факти, які ставлять під сумнів незалежність суддів. Суб`єктивним критерієм є безсторонність, тобто відсутність упередженості або тенденційності в поведінці судді при розгляді конкретної справи.

У статті 75 КПК України закріплено перелік обставин, що виключають участь слідчого судді, судді або присяжного в кримінальному провадженні.

Згідно ч.2 ст.80 КПК України за наявності підстав, передбачених, в тому числі, статтею 75 цього Кодексу, може бути заявлено відвід судді особами, які беруть участь у кримінальному провадженні.

Відповідно до вимог ч.5 ст.80 КПК України відвід повинен бути вмотивованим.

Згідно ч.5 ст.9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Хаушильд проти Данії» зазначається, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо заявляються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. При цьому враховується думка сторін, однак вирішальними є результати обєктивної перевірки.

Наявність безсторонності має визначатись для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретної особи, тобто чи виявляла ця особа упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності,(рішення у справах «Фей проти Австрії» від 24.02.1993, серія А, №255, та «Веттштайн проти Швейцарії», заява № 33958/96.)

У кожній окремій справі потрібно визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства» від 10.06.1996).

Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (рішення у справі Веттштайна).

Відповідно до п.4 ч.1 ст.75 КПК України суддя не може брати участі у кримінальному провадженні за наявності обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

Відповідно до ч.3 ст.80 КПК України заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження.

Суддею ОСОБА_3 заяву про самовідвід у відповідності до вимог ч.3 ст.80 КПК України подано під час судового провадження одразу після встановлення підстав для такого самовідводу.

Відповідно до ч.1 ст.9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Оскільки, підстава для відводу, визначена п.4 ч.1 ст.75 КПК України, як інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості судді є оціночним поняттям, вважаю, що вище зазначена обставина у відповідності до п.4 ч.1 ст.75 КПК України виключає участь ОСОБА_3 , як головуючого судді в межах розгляду заяви судді ОСОБА_4 про самовідвід від розгляду заяви ОСОБА_5 про перегляд вироку Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 04.10.2017 за нововиявленими обставинами, тому з метою, щоб в подальшому в учасників кримінального провадження не виникало суб`єктивних сумнівів щодо об`єктивності та неупередженості судді при розгляді заяви про самовідвід ОСОБА_4 , приходжу до висновку про необхідність та доцільність задоволення заявленого суддею ОСОБА_3 самовідводу.

Керуючись п.4 ч.1 ст.75, ч.1 ст.80, ст.81, ст.82 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву судді Шаргородського районного суду Вінницької області ОСОБА_3 як головуючого судді в межах розгляду заяви судді ОСОБА_4 про самовідвід від розгляду заяви ОСОБА_5 про перегляд вироку Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 04.10.2017 за нововиявленими обставинами, - задоволити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Відповідно до ч.5 ст.532 КПК України ухвали суду, які не можуть бути оскаржені, набирають законної сили з моменту їх оголошення.

Відповідно до ч.2 ст.21 КПК України ухвала суду, що набрала законної сили в порядку, визначеному цим Кодексом, є обов`язковою і підлягає безумовному виконанню на всій території України.

Відповідно до ст.129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання.

СУДДЯ: ОСОБА_8