Постановление суда № 140561874, 13.10.2026, Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 456/6050/26

Провадження № 1-кс/456/1190/2026

УХВАЛА

"13" жовтня 2026 р. слідчий суддя Стрийського міськрайонного суду Львівської області ОСОБА_1 , участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_3 , погодженого з прокурором Стрийської окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_4 про арешт майна,

встановив:

Слідчий Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні № 12026141110000713 від 10.10.2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України. В обґрунтування клопотання покликається на те, що 10 жовтня 2026 року близько 06 години 30 хвилин ОСОБА_5 , будучи в стані алкогольного сп`яніння, перебував у приміщенні залізничного вокзалу, що за адресою: вулиця Вокзальна, 7, м. Стрий, Львівської області, де у нього на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, розпочався словесний конфлікт та шарпанина з ОСОБА_6 , під час якого в нього виник умисел на викрадення чужого майна.

Надалі, ОСОБА_5 , реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на протиправне заволодіння чужим майном, в умовах воєнного стану, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно-небезпечні наслідки свого діяння і бажаючи їх настання, шляхом вільного доступу, відкрито викрав з лівої кишені куртки ОСОБА_6 , в яку він був одягнений, грошові кошти в сумі 2 000, 00 гривень, та, усвідомлюючи, що його злочинні дії викрито, не реагуючи на зауваження потерпілого, покинув приміщення вокзалу, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд.

Внаслідок вчиненого кримінального правопорушення ОСОБА_5 завдав матеріальної шкоди потерпілому ОСОБА_6 на загальну суму 2 000, 00 гривень.

10.10.2026 о 12:37 год. ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України.

Під час складання протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, в ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було проведено особистий обшук, під час якого в останнього було виявлено кошти в загальній сумі 791 гривень, які поміщено в сейф-пакет №WAR0124532, 2 проїздних квитки АТ «Укрзалізниця» №209341 на ім`я ОСОБА_7 та № НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_8 , які поміщено в сейф-пакет №WAR0124669.

Власником вилучених квитків являється ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючий в АДРЕСА_1 .

Власником вилучених коштів в суму 791 гривня являється ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживаючий у АДРЕСА_2 .

10.10.2026 слідчим вказані речі та грошові кошти визнано речовими доказами по кримінальному провадженні.

10.10.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.

З метою збереження речових доказів у кримінальному провадженні та запобігання можливості його приховування, пошкодження, знищення, відчуження, виникла необхідність накласти арешт на вищезазначені вилучені речі.

Слідчий Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_3 та прокурор в судове засідання не з`явилися, однак просять розглядати клопотання про арешт майна без їх участі та просять клопотання задоволити.

Згідно з ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов`язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

У зв`язку з неприбуттям в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснювалося.

Дослідивши матеріали клопотання, приходжу до висновку, що клопотання підлягає до задоволення з наступних підстав.

Згідно п. 7 ч. 2 ст.131 КПК України заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

З витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань вбачається, що Стрийським РУП ГУ НП у Львівській області 10.10.2026 року внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026141110000713 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України.

Постановою слідчого Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_3 від 10.10.2026 року, 791 гривню, які поміщено в сейф-пакет №WAR0124532, 2 проїздних квитки АТ «Укрзалізниця» №209341 на ім`я ОСОБА_7 та № НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_8 , які поміщено в сейф-пакет №WAR0124669, - визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 12026141110000713 від 10.10.2025.

За змістом статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є, зокрема, доказом злочину.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Частини 2 та 3 статті 170 КПК України визначають, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. При цьому, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини 2 вказаної статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Як вбачається зі ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

В ході розгляду клопотання встановлено, що майно, на яке просить накласти арешт слідчий, відповідно до постанови слідчого від 10.10.2026 року обґрунтовано визнано речовими доказами по кримінальному провадженню, а тому відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Враховуючи доведеність необхідності арешту майна та беручи до уваги те, що вказане майно та грошові кошти мають суттєве значення для проведення досудового розслідування та можуть бути використані як доказ вчиненого кримінального правопорушення, тому є всі підстави для задоволення клопотання про арешт майна.

Керуючись ст. ст.170-173 КПК України,

ухвалив:

Клопотання задоволити.

Накласти арешт на два проїздних квитки АТ «Укрзалізниця» №209341 на ім`я ОСОБА_7 та № НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_8 , та грошові кошти в сумі 791 гривня.

Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню визначеною статтею 175 КПК України стороною кримінального провадження.

Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Слідчий суддяОСОБА_1