Решение № 140561024, 01.10.2026, Звенигородський районний суд Черкаської області

Справа № 694/2672/26

провадження № 2/694/2000/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01.10.2026 року м. Звенигородка

Звенигородський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді Смовж О.Ю.,

за участі секретаря судового засідання Нікітішиної С.Б.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача адвоката Кенчадзе Т.Т.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Звенигородського районного споживчого товариства (Спілка споживчих товариств Черкаської області) про скасування заборони на відчуження майна,

встановив:

ОСОБА_1 25.08.2026 звернулася до Звенигородського районного суду Черкаської області з позовом до Звенигородського районного споживчого товариства (Спілка споживчих товариств Черкаської області) з вимогами про скасування заборони відчуження майна.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що 31.10.2013 батько подарував їй будинок по АДРЕСА_1 , що підтверджується копією відповідного договору дарування. З цього часу будинок та господарські прибудови, надвірні споруди знаходяться в її власності, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Укладаючи договір, сторони домовилися, що позивач володіє та користується будинком та земельною ділянкою, а батьки постійно будуть проживати в ньому до смерті, в чому позивач не чинитиме перешкоди.

ІНФОРМАЦІЯ_1 мати позивачки померла, після чого рідна сестра позивачки ОСОБА_2 почала чинити перешкоди в користуванні нерухомим майном, налаштовувати батька на розірвання договору дарування, під впливом ОСОБА_2 батько змінив замки на вхідних дверях, перестав пускати ОСОБА_1 до двору і в будинок, у зв`язку з чим позивач змушена була звернутися до суду з позовом про усунення перешкод в користуванні майном та отримала рішення Звенигородського районного суду Черкаської області у справі №694/990/25 ВІД 16.02.2026, залишене без змін постановою Черкаського апеляційного суду від 05.08.2026 про задоволення позову.

Під час судового розгляду позивач отримала інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно для підтвердження права власності на будинок №428075983 від 22.05.2025, з якої дізналася, що 16.05.2007 Звенигородською державною нотаріальною конторою зареєстровано заборону відчуження (архівний запис) на будинок по АДРЕСА_1 за повідомленням Звенигородської райспоживспілки у зв`язку із наявною заборгованістю ОСОБА_3 .

Зазначена особа ОСОБА_3 проживала в 1966 році поруч із батьками позивачки, в той же час номери будинків носили номери: у батьків - №5, а у ОСОБА_3 - №6. Пізніше у зв`язку з перебудовами номери будинків були змінені і будинок батьків став нумеруватися №6, а будинок ОСОБА_3 - №5, що підтверджується витягом з протоколу №20 засідання виконкому Звенигородської міської ради депутатів трудящих від 30.10.1968 про визнання права власності на будинок.

Позивач стверджує, що ніколи не працювала у Звенигородській райспоживспілці, не брала у борг в даній організації, не має жодної заборгованості перед зазначеним підприємством, що також підтверджується довідкою від 25.08.2026 №52.

Посилаючись на положення чинного законодавства, позивач вважає, що заборона відчуження на будинок існує лише формально та не стосується її власності, тому просить суд скасувати заборону відчуження за для вільного володіння та розпорядження нерухомим майном.

Ухвалою Звенигородського районного суду Черкаської області від 07.09.2026 відкрито провадження у справі, вирішено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження.

В судове засідання 01.10.2026 з`явилася позивач та її уповноважений представник адвокат Кенчадзе Т.Т., підтримали позовні вимоги з підстав, наведених в позові.

Від представника Спілки споживчих товариств Черкаської області Звенигородського районного споживчого товариства Вальчук Н.М. надійшла заява про розгляд справи за її відсутності.

Заслухавши позивача та її уповноваженого представника, дослідивши матеріали справи та наявні у ній докази, суд дійшов наступного.

Відповідн до Витягу з протоколу №20 засідання виконкому Звенигородської міської ради від 30.10.1968 року (а.с.9) визнано право власності за гр.. ОСОБА_4 на будинок, побудований в 1966-1968 роках по АДРЕСА_2 (виправлено на 6).

Предметом спору у цій справі є зняття заборони відчуження, накладеної на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , належного на праві власності позивачу ОСОБА_1 за договором дарування від 31.10.2013 року, посвідченого нотаріально приватним нотаріусом Звенигородського районного нотаріального округу Бедратою-Скляр Н.М.

Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 31.10.2013 житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 зареєстрований в єдиній частці на праві приватної власності за ОСОБА_1 на підставі договору дарування від 31.10.2013 №3921.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 22.05.2025 житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , з прибудовами та надвірними спорудами зареєстрований за ОСОБА_1 в єдиній частці. Разом з цим, за зазначеною адресою на будинок накладено заборону відчуження (архівний запис) 4959912, зареєстровано 16.05.2007 реєстратором Звенигородська державна нотаріальна контора, підстава обтяження повідомлення 5 Звенигородської райспоживспілки, власник ОСОБА_3 , номер запису про обтяження 3178168 від 31.10.2013 (перенесено).

Виходячи з довідки про реєстрацію місця проживання особи, ОСОБА_1 з 07.12.2021 по теперішній час зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно з довідкою Спілки споживчих товариств Черкаської області Звенигородського районного споживчого товариства №52 від 25.08.2026 ОСОБА_1 станом на 25.08.2026 не має жодної заборгованості перед Звенигородським районним споживчим товариством (підписано головою правління та головним бухгалтером).

Відтак, зацікавлені особи, для яких наявність обтяження - заборони щодо вказаного будинку в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна сприяла б виникненню чи припиненню прав стосовно даного об`єкту нерухомості чи створювала б будь-які інші разові наслідки, відсутні.

Факт належності нерухомого майна ОСОБА_1 на праві власності підтверджується наявними у справі матеріалами, зазначеними вище (договір дарування, інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно).

Заборона відчуження накладена 16.05.2007 Звенигородською державною нотаріальною конторою на підставі повідомлення №5 Звенигородської райспоживспілки, яка на даний час підтвердила письмово про відсутність боргових зобов`язань з боку ОСОБА_1 .

Статтею 41 Конституції України передбачено право кожного громадянина володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Згідно зі статтею 1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Статтею 10 Загальної декларації прав людини визначено, що кожна людина має право володіти майном як одноособово, так і разом з іншими. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.

Позов про звільнення майна з-під арешту може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

Право власності належить до основоположних прав людини, утілення яких в життя становить підвалини справедливості суспільного ладу. Захист зазначеного права гарантовано статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Як передбачено цією міжнародно-правовою нормою, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном і ніхто не може бути позбавлений власного майна інакше як в інтересах суспільства й на умовах передбачених законом або загальними принципами міжнародного права. Відповідно до практики ЄСПЛ втручання в це право повинне мати законні підстави й мету, а також бути пропорційним публічному інтересу.

Особи, котрі зазнають порушення права мирного володіння майном, як і інших визначених Конвенцією прав, відповідно до ст. 13 міжнародного правового акту повинні бути забезпеченні можливістю ефективного засобу юридичного захисту в національному органі.

На рівні національного законодавства гарантії захисту права власності закріплені вст.41 Конституції України, за змістом якої кожен має право володіти, користуватися й розпоряджатися своєю власністю за винятком обмежень встановлених законом.

За ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

На сьогодні позивач має намір розпорядитися належним йому майном, проте через наявність заборони відчуження позбавлена можливості це зробити. Таким чином, наявність заборони відчуження на нерухоме майно порушує право власності позивача.

Враховуючи наявність накладеної заборони відчуження на майно, неможливість її скасування в позасудовому порядку та оскільки позивач в інший спосіб, окрім як звернення до суду з позовом про скасування заборони відчуження, захистити своє порушене право не може, суд приходить до висновку про необхідність захисту її права шляхом скасування такої заборони, оскільки позовні вимоги грунтуються на законі та знайшли своє повне підтвердження під час судового розгляду.

За правовим висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 травня 2019 року у справі № 372/2904/17-ц (провадження № 14-496цс18), нормативна неврегульованість порядку захисту права людини, яке очевидно безпідставно обмежується, не може виправдовувати відмову в його захисті. Зволікання з наданням ефективного засобу юридичного захисту тягне погіршення правового становища людини, яка зазнає негативних наслідків від перешкод в отриманні реальної можливості виправити помилку, та перебуває у стані невизначеності тривалий час.

За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність правових підстав, передбачених законом для задоволення позову та зняття заборони відчуження з житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ,тому що існування заборони перешкоджає вільному володінню та розпорядженню майном.

Судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 263-265 ЦПК України, статтями 319,321 ЦК України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до Звенигородського районного споживчого товариства про скасування заборони на відчуження майна задовольнити.

Скасувати (обтяження) заборону (архівний запис) відчуження житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , накладену Звенигородською державною нотаріальною конторою Черкаської області 16 травня 2007 року, реєстраційний номер обтяження 4959912, здійснений на підставі повідомлення №5 Звенигородської райспоживспілки, архівний номер 2196821СНЕКАSY751, архівна дата 20.09.2000, дата виникнення 24.08.1966, №реєстра 149102-160, внутр. №ЕВ01А0352AF1432C5B2D, коментарій:с.94-173.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 13.10.2026.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_1 , тел.. НОМЕР_1 , рнокпп НОМЕР_2 ).

Відповідач:Звенигородське районне споживче товариство (код ЄДРПОУ 01529613, адреса: Черкаська область, Звенигородський район, м.Звенигородка, вул.. Грушевського, 135, тел, 674420014).

Суддя О.Ю.Смовж