Решение № 140558505, 13.10.2026, Обухівський районний суд Київської області

Справа № 372/5161/26

Провадження 2-3337/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 жовтня 2026 року Обухівський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Проць Т.В.

при секретарі Ковтун А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2026 році Романенко М.Е. в інтересах ТОВ «Діджи Фінанс» сформував та надіслав засобами електронного зв`язку через підсистему «Електронний суд» позовну заяву до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та судових витрат. Позов обґрунтований тим, що 21.12.2022 року між ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 229373, за умовами якого відповідачу було надано фінансовий кредит у розмірі 4000 грн. строком на 14 днів. Позивач вказує, що первісний кредитор ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» свої зобов`язання за кредитним договором виконав належним чином та перерахував кредитні кошти відповідачу на платіжну картку. У подальшому, 19.04.2024 року між ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» та ТОВ «Діджи Фінанс» було укладено договір факторингу № 568/ФК-24, відповідно до якого позивач набув право вимоги до відповідача за кредитним договором № 229373 в сумі 14 600 грн.

Ухвалою суду від 28 серпня 2026 року справу прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням сторін та витребувано від АТ КБ «Приватбанк» інформацію по картковому рахунку.

09 вересня 2026 року на адресу суду надійшов відзив відповідача, в якому останній вказав, що нараховані відсотки є несправедливими та суперечать вимогам чинного законодавства. Просив визнати недійсним п.1.3 Кредитного договору та задовольнити позов в частині тіла кредиту в сумі 4 000 грн. Разом з цим, просив звільнити від сплати судового збору, як споживача банківських послуг та від сплати витрат на правову допомогу.

30 вересня 2026 року на адресу суду від АТ КБ «Приватбанк» надійшла виписка по картковому рахунку відповідача.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, проте у своєму клопотанні до суду просив справу розглянути без його участі та задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час і місце судового засідання за зареєстрованим місцем проживання.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши подані представником позивача документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

Встановлено, що 21.12.2022 між ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 229373.

Відповідно до індивідуальної частини договору ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» зобов`язалося надати відповідачу фінансовий кредит у розмірі 4 000 грн. на умовах строковості, зворотності, платності. Зокрема, за умовами пункту 1.2 кредитного договору кредит надавався строком на 14 днів до 03.01.2023 року, у будь-якому випадку договір діяв до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором. Зокрема, пунктом 1.3 договору за користування кредитом відповідач зобов`язався сплатити ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» 1825 % річних від суми кредиту, що становить 5 % на добу; тип процентної ставки фіксована. Кредит надавався клієнту у безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної клієнтом, а датою укладення договору вважалася дата перерахування грошових коштів на банківський рахунок клієнта.

Вказаний фінансовий договір відповідач ОСОБА_1 підписав документ електронним підписом одноразовим ідентифікатором СL6432.

На підтвердження факту видачі кредитних коштів позивачем подано підтвердження ТОВ «ПрофітГід» щодо здійснення переказу грошових коштів, відповідно до якого в межах договору про надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів № ПГ-1 від 30.09.2020 та на підставі платіжної інструкції відправника було здійснено успішний переказ грошових коштів.

Згідно з підтвердженням ТОВ «ПрофітГід» щодо здійснення переказу грошових коштів, ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» здійснило переказ коштів у сумі 4000 грн. на картку НОМЕР_1 , призначення платежу: видача кредиту № 229373.

Вказане знайшло відображення у наданій АТ КБ «Приватбанк» виписці по особовому рахунку ОСОБА_1

19.04.2024 року між ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» та ТОВ «Діджи Фінанс» було укладено договір факторингу № 568/ФК-24.

Згідно з витягом з реєстру боржників до договору факторингу до реєстру включено заборгованість відповідача ОСОБА_1 на суму 14 600 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту 4 000 грн., заборгованість за відсотками 10 600 грн.

Відповідно до статей 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти та її прийняття, а якщо правочин відповідно до закону або домовленості сторін має бути підписаний, моментом його підписання є, зокрема, використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

За статтями 205, 207 ЦК України правочин може вчинятися у письмовій, у тому числі електронній, формі, а правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, і воля сторін виражена за допомогою електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

За змістом статті 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, такий договір вважається укладеним у письмовій формі.

Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду у спорах, пов`язаних з укладенням кредитних договорів в електронній формі, звертав увагу на необхідність перевірки належної ідентифікації позичальника, факту направлення та використання одноразового ідентифікатора, зв`язку відповідної дії з укладенням конкретного договору, а також підтвердження фактичного надання кредитних коштів. Такий підхід узгоджується з правовими висновками, викладеними, зокрема, у постановах Верховного Суду від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 09.09.2020 у справі № 732/670/19, від 07.10.2020 у справі № 127/33824/19 та від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник - повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтями 526, 530, 610, 612, 629 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, порушенням зобов`язання є його невиконання або неналежне виконання, а договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 1077 ЦК України за договором факторингу одна сторона передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони за плату, а друга сторона відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи.

За статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом встановлено, що у матеріалах справи наявні документи, які підтверджують укладення відповідачем кредитного договору № 229373 від 21.12.2022 року в електронній формі, погодження істотних умов кредитування та підписання електронних документів одноразовим ідентифікатором СL6432.

Таким чином, суд вважає, що між сторонами було досягнуто згоди щодо істотних умов отриманого відповідачем кредиту, а саме: розміру кредиту, процентної ставки та строку кредитування.

За таких обставин вимога позивача ТОВ «Діджи Фінанс» про стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту у розмірі 4 000 грн є доведеною, обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до індивідуальної частини договору про надання фінансового кредиту № 229373 від 21.12.2022 року та додатку № 1, сторони погодили платність користування кредитними коштами, строк кредитування, порядок нарахування процентів та фіксовану процентну ставку у розмірі 5 % на добу, які в загальному розмірі становлять 2 800 грн.

Припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Вказана правова позиція висловлена у постанові Великої палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, провадження №14-10цс18.

Позивач, пред`являючи вимоги про погашення позики просив, у тому числі, крім тіла позики (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути заборгованість за відсотками.

Як вбачається з матеріалів справи кредитний договір № 229373 від 21.12.2022 року укладено на 14 днів, за вказаний період розмір відсотків становить 2800 грн., які і підлягають стягненню.

З огляду на викладене, позов слід задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь ТОВ «Діджи Фінанс» заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 6800 грн.

У задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає таке.

Позивач ТОВ «Діджи Фінанс» просив стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000 грн.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом справи.

Суд враховує, що справа є малозначною, розглядається у порядку спрощеного позовного провадження, предметом спору є стягнення заборгованості за типовим кредитним договором, участі у судовому засіданні представник позивача не брав, справа не містить складних фактичних чи правових питань, а заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 6 000 грн є неспівмірним зі складністю справи, ціною позову, обсягом виконаної роботи та характером наданих послуг.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача ТОВ «Діджи Фінанс» підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 грн.

Відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача на користь ТОВ «Діджи Фінанс» слід стягнути судовий збір пропорційно до задоволеної частини позовних вимог.

Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 133, 137, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 281, 282 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 229373 від 21.12.2022 року у розмірі 6 800 грн., витрати зі сплати судового збору у сумі 1 240 грн. та витрати на правову допомогу у сумі 3 000 грн., а всього стягнути 11 040 грн.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На виконання п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України суд зазначає повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», код ЄДРПОУ 42649746, адреса: Київська область, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 13 жовтня 2026 року.

Суддя: Т.В.Проць