Решение № 140550086, 12.10.2026, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/8272/26 2/335/4245/2026РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2026 року м. Запоріжжя

Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі головуючого судді Стеценка А.В., за участю секретаря судового засідання Добрянського Н.Є., позивача ОСОБА_1 , представника відповідача Підуст В.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМФІ ТРЕЙД» про захист прав споживачів,

ВСТАНОВИВ:

26 липня 2026 року ОСОБА_1 звернувся до Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМФІ ТРЕЙД» про захист прав споживача, розірвання договору купівлі-продажу та стягнення грошових коштів за товар неналежної якості.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 14 червня 2026 року позивач придбав у відповідача (ТОВ «КОМФІ ТРЕЙД», магазин «COMFY» у м. Запоріжжя, вул. Запорізька, 1-б) кавомашину Philips EP8757/20 (серійний номер TW902547013638) вартістю 38 999,00 грн, що підтверджується фіскальним чеком № 4000418029 від 14.06.2026 та гарантійним талоном. При купівлі товару застережень щодо наявності усунутих недоліків або прихованих дефектів відповідач не надав, хоча перед покупкою позивач отримав електронне повідомлення про те, що товар деякий час перебував на вітрині.

19 червня 2026 року (на 5-й день з моменту придбання) у процесі експлуатації в товарі виявився технічний дефект: об`єм приготованої кави перестав відповідати обраній програмі, струмінь подачі кави суттєво зменшився, час приготування зростав до 23 хвилин, а заварювальний блок повністю заклинив усередині корпусу кавомашини, у зв`язку з чим його вилучення виявилося неможливим.

20 червня 2026 року позивач звернувся до магазину відповідача за місцем придбання товару та подав письмову заяву про розірвання договору купівлі-продажу і повернення сплачених за товар грошових коштів, а товар було прийнято відповідачем згідно з актом прийому-передачі товару № ZPK4534200626 від 20.06.2026.

Незважаючи на прямо висловлену вимогу позивача про повернення коштів, відповідач в односторонньому порядку направив товар до авторизованого сервісного центру (АСЦ ФОП ОСОБА_2 ) для проведення ремонтних робіт. Згідно з актом виконаних робіт АСЦ № FCR25D / 147262 прийом товару сервісним центром відбувся 02.07.2026, а ремонт було завершено 07.07.2026 шляхом заміни частини в секції водяного контуру.

13 липня 2026 року відповідач направив позивачу лист № 837п-03/07, у якому відмовив у розірванні договору та поверненні коштів, мотивуючи це усуненням дефекту сервісним центром та відсутністю, на думку відповідача, істотного недоліку.

Позивач вважає відмову відповідача протиправною та обґрунтовує позовні вимоги такими обставинами й нормами права.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів» право вибору альтернативних вимог (безоплатне усунення недоліків, заміна або повернення коштів) належить виключно споживачеві, а тому самовільна зміна відповідачем обраної позивачем вимоги з повернення коштів на «ремонт» є прямим порушенням закону.

Згідно з ч. 9 ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів» вимоги споживача про безоплатне усунення недоліків повинні бути виконані протягом 14 днів з дня їх пред`явлення або за згодою сторін в інший строк.

Оскільки товар було передано відповідачу 20 червня 2026 року, 14-денний строк для усунення недоліків закінчився 04 липня 2026 року, тоді як фактично ремонт виконано АСЦ лише 07 липня 2026 року (17 днів від передачі товару), а про можливість забрати товар позивача повідомлено 10 липня 2026 року (20 днів від передачі товару), що є перевищенням установленого законом строку.

На підставі п. 12 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» перевищення 14-денного строку усунення недоліків за законом надає виявленому дефекту статусу істотного недоліку, що відновлює та підтверджує право споживача вимагати розірвання договору купівлі-продажу та повернення грошових коштів.

Застереження в акті прийому-передачі щодо продовження строку ремонту до «31 робочого дня з дня, наступного за днем скасування воєнного стану» позивач вважає безпідставними та нікчемними відповідно до ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки окремої згоди на таке розширення строку він не надавав, а умови договору, що обмежують права споживача порівняно із законодавством, є нікчемними.

В обґрунтування розміру суми, що підлягає поверненню, позивач зазначає, що відповідно до ч. 7 ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів» у разі підвищення ціни на товар розрахунки зі споживачем провадяться виходячи з його вартості на час висунення вимоги. Оскільки станом на момент звернення до суду актуальна вартість аналогічної кавомашини в торговельній мережі відповідача збільшилася з 38 999,00 грн до 47 999,00 грн, стягненню з відповідача підлягає сума, розрахована виходячи з її актуальної ціни 47 999,00 грн.

З огляду на викладене, позивач просив суд розірвати договір купівлі-продажу кавомашини Philips EP8757/20 (серійний номер TW902547013638), укладений 14 червня 2026 року між ним та ТОВ «КОМФІ ТРЕЙД», та стягнути з ТОВ «КОМФІ ТРЕЙД» на свою користь грошові кошти за товар неналежної якості у розмірі його актуальної вартості 47 999,00 грн.

Ухвалою судді Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя Стеценка А.В. від 24 серпня 2026 року прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 та відкрито провадження у справі, вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання, встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи.

28 серпня 2026 року ТОВ «КОМФІ ТРЕЙД» в особі представника адвоката Підуст В. А. подало відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 заперечило у повному обсязі, вважаючи їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з огляду на таке.

Відповідач зазначив, що 14 червня 2026 року позивач придбав та отримав кавомашину Philips EP8757/20, оглянувши товар під час купівлі та не висловивши жодних застережень чи скарг, що підтверджується розрахунковим документом і прийняттям товару. 20 червня 2026 року позивач звернувся до магазину відповідача зі скаргами на некоректну роботу кавомашини (заклинювання заварювального блоку та недоливання кави), у зв`язку з чим товар було прийнято за актом прийому-передачі № ZPK4534200626 для відправки до авторизованого сервісного центру (АСЦ) з метою проведення гарантійного ремонту.

Відповідач зауважив, що Закон України «Про захист прав споживачів» передбачає розірвання договору купівлі-продажу лише у двох випадках: якщо товар належної якості не був у використанні (ч. 1 ст. 9 Закону) або у разі виявлення в товарі істотного недоліку протягом гарантійного строку (ч. 1 ст. 8 Закону). Оскільки придбана кавомашина перебувала у використанні позивача та вийшла з ладу, положення ст. 9 Закону застосуванню не підлягають. У разі виявлення звичайних недоліків споживач має право вимагати безоплатного їх усунення в розумний строк. Позивач погодився на передачу товару для проведення гарантійного ремонту, про що свідчить його особистий підпис в акті прийому-передачі від 20.06.2026.

Посилаючись на п. 12 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів», відповідач зазначив, що істотним є недолік, який робить неможливим чи недопустимим використання товару за призначенням, виник з вини виробника (продавця), після його усунення проявляється знову з незалежних від споживача причин і наділений хоча б однією з додаткових ознак: взагалі не може бути усунутий; його усунення потребує понад 14 календарних днів; робить товар суттєво іншим. Отже, для кваліфікації недоліку як істотного необхідна сукупність трьох обов`язкових умов та хоча б однієї з додаткових ознак, що підтверджується правовими позиціями Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (рішення від 07.09.2011 у справі № 6-5651св10 та постанова від 11.06.2015 у справі № 6-6255св15).

Оскільки кавомашина позивача перебувала в ремонті лише один раз, виявлений дефект було усунуто АСЦ (акт виконаних робіт від 07.07.2026), а товар є повністю справним і придатним до використання за призначенням, підстави вважати виявлений позивачем недолік істотним відсутні.

Відповідач також заперечував проти доводів позивача про порушення строків гарантійного ремонту, зазначивши, що відповідно до ч. 9 ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів» усунення недоліків здійснюється протягом 14 днів або за згодою сторін в інший строк. Під час здачі товару 20.06.2026 між сторонами було погоджено інший строк ремонту до 31 робочого дня з дня, наступного за днем скасування воєнного стану в Україні, про що свідчить підпис позивача в акті прийому-передачі. Відповідно до п. 8 Порядку гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни технічно складних побутових товарів, затвердженого постановою КМУ від 28.11.2023 № 1251, датою закінчення ремонту вважається дата повідомлення споживачу про його завершення. 10 липня 2026 року позивача проінформовано про готовність товару (строк склав 21 день від передачі), що відповідач вважає дотриманням погодженого строку з урахуванням складних умов роботи АСЦ в період воєнного стану. При цьому сам по собі факт тривалості ремонту понад 14 днів, на переконання відповідача, не є самостійною підставою для визнання недоліку істотним.

У відзиві відповідач заявив попередній (орієнтовний) розрахунок витрат на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 25 000,00 грн (на підставі Договору про надання правової допомоги № 100826 від 10.08.2026), які просить покласти на позивача у разі відмови в задоволенні позову.

28 серпня 2026 року позивач ОСОБА_1 подав до суду відповідь на відзив, у якій заперечував проти доводів відповідача, вважаючи їх безпідставними та заснованими на викривленні хронології подій і довільному тлумаченні норм права.

В обґрунтування своєї позиції позивач зазначив, що 20 червня 2026 року він звернувся до відповідача не з вимогою про ремонт, а з вимогою про розірвання договору купівлі-продажу та повернення коштів, факт подання якої підтверджується самим відповідачем у листі-відповіді від 13.07.2026 № 837п-03/07. Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів» право вибору альтернативних вимог належить виключно споживачеві, тоді як відповідач проігнорував вимогу про повернення коштів та самовільно направив товар на ремонт. Підпис позивача на типовому бланку акта прийому-передачі від 20.06.2026 засвідчував лише факт фізичної передачі товару продавцю для огляду та діагностики.

Застереження в акті прийому-передачі щодо продовження строку ремонту до «31 робочого дня з дня, наступного за днем скасування воєнного стану» є нікчемним відповідно до ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки обмежує права споживача порівняно з визначеним ч. 9 ст. 8 цього ж Закону 14-денним строком. Окремої згоди на зміну строку ремонту позивач не надавав, а відповідач не надав жодних доказів існування обставин форс-мажору, які б перешкоджали виконанню ремонту у встановлений законом строк.

Оскільки товар було передано відповідачу 20 червня 2026 року, передбачений законом 14-денний строк для усунення недоліків закінчився 04 липня 2026 року. Фактично ж ремонт було виконано авторизованим сервісним центром 07 липня 2026 року (акт № FCR25D / 147262), а про можливість забрати товар позивача повідомлено 10 липня 2026 року, тобто строк позбавлення можливості користуватися товаром склав 20 днів. Відповідно до п. 12 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» перевищення 14-денного строку безоплатного усунення дефекту товару надає споживачеві право вимагати розірвання договору купівлі-продажу та повернення коштів.

24 серпня 2026 року позивач направив на офіційну електронну адресу відповідача пропозицію щодо врегулювання спору шляхом укладення мирової угоди (заміна товару на новий або повернення його актуальної вартості у розмірі 47 999,00 грн), проте відповідач цю пропозицію проігнорував, що свідчить про його небажання вирішити спір у позасудовому порядку.

Також позивач заперечив проти заявленого відповідачем до розподілу розміру витрат на правничу допомогу в сумі 25 000,00 грн, вказуючи на відсутність доказів їх реального понесення (актів приймання-передачі послуг, розшифровки витраченого часу, платіжних інструкцій), очевидну неспівмірність зазначених витрат зі складністю справи та ціною позову (становить понад 50% від вартості кавомашини), що суперечить ч. 4, 5 ст. 137 ЦПК України та правовим позиціям Великої Палати Верховного Суду. Позивач наголосив на своєму спеціальному статусі споживача, звільненого від сплати судового збору на підставі ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів», та вказав, що покладення на нього таких витрат створює штучний бар`єр для доступу до правосуддя, у зв`язку з чим просив суд у разі надання відповідачем доказів витрат зменшити їх розмір до співмірного рівня не більше 2 000,00 грн.

У судовому засіданні 05 жовтня 2026 року, яке проводилося в режимі відеоконференції, позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та відповіді на відзив, та просив їх задовольнити. Позивач пояснив, що кавомашина вийшла з ладу вже на четвертий день експлуатації після кількох використань. 20 червня 2026 року він звернувся до продавця з єдиною метою розірвати договір купівлі-продажу та повернути кошти або замінити товар на новий, оскільки кавомашина виявилася неналежної якості та раніше перебувала на вітрині. На передачу товару саме для гарантійного ремонту згоди він не надавав, а акт прийому-передачі підписував виключно з метою проведення огляду технічного стану спеціалістами. Позивач наголосив, що ремонт товару тривав понад встановлений законом 14-денний строк (виконаний 07 липня, а повідомлення надіслано 10 липня), що робить виявлений дефект істотним недоліком і є беззаперечною підставою для повернення коштів у розмірі її актуальної вартості товару 47 999,00 грн. Посилання відповідача на продовження строку ремонту до 31 дня після скасування воєнного стану вважає безпідставним, зазначивши, що окремої угоди про це не укладав, а текст дрібним шрифтом внизу акта суперечить правам споживача. У зв`язку з цим від отримання відремонтованого товару відмовився. Додатково позивач вказав на безрезультатність досудових спроб врегулювання спору (лист щодо мирової угоди від 24 серпня) та просив зменшити заявлені відповідачем витрати на правничу допомогу в сумі 25 000,00 грн через їх необґрунтованість, неспівмірність та відсутність доказів їх оплати.

Представник відповідача ТОВ «КОМФІ ТРЕЙД» адвокат Підуст В.А. у судовому засіданні проти задоволення позову заперечила. Представник пояснила, що під час звернення 20 червня 2026 року позивач особисто підписав акт прийому-передачі, у якому прямо зазначено вимогу про проведення гарантійного ремонту. Усунення недоліку тривало 21 день (до дати SMS-повідомлення про готовність товару), що відповідає Порядку проведення гарантійного ремонту та домовленості сторін про строк ремонту, засвідченій підписом позивача в акті. Представник відповідача підкреслила, що сам по собі факт тривалості ремонту понад 14 днів не є самостійною підставою для визнання недоліку істотним за змістом п. 12 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів». Твердження позивача про уживаність товару заперечила, пояснивши, що перебування кавомашини на вітрині означало лише її використання як демонстраційного зразка без вмикання чи експлуатації, що впливало виключно на зовнішній вигляд. Оскільки виявлений дефект повністю усунуто авторизованим сервісним центром, а товар є повністю справним і готовим до видачі, підстави для розірвання договору відсутні.

Щодо витрат на правничу допомогу представник відповідача уточнила, що за умовами договору їх оплата здійснюється протягом 30 днів після ухвалення рішення суду, а відповідні докази та розрахунок будуть надані разом із додатковою заявою після розгляду справи по суті.

Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши надані сторонами докази, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

14 червня 2026 року позивач у магазині «COMFY» (м. Запоріжжя, вул. Запорізька, 1-б) придбав у ТОВ «КОМФІ ТРЕЙД» за 38 999,00 грн кавомашину Philips EP8757/20 (серійний номер TW902547013638), що підтверджується фіскальним чеком № 4000418029 від 14.06.2026 та гарантійним талоном. Перед укладенням договору купівлі-продажу продавцем було повідомлено позивачеві, що товар деякий час був на вітрині, проте перебуває в ідеальному стані, та запропоновано позивачеві ретельно оглянути товар перед покупкою.

19 червня 2026 року позивачем були виявлені недоліки придбаної кавомашини, а саме: заклинив заварювальний блок, при приготуванні кави великого об`єму наливає тільки половину чашки.

20 червня 2026 року позивач передав уповноваженій особі відповідача вищезазначену кавомашину для передачі до сервісного центру з метою проведення гарантійного ремонту, про що сторони склали акт прийому-передачі товару, в якому зі слів позивача зазначені виявлені ним недоліки товару, та в якому сторони також узгодили, що в разі проведення гарантійного ремонту товару строк його ремонту не може перевищувати 31 робочий день з наступного дня за днем скасування воєнного стану на території України. Також підписанням акта позивач надав згоду на інформування про закінчення ремонту SMS-повідомленням на його номер телефону. Акт підписано представником відповідача та позивачем.

Зі змісту листа ТОВ «КОМФІ ТРЕЙД» № 837п-03/07 від 13.07.2026, адресованого позивачу, судом встановлено, що 20.06.2026 останній звернувся до відповідача із заявою, в якій вимагав розірвання договору купівлі-продажу та повернення сплачених за товар коштів. Згадану в листі заяву або її копію сторони суду не надали.

02 липня 2026 року товар відповідачем було передано до авторизованого сервісного центру Philips / Saeco.

07 липня 2026 року сервісним центром виконано гарантійний ремонт, що підтверджується актом виконаних робіт.

Листом від 13 липня 2026 року відповідач відмовив позивачеві у поверненні сплачених за товар грошових коштів, оскільки виявлені позивачем недоліки товару безоплатно усунені сервісним центром, він є справним, підстав вважати його таким, що має істотні недоліки, немає. Також зазначеним листом повідомлено позивачу, що він може отримати відремонтований товар у магазині.

З пояснень позивача та представника відповідача, наданих у судовому засіданні, судом встановлено, що позивач за отриманням товару після завершення гарантійного ремонту до відповідача не звертався.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).

Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

Відповідно до статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають, зокрема, з договору.

У частині першій статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з частиною першою статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (частина перша статті 638 ЦК України).

У статті 698 ЦК України визначено, що за договором роздрібної купівлі-продажу продавець, який здійснює підприємницьку діяльність з продажу товару, зобов`язується передати покупцеві товар, що звичайно призначається для особистого, домашнього або іншого використання, не пов`язаного з підприємницькою діяльністю, а покупець зобов`язується прийняти товар і оплатити його. Договір роздрібної купівлі-продажу є публічним. До відносин за договором роздрібної купівлі-продажу з участю покупця-фізичної особи, не врегульованих цим Кодексом, застосовується законодавство про захист прав споживачів.

Відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, права споживачів, а також механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів регулює Закон України від 12 травня 1991 року № 1023-XII «Про захист прав споживачів» (далі Закон № 1023-XII).

У пункті 7 частини першої статті 1 цього Закону передбачено, що договір усний чи письмовий правочин між споживачем і продавцем (виконавцем) про якість, терміни, ціну та інші умови, за яких реалізується продукція. Підтвердження вчинення усного правочину оформляється квитанцією, товарним чи касовим чеком, квитком, талоном або іншими документами.

Продавець (виробник, виконавець) зобов`язаний передати споживачеві продукцію належної якості, а також надати інформацію про цю продукцію. Продавець (виробник, виконавець) на вимогу споживача зобов`язаний надати йому документи, які підтверджують належну якість продукції (частини перша та друга статті 6 Закону № 1023-XII).

Згідно зі статтею 678 ЦК України покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару. У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов`язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з`явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: 1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару.

Права покупця у разі продажу йому товару неналежної якості визначено статтею 708 ЦК України.

Згідно з частиною першою статті 8 Закону № 1023-XII у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку недоліків споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством, має право вимагати: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

У разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), або фальсифікації товару, підтверджених за необхідності висновком експертизи, споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством і на підставі обов`язкових для сторін правил чи договору, має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника: 1) розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару на такий же товар або на аналогічний, з числа наявних у продавця (виробника), товар.

Частиною третьою статті 8 цього Закону передбачено, що вимоги споживача, встановлені частиною першою цієї статті, пред`являються на вибір споживача продавцеві за місцем купівлі товару, виробникові або підприємству, що задовольняє ці вимоги за місцезнаходженням споживача. Споживач має право пред`явити одну з вимог, передбачених частиною першою цієї статті, а в разі її невиконання заявити іншу вимогу, передбачену частиною першою цієї статті.

Отже, за правилами статті 8 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач має право вимагати розірвання договору та повернення сплачених за товар грошових коштів у разі виявлення протягом гарантійного строку саме істотного недоліку, а не будь-якого недоліку, який робить неможливим чи недопустимим використання товару відповідно до його цільового призначення.

Істотний недолік це недолік, який робить неможливим чи недопустимим використання товару відповідно до його цільового призначення, виник з вини виробника (продавця, виконавця), після його усунення проявляється знову з незалежних від споживача причин і при цьому наділений хоча б однією з нижченаведених ознак: а) він взагалі не може бути усунутий; б) його усунення потребує понад чотирнадцять календарних днів; в) він робить товар суттєво іншим, ніж передбачено договором (пункт 12 статті 1 Закону № 1023-XII).

Відповідно до частини шостої статті 8 Закону № 1023-XII за наявності товару вимога споживача про його заміну підлягає негайному задоволенню, а в разі виникнення потреби в перевірці якості протягом чотирнадцяти днів або за домовленістю сторін.

Саме на споживача покладається обов`язок довести наявність істотного дефекту продукції, а тягар доказування причин виникнення недоліку товару покладений на продавця.

Такий правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 26 лютого 2025 року в справі № 619/3972/21, від 27 лютого 2023 року в справі № 569/222/21, від 26 січня 2022 року в справі № 755/5301/16-ц та інших.

З акта виконаних робіт FCR25D, копію якого надано позивачем, вбачається, що авторизованим сервісним центром безоплатно усунено виявлений позивачем недолік товару. Доказів того, що вищезазначений недолік після його усунення проявився знову, матеріали справи не містять.

Доводи позивача про те, що усунення недоліків товару тривало більше ніж 14 днів, що є однією з ознак істотного недоліку відповідно до підпункту «б» пункту 12 статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів», судом відхиляються, оскільки сторонами договору було погоджено інший строк для безоплатного усунення недоліків не більше 31 робочого дня з наступного дня за днем скасування воєнного стану на території України.

Отже, встановлені судом обставини не свідчать про істотні недоліки придбаної позивачем кавомашини та не роблять її суттєво іншою, ніж передбачено договором після її ремонту, недоліки безоплатно усунуті відповідачем протягом гарантійного строку обслуговування та позивач має можливість використовувати її за призначенням.

При застосуванні ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів» судом враховано висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 29 жовтня 2025 року у справі № 201/4082/21.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що позов ОСОБА_1 є необґрунтованим та не підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу понесених сторонами судових витрат, суд виходить з такого.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Частиною першою статті 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову на відповідача; 2) у разі відмови в позові на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 2 ст. 141 ЦПК України).

Відповідно до частини сьомої статті 141 ЦПК України, якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судових витрат, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Частиною 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» позивач звільнений від сплати судового збору.

Проте позивач, будучи звільненим від сплати судового збору, не звільняється від сплати решти судових витрат, зокрема витрат на правничу допомогу.

Представник відповідача під час розгляду справи по суті заявила про намір подати докази щодо розміру понесених відповідачем судових витрат після ухвалення судом рішення.

Відповідно до ч. 4 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення у справі в порядку та в строки, передбачені ст. 246 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 2, 3, 1012, 13, 81, 82, 141, 246, 263265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМФІ ТРЕЙД» про захист прав споживачів залишити без задоволення.

Роз`яснити відповідачу, що докази щодо розміру судових витрат, які відповідач сплатив або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, мають бути подані до суду протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Роз`яснити позивачу, що він має право подати заперечення проти заяви відповідача про ухвалення додаткового рішення про судові витрати, заявити клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Питання про судові витрати вирішити без повідомлення учасників справи протягом десяти днів з дня надходження до суду доказів щодо розміру витрат, які відповідач сплатив або має сплатити у зв`язку з розглядом справи.

Роз`яснити учасникам справи, що копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя А. В. Стеценко