Постановление суда № 140549002, 12.10.2026, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.10.2026 Справа №607/18375/26 Провадження №2-с/607/190/2026

місто Тернопіль

Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Якімець Тарас Ігорович розглянув заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу

У С Т А Н О В И В:

04 вересня 2026 року Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області видано судовий наказ № 607/18375/26 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Тернопільводоканал» заборгованості за надані послуги за період з 01 вересня 2025 року до 31 серпня 2026 року, а саме: 1) з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення у сумі 1 496,84 грн; інфляційні нарахування у сумі 45,62 грн та три відсотки річних, нараховані на суму заборгованості у сумі 18,77 грн; 2) плату за абонентське обслуговування у сумі 330 грн, інфляційні нарахування у сумі 101,94 грн та три відсотки річних, нараховані на суму заборгованості у сумі 37,89 грн; а всього 2 031,06 грн, а також судовий збір у сумі 332,80 грн.

12 вересня 2026 року ОСОБА_1 отримала цей судовий наказ, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення № R067214247778 (а.с. 18).

17 вересня 2026 року засобами поштового зв`язку АТ «Укрпошта» № 4600313613358 боржник ОСОБА_1 звернулася до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області із заявою про скасування судового наказу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 04 вересня 2026 року у справі № 607/18375/26 (а.с. 1922). Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 24 вересня 2026 року заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу повернуто заявнику без розгляду (а.с. 34).

06 жовтня 2026 року засобами поштового зв`язку АТ «Укрпошта» № R460130021833 боржник ОСОБА_1 повторно звернулася до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області із заявою про скасування цього судового наказу. Заявник обґрунтувала заяву тим, що сума заборгованості за період з 01 вересня 2025 року по 31 серпня 2026 року не відповідає дійсності, оскільки сума переплати за надані послуги становить 337,37 грн. Крім того, у заяві зазначено, що письмового договору між сторонами укладено не було.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи №607/18375/26, матеріали заяви про скасування судового наказу, вважає, що судовий наказ підлягає скасуванню, виходячи з таких підстав.

Згідно із вимогами частини першої статті 170 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України), боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої

статті 161 цього Кодексу. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

ОСОБА_1 дотримано строк звернення до суду із заявою про скасування судового наказу, оскільки судовий наказ від 04 вересня 2026 року у справі № 607/18375/26 вона отримала 12 вересня 2026 року, а вже 17 вересня 2026 року звернулася із заявою про його скасування. Однак ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 24 вересня

2026 року зазначену заяву повернуто без розгляду. 06 жовтня 2026 року ОСОБА_1 повторно звернулася до суду із заявою про скасування судового наказу, надіславши її засобами поштового зв`язку АТ «Укрпошта» (поштове відправлення № R460130021833).

Суд окремо зазначає, що ОСОБА_1 первісно звернулася із заявою про скасування судового наказу в межах установленого законом строку, а її повернення без розгляду було зумовлене недотриманням вимог щодо сплати судового збору, відтак суд вважає, що зазначені обставини у своїй сукупності свідчать про намір боржника своєчасно реалізувати право на судовий захист.

Відповідно до частини четвертої статті 169 ЦПК України днем отримання боржником копії судового наказу є день його вручення боржнику, визначений відповідно до статті 272 цього Кодексу (день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси).

Частиною третьою статті 171 ЦПК України передбачено, що у разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу.

Відповідно до постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» від 23 грудня 2011 року № 14 наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.

Виходячи з того, що наказне провадження є безспірним, тобто в його порядку задовольняються тільки ті вимоги заявника, що мають безспірний характер, заперечення боржника проти вимог стягувача, свідчить наявність спору про право та при цьому закон не зобов`язує перевіряти наявні матеріали справи чи встановлювати обґрунтованість доводів заявників, а тому відповідна заява боржника є єдиною підставою для скасування судового наказу.

Зазначені заявником ОСОБА_1 обставини свідчать про можливість відсутності між сторонами договірних зобов`язань, а також про спірність заборгованості на день винесення судового наказу та її наявність, а рішення суду не може ґрунтуватися на припущеннях.

Дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку, що доводи, наведені у заяві про скасування судового наказу, потребують додаткового дослідження, яке неможливо здійснити в межах наказного провадження. Із матеріалів та обставин цієї справи вбачається, що між сторонами наявний спір про право, який підлягає розгляду в порядку позовного провадження, а відтак заяву слід задовольнити та скасувати вищевказаний судовий наказ.

Клопотання про поворот виконання судового наказу боржником не заявлено.

Відповідно до частини другої статті 164 ЦПК України у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.

Заявником також заявлено про необхідність покладення на КП «Тернопільводоканал» обов`язку щодо відшкодування судових витрат.

Положеннями статті 171 ЦПК України не врегульовано питання розподілу судових витрат, понесених боржником у зв`язку з поданням заяви про скасування судового наказу.

Відповідно до частини восьмої статті 6 Закону України «Про судовий збір» розподіл судового збору між сторонами здійснюється згідно з процесуальним законодавством.

За змістом статей 133, 141 ЦПК України судовий збір належить до судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Ураховуючи відсутність спеціального правового регулювання розподілу судових витрат, понесених боржником у разі скасування судового наказу, суд вважає за можливе застосувати за аналогією закону положення статті 141 ЦПК України, виходячи також із засади відшкодування судових витрат стороні, на користь якої ухвалене судове рішення. Оскільки судовий наказ підлягає скасуванню, а ОСОБА_1 за подання відповідної заяви сплатила судовий збір у розмірі 166,60 грн, що підтверджується чеком № RZMKH9I_mME від 17 вересня 2026 року, суд доходить висновку про необхідність стягнення зазначеної суми з КП «Тернопільводоканал» на користь ОСОБА_1 .

Крім того, ОСОБА_1 просила передати правоохоронним органам відомості щодо окремих посадових осіб КП «Тернопільводоканал», а також зобов`язати підприємство офіційно спростувати недостовірні відомості, викладені в заяві про видачу судового наказу. Стосовно цих вимог суд зазначає, що ЦПК України не передбачає їх вирішення в межах наказного провадження.

Керуючись статтями 2, 10, 42, 133, 141, 164, 169173, 258261, 353354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

1. Заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 04 вересня 2026 року у справі №607/18375/26, провадження №2-н/607/2216/2026 задовольнити частково.

2. Судовий наказ № 607/18375/26 від 04 вересня 2026 року, виданий Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області, за заявою Комунального підприємства «Тернопільводоканал» про стягнення з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Тернопільводоканал» заборгованості за надані послуги за період з 01 вересня 2025 року до 31 серпня 2026 року, а саме: 1) з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення у сумі 1 496,84 грн; інфляційні нарахування у сумі 45,62 грн та три відсотки річних, нараховані на суму заборгованості у сумі 18,77 грн; 2) плату за абонентське обслуговування у сумі 330 грн, інфляційні нарахування у сумі 101,94 грн та три відсотки річних, нараховані на суму заборгованості у сумі 37,89 грн; а всього 2 031,06 грн, а також судовий збір у сумі 332,80 грн скасувати.

3. У задоволенні вимог щодо передачі відомостей правоохоронним органам та зобов`язання КП «Тернопільводоканал» спростувати відомості, викладені в заяві про видачу судового наказу, відмовити.

4. Стягнути з Комунального підприємства «Тернопільводоканал» (адреса місцезнаходження: вул. Старий Поділ, 7, м. Тернопіль, ЄДРПОУ: 03353845,

р/р НОМЕР_1 в АТ КБ «Приватбанк», код ЄДРПОУ банку: 14360570, МФО: 305299) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 166 (сто шістдесят шість) гривень 60 копійок.

5. Роз`яснити стягувачу, що заявлені ним вимоги можуть бути розглянуті в порядку спрощеного позовного провадження, визначеному Цивільним процесуальним кодексом України.

6. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

7. Ухвала в частині розподілу судових витрат може бути оскаржена до Тернопільського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддяТ. І. Якімець