Постановление суда № 140548849, 06.10.2026, Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 456/5310/26

Провадження № 1-кп/456/560/2026

УХВАЛА

про продовження строку запобіжного заходу

06 жовтня 2026 року місто Стрий

Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у залі судових засідань Стрийського міськрайонного суду Львівської області у відкритому підготовчому засіданні справу на підставі обвинувального акту в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62026170030007799 від 11.07.2026 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Стрийського міськрайонного суду Львівської області знаходиться кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.

Ухвалою Стрийського місьрайонного суду Львівської області від 14 вересня 2026 року призначено підготовче судове засідання на 06.10.2026.

02.10.2026 до Стрийського міськрайонного суду Львівської області надійшло клопотання прокурора Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому в даному кримінальному провадженні.

Прокурор в підготовчому судовому засіданні просив продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання підвартою. Клопотання мотивує тим, що з урахуванням викладених ризиків та особи підозрюваного, обставин вчинення та суспільної небезпеки кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , прокурор приходить до висновку про необхідність продовження застосовування обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки більш м`які запобіжні заходи не зможуть запобігти вищевказаним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Прокурор в судовому засіданні подане клопотання підтримав, просив таке задовольнити з підстав викладених в ньому.

Обвинувачений та його захисник у судовому засіданні проти поданого клопотання про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечили. Стверджували, що відсутнє обґрунтування можливості обрати обвинуваченому альтернативний запобіжний захід, зокрема, домашній арешт. Ризики, заявлені прокурором у клопотанні, відсутні, доказів, що обвинувачений може вчиняти тиск на свідків немає. Крім того, захисник просить врахувати, що обвинувачений має місце проживання, сім`ю, зокрема батьків, після оперативного втручання на коліні потребує належного лікування. Таким чином, сторона захисту просить змінити запобіжний захід на домашній арешт.

Суд, заслухавши думку прокурора, обвинуваченого, захисника обвинуваченого, вважає, що клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою підлягає задоволеню з наступних підстав.

З обвинувального акту та клопотання прокурора вбачається, що відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 65/2022 «Про загальну мобілізацію» ОСОБА_4 03.11.2025 призваний на військову службу за призовом під час мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_1 до лав Збройних Сил України.

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 03.11.2025 №311 солдат ОСОБА_4 зарахований до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та приступив до виконання службових обов?язків за посадою кулеметник 1 штурмового відділення 2 штурмового взводу 5 штурмової роти НОМЕР_2 штурмового батальйону військової частини НОМЕР_1 .

Будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , солдат

ОСОБА_4 , відповідно до вимог ст. ст. 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов`язаний неухильно додержуватись Конституції та законів України, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, бути дисциплінованим, поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.

Згідно ст. 1 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Про введення в дію воєнного стану солдату ОСОБА_4 , достеменно відомо, оскільки Указ Президента України №64/2022 оголошено за допомогою засобів масової інформації та доведено до населення країни, крім того останній призваний на військову службу саме за призовом під час мобілізації.

Згідно до ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст. 2 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України (далі за текстом Статут) захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України, які проходять військову службу відповідно до законодавства.

Статті 129, 130, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, а також необхідність забезпечення у військовій частині постійної бойової готовності, проведення занять з бойової підготовки, підтримання внутрішнього порядку, військової дисципліни та виконання службових обов`язків, зобов`язують військовослужбовців у службовий час постійно знаходитись в розташуванні військової частини або місця служби і не залишати їх без дозволу командира (начальника).

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 23.12.2025 №361 солдату ОСОБА_4 , кулеметнику 1 штурмового відділення 2 штурмового взводу 5 штурмової роти НОМЕР_2 штурмового батальйону військової частини НОМЕР_1 , надана відпустка для лікування у зв`язку із хворобою з 24.12.2025 до 22.01.2026.

Разом з тим, 23.01.2026, солдат ОСОБА_4 , діючи з прямим умислом, бажаючи тимчасово ухилитися від проходження військової служби та проводити час на власний розсуд, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, в умовах воєнного стану, не отримавши дозволу відповідного начальника, не з`явився вчасно на службу без поважних причин з відпустки у розташування військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ), обов`язки військової служби не виконував, а отже у такий спосіб незаконно припинив виконувати свій конституційний обов`язок щодо захисту Вітчизни, незалежності, територіальної цілісності, а службовий час проводив на власний розсуд, не пов`язуючи його з виконанням обов`язків військової служби до 25.08.2026, коли солдат ОСОБА_4 прибув до слідчого відділення Стрийського РУП ГУНП у Львівській області, що за адресою: Львівська обл.,

м. Стрий, вул. Шевченка, 40 та припинив вчинення триваючого кримінального правопорушення.

Таким чином, прокурор стверджує, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України

Ухвалою слідчого судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 26.08.2026 було задоволено клопотання слідчої про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з застосуванням застави в розмірі 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Під час обрання запобіжного заходу слідчим суддею було встановлено наявність обґрунтованої підозри у вчинені наведених вище діянь, а також наявність ризиків передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

09.09.2026 досудове розслідування у кримінальному провадженні закінчено у формі обвинувального акта, який скерований до суду для розгляду по суті.

Частиною 3 статті 315 КПК України передбачено, що під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків.

Відповідно до вимог ст. 178 КПК України при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу (його продовження) враховується вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, наявність родини та утриманців; наявність постійного місця роботи, навчання; репутацію, майновий стан обвинуваченого; наявність судимостей у обвинуваченого; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

В силу вимог ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Вирішуючи питання продовження строку тримання під вартою, суд відповідно до ст. 178 КПК України враховує тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченому у разі визнання його винним, дані про особу обвинуваченого, який обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, та відповідно наявність передбачених ст. 177 КПК України ризиків: запобігання спробам переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілу та свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення.

За змістом ст. 199 КПК України підставою для продовження строку тримання під вартою є обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

Наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на презумпцію невинуватості переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Відповідно до положень ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, законне, тобто передбачене внутрішнім законодавством тримання особи під вартою з метою до провадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення, не є порушенням права особи на свободу та особисту недоторканість. Крім цього, відповідно до зазначеної норми Конвенції, звільнення особи повинно обумовлюватися гарантіями явки в судове засідання.

Підставою для обрання запобіжного заходу під час досудового розслідування були наявність наступних ризиків: 1) підозрюваний може переховуватись від досудового слідства і суду, оскільки останній підозрюється у вчиненні, в тому числі тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п?яти до десяти років. При цьому, слідчий суддя погодився з доводами клопотання про те, що підозрюваний має можливості для переховування від органу досудового розслідування, до чого його може спонукати, зокрема, встановлена кримінальним законом відповідальність за вчинення інкримінованого йому тяжкого злочину. Такий висновок слідчого судці узгоджується з вимогами ст. 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27 червня 1980 року «Про взяття під варту до суду»; 3) незаконного впливу підозрюваного на потерпілу та свідків у цьому кримінальному провадженні, оскільки відповідно до норм кримінального процесуального права суд може обгрунтовувати свої висновки лише тими свідченнями, які він сприйняв безпосередньо під час судового засідання або які отримані у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, та не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому/прокурору під час досудового розслідування; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема, шляхом узгодження показань; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення та продовжити кримінальне правопорушення, в якому підозрюється, оскільки підозрюваний переховувався від органу досудового розслідування, не повертався на військову службу тривалий час і в такий спосіб продовжував вчинення кримінального правопорушення.

Окрім того, відповідно до ст. 178 КПК України слідчий суддя врахував, що ОСОБА_4 , працездатний, непохилого віку, батьків чи малолітніх/неповнолітніх дітей на утриманні не має, відтак у нього відсутні міцні соціальні зв?язки.ризиків, передбачених у п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які дають підстави вважати, що ОСОБА_4 зможе переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином чи вчинити інші кримінальні правопорушення.

Судом встановлено, що з моменту взяття обвинуваченого ОСОБА_4 під варту та до моменту вирішення вказаного клопотання не змінилися обставини, які стали підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та не змінилася обстановка, яка дає суду підстави вважати, що належну процесуальну поведінку обвинуваченого може забезпечити і більш м`який запобіжний захід.

Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків для застосування обвинуваченому більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено.

Таким чином, наведені прокурором у судовому засіданні підстави для продовження строку тримання під вартою є належним чином обґрунтовані та мотивовані, ризики, які слугували підставою для обрання запобіжного заходу, на даний час не змінилися.

При вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою суд виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України, а саме: запобігання спробам переховуватися від суду, продовжити вчинення вже вчиненого кримінального правопорушення. Суд також враховує, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, перебуваючи на волі, може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні з метою зміни їх показань. При цьому доводи сторони захисту щодо можливості застосування більш м`якого запобіжного заходу суд не бере до уваги, адже на їх підтвердження стороною захисту не долучено жодних доказів.

Суд вважає, що інші, більш м`які запобіжні заходи є недостатніми для запобігання ризикам, встановленим ст. 177 КПК України, а тому клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою слід задовольнити та продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 .

Водночас до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов?язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов?язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов?язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Враховуючи обставини кримінального правопорушення, у якому обвинувачується ОСОБА_4 , те що він не має стабільного доходу, а також наявність захворювань, суд вважає за необхідне погодити запропоновану прокурором заставу в мінімальному розмірі, а саме 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 66 560,00 грн (шістдесят шість тисяч п`ятсот шістдесят гривень 00 копійок), яка буде достатньою для забезпечення виконання підозрюваним обов?язків, передбачених цим Кодексом.

Застосовуючи до обвинуваченого поряд з запобіжним заходом у виді тримання під вартою, альтернативний запобіжний захід у виді застави, суд вважає за необхідне покласти на нього обов?язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України.

Враховуючи обставини даного кримінального провадження, правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , дані про його особу та зважаючи на необхідність виконання ним покладених на нього процесуальних обов?язків, запобігти спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинити інші кримінальні правопорушення, а також зважаючи на доведеність прокурором наявності обставин, передбачених ч.1 ст. 199 КПК України, суд вважає за необхідне продовжити застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави в розмірі 66 560,00 грн (шістдесят шість тисяч п`ятсот шістдесят гривень 00 копійок)

Згідно зі ст. 197 КПК України строк дії ухвали суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Відтак суд вважає за необхідне продовжити тримання обвинуваченого під вартою на 60 (шістдесят) днів, тобто до 04 грудня 2026 року включно.

Керуючись ст. 177, 178, 183, 194 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора задовольнити частково.

Продовжити строк тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в Державній установі «Львівська установа виконання покарань (№ 19), на шістдесят днів, тобто до 04 грудня 2026 року включно.

Одночасно для забезпечення виконання ОСОБА_4 обов`язків, визначених КПК України, визначити заставу - 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 66 560,00 грн (шістдесят шість тисяч п`ятсот шістдесят гривень 00 копійок), яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так й іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок для зарахування коштів, внесених у вигляді застави (частки майна, попередньо визначеної суми судових витрат тощо), код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26306742, банк одержувача ДКСУ, м. Київ; код банку отримувача (МФО) 820172, одержувач Територіальне управління державної судової адміністрації України в Львівській області, IBAN: UA598201720355219002000000757.

У випадку внесення вказаного розміру застави на відповідний рахунок ОСОБА_4 звільняється з-під варти в порядку, визначеному ч. 4 ст. 202 КПК України.

У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 наступні обов`язки:

- прибувати до суду за кожним викликом;

- не відлучатися за межі Стрийського району Львівської області без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 04 грудня 2026 року включно.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави обвинувачений ОСОБА_4 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченому, захиснику та скерувати начальнику ДУ «Львівська установа виконання покарань (№ 19)» для відома та виконання.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали буде оголошено о 09:30 год. 09 жовтня 2026 року.

Суддя ОСОБА_6