Постановление суда № 140545519, 02.10.2026, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/9980/26

Провадження № 1-кс/202/7462/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2026 року м. Дніпро

Слідчий суддя Індустріального районного суду міста Дніпра ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

представника власника майна - ОСОБА_4 ,

розглянувши клопотання прокурора відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42025040000000324 від 28.08.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До слідчого судді Індустріального районного суду міста Дніпра надійшло клопотання прокурора відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_3 від 25.09.2026 року про арешт майна, вилученого під час обшуку автомобіля BMW X6 M, державний номерний знак НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_5 та перебував у користуванні ОСОБА_6 .

Нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням здійснюється прокурорами відділу Дніпропетровської обласної прокуратури.

Досудовим розслідуванням встановлено, що від працівників УСР в Дніпропетровській області ДСР НПУ, відповідно до якого група осіб, з метою отримання незаконного прибутку у великому розмірі, у період дії воєнного стану, здійснюють шахрайські дії.

В ході проведення заходів з відпрацювання вказаного оголошення було встановлено місце розташування офісів, а саме: АДРЕСА_1 , та АДРЕСА_2 .

У вказаному приміщенні невстановлені громадяни здійснюють шахрайські дії у відношенні громадян України та інших держав.

25.09.2026 року в ході обшуку транспортного засобу BMW X6 M, н.з. НОМЕР_3 було вилучено: 2 сім-картки (нові) оператора "moldcell"; акт приймання-передачі № 5/3 від 06.01.2026 приміщення за адресою: м. Дніпро, вул. Пилипа Орлика, буд. 16, прим. 411, поміщено до спецпакету № NPU5307151, які належать ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; Транспортний засіб BMW X6 M, н. з. НОМЕР_3 , VIN- НОМЕР_2 , технічний паспорт та два ключі зазначеного автомобіля, які належать на праві приватної власності ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , шляхом заборони відчуження, користування та розпорядження.

25.09.2026 року вказані предмети та речі визнані речовими доказами у кримінальному провадженні.

Прокурор вказує, що вищевказане вилучене майно, містить в собі відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються в ході досудового розслідування, а тому виникла необхідність у накладенні арешту на вищевказане майно на підставі п.1 ч. 2 ст. 170 КПК України, а саме з метою збереження речових доказів у кримінальному провадженні, а також з метою забезпечення спеціальної конфіскації, а тому він звернувся із вказаним клопотанням та просив його задовольнити.

Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання та просив його задовольнити. Вказав, що в межах вказаного кримінального провадження розслідується кримінальне правопорушення, пов`язане із вчиненням шахрайських дій, з метою отримання незаконного прибутку у великому розмірі, у період дії воєнного стану. На даній стадії кримінального провадження жодній особі не повідомлено про підозру, проте зазначив, що ОСОБА_6 може бути причетним до вчинення злочину. ОСОБА_6 користується вказаним транспортним засобом і наявні підстави вважати, що транспортний засіб придбано за кошти здобуті злочинним шляхом.

Представник власника майна, просив відмовити в арешті автомобіля BMW X6 M, державний номерний знак НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 , свідоцтва про його реєстрацію та двох ключів і забезпечити повернення цього майна власниці. Заперечення обґрунтовано самостійним набуттям автомобіля власницею, відсутністю достатніх даних про його зв`язок із розслідуваними подіями та пропорційністю обмеження її майнових прав.

На підтвердження підстав набуття автомобіля представник посилається на договір купівлі-продажу транспортного засобу № 8555/26/001143 від 15.05.2026 року, укладений між ТОВ «АВТО-ДВИЖ» та ОСОБА_7 . За наведеним у запереченнях змістом договору його пунктом 3.1 визначено ціну автомобіля, а пунктом 2.2 перехід права власності пов`язано з підписанням договору. Представник зазначає, що правочин оформлено в сервісному центрі МВС.

Джерело частини коштів представник пояснює продажем власницею у 2024 році іншого належного їй автомобіля MAZDA 6 за договором № 1241/2024/4850587 та використанням власних заощаджень. На обґрунтування цих доводів він посилається на відповідні договори купівлі-продажу та реєстраційний документ на BMW X6 M.

Представник також пояснив, що на час придбання автомобіля власниця мала прізвище ОСОБА_8 , а після укладення шлюбу змінила його на ОСОБА_9 . На підтвердження тотожності особи посилається на паспорти на попереднє й теперішнє прізвища. ОСОБА_6 , який користувався автомобілем, є сином власниці.

Вивчивши клопотання, дослідивши надані прокурором матеріали кримінального провадження, заслухавши пояснення сторін та надані в ході судового засідання документи, суд виходить з наступного.

Так, в судовому засіданні встановлено, що у провадженні слідчого управління Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області знаходяться матеріали кримінального провадження № 42025040000000324 відомості про яке до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено 28.08.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190 КК України.

25.09.2026 року в ході обшуку транспортного засобу BMW X6 M, н.з. НОМЕР_3 було вилучено: 2 сім-картки (нові) оператора "moldcell"; акт приймання-передачі № 5/3 від 06.01.2026 приміщення за адресою: м. Дніпро, вул. Пилипа Орлика, буд. 16, прим. 411, поміщено до спецпакету № NPU5307151, які належать ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; Транспортний засіб BMW X6 M, н. з. НОМЕР_3 , VIN- НОМЕР_2 , технічний паспорт та два ключі зазначеного автомобіля, які належать на праві приватної власності ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , шляхом заборони відчуження, користування та розпорядження.

25.09.2026 року вказані предмети та речі визнані речовими доказами у кримінальному провадженні.

Як встановлено слідчим суддею, вищевказане майно було вилучене під час проведення обшуку 25.09.2026 року. Клопотання про арешт тимчасово вилученого майна було направлено до суду 26.09.2026 року, тобто в межах строку, передбаченого ч.ч.3, 5ст. 171 КПК України.

Згідно із ч. 1ст. 98 КПК Україниречовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Слідчий суддя звертає увагу на те, що прокурор просить арештувати майно з метою забезпечення збереження речових доказів, в порядку, визначеному п.1 ч. 2 ст. 170 КПК України, а також спеціальної конфіскації.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Разом з тим, зі змісту ч. 3 ст. 170 КПК України слідує, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, зазначеним у ст. 98 КПК України, якою визначено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 11ст. 170 КПК Українизаборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

На думку слідчого судді, прокурором доведено, що вилучене під час обшуку майно : 2 сім-картки (нові) оператора "moldcell",акт приймання-передачі № 5/3 від 06.01.2026 приміщення за адресою: м. Дніпро, вул. Пилипа Орлика, буд. 16, прим. 411, із забороною власнику відчужувати, користуватись, розпоряджатись вищевказаним майном, до скасування арешту у встановленому КПК України порядку. На думку слідчого судді зазначене майно може мати доказове значення у даному кримінальному провадженні, зберегло на собі сліди кримінального правопорушення і може бути використано як докази факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а тому наявні підстави для накладення арешту на вищевказане майно.

Проте, розглядаючи клопотання в межах кваліфікації кримінального провадження на цій стадії процесу, слідчий суддя вважає, що прокурор не довів, що майно, а саме: транспортний засіб BMW X6 M, н. з. НОМЕР_3 , VIN- НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та два ключі зазначеного автомобіля, які належать на праві приватної власності ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , підлягає арешту.

Слідчим суддею встановлено, що автомобіль належить ОСОБА_5 , а його перебування у користуванні ОСОБА_6 не змінює належності цього майна власниці. Сам по собі родинний зв`язок між власницею та користувачем не доводить спільності їхніх коштів, участі власниці в описаних стороною обвинувачення діях або придбання автомобіля за рахунок доходів від таких дій.

Таким чином прокурором не доведено, що транспортний засіб BMW X6 M, н. з. НОМЕР_3 , VIN- НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та два ключі зазначеного автомобіля мають значення для цього кримінального провадження, й може бути використано як доказ обставин вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190 КК України. Крім того, прокурором не доведено, що вказаний транспортний засіб та приналежності до нього, мають ознаки майна, що підлягає спеціальній конфіскації, на підставі п.2 ч. 2 ст. 170 КПК України.

Виходячи із положень п. 5, 6 ч. 2 ст. 173 КПК України, відповідно до яких при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен врахувати, зокрема, розумність та пропорційність обмеження права власності завданням кримінального провадження та наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно із статтею 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Європейський суд з прав людини у численних своїх рішеннях вказував на неприпустимість непропорційного втручання держави у мирне володіння майном громадян та наголошував на неухильному дотриманні справедливого балансу між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи (справи «Спорронг та Льонрот проти Швеції», «Прессос компанія ОСОБА_10 та інші проти Бельгії, «Звольський та Звольська проти Республіки Чехія», «Василеску проти Румунії» та інші).

Слідчий суддя вважає, що накладення арешту, на зазначене майно не буде відповідати завданню кримінального провадження під час проведення досудового розслідування, вимогам ст. 2, 98, 170 КПК України, ст. 96-2 КК України та пропорційності втручання в право особи на мирне володіння майном, при тому що власник не є .

Слідчий суддя вважає за необхідне зазначити спосіб виконання даної ухвали, в порядку затвердженому постановою КМУ від 19 листопада 2012 р. № 1104 із змінами та доповненнями.

При цьому, слідчий суддя враховує і те, що у відповідності до вимог ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому у застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано, а отже після усунення обставин, які були підставою для накладення арешту, власник майна має право звернутися до суду з клопотанням про скасування арешту майна, чи надати докази належності вказаного майна іншим особам тощо, що буде оцінено вже під час іншої процедури, передбаченої законом, задля можливості визначення, можливо, іншого менш обтяжливого способу забезпечення доказів чи визначеного способу арешту майна.

За таких обставин клопотання підлягає частковому задоволенню.

Майно на яке не накладено арешт підлягає негайному поверненню власнику/володільцю, відповідно до ч.3 ст.173 КПК України.

Керуючись ст. 7, 110, 131, 132, 167-168, 170-173, 175, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити частково.

Накласти арешт на майно, вилучене під час проведення 25.09.2026 року обшуку транспортного засобу марки BMW X6 M, н. з. НОМЕР_4 , що належить на праві власності ОСОБА_5 та перебував у користуванні ОСОБА_6 а саме на:

- 2 сім-картки (нові) оператора "moldcell",

- акт приймання-передачі № 5/3 від 06.01.2026 приміщення за адресою: м. Дніпро, вул. Пилипа Орлика, буд. 16, прим. 411, із забороною власнику відчужувати, користуватись, розпоряджатись вищевказаним майном, до скасування арешту у встановленому КПК України порядку.

Арештоване майно зберігати відповідно до вимог Порядку зберігання речових доказів, затвердженого постановою КМУ від 19 листопада 2012 р. № 1104 із змінами та доповненнями.

В іншій частині клопотання відмовити.

Відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

На ухвалу може бути подана апеляція безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали буде проголошено 07 жовтня 2026 року о 11 годині 40 хвилин.

Слідчий суддя ОСОБА_1