Постановление суда № 140542235, 12.10.2026, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

ОЛЕКСАНДРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ЗАПОРІЖЖЯ

м. Запоріжжя

УХВАЛА

про повернення заяви

12 жовтня 2026 рокуСправа № 331/7811/26Суддя Олександрівського районного суду міста Запоріжжя Гасанбеков С.С., розглянувши матеріали

заяви:ОСОБА_1заінтересована особа:Олександрівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції Українипро:встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України,та перевіривши дотримання заявником вимог ст.ст. 175, 177, 318 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України),

встановив:

28.09.2026 до суду надійшла вищезазначена заява, в якій заявник просить:

- витребувати у Державної міграційної служби України (код ЄДРПОУ: 37508470, юридична адреса: м. Київ, вулиця Володимирська, буд. 9) відомості щодо отримання ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 (27 JAN 1958), посвідки на постійне проживання в Україні у період з 04.10.2007 року по 20 липня 2026 року, строку дії та підстави її видачі;

- розглянути справу невідкладно з дня надходження даної заяви до суду за відсутності заявника;

- встановити факт смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 на тимчасово окупованій території України у селищі Верхній Рогачик Каховського району Херсонської області громадянки Республіки Вірменія ОСОБА_2 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ;

- допустити негайне виконання рішення суду у цій справі.

Ухвалою суду від 29.09.2026 заяву було залишено без руху, у зв`язку з несплатою заявником судового збору, надано строк для усунення недоліків заяви до 09.10.2026 включно.

У встановлений судом строк заявник не сплатив судовий збір, натомість подав до суду письмову заяву, в якій просив звільнити його від сплати судового збору на підставі п. 21 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Залишаючи заяву без руху з підстав несплати заявником судового збору, суд виходив з такого.

Згідно з ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені розділом IV ЦПК України.

Частиною дев`ятою статті 10 ЦПК України визначено, якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

У пункті 82 постанови Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2022 по справі № 2-591/11 (реєстраційний номер у ЄДРСР 105110382) зроблено висновок про те, що відсутність у процесуальному кодексі положень про процесуальну аналогію не є перешкодою для застосування такої аналогії.

До позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону (ч. 4 ст. 177 ЦПК України).

Відповідно до п. 21 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI (далі Закон № 3674-VI), від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються заявники у справах за заявами про встановлення фактів, що мають юридичне значення, поданих у зв`язку із збройною агресією, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією території України, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру, що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, втрати документів, необхідних для отримання компенсації за пошкоджені та знищені об`єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно.

Зі змісту п. 21 ч. 1 ст. 5 Закону № 3674-VI випливає, що від сплати судового збору звільняються не всі заявники у справах про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, а лише у разі, якщо смерть особи на зазначеній території настала внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення.

Проте, у заяві не наводиться обґрунтування того, що смерть особи настала внаслідок вищезазначених обставин.

Отже, подана заява не відноситься до тих, що зазначені у п. 21 ч. 1 ст. 5 Закону №3674-VI, заявником не наведено будь-якого іншого обґрунтування звільнення його від сплати судового збору, відтак заявник мав сплатити судовий збір у розмірі 532,48 грн.

Аналогічні висновки щодо застосування положень п. 21 ч. 1 ст. 5 Закону № 3674-VI наведені у постанові Верховного Суду від 20.11.2019 у справі № 243/12928/18 (реєстраційний номер судового рішення у ЄДРСР: 86162337). Практика Верховного Суду із зазначеного питання є сталою, на що також звертається увага в огляді судової практики розгляду цивільних справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, під час дії воєнного стану (с. 40), розміщеному на вебпорталі судової влади, доступному за посиланням:https://court.gov.ua/storage/portal/supreme/ogliady/Oglyad_KCS_fakt_voen_stan.pdf.

Також, суд зазначає, що за наявності обставин, передбачених п. 21 ч. 1 ст. 5 Закону №3674-VI, особа не потребує додаткового звільнення від сплати судового збору судом, відтак заявлене заявником клопотання не потребує вирішення.

Водночас, клопотання про звільнення від сплати судового збору з підстав, передбачених статтею 8 Закону № 3674-VI, заявником не заявлено.

Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів, яке визначено ЦПК України, і не може бути визнане обмеженням права доступу до суду в розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Аналогічні висновки наведено у постанові Верховного Суду від 25.01.2018 по справі № 911/724/15 (реєстраційний номер судового рішення у ЄДРСР: 71828968).

Згідно з ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

За правилами частин 5, 6 ст. 185 ЦПК України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що заява підлягає поверненню заявнику у зв`язку з не усуненням її недоліків у встановлений судом строк.

Враховуючи вищезазначене, керуючись ст.ст. 185, 260, 261, 263, 272 ЦПК України, суддя

ухвалив:

1. Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України визнати неподаною і повернути ОСОБА_1 .

2. Роз`яснити ОСОБА_1 , що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Запорізького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено та підписано 12 жовтня 2026 року.

Суддя С.С. Гасанбеков