Постановление суда № 140540751, 19.09.2026, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа №752/24470/26

Провадження №1-кс/752/8022/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2026 року м. Київ

Слідчий суддя Голосіївського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12026100000000270 від 10.03.2026 відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, одруженого, із вищою освітою, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , офційно працюючого, раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

19.09.2026 до слідчого судді надійшло клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12026100000000270 від 10.03.2026 відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (далі - ОСОБА_4 ) підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

В обґрунтування клопотання стороною кримінального провадження зазначено, що СУ ГУНП у м. Києві за процесуальним керівництвом Київської міської прокуратури здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні, зареєстрованому у Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12026100000000270 від 10.03.2026, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 369-2 КК України, зокрема за підозрою ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що Комунальне некомерційне підприємство «Київська міська клінічна лікарня №6» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - КНП «КМКЛ №6») є комунальним закладом охорони здоров`я, створеним на основі комунальної власності територіальної громади міста Києва. КНП «КМКЛ №6» належить до сфери управління виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та діє відповідно до законодавства України і Статуту Підприємства.

Основними напрямами діяльності Підприємства є надання медичної допомоги населенню, проведення діагностичних та лікувальних заходів, профілактика захворювань, медична реабілітація та інші види діяльності у сфері охорони здоров`я, передбачені Статутом і законодавством України.

Одним із структурних підрозділів КНП «КМКЛ №6» є травматологічне відділення, основним напрямом роботи якого є надання спеціалізованої медичної допомоги пацієнтам із травмами та захворюваннями опорно-рухового апарату. У відділенні проводиться обстеження пацієнтів, встановлення та уточнення діагнозу, визначення тактики лікування, проведення консервативного та, за відповідними показаннями, оперативного лікування. Медична допомога спрямована на відновлення анатомічної цілісності, функції та рухової активності уражених ділянок опорно-рухового апарату.

Згідно з Наказом КНП «КМКЛ №6» від 22.09.2008 №279-к ОСОБА_4 з 01.10.2008 призначений на посаду завідуючого травматологічного відділення КМКЛ № 6.

Відповідно до посадової інструкції завідувача травматологічного відділення КНП «КМКЛ № 6», з якою ОСОБА_4 ознайомлений у встановленому законом порядку 17.11.2025:

Завідувач відділення, лікар-ортопед-травматолог травматологічного пункту травматологічного відділення КНП «КМКЛ №б» має наступні завдання та обов`язки:

2.1. Організація лікувально-діагностичного та адміністративно-господарської діяльність травматологічного пункту.

2.2. Підвищення ефективності та якості медичної допомоги пацієнтам.

2.3. Постійно здійснювати контроль за діяльністю лікарів, середнього та молодшого персоналу травматологічного пункту травматологічного відділення (звертати увагу на дотримання принципів медичної етики та деонтології, правильну експертизу тимчасової непрацездатності, своєчасне в необхідному обсязі обстеження пацієнтів та надання допомоги, правильне та своєчасне ведення медичної документації). Надавати в статвідділ достовірну інформацію про роботу відділення.

2.4. Розвивати та удосконалювати організаційні форми та методи роботи персоналу, направлені на подальше підвищення якості, ефективності та культури профілактичної, діагностичної, лікувальної роботи у травматологічному пункті травматологічного відділення.

2.5. Контролює забезпечення своєчасного отримання та зберігання лікарських засобів, медичного оснащення, засобів догляду за хворими. Контролює стан збереження матеріальної бази відділення та стан приміщень відділення.

2.6. Контроль правильності і своєчасності виписки старшою сестрою медичною

заявок в аптеку на медикаменти, перев`язувальний матеріал, медичний інвентар.

2.7. Проводити роз`яснювальну роботу з персоналом травматологічного пункту травматологічного відділення відповідно наказів та розпоряджень директора та його заступників.

2.8. Проводити виховну роботу в колективі по дотриманню принципів деонтології.

2.9. Здійснює контроль за правильним веденням медичної документації, готує та подає директору звіти. Розробляє перспективні та поточні плани роботи відділення. Аналізує показники роботи відділення, вживає заходів щодо їх оптимізації.

2.10. Розробляє та подає на затвердження директору графіки роботи лікарів, здійснює належну розстановку, використання медичних кадрів і організовує їх працю.

2.11. Контролює складання та підписує графіки роботи, табелі та графіки відпусток всіх співробітників відділення.

2.12. Контролює дотримання персоналом відділення правил внутрішнього трудового розпорядку, охорони праці, протипожежного захисту, режиму роботи травматологічного пункту, дисципліни, правил (технології) виконання робіт, санітарно-гігієнічний стан відділення та інше.

2.13. Забезпечує постійну готовність відділення до надання спеціалізованої, невідкладної допомоги пацієнтам.

2.14. Організовує та проводить своєчасний розгляд листів, заяв та скарг з питань діяльності відділення, приймати конкретні рішення по кожному з них і контролювати їх виконання. Виконує доручення директора, медичного директора та його заступників.

2.15. Негайно доводить до відома директора, медичного директора та заступника медичного з хірургічної роботи про всі надзвичайні випадки у відділенні та про вжиті заходи.

2.16. Систематично підвищувати свою кваліфікацію та приймати участь у підвищенні кваліфікації лікарів, медичних сестер та молодших медичних сестер травмпункту травматологічного відділення.

2.17. Контролює своєчасне підвищення кваліфікації працівниками підрозділу.

2.18. Здійснювати систематичний контроль за роботою травмпункту травматологічного відділення в цілому.

2.19. Сприяти розвитку раціоналізації та винахідництву, активно впроваджувати

пропозиції, спрямовані на підвищення якості та ефективності праці, медичної допомоги.

2.20. Відповідає за організацію та контроль експертизи тимчасової непрацездатності (ЕТН) у відділенні.

2.21. Обов`язково виконує правила охорони праці, техніки безпеки, санітарної гігієни та пожежної безпеки при виконанні своєї роботи.

2.22. Обов`язки працівника щодо додержання вимог нормативно-правових актів з охорони праці (ст. 14 зак України «Про охорону праці»).

2.23. Обов`язково дотримуватись та виконувати антикорупційну програму Комунального некомерційного підприємства «Київської міської клінічної лікарні №6» Солом`янського району м. Києва.

2.24. Володіти державною мовою та застосовувати її під час виконання службових обов`язків відповідно до закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної» від 25.04.2019р. №2704-VIII.

Працівник зобов`язаний:

- дбати про особисту безпеку і здоров`я, а також про безпеку і здоров`я оточуючих людей в процесі виконання будь-яких робіт чи під час перебування на території підприємства;

- знати і виконувати вимоги нормативно-правових актів з охорони праці, правила

поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, користуватися засобами колективного та індивідуального захисту;

- проходити у встановленому законодавством порядку попередні та періодичні

медичні огляди.

Працівник несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

2.25. Здійснює постійний контроль відповідності відділенням вимогам контрактування з Національною службою здоров`я України (матеріально - технічна база, кадровий потенціал, документообіг).

Таким чином, ОСОБА_4 , перебуваючи на посаді завідуючого травматологічного відділення КНП «КМКЛ №6», виконував адміністративно-господарські обов`язки, тобто являвся службовою особою у розмінні положень ч. 3 ст. 18 КК України.

Також, одним із структурних підрозділів КНП «КМКЛ №6» є відділення екстреної (невідкладної) медичної допомоги (приймальне відділення) завідуючим якого 31.01.2025 призначено ОСОБА_9 відповідно до Наказу КНП «КМКЛ №6» від 31.01.2025 № 045-к/тр.

Крім того, на посаді медичного директора КНП «КМКЛ №6» з 06.01.2025 перебуває ОСОБА_8 , у організаційному підпорядкуванні якого знаходяться завідуючі відділень медичного закладу.

Так, при невстановлених слідством обставинах, у невстановлений час, але не пізніше січня 2026 року, керівники відділень ОСОБА_4 та ОСОБА_9 , а також медичний директор КНП «КМКЛ №6» ОСОБА_8 , будучи службовим особами комунального медичного закладу, переслідуючи корисливий мотив, вступили між собою у попередню змову з метою спільного вчинення злочинів, а саме систематичного вимагання та одержання від підлеглих їм лікарів неправомірної вигоди за надання останнім можливості здійснювати хірургічну практику, проводити операції та оформити у зв`язку із цим відстрочку від мобілізації під час військового стану на території України.

З метою спільного вчинення злочинів, ОСОБА_10 , ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , будучи службовими особами, при невстановлених слідством обставинах розробили спільний план злочинних дій, який полягав у наступному: ОСОБА_4 , маючи фактичний вплив на організацію роботи підлеглих йому лікарів-хірургів відділення ортопедії та травматології в КНП «КМКЛ №6» повинен створити умови, за яких кожен з них щотижня буде змушений надавати йому неправомірну вигоду в розмірі, що залежатиме від кількості проведених хірургічних операцій, та передавати в подальшому вказані кошти медичному директору КНП «КМКЛ №6» ОСОБА_8 . З метою завуалювання шляху передачі коштів ОСОБА_9 відводилась роль посередника, який щоп`ятниці повинен був отримувати кошти від ОСОБА_4 та передавати їх ОСОБА_8 , з яким має тісні соціальні зв`язки та користується довірою.

Реалізуючи спільний злочинний намір, діючи із прямим умислом, відповідно до заздалегідь розробленого плану, за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , ОСОБА_4 , будучи керівником відділення ортопедії та травматології в КНП «КМКЛ №6» і являючись службовою особою, маючи безпосередній фактичний вплив на організацію роботи підлеглих йому лікарів-хірургів, у тому числі щодо розподілу навантаження, надання можливості здійснювати оперативні втручання та ін., використовуючи свої службові повноваження, приблизно в січні 2026 року при невстановлених слідством обставинах повідомив останнім, що всі практикуючі хірурги відділення повинні надавати йому неправомірну вигоду в розмірі 1 000 гривень за кожну проведену хірургічну операцію.

Одночасно із висунутою вимогою ОСОБА_4 , виконуючи відведену йому роль, здійснюючи психологічний тиск на підлеглих, висловлював погрози настання для лікарів несприятливих наслідків у разі відмови від передачі коштів у визначеному розмірі, а саме позбавлення їх можливості подальшого здійснення оперативних втручань і фактичної практичної діяльності за спеціальністю лікаря-хірурга шляхом ініціювання перед керівництвом КНП «КМКЛ №6» позбавлення можливості лікаря-хірурга проводити операції та скасування можливості бути заброньованим під час військового стану на території України в КНП «КМКЛ №6», тим самим ставив лікарів у таке становище, при якому останні не мали іншого вибору ніж сплачувати кошти, тобто створили умови, за яких лікарі не мали права вибору.

Крім того, ОСОБА_4 , в силу покладених на нього службових обов`язків, контролював кількість проведених операцій всіма лікарями відділення ортопедії та травматології, а також здійснював підрахунок сум неправомірної вигоди, які повинні були надаватись кожним із лікарів за надання можливості проводити операції.

У свою чергу ОСОБА_9 , будучи службовою особою КНП «КМКЛ №6», діючи із прямим умислом за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_4 та ОСОБА_8 , виконуючи відведену йому роль, використовуючи своє службове становище, а також користуючись довірою останнього, забезпечував передачу отриманої від лікарів неправомірної вигоди ОСОБА_8 та її розподіл між учасниками групи.

Таким чином, ОСОБА_4 та ОСОБА_9 , діючи з прямим умислом та корисливим мотивом, за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_8 , усвідомлюючи протиправність своїх дій, створили для підлеглих лікарів реальну загрозу настання несприятливих наслідків у вигляді позбавлення можливості здійснювати професійну діяльність за спеціальністю та виконувати оперативні втручання у разі невиконання їхньої незаконної вимоги щодо систематичної щотижневої передачі грошових коштів, а також подальший розподіл отриманої неправомірної виголи між учасниками групи.

Так, на початку квітня 2026 року ОСОБА_4 , перебуваючи в приміщенні КНП «КМКЛ №6» за адресою: м. Київ, просп. Любомира Гузара, 3, слідуючи заздалегідь розробленому вищевказаному злочинному плану, діючи із прямим умислом, за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , з метою систематичного одержання неправомірної вигоди від лікаря-хірурга ОСОБА_11 (анкетні дані якого змінено під час досудового розслідування) за вчинення у його інтересах дій із використанням наданого йому службового становища, повідомив останньому про необхідність надання йому неправомірної вигоди за можливість здійснювати практичну діяльність за спеціальністю лікар-хірург, а також за подальшу можливість здійснювати оперативні втручання та іншу практичну лікарську діяльність. При цьому, дана вимога щодо передачі готівкових коштів висловлювалась як умова збереження можливості повноцінно виконувати професійні обов`язки лікаря-хірурга, зокрема проводити оперативні втручання, а не бути обмеженим виключно виконанням адміністративної та паперової роботи.

Цього ж дня, приблизно о 10:45 год. ОСОБА_11 (анкетні дані якого змінено під час досудового розслідування), увійшов до службового кабінету ОСОБА_4 і запитав у останнього про розмір неправомірної вигоди, яку він повинен надати за лютий - квітень 2026 року, у зв`язку із вищевказаними умовами наданої можливості працювати, на що ОСОБА_4 , діючи відповідно до спільної злочинної домовленості із ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , переслідуючи мету систематичного отримання неправомірної вигоди, переглянувши наявний у нього список проведених операцій ОСОБА_11 (анкетні дані якого змінено під час досудового розслідування) та список боргу нібито на інші потреби відділення, повідомив останньому, що загалом він повинен передати за вказаний період готівкові кошти в сумі 8000 гривень.

ОСОБА_11 (анкетні дані якого змінено під час досудового розслідування) виконуючи вимоги ОСОБА_4 , знаходячись під психологічним тиском останнього, маючи обґрунтовані побоювання бути позбавленим можливості здійснювати практичну хірургічну діяльність, 10.04.2026 приблизно о 10:50 год., знаходячись у службовому кабінеті останнього, який розташований у приміщенні КНП «КМКЛ №6» по просп. Любомира Гузара, 3 у м. Києві, передав йому неправомірну вигоду в розмірі 8000 гривень. ОСОБА_4 , будучи завідуючим відділення комунального медичного закладу, являючись службовою особою, відповідно до розподілених ролей, та, переслідуючи спільну із ОСОБА_9 та ОСОБА_8 злочинну мету систематичного одержання неправомірної вигоди, діючи з прямими умислом та корисливим мотивом, використовуючи своє службове становище, отримав від ОСОБА_11 (анкетні дані якого змінено під час досудового розслідування), готівкові кошти у розмірі 8 000 грн.

У подальшому вказана сума отриманої неправомірної вигоди, при невстановлених слідством обставинах, у відповідності до розробленого та узгодженого заздалегідь плану злочинних дій, була розподілена між учасниками групи, а саме ОСОБА_4 , ОСОБА_9 та ОСОБА_8 і витрачена останніми на власний розсуд.

Надалі, продовжуючи вчиняти тотожні злочинні дії, відповідно до заздалегідь розробленого спільного плану, 20.05.2026 ОСОБА_4 , перебуваючи в приміщенні КНП «КМКЛ №6» за адресою: м. Київ, просп. Любомира Гузара, 3, діючи із прямим умислом, за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , з метою систематичного одержання неправомірної вигоди від лікаря-хірурга ОСОБА_11 (анкетні дані якого змінено під час досудового розслідування) за вчинення у його інтересах дій із використанням наданого йому службового становища, повідомив останньому про необхідність надання йому неправомірної вигоди за можливість здійснювати практичну діяльність за спеціальністю лікар-хірург, а також за подальшу можливість здійснювати оперативні втручання та іншу практичну лікарську діяльність. При цьому, дана вимога щодо передачі готівкових коштів висловлювалась як умова збереження можливості повноцінно виконувати професійні обов`язки лікаря-хірурга, зокрема проводити оперативні втручання, а не бути обмеженим виключно виконанням адміністративної та паперової роботи.

Цього ж дня, приблизно о 10:15 год. ОСОБА_11 (анкетні дані якого змінено під час досудового розслідування) увійшов до службового кабінету ОСОБА_4 і запитав у останнього про розмір неправомірної вигоди, яку він повинен надати у зв`язку із вище вказаними умовами наданої можливості працювати, на що ОСОБА_4 , діючи відповідно до спільної злочинної домовленості із ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , переслідуючи мету систематичного отримання неправомірної вигоди, переглянувши наявний у нього список проведених вказаним лікарем операцій, повідомив, що сума неправомірної вигоди, яку він йому має надати, становить 4600 гривень.

ОСОБА_11 (анкетні дані якого змінено під час досудового розслідування) виконуючи вимоги ОСОБА_4 , знаходячись під психологічним тиском останнього, маючи обґрунтовані побоювання бути позбавленим можливості здійснювати практичну хірургічну діяльність, 22.05.2026 приблизно о 10:21 год., знаходячись у службовому кабінеті останнього, який розташований у приміщенні КНП «КМКЛ №6» по просп. Любомира Гузара, 3 у м. Києві, передав йому неправомірну вигоду в розмірі 4600 гривень. ОСОБА_4 , будучи завідуючим відділення комунального медичного закладу, являючись службовою особою, відповідно до розподілених ролей, та, переслідуючи спільну із ОСОБА_9 та ОСОБА_8 злочинну мету повторного одержання неправомірної вигоди, діючи з прямими умислом та корисливим мотивом, використовуючи своє службове становище, отримав від ОСОБА_11 (анкетні дані якого змінено під час досудового розслідування) готівкові кошти у розмірі 4600 грн.

У подальшому вказана сума отриманої неправомірної вигоди, при невстановлених слідством обставинах, у відповідності до розробленого та узгодженого заздалегідь плану злочинних дій, була розподілена між учасниками групи, а саме ОСОБА_4 , ОСОБА_9 та ОСОБА_8 і витрачена останніми на власний розсуд.

Надалі, продовжуючи вчиняти тотожні злочинні дії, відповідно до заздалегідь розробленого спільного плану, виконуючи відведену йому роль у вчиненні кримінального правопорушення, 27.08.2026 ОСОБА_4 , перебуваючи в приміщенні КНП «КМКЛ №6» за адресою: м. Київ, просп. Любомира Гузара, 3 діючи із прямим умислом, за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , з метою систематичного одержання неправомірної вигоди від лікаря-хірурга ОСОБА_11 (анкетні дані якого змінено під час досудового розслідування) за вчинення у його інтересах дій із використанням наданого йому службового становища, повідомив останньому про необхідність надання неправомірної вигоди за можливість здійснювати практичну діяльність за спеціальністю лікар-хірург, а також за подальшу можливість здійснювати оперативні втручання та іншу практичну лікарську діяльність. При цьому, дана вимога щодо передачі грошових коштів висловлювалась як умова збереження можливості повноцінно виконувати професійні обов`язки лікаря-хірурга, зокрема проводити оперативні втручання, а не бути обмеженим виключно виконанням адміністративної та паперової роботи.

01.09.2026 ОСОБА_11 (анкетні дані якого змінено під час досудового розслідування), увійшов до службового кабінету ОСОБА_4 і запитав у останнього про розмір неправомірної вигоди, яку він повинен надати в зв`язку з вище вказаними умовами наданої можливості працювати, на що ОСОБА_4 , діючи відповідно до спільної злочинної домовленості із ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , переслідуючи мету систематичного отримання неправомірної вигоди, повідомив, що сума неправомірної вигоди, яку він йому має надати, становить 22 200 гривень.

ОСОБА_11 (анкетні дані якого змінено під час досудового розслідування), виконуючи вимоги ОСОБА_4 , знаходячись під психологічним тиском останнього, маючи обґрунтовані побоювання бути позбавленим можливості здійснювати практичну хірургічну діяльність, відразу передав останньому частину неправомірної вимоги, яка ним вимагалась, у розмірі 3000 гривень, повідомивши про неможливість відразу надати всю заявлену суму. В свою чергу ОСОБА_4 , бажаючи отримати неправомірну вигоду та маючи можливість впливу на організацію практичної хірургічної діяльності ОСОБА_11 (анкетні дані якого змінено під час досудового розслідування), діючи відповідно до спільної злочинної домовленості із ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , висловив категоричну вимогу необхідності передати йому іншу частину неправомірної вимоги у розмірі 19200 гривень до 04.09.2026.

04.09.2026 приблизно об 11:15 год., ОСОБА_11 (анкетні дані якого змінено під час досудового розслідування), знаходячись під психологічним тиском ОСОБА_4 та маючи обґрунтовані побоювання бути позбавленим можливості здійснювати практичну хірургічну діяльність, увійшов до службового кабінету останнього по просп. Любомира Гузара, 3 у м. Києві, з метою виконати вимоги щодо передачі неправомірної вигоди. ОСОБА_4 під час розмови з ОСОБА_11 (анкетні дані якого змінено під час досудового розслідування), бажаючи отримати неправомірну вигоду та діючи відповідно до спільної злочинної домовленості із ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , повідомив, що сума станом на цей день становить вже 21 500 гривень.

ОСОБА_11 (анкетні дані якого змінено під час досудового розслідування), виконуючи вимоги ОСОБА_4 , не маючи іншого варіанту дій у даній ситуації, усвідомлюючи свою залежність від керівництва у питаннях можливості практикувати хірургічну діяльність, передав йому неправомірну вигоду в розмірі 21 500 гривень. ОСОБА_4 , будучи завідуючим відділення комунального медичного закладу, являючись службовою особою, відповідно до розподілених ролей, та, переслідуючи спільну із ОСОБА_9 та ОСОБА_8 злочинну мету систематичного одержання неправомірної вигоди, діючи з прямими умислом та корисливим мотивом, використовуючи своє службове становище, отримав від ОСОБА_11 (анкетні дані якого змінено під час досудового розслідування) готівкові кошти у розмірі 21 500 грн.

У подальшому вказана сума отриманої неправомірної вигоди, при невстановлених слідством обставинах, у відповідності до розробленого та узгодженого заздалегідь плану злочинних дій, була розподілена між учасниками групи, а саме ОСОБА_4 , ОСОБА_9 та ОСОБА_8 і витрачена останніми на власний розсуд.

Надалі, продовжуючи вчиняти тотожні злочинні дії направлені на систематичне отримання неправомірної вигоди від лікаря-хірурга підпорядкованого йому відділення, діючи відповідно до заздалегідь розробленого спільного плану, за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , виконуючи відведену йому роль у вчиненні кримінального правопорушення, 17.09.2026 ОСОБА_4 зустрівся у приміщенні свого службового кабінету за адресою: м. Київ, просп. Любомира Гузара, 3, із ОСОБА_11 (анкетні дані якого змінено під час досудового розслідування) та висловив протиправну вимогу, яка полягала у тому, що за отримання можливості у подальшому здійснювати практичну діяльність за спеціальністю лікар-хірург, а також за подальшу можливість здійснювати оперативні втручання та іншу практичну лікарську діяльність він повинен передати йому неправомірну вигоду у розмірі 3600 грн.

ОСОБА_11 (анкетні дані якого змінено під час досудового розслідування) 18.09.2026 приблизно о 09:15 год., виконуючи вимоги ОСОБА_4 , не маючи іншого варіанту дій у даній ситуації, усвідомлюючи свою залежність від керівництва у питаннях можливості практикувати хірургічну діяльність, увійшов до службового кабінету ОСОБА_4 , розташованого у приміщенні КНП «КМКЛ №6», за адресою: м. Київ, просп. Любомира Гузара, 3, та передав йому неправомірну вигоду в розмірі 3 600 гривень.

ОСОБА_4 , будучи завідуючим відділення комунального медичного закладу, являючись службовою особою, відповідно до розподілених ролей, та, переслідуючи спільну із ОСОБА_9 та ОСОБА_8 злочинну мету систематичного одержання неправомірної вигоди від підлеглих лікарів, діючи з прямими умислом та корисливим мотивом, використовуючи своє службове становище, отримав від ОСОБА_11 (анкетні дані якого змінено під час досудового розслідування), готівкові кошти у розмірі 3 600 грн.

В результаті своїх умисних дій, що виразились у систематичному вимаганні та отриманні неправомірної вигоди від ОСОБА_11 (анкетні дані якого змінено під час досудового розслідування), за вчинення в його інтересах дій із використанням свого службового становища, а саме надання можливості здійснювати хірургічну практику, проводити операції та оформити у зв`язку з цим відстрочку від мобілізації під час дії військового стану на території України, діючи за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , з метою особистого збагачення, ОСОБА_4 протягом часу з 10.04.2026 по 18.09.2026, одержав неправомірну вигоду в загальній сумі 40 700 грн.

Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у одержанні службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення в інтересах того хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням службового становища, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з вимаганням, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

18.09.2026 у порядку п. 6 ч. 1 ст. 615 КПК України (наявні випадки для затримання особи без ухвали слідчого судді, суду, визначені статтею 208 КПК України, або виникли обґрунтовані обставини, які дають підстави вважати, що можлива втеча з метою ухилення від кримінальної відповідальності особи, підозрюваної у вчиненні злочину) - затримано ОСОБА_4 за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

18.09.2026 органом досудового розслідування складено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, яке відповідно до ч. 1, 2 ст. 278 КПК України вручено останньому.

Сторона кримінального провадження у клопотанні зазначає, що підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним вказаного кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у вказаному кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється. Разом із тим, враховуючи наведені у клопотанні обставини, та оскільки не може бути достатнім для запобігання зазначеним ризикам застосування більш м`якого запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_4 , для забезпечення його належної поведінки буде достатньо застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Водночас підозрюваний ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі із конфіскацією майна, та враховуючи його майновий стан, сторона кримінального провадження вважає за доцільне визначити розмір застави не менше 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Сторона кримінального провадження у клопотанні просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням застави у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 998400 грн та у випадку її внесення визначити необхідність виконання ним відповідних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Прокурор ОСОБА_12 у судовому засіданні підтримав клопотання, просив його задовольнити та застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з правом внесення застави та визначенням відповідних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання.

Вислухавши учасників процесу, дослідивши вказане клопотання та додані до нього матеріали вказаного кримінального провадження, слідчий суддя встановив наступне.

Відповідно до ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.

Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, передбачені даною статтею.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.

Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з абз. 5 ч. 5 ст. 182 КПК України у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

У судовому засіданні з досліджених матеріалів кримінального провадження встановлено, що 10.03.2026 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026100000000270 внесені відомості про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 369-2 КК України.

18.09.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Підозра ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, обґрунтовується наявними матеріалами кримінального провадження, а саме: матеріалами, які надійшли з ДСР НП України, що стали підставою для внесення відомостей до ЄРДР; протоколами про результати проведення НСРД - аудіо-, відео контроль особи; протоколами допитів свідка ОСОБА_11 ; протоколом вручення грошових коштів; протоколами затримання у порядку ст. 208 КПК України; протоколами обшуків.

На вказаній стадії процесу слідчий суддя позбавлений можливості аналізувати матеріали вказаного кримінального провадження та добуті органом досудового розслідування докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише, чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Отже, дослідивши матеріали вказаного кримінального провадження, долучені до вказаного клопотання, слідчий суддя вбачає наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, яке, відповідно до ст. 12 КК України, належить до категорії тяжких злочинів, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.

Як вбачається з клопотання сторони кримінального провадження, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, якими обґрунтовується наявність підстав для застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_4 , а саме:

- можливість переховуватись від органів досудового розслідування та суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України), про що свідчить усвідомлення підозрюваним ОСОБА_4 невідворотність покарання за вчинення вказаного злочину, а також тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого йому злочину, розуміючи тяжкість та невідворотність настання подальшого покарання, неможливість ухилитись від кримінальної відповідальності; він, обіймаючи посаду завідуючого відділенням та лікаря КНП «КМКЛ №6» має чинне бронювання від мобілізації, що надає йому право на законні підстави для безперешкодного перетину державного кордону України в умовах воєнного стану, враховуючи його неодноразові перетини кордону станом на 2026 рік та перебування за кордоном його сім`ї;

- можливість знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин вказаного кримінального правопорушення (п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України), про що свідчить те, що у разі обрання підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу, не пов`язаного із триманням під вартою, він матиме доступ до осіб, яким можуть бути відомі обставини вчинення кримінального правопорушення, речових доказів, які можуть доводити його причетність до вчинення кримінального правопорушення, що безапеляційно доводять вину підозрюваного, на їх знищення, зміну, спотворення, або переховування будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Поряд із цим, досудове розслідування триває, проводяться слідчі (розшукові) дії направлені на збір цих доказів, більшість з яких залишаються не проведеними у кримінальному провадженні до цього часу, у зв`язку зі специфікою кримінального правопорушення та недопущення передчасного розголосу та витоку інформації. Також залишаються не досліджені предмети, речі та документи, які вже здобуті і вилучені в ході проведених обшуків, в тому числі техніки, що надасть можливість ОСОБА_4 , перебуваючи на волі, передчасно видаляти дистанційно зазначену інформацію;

- можливість незаконно впливати на свідків у вказаному кримінальному провадженні (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України), про що свідчить той факт, що підозрюваний ОСОБА_4 у ході виконання слідчих дій отримає ряд копій документів, через які виникне можливість безпосередньо, або за участі інших осіб психологічно вплинути на свідків, що призведе до зміни показів вже допитаних осіб та відмови давати покази встановлених в ході досудового слідства очевидців подій злочинів, які наразі встановлені однак не допитані у зв`язку з недопущенням передчасного розголосу інформації щодо протиправних дій осіб. ОСОБА_4 є завідуючим в КНП «КМКЛ №6» та має реальну можливість здійснювати позапроцесуальний вплив на свідків у кримінальному провадженні, оскільки він є безпосереднім керівником одного із підрозділів медичного закладу, де вчинялося кримінальне правопорушення, а свідки та очевидці події перебувають у службовій та фінансовій залежності від нього, з метою надання вигідних показань для уникнення кримінальної відповідальності;

- можливість перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином (п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України), про що свідчить той факт, що підозрюваний ОСОБА_4 може повідомляти інших осіб причетних до скоєння продовженого кримінального правопорушення, які на даний час не встановлені, про хід досудового розслідування, результати проведення слідчих (розшукових) дій та допомогти останнім уникнути передбаченої законом відповідальності. Користуючись своїм службовим становищем в КНП «КМКЛ №6», підозрюваний може спланувати як сам, так і спільно з іншими особами вчинення інших протиправних діянь, які можуть негативно вплинути на хід досудового розслідування. Він перебуваючи на волі, з метою ухилення від кримінальної відповідальності, враховуючи його обізнаність у питаннях медицини, існує ризик того, що він може умисно вчиняти дії, спрямовані на провокування або загострення певного захворювання з метою створення штучних підстав для затягування строків досудового розслідування чи уникнення або відтермінування кримінальної відповідальності. Крім того, з огляду на його медичну обізнаність не виключається можливість здійснення ним впливу на інших медичних працівників з метою отримання неправдивих або таких, що не відповідають фактичному стану його здоров`я, медичних документів, висновків чи довідок, які можуть бути використані для підтвердження стану здоров`я, що фактично не має місця, або іншим обманом перешкодити досудовому розслідуванню;

- можливість вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України), про що свідчить той факт, що враховуючи спосіб вчинення злочину, його тривалість, учасниками групи вчинено продовжуване кримінальне правопорушення та останні не зупинялись вчинювати протиправні дії з метою систематичного отримання неправомірної вигоди від підлеглих лікарів. Переслідуючи особисті злочинні та корисливі інтереси, продовжуючи використовуючи свої повноваження як завідувача відділенням у КНП «КМКЛ №6», підозрюваний ОСОБА_4 перебуваючи на волі, може продовжити вчинення кримінальних правопорушень у вигляді вимагання неправомірної вигоди від підлеглих лікарів-хірургів.

Отже, слідчий суддя погоджується з прокурором у тому, що органом досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. На думку слідчого судді, прокурором у судовому засіданні доведено та реально існують підстави вважати, що наявні ризики, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин вказаних кримінальних правопорушень, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; та вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Як зазначалося вище, підозрюваний ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, яке, відповідно до ст. 12 КК України, належить до категорії тяжких злочинів.

Однак, слідчий суддя вважає, що навіть обґрунтована підозра у вчиненні кримінального правопорушення в даному випадку не може бути єдиним виправданням застосування вказаного стороною кримінального провадження запобіжного заходу.

Висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м`яких запобіжних заходів, мають бути зроблені слідчим суддею або судом за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків). Сама лише тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, хоча і є визначним елементом при оцінці ризику ухилення від органу досудового розслідування та/або суду, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою.

При вирішенні вказаного клопотання сторони кримінального провадження, крім наявності ризиків, передбачених п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих матеріалів, оцінює в сукупності всі обставини, зазначені у ч. 1 ст. 178 КПК України, зокрема вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_4 кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим в інкримінованому кримінальному правопорушенні; його вік та стан здоров`я; репутацію підозрюваного, який раніше не судимий; майновий стан підозрюваного, який офіційно працевлаштований, а отже має постійний та стабільний дохід; сімейний стан підозрюваного, який одружений, не має на утриманні неповнолітніх дітей, що свідчить про наявність у нього міцних соціальних зв`язків в місці його постійного проживання, що в сукупності дає слідчому судді підстави вважати, що застосування до підозрюваного виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідатиме меті його застосування.

Свої доводи прокурор обґрунтовує тим, що наявні підстави вважати, що до підозрюваного ОСОБА_4 неможливо застосувати більш м`яких запобіжних заходів (домашнього арешту, особистого зобов`язання, особистої поруки), оскільки жоден з них не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного з урахуванням встановлених обставин та запобігти вказаним ризикам.

Отже, сама по собі тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, в яких підозрюється ОСОБА_4 , на переконання слідчого судді, не є достатньою підставою для застосування виняткового запобіжного заходу, яким є тримання під вартою. Проте, слідчим суддею враховуються інші обставини вказаного кримінального провадження, особа підозрюваного та його поведінка під час розслідування вказаного кримінального правопорушення.

Водночас, враховуючи доводи прокурора, слідчий суддя вважає, що відсутні підстави щодо доцільності застосування до підозрюваного ОСОБА_4 більш м`якого запобіжного заходу, ніж той, який зазначений у клопотанні, і який, в свою чергу, є пропорційним тяжкості інкримінованого діяння та достатнім для досягнення завдань досудового розслідування. На думку слідчого судді, підозрюваний ОСОБА_4 є особою, яку потрібно ізолювати від суспільства на даній стадії досудового розслідування для забезпечення виконання ним покладених процесуальних обов`язків.

Доводи сторони захисту про можливість застосування до підозрюваного ОСОБА_4 застави із визначенням у розумних межах, слідчий суддя вважає неспроможними, оскільки в матеріалах вказаного клопотання не встановлено відомостей про існування достатніх стримуючих факторів для підозрюваного, які б свідчили про протилежне. Наявність встановлених в ході розгляду вказаного клопотання вищезазначених ризиків стороною захисту не спростовано.

Отже, враховуючи вказані обставини, слідчий суддя вважає доведеним прокурором, що застосування більш м`яких запобіжних заходів до підозрюваного ОСОБА_4 , ніж тримання під вартою, буде не достатнім для запобігання встановленим ризикам.

За таких обставин з урахуванням наявності обґрунтованої підозри, існування ризиків та особи підозрюваного, враховуючи, що прокурором у судовому засіданні доведено недостатність застосування до підозрюваного більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним в клопотанні, слідчий суддя вважає можливим клопотання задовольнити та застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, у межах строку досудового розслідування, тобто з 18.09.2026 по 16.11.2026, включно.

Водночас слідчий суддя вважає, що відсутні підстави для застосування до підозрюваного ОСОБА_4 інших більш м`яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, зокрема особистого зобов`язання, особистої поруки та домашнього арешту, оскільки вказані запобіжні заходи не зможуть забезпечити належну його процесуальну поведінку та попередити наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України.

Враховуючи зазначені вище обставини та положення ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя вважає за можливе одночасно визначити підозрюваному ОСОБА_4 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 266240 гривень, який зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання ним обов`язків, передбачених КПК України.

Щодо застосування до підозрюваного альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави у вказаному розмірі слідчий суддя вважає, що вказана вимога з урахуванням наведених даних про майновий, сімейний стан підозрюваного, а встановлення такого розміру застави є завідомо помірним для підозрюваного та попередить наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України.

Разом з тим, з урахуванням ч. 4 ст. 183 КПК України слідчим суддею не встановлено обставин, які б свідчили про неможливість визначення підозрюваному вказаного альтернативного запобіжного заходу.

Крім того, щодо застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді застави у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб за клопотанням прокурора та у розумному розмірі за клопотанням підозрюваного, його захисника, слідчий суддя вважає, що вказана вимога у судовому засіданні стороною кримінального провадження не обґрунтована, в тому числі прокурором не наведені дані про майновий, фінансовий стан підозрюваного, не міститься посилань на виключний випадок, як це передбачено ч. 5 ст. 182 КПК України, та саме в чому він проявляється, а встановлення такого розміру застави є завідомо непомірним для підозрюваного та призведе до неможливості виконання застави.

Окрім цього, застосовуючи відносно підозрюваного ОСОБА_4 вказаний альтернативний запобіжний захід, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного обов`язки, необхідність покладення яких вбачається з наведеного в обґрунтування даного клопотання.

Керуючись ст.ст. 40, 110, 131-132, 176-179, 181, 182, 183, 184, 193-194, 196-197, 205, 208, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити частково.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у межах строку досудового розслідування на 60 днів, тобто з 18.09.2026 по 16.11.2026, включно.

Одночасно визначити підозрюваному ОСОБА_4 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 266240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) гривень, яка протягом дії ухвали слідчого судді може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Голосіївського районного суду міста Києва за наступними реквізитами: отримувач - ТУ ДСА України в м. Києві, ЄДРПОУ 26268059, МФО 820172, Банк: Державна казначейська служба України, м. Київ, р/р UA128201720355259002001012089, призначення платежу - застава.

Підозрюваний або заставодавець мають у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі слідчого судді про тримання під вартою протягом дії вказаної ухвали.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави, з одночасним покладанням відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України обов`язків:

- прибувати за викликом до прокурора, слідчого, слідчого судді на їх першу вимогу, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк заздалегідь повідомити про це зазначених осіб;

- не відлучатися без дозволу слідчого, прокурора з населеного пункту, де підозрюваний фактично проживає - м. Київ;

- повідомляти слідчого, прокурора про зміну свого місця проживання та роботи;

- утриматися від спілкування з підозрюваними ОСОБА_9 та ОСОБА_8 та свідками сторони обвинувачення у вказаному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України в місті Києві та Київській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд і в`їзд з України.

Строк дії обов`язків визначити у межах строку досудового розслідування до 18.11.2026, включно.

Роз`яснити підозрюваному, що в разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин та не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушив інші, покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава може бути звернута в дохід держави, та вирішено питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Для утримання підозрюваний ОСОБА_4 підлягає направленню до ДУ «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора у вказаному кримінальному провадженні.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст судового рішення проголошений 23.09.2026.

Слідчий суддя ОСОБА_1