Постановление суда № 140538291, 07.10.2026, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 405/7087/26

провадження № 1-кс/405/3174/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.10.2026м. Кропивницький

слідчий суддя Подільського районного суду міста Кропивницького ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кропивницькому клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_6 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42026120000000118 від 19.08.2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю міста Кіровограда, Кіровоградської області, громадянину України, українцю, зареєстрованому та фактично проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , одруженому, маючому на утриманні малолітню дитину, працюючому на посаді завідуючого загально-хірургічного відділення КНП «Кропивницька центральна районна лікарня Кропивницької районної ради», раніше не судимому,

ВСТАНОВИВ:

старший слідчий СУ ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_6 , звернувся з даним клопотанням до слідчого судді Подільського районного суду міста Кропивницького, відповідно до якого посилаючись на обставини кримінального провадження, вказуючи на обґрунтованість підозри та наявність передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України ризиків, просив застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Прокурор у судовому засіданні надав пояснення, згідно з якими клопотання підтримав та просив задовольнити.

Захисник надав пояснення, відповідно до яких просив відмовити у задоволенні клопотання або застосувати до підозрюваного більш м`який запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 45 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Підозрюваний у судовому засіданні підтримав позицію захисника.

Заслухавши сторін та дослідивши матеріали клопотання, у тому числі характеризуючі документи, слідчий суддя прийшов до наступних висновків.

Встановлено, що старшим слідчим СУ ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_6 , розглянуто матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42026120000000118 від 19.08.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, відповідно до якого 18.08.2026, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом із своїм товаришем ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 прибули до КНП «Кропивницької центральної районної лікарні Кропивницької районної ради», а саме до лікаря ОСОБА_4 , який оглянув ОСОБА_8 та його медичну документацію, після чого наголосив, що має можливість організувати фіктивне перебування, без фізичної присутності, на стаціонарному лікуванні в загально-хірургічному відділенні лікарні, де ОСОБА_4 є завідуючим. Окрім того, ОСОБА_4 повідомив, що вплине на членів відповідної комісії ВЛК під час повторного проходження ОСОБА_8 , для отримання позитивного рішення з подальшим виключенням останнього з військового обліку за станом здоров`я. При цьому, ОСОБА_4 наголосив ОСОБА_8 про необхідність в отриманні направлення до лікаря-хірурга для оформлення стаціонарного лікування та після вказаної розмови ОСОБА_4 попросив вийти з кабінету ОСОБА_8 та залишитись ОСОБА_7 .

Після того, як ОСОБА_8 залишив кабінет ОСОБА_4 висунув ОСОБА_7 вимогу в наданні останньому неправомірної вигоди в розмірі 3000 доларів США, за вказану послугу ОСОБА_4 гарантує позитивне рішення для підтвердження діагнозу ОСОБА_8 та впливу на членів ВЛК для прийняття позитивного рішення.

В подальшому, 09.09.2026 ОСОБА_4 виніс консультаційний висновок спеціаліста в якому встановив діагноз ОСОБА_8 двобічний асептичний некроз голівок стегнових кісток. Двобічний коксартроз справа ІІ-ІІІ, зліва ІІІ та направлення для проходження реабілітації у реабілітаційному відділенні Кропивницької ЦРЛ.

Так, з 14.09.2026 по 05.10.2026 ОСОБА_8 перебував документально на стаціонарному лікуванні та 06.10.2026 отримав виписку із медичної картки стаціонарно хворого про завершення проходження курсу реабілітації та підтвердженні діагнозу.

Таким чином, ОСОБА_9 маючи на меті отримання неправомірної вигоди для себе став на шлях протиправної діяльності у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов`язаної з наданням публічних послуг, шляхом обіцянки ОСОБА_7 та ОСОБА_8 здійснити вплив на прийняття рішення осіб уповноважених на виконання функцій держави, а саме на рішення членів військово лікарської комісії, щодо отримання статусу непридатного до військової служби з виключенням з військового обліку.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного наміру, спрямованого на отримання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, 06.10.2026, близько 10 години 00 хвилин, ОСОБА_8 отримав в медичному закладі медичну документацію та після чого, ОСОБА_7 на вимогу ОСОБА_4 прибув на заздалегідь визначене місце зустрічі, а саме до КНП «Кропивницької центральної районної лікарні Кропивницької районної ради», за адресою Кропивницький район, Кіровоградська область, місто Кропивницький, вулиця Олега Паршутіна, будинок 5, після чого пройшов до службового кабінету ОСОБА_4 , де продовжуючи перебувати у вказаному службовому кабінеті, в ході бесіди на вимогу ОСОБА_4 ОСОБА_7 , передав раніше обумовлену суму неправомірної вигоди 3000 доларів США, за вирішення питання щодо подальшого сприяння в отриманні висновку про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку.

Таким чином, своїми умисними протиправними діями ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, тобто одержання неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави поєднане з вимаганням такої вигоди.

06.10.2026 ОСОБА_4 вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.

Щодо обґрунтованості підозри:

Термін «обґрунтована підозра», згідно практики Європейського суду з прав людини ( надалі ЄСПЛ) у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011, означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення.

ЄСПЛ не вимагає, щоб на момент обрання запобіжного заходу у органу досудового розслідування були чіткі докази винуватості особи, яку повідомлено про підозру, розумна підозра передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990).

У справі «Феррарі-Браво проти Італії» від 14.03.1984 ЄСПЛ вказав, що комісія наголошує, що питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна це питання, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні зазначеного вище кримінального правопорушення підтверджується зібраними під час проведення досудового розслідування по кримінальному провадженню доказами, а саме:

- заявою про вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_7 ;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_7 ;

- протоколом допиту свідки ОСОБА_8 ;

- протоколом огляду та вручення грошових коштів;

- протоколом обшуку, в ході якого у ОСОБА_4 виявлено та вилучено заздалегідь ідентифіковані грошові кошти, які були отриманні останнім в якості неправомірної вигоди.

Слідчим суддею відзначається, що відповідно до матеріалів кримінального провадження та норм КПК України, які згідно до п. 5 ст. 9 КПК України, застосовуються з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, є достатні об`єктивні дані, які вказують на обґрунтованість підозри ОСОБА_4 .

Щодо ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України:

з урахуванням наявності вищезазначених вагомих доказів обґрунтованості підозри, обставин вчинення злочину, його тяжкості, міри покарання, а також особи підозрюваного, слідчим суддею встановлено наявність таких ризиків:

- п. 3 ч. 1 ст.177 КПК України з урахуванням тяжкості покарання та вагомості доказів обґрунтованості підозри, ОСОБА_4 може незаконно впливати на свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , а також інших свідків які ще не допитані, в ході досудового розслідування, з метою зміни та дачі показів останніми на його користь.

Інші ризики слідчим суддею не встановлені.

Відповідно до примітки ст. 45 КК України корупційними кримінальними правопорушеннями відповідно до цього Кодексу вважаються кримінальні правопорушення, передбачені статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, а також кримінальні правопорушення, передбачені статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368-369-2 цього Кодексу.

Згідно встановлених обставин слідчим суддею зауважується, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, покарання за вчинення якого передбачено у виді позбавленням волі на строк від трьох до восьми років.

Відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 511-550/0/4-13 від 04 квітня 2013 року «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України», слідчому судді, суду слід враховувати, що рішення про застосування одного із видів запобіжних заходів, який обмежує права і свободи підозрюваного, обвинуваченого, має відповідати характеру певного суспільного інтересу, що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.

Крім цього, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Відповідно до ч. та 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Заходами забезпечення кримінального провадження, зокрема є запобіжні заходи.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу (ч. 1 ст. 183 КПК України).

У відповідності до п.4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Відповідно до ч.1 ст. 178 ККПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини .

Отже, застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою за вказаних обставин справи, серйозністю висунутої проти нього підозри, з урахуванням встановлених ризиків, характеризуючих даних на підозрюваного, заперечень підозрюваного та його захисника, на думку слідчого судді, не є надмірним та таким, що принижує його гідність у розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому усі наведені обставини у їх сукупності, не дають достатніх підстав застосувати відносно нього більш м`який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, в межах строку досудового розслідування.

Беручи до уваги висунуту ОСОБА_4 підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, враховуючи соціальні зв`язки підозрюваного, його вік, рід занять, сімейний та майновий стан, відношення до вчиненого кримінального правопорушення, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет на 2026 рік» установлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб становить з 1 січня 2026 року на одну особу працездатного віку в розрахунку на місяць 3328 грн.

В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

З огляду на викладене слідчим суддею відзначається, що застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою за вказаних обставин справи, серйозністю висунутої проти нього підозри, з урахуванням встановлених ризиків, характеризуючих даних на підозрюваного, у тому числі складу сім"ї підозрюваного, на думку слідчого судді, не є надмірним та таким, що принижує його гідність у розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому усі наведені обставини у їх сукупності, не дають достатніх підстав застосувати відносно нього більш м`який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, в межах строку досудового розслідування.

Беручи до уваги зазначене, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.176-197, 376 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

клопотання слідчого задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто з 10:15 год. 06.10.2026 року до 10:15 год. 04.12.2026 року.

Визначити заставу у розмірі 70 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто в сумі 232 960 грн., які необхідно внести на депозитний рахунок: отримувач: ТУ ДСА України в Кіровоградській області; МФО 820172, ЄДРПОУ 26241445, рахунок UA 768201720355219001015002505. Призначення платежу: забезпечення виконання рішення згідно статті 182 КПК України по справі №42026120000000118 від 19.08.2026 року.

При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_4 ,- з-під варти звільнити.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_4 , на строк до 04.12.2026 наступні обов`язки:

1) прибувати до слідчого, прокурора та слідчого судді, суду за першою вимогою;

2) не відлучатися за межі Кропивницького району, м. Кропивницького без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи/служби;

4) утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні;

5) здати на зберігання до відповідного територіального органу Центрально-південного міжрегіонального управління Державної міграційної служби паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити ОСОБА_4 , що відповідно до ч. ч. 8, 9 ст. 182 КПК України у разі, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Питання про звернення застави в дохід держави вирішується слідчим суддею, судом за клопотанням прокурора або за власною ініціативою суду в судовому засіданні за участю підозрюваного, обвинуваченого, заставодавця, в порядку, передбаченому для розгляду клопотань про обрання запобіжного заходу. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України.

Строк дії ухвали визначити до 10:15 год. 04.12.2026 року

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_10