Постановление суда № 140537870, 12.10.2026, Косівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 347/2946/24

Провадження № 1-кп/347/111/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.10.2026 м.Косів

Косівський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді: ОСОБА_1 ,

з участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Косів кримінальне провадження №12024091190000378 від 02.11.2024 за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, освіта середня, пенсіонера, одруженого, депутатом не являється, раніше не судимого,

- обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.135 КК України, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_5 вчинив завідоме залишення без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок іншого безпорадного стану, якщо той, хто залишив без допомоги мав змогу надати їй допомогу, а також у разі, коли він сам поставив потерпілого в небезпечний для життя стан.

01 листопада 2024 року приблизно о 18 годині 21 хвилина, водій ОСОБА_5 , керуючи автомобілем марки і моделі Chevrolet Niva 212300, реєстраційний номер НОМЕР_1 , у темну пору доби, рухався ділянкою автодороги Р-24 сполучення «Татарів-Кам`янець-Подіяьський» у напрямку села Татарів у межах села Соколівка Косівського району Івано-Франківської області та проїжджав прямою, неосвітленою ділянкою проїзної частини дороги. Під час руху водій ОСОБА_5 допустив наїзд на пішохода ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно висновку експерта від 23.12.2024 № СЕ-19/109-24/17793-ІТ в досліджуваній дорожньо-транспортній ситуації, водій автомобіля Chevrolet Niva (реєстраційний номер НОМЕР_1 ) ОСОБА_5 , рухаючись із вказаною ним швидкістю 50 км/год., яка не перевищує максимально-допустиму швидкість для руху на даній ділянці дороги 50 км/год., з заданого слідством моменту виникнення перешкоди для руху (з моменту об`єктивної можливості виявити пішохода у своїй смузі), - не мав технічної можливості попередити дану ДТП шляхом застосування своєчасного екстреного гальмування. Оскільки, як слідує із вихідних даних постанови та протоколу слідчого експерименту наїзд на пішохода відбувся під час роз`їзду із зустрічним автомобілем, тому розрахунок технічної можливості у водія попередити наїзд на пішохода шляхом безпечного для інших учасників руху маневру об`їзду не проводився.

В досліджуваній дорожньо-транспортній ситуації, в діях водія автомобіля Chevrolet Niva (реєстраційний номер НОМЕР_1 ) ОСОБА_5 не вбачається невідповідностей вимогам ПДР, які б, з технічної точки зору, перебували у причинному зв`язку із настанням даної дорожньо-транспортної пригоди.

Таким чином, аналізуючи всі дані матеріалів кримінального провадження, при прийнятті рішення береться до уваги, те що під час проведення досудового розслідування за матеріалами кримінального провадження №12024091190000378 від 02.11.2024 встановлено, що в діях водія ОСОБА_5 відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України.

Після наїзду на пішохода ОСОБА_6 , водій ОСОБА_5 усвідомлюючи, що своїми діями поставив потерпілого у небезпечний для життя стан, маючи можливість для надання допомоги, не виконав свого громадянського обов`язку, що покладений на нього законом і загальновизнаними нормами моралі, а саме не переконався чи потребує дотерпілий допомоги, не вжив можливих заходів для надання йому домедичної допомоги, не викликав бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги та не зчинив будь-яких дій для транспортування потерпілого до найближчого лікувального закладу, натомість у кюветі поряд із місцем дорожньо- транспортної пригоди залишив без допомоги потерпілого, який перебував в небезпечному для життя стані і був позбавлений можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок безпорадного стану.

Таким чином, своїми умисними діями, які виразились у завідомому залишенні без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок іншого безпорадного стану, якщо той, хто залишив без допомоги мав змогу надати їй допомогу, а також у разі, коли він сам поставив потерпілого в небезпечний для життя стан, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.135 КК України.

Потерпіла ОСОБА_7 подала до суду письмову заяву про закриття даного кримінального провадження, оскільки вона буль-яких претензій до обвинуваченого немає, а тому відмовляється від обвинувачення.

Обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник просять закрити дане кримінальне провадження, оскільки обвинувачений з потерпілою повністю примирились та остання жодних претензій до нього немає.

Процесуальний прокурор не заперечив щодо закриття кримінального провадження у звязку з відмовою потерпілої від обвинувачення.

Суд, вислухавши думку учасників кримінального провадження та вивчивши матеріали провадження вважає, що кримінальне провадження слід закрити з наступних підстав.

Відповідно до ст.477 КПК України кримінальним провадженням у формі приватного обвинувачення є провадження, яке може бути розпочате слідчим, дізнавачем, прокурором лише на підставі заяви потерпілого щодо кримінальних правопорушень, передбачених у тому числі за ч.1ст.135 КК України.

Згідно п.7 ч.1 ст.284 КПК України, кримінальне провадження закривається в разі, якщо потерпілий, а у випадках, передбачених цим Кодексом, його представник відмовився від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення, крім кримінального провадження щодо кримінального правопорушення, пов`язаного з домашнім насильством.

Відповідно до ч.7 ст.284 КПК України, якщо обставини, передбачені пунктами 5, 6, 7, 8, 9, 9-1 частини першої цієї статті, виявляються під час судового провадження, а також у випадку, передбаченому пунктами 2, 3 частини другої цієї статті, суд постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження.

Частиною 4 ст.26 КПК України, встановлено, що відмова потерпілого від обвинувачення є безумовною підставою для закриття кримінального провадження у формі приватного обвинувачення.

Судом встановлено, що потерпіла користуючись своїми процесуальними правами, відмовилася від обвинувачення, її позиція є добровільна, усвідомлена, без будь-якого примусу чи погроз, а наслідки такої відмови їй зрозумілі.

Таким чином, враховуючи те, що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.135 КК України, відноситься до категорії кримінальних проваджень у формі приватного обвинувачення, потерпіла ОСОБА_7 відмовилася від обвинувачення відносно ОСОБА_5 та просить закрити кримінальне провадження, проти чого не заперечив і сам обвинувачений, а тому дане кримінальне провадження слід закрити.

Питання про речові докази слід вирішити згідно з вимогами ст.100 КПК України.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 124 КПК України, з обвинуваченого на користь держави підлягають стягненню документально підтверджені витрати на залучення експерта, які становлять 11 540,55грн., згідно висновків експертів № СЕ-19/109-24/15919-ІТ від 21.11.2024р. -3183,60грн., № СЕ-19/109-24/15918-ІТ від 27.11.2024р. -3183,60грн., № СЕ-19/109-24/16600-Д від 27.11.2024р. -3183,60грн., № СЕ-19/109-24/17793-ІТ від 23.12.2024р. -1989,75грн.

Згідно з ч.4 ст.174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

З цих підстав арешт накладений на речові докази, згідно ухвали Косівського районного суду Івано-Франківської області від 04.11.2024р. слід скасувати.

Цивільний позов потерпілою ОСОБА_7 не заявлявся.

Згідно ухвали Косівського районного суду Івано-Франківської області від 04.11.2024 відносно ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави в сумі 90 840грн. В подальшому, обвинувачений ОСОБА_5 був звільнений з Державної установи «Івано-Франківська установа виконання покарань (№12) у зв`язку із внесенням застави.

Порядком внесення коштів на спеціальний рахунок у разі застосування застави як запобіжного заходу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2012 № 15, передбачений і порядок їх повернення, зокрема: кошти, внесені як застава, підлягають поверненню повністю або частково у випадках, передбачених КПК України. Застава повертається особі або заставодавцю у безготівковій формі на зазначений ними банківський рахунок, а у разі відсутності такого рахунка готівкою через банки або підприємства поштового зв`язку. Для повернення коштів, внесених як застава, особа чи заставодавець подає до органу Казначейства, в якому відкрито депозитний рахунок суду, на який було внесено заставу, такі документи: заява особи чи заставодавця, в якій обов`язково зазначаються реквізити банківського рахунка, на який зараховуватимуться кошти, що підлягають поверненню, а у разі відсутності банківського рахунка - відомості про банк чи підприємство поштового зв`язку; засвідчена судом копія постанови (ухвали) судді чи суду, вироку суду, в якому міститься рішення про повернення застави; копія платіжного або іншого документа, що підтверджує факт внесення коштів як застави. Повернення коштів, внесених як застава, здійснюється протягом п`яти робочих днів з дня надходження зазначених документів до органу Казначейства (пункти 7-8).

Відповідно до частини одинадцятої статті 182 КПК України, застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

В силу вимог статті 368 КПК України питання про повернення застави суд має вирішити під час винесення вироку по справі.

Судом встановлено, що під час перебування під заставою ОСОБА_5 умови запобіжного заходу не порушував, внесена ОСОБА_8 у розмірі 90 840грн. застава у дохід держави не зверталась.

А тому, враховуючи вищевикладене, запобіжний захід у виді застави відносно обвинуваченого слід залишити без змін до вступу ухвали в законну силу, а після вступу ухвали в законну силу, цей запобіжний захід слід вважати скасованим, а заставу у розмірі 90 840грн. повернути заставодавцю ОСОБА_8 .

На підставі викладеного та керуючись ст.284, ч.1 ст.477 КПК України, суд -

п о с т а н о в и в:

Кримінальне провадження стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 135 КК України закрити, у зв`язку з відмовою потерпілої ОСОБА_7 від обвинувачення.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави (рахунок UA838999980313030115000009266 «Інші надходження», код доходу 24060300, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), отримувач ГУК в Івано-Франківській області /Косівський район/ 24060300, код отримувача 37951998 11 540 (одинадцять тисяч п`ятсот сорок) грн. 55коп. витрат пов`язаних із проведенням експертиз.

Арешт накладений на речові докази, згідно ухвали Косівського районного суду Івано-Франківської області від 04.11.2024р. - скасувати.

Речові докази: - автомобіль марки «Chevrolet» моделі «Niva 212300», сірого кольору, 2010 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 , який передано на відповідальне зберігання на арешт майданчик ГУНП в Івано-Франківській області, що в місті Калуш - повернути власнику ОСОБА_5 ;

-2 сліди пальців рук та один слід долоні руки з передніх водійських дверцят, змиви з керма автомобіля та з ручки коробки перемикання передачі, змиви речовини бурого кольору з передньої правої стійки вітрового скла автомобіля, та частини уламків вітрового скла автомобіля у полімерному мішку білого кольору, марлевий тампон із взірцями крові трупа ОСОБА_6 , які передано на відповідальне зберігання в камеру зберігання речових доказів Косівського РВП ГУНП в Івано-Франківській області знищити;

-пару взуття (два чоловічих резинових тапочки), носки сірого кольору, матерчаті штани сірого кольору, із ременем зеленого кольору, футболка чорного кольору, кофта зеленого кольору, які передано на відповідальне зберігання в камеру зберігання речових доказів Косівського РВП ГУНП в Івано- Франківській області повернути потерпілій ОСОБА_7 .

Запобіжний захід у вигляді застави залишити без змін до набрання ухвалою законної сили.

Заставу, внесену платником ОСОБА_8 за ОСОБА_5 в розмірі 90 840 (дев`яносто тисяч вісімсот сорок) гривень на рахунок ТУ ДСА України у Івано-Франківській області, згідно ухвали Косівського районного суду Івано-Франківської області від 04.11.2024 року у справі № 347/2622/24 - повернути заставодавцю ОСОБА_8 , відповідно до ст. 182 КПК України, після набрання ухвалою законної сили.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Ухвала суду може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду через Косівський районний суд протягом семи днів з дня її проголошення.

Суддя ОСОБА_1