Постановление суда № 140536879, 07.10.2026, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

Єдиний унікальний номер 205/8182/25

Номер провадження 1-кп/205/252/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

7 жовтня 2026 року місто Дніпро

Новокодацький районний суд міста Дніпра у складі

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2

розглянувши у судовому засіданні, в місті Дніпро клопотання прокурора відділу організації та процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання публічного обвинувачення у кримінальному провадженні за участю дитини та пов`язаному з домашнім насильством управління захисту інтересів дітей та протидії домашньому насильству Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку дії процесуальних обов`язків, визначених судом, відносно обвинуваченого:

ОСОБА_4 ,

у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 286 ч.2 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора - ОСОБА_3

представника потерпілих адвоката ОСОБА_5

потерпілих - ОСОБА_6 , ОСОБА_7

обвинуваченого - ОСОБА_4

захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_8 ,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Новокодацького районного суду міста Дніпра перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 286 ч.2 КК України.

Під час проведення судового засідання прокурор ОСОБА_3 заявив клопотання про продовження строку дії процесуальних обов`язків визначених судом відносно обвинуваченого ОСОБА_4 .

В обґрунтування клопотання посилається на ті обставини, що ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 8.09.2026 року відносно обвинуваченого ОСОБА_4 було продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою, із застосуванням альтернативного запобіжного заходу у виді застави в розмірі 600 прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 1 996 800, 0 гривень. У разі внесення застави судом покладено на обвинуваченого ОСОБА_4 процесуальні обов`язки: 1) прибувати за першою вимогою суду, прокурора; 2) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або роботи або навчання; 3) не відлучатися із населеного пункту в якому від проживає чи перебуває без дозволу прокурора або суду; 4) не спілкуватися з потерпілими та свідками за даним кримінальним провадженням; 5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон а також інші документи що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

На час розгляду клопотання, за ОСОБА_4 внесена застава, та останнього звільнено з під варти, а отже стосовно ОСОБА_4 діє запобіжний захід у вигляді застави із покладанням на нього процесуальних обов`язків обвинуваченого.

Підставою для продовження щодо ОСОБА_4 процесуальних обов`язків визначених ст. 194 ч.5 КПК України є наявність обвинувачення у вчиненні ним кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 286 КК України. При цьому ризики, які були підставою для продовження запобіжного заходу, відносно ОСОБА_4 не зникли, а інші запобіжні заходи не зможуть забезпечити виконання обвинуваченим своїх зобов`язань. ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 8 років. Кримінальне правопорушення вчинено в період іспитового строку, а тяжкість покарання за кримінально правопорушення в якому обвинувачують ОСОБА_4 свідчить про існування ризику переховування від суду. Також матеріали справи ще не досліджені, потерпілі, свідки не допитані. Існує ризик незаконного впливу на потерпілих, свідків у цьому ж кримінальному провадженні, адже з метою ухилення від кримінальної відповідальності за вчинені діяння ОСОБА_4 може незаконно впливати на свідків кримінального правопорушення з метою зміни ними показань чи надання ними неправдивих показань. Що свідчить про наявність ризиків передбачених ст. 177 ч.1 КПК України.

Представник потерпілих ОСОБА_9 , ОСОБА_10 адвокат ОСОБА_5 висловлюючи свою незгоду з ухвалами судів щодо продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою із визначенням розміру застави, вирішення зазначеного питання покладає на розсуд суду.

Потерпілі ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та їх представник адвокат ОСОБА_11 вирішення зазначеного питання покладають на розсуд суду.

Обвинувачений ОСОБА_4 не заперечує проти задоволення клопотання про продовження дії покладених на нього обов`язків. На підтвердження своєї правослухняної поведінки, надав суду довідку ГУ ДМГС України в Дніпропетровській області про прийняття на зберігання паспорту громадянина України ОСОБА_4 для виїзду за кордон серії НОМЕР_1 .

Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_8 не заперечуючи по суті заявленого клопотання про продовження дії покладених обов`язків, вважає, що деякі обов`язки покладені на його підзахисного на підставі ухвали суду, втратили свою актуальність, оскільки паспорти для виїзду за кордон вже здані на зберігання до відділу № 3 в м. Дніпрі ГУДМС у Дніпропетровській області. Також вважає, що наявність майже постійних повітряних тривог в місті Дніпрі, та хвилювання його підзахисного за своє життя, та необхідність перебувати в укритті, може змусити його підзахисного не виконати обов`язок явки до суду, що в свою чергу може призвести до звернення залогу в дохід держави. Враховуючи вищенаведене, просить суд, зазначені два обов`язки скасувати.

Суд, заслухавши думки учасників судового засідання, приходить до наступного.

Розглядаючи клопотання про продовження запобіжного заходу для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності обставин зазначених в ст.. 177 КПК України, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 08.09.2026 року, ухвалу Новокодацького районного суду міста Дніпра від 13.08.2026 року про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави відносно обвинуваченого ОСОБА_4 скасовано.

Продовжено відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою. Встановлено обвинуваченому ОСОБА_4 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 600 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 996 800,0 гривень.

У разі внесення застави судом покладено на обвинуваченого ОСОБА_4 процесуальні обов`язки: 1) прибувати за першою вимогою суду, прокурора; 2) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або роботи або навчання; 3) не відлучатися із населеного пункту в якому від проживає чи перебуває без дозволу прокурора або суду; 4) не спілкуватися з потерпілими та свідками за даним кримінальним провадженням; 5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон а також інші документи що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну

Згідно платіжної інструкції № 22115 від 18.09.2026 року, ОСОБА_12 , сплатив заставу за ОСОБА_4 по справі 205/8182/25 в рамках кримінального провадження № 12024040000001459 від 01.12.2024 року в сумі 1 996 800,0 гривень.

Відповідно до довідки Дніпровського апеляційного суду № 04.2-33/517/2026 від 25.09.2026 року, 18.09.2026 року на депозитний рахунок суду надійшли кошти в сумі 1 996 800,0 гривень з призначенням платежу «Внесення застави за ОСОБА_4 , справа 205/8182/25, в рамках кримінального провадження № 12024040000001459 від 01.12.2024 року».

Таким чином на обвинуваченого ОСОБА_4 на час розгляду клопотання прокурора, покладено виконання процесуальних обов`язків, строк дії яких спливає 11 жовтня 2026 року.

З огляду на приписи частини 4 статті 199 КПК України суд зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку дії обов`язків згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Тобто при вирішенні цього питання суд керується загальними приписами, які регулюють застосування запобіжного заходу, однак з урахуванням додаткових відомостей і стадії кримінального провадження.

У відповідності до статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно зі статтею 178 КПК України суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі стосовно індивідуальних особливостей підозрюваного/обвинуваченого та інкримінованого кримінального правопорушення.

Відповідно до статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

-наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

-наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

-недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Це кримінальне провадження знаходиться на стадії судового розгляду, а саме дослідження доказів сторони обвинувачення, ОСОБА_4 має процесуальний статус обвинуваченого. З огляду на стадію кримінального провадження та зміст самого клопотання суд не вирішує питання щодо обґрунтованості підозри, однак оцінює критерії, визначені у статті 178 КПК України, та доведені прокурором ризики, передбачені пунктами 1-5 частини 1 статті 177 КПК України.

Під час розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу та/або продовження строку дії покладених обов`язків суд не уповноважений перевіряти обґрунтованість самих підстав застосування запобіжного заходу, а учасники не можуть ставити під сумнів висновки, покладені в основу відповідного судового рішення. Зміна запобіжного заходу передбачає виникнення нових обставин, які безпосередньо можуть вплинути на висновок про наявність обґрунтованої підозри або свідчать про зміну, зменшення чи збільшення встановлених ризиків кримінального провадження та/або впливають на виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків.

Доводи захисника в обґрунтування зменшення кількості обов`язків обвинуваченому ОСОБА_4 зводяться до запевнення суду про належну процесуальну поведінку обвинуваченого яка нібито нівелює встановлені Апеляційним судом обов`язки.

Суд розглядаючи позицію сторони захисту наголошує, що належна процесуальна поведінка і сумлінне виконання покладених процесуальних обов`язків протягом кримінального провадження не здатні нівелювати встановлені ризики кримінального провадження. Процесуальні обов`язки є обов`язковими відповідно до положень чинного законодавства і забезпечуються застосованим запобіжним заходом. Відсутність порушень процесуальних обов`язків свідчить про ефективність застосованого запобіжного заходу і про його здатність досягти мети, задля якої такий захід застосовано.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створить загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що обвинувачений однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити в майбутньому. Отже, ризики слід вважати наявними за умови встановлення їх імовірності. Як обов`язковий критерій застосування запобіжного заходу ризик кримінального провадження має прогностичний характер, його визначення у конкретний проміжок часу спрямоване на усунення негативного впливу на кримінальне провадження в майбутньому. При встановленні ризиків суд застосовує стандарт достатності підстав вважати, що обвинувачений може вдатися до дій на шкоду кримінальному провадженню.

Так ризик переховування обвинуваченого від суду досі є реальним з огляду на тяжкість злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , який було вчинено в період іспитового строку, суворість можливого покарання, неможливість застосування «пільгових» інститутів кримінального права у випадку визнання його винуватим у вчинені інкримінованого діяння. Отже, усвідомлюючи тяжкість покарання та невідворотність кримінальної відповідальності у випадку визнання його винуватим у майбутньому, обвинувачений може вчиняти дії, спрямовані на переховування від суду.

Суд враховує, що кримінальне провадження не є статичним, що обумовлює можливість непрогнозованої зміни поведінки обвинуваченого. Співставлення можливих негативних для обвинуваченого наслідків переховування у вигляді потенційного ув`язнення у невизначеному майбутньому, із можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у перспективі робить цей ризик достатньо високим. Суд також звертає увагу, що вказаний ризик корелюється, зокрема, із обов`язком прибувати до суду за кожним викликом.

Суд також зазначає про актуальність ризику впливу обвинуваченого на свідків. Загальний порядок, встановлений КПК України, передбачає процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, спочатку на стадії досудового розслідування шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України (у виключних випадках). Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).

Суд враховує, що наразі обвинуваченому відомий конкретизований перелік свідків, з якими йому встановлено обов`язок утриматися від спілкування. Відтак ризик впливу на свідків існує до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

На даному етапі визначено обсяг доказів і порядок їх дослідження, Суд розпочав дослідження доказів сторони обвинувачення.

Також одним з ризиків на які посилається сторона обвинувачення ризик передбачений п.5 ч.1 ст. 177 КПК України а саме вчинити інше кримінальне правопорушення.

На думку суду цей ризик є актуальним, оскільки ОСОБА_4 будучи особою раніше засудженою за ст.186 ч.5 КК України, знов обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення в період іспитового строку, що свідчить про схильність обвинуваченого до порушення процесуальної поведінки.

Враховуючи викладене, актуальними залишаються ризики переховування від суду, незаконного впливу на свідків та вчинення іншого кримінального правопорушення.

Таким чином на думку суду, низка покладених обов`язків здатна виконати роль стримуючого фактору для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_4 в подальшому. Покладені обов`язки не є такими, що надмірно або негативно впливають на життєвий уклад обвинуваченого. Продовжуючи строк дії покладених на обвинуваченого обов`язків, суд також виходить із того, що таке продовження має найменший вплив на реалізацію прав і свобод людини, таке втручання є розумним і співмірним для цілей цього кримінального провадження.

Керуючись статтями 176-178, 182, 201, 331, 372, 376 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора відділу організації та процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання публічного обвинувачення у кримінальному провадженні за участю дитини та пов`язаному з домашнім насильством управління захисту інтересів дітей та протидії домашньому насильству Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку дії процесуальних обов`язків, визначених судом, відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 286 ч.2 КК України - задовольнити.

Продовжити відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 286 ч.2 КК України, строк дії процесуальних обов`язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України та визначений ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 08.09.2026 року строком до двох місяців а саме:

1) прибувати за першою вимогою до прокурора, суду;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому проживає чи перебуває, без дозволу прокурора або суду;

3) повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

4) не спілкуватися з потерпілими та свідками за даним кримінальним провадженням;

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, а також інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Термін дії обов`язків, покладених судом визначити два місяця т.т. до 7 грудня 2026 року

Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору, захиснику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1