Постановление суда № 140535814, 13.10.2026, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

УХВАЛА

про відкритя провадження у справі

13 жовтня 2026 рокум. ХарківСправа № 922/3359/26

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Новікової Н. А.

без виклику учасників справи

розглянувши матеріали позовної заяви (вх. № 3359/26 від 23.09.2026) та заяви про усунення недоліків позовної заяви (вх. № 25041/26 від 12.10.2026)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНДЗАПЧАСТИНА" (61099, м. Харків, вул. Лодзька, 8-А, код ЄДРПОУ 36815765)

до ФЕРМЕРСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА ШИЛЕНКА ОЛЕКСАНДРА ІВАНОВИЧА (63223, Харківська область, Харківський район, с. Ордівка, вул. Садова, 8, код ЄДРПОУ 21245266)

про стягнення 35 886,00 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ГРАНДЗАПЧАСТИНА" (позивач по справі) звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до ФЕРМЕРСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА ШИЛЕНКА ОЛЕКСАНДРА ІВАНОВИЧА (відповідач по справі), в якому просить суд стягнути з Фермерського господарства Шиленка Олександра Івановича, код ЄДРПОУ 21245266, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАНД-ЗАПЧАСТИНА», код ЄДРПОУ 36815765, заборгованість у розмірі 35 886,00 грн.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 28.09.2026 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНДЗАПЧАСТИНА" (вх. № 3359/26 від 23.09.2026) залишено без руху; встановлено позивачу для усунення недоліків позовної заяви 10-денний строк з дня вручення ухвали, позивачу у встановлений строк необхідно подати до Господарського суду Харківської області: інформацію щодо реквізитів рахунку позивача в банку та надати документ, що підтверджує наявність банківського рахунку; окремий обґрунтований розрахунок сум, що стягуються; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи; роз`яснено позивачу, що за умовами ч. 3, ч. 4 ст. 174 ГПК України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Ухвалу суду про залишення позовної заяви без руху отримано позивачем та його представником 29.09.2026, отже строк на усунення недоліків позовної заяви спливає 09.10.2026.

12.10.2026 (вх. № 25041/26, заява сформована в системі «Електронний суд» 10.10.2026) на адресу Господарського суду Харківської області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНДЗАПЧАСТИНА" про усунення недоліків, якою усунено недоліки позовної заяви, зазначені в ухвалі суду від 28.09.2026. При цьому заявник просить суд відповідно до ст. 119 ГПК України продовжити встановлений судом 10-денний строк з дня вручення ухвали для усунення недоліків позовної заяви у зв`язку з тим, що представник позивача ТОВ «ГРАНД-ЗАПЧАСТИНА» адвокат Кислий Андрій Матвійович знаходився на стаціонарному лікуванні з 25.09.2026 р. по 09.10.2026 р. (на підтвердження чого надано відповідні довідки).

Суд зазначає про те, що відповідно до статей 55, 124 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір.

Виходячи із принципу гарантування Конституцією України судового захисту конституційних прав і свобод, судова діяльність має бути спрямована на захист цих прав і свобод від будь-яких посягань шляхом забезпечення своєчасного та якісного розгляду конкретних справ.

За приписами частини 2 статті 4 ГПК юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з частиною 1 статті 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону.

Відповідно до частини 1 статті 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

Суд зазначає про те, що в силу частини 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Зі змісту наведеної норми випливає, що за заявою учасника справи може бути продовжений тільки строк, який встановлений судом і який не сплив на час звернення із такою заявою. Процесуальний строк може бути продовжений також з ініціативи суду. При цьому, оскільки у тих випадках, коли суду процесуальним законом надано право встановити строк в межах певного строку, встановленого Господарським процесуальним кодексом України, суд також не може продовжити строк понад встановлений цим кодексом.

Крім того, нормами ГПК України не передбачено додаткові строки для усунення недоліків позовної заяви, оскільки приписами частини другої статті 174 ГПК України закріплено крайній процесуальний строк на усунення недоліків позовної заяви, який не може бути продовжено судом у порядку частини другої статті 119 ГПК України, тому що його максимальна межа визначена ГПК України.

Зазначений висновок суду узгоджується з приписами ГПК України, оскільки у випадках, коли суду процесуальним законом надано право встановити строк в межах певного строку, встановленого ГПК України, суд не наділений повноваженнями продовжити строк понад встановлений процесуальним законом строк. Аналогічна правова позиція Верховного Суду викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.12.2018 у справі № 904/5995/16.

Так, у частині другій статті 174 ГПК України імперативно закріплений процесуальний строк на усунення недоліків позовної заяви, що становить десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. При цьому, зазначений строк є строком, встановленим законом, відповідно не може бути продовженим судом відповідно до частини другої статті 119 ГПК України, оскільки його максимальна (гранична) межа визначена Законом - ГПК України.

Водночас суд зазначає про те, що при застосуванні процесуальних норм слід уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, встановлених законом.

Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Суд зазначає, що згідно з практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, та як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним.

Європейським судом з прав людини зазначено, що "надмірний формалізм" може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції. Це зазвичай відбувається у випадку особливо вузького тлумачення процесуальної норми, що перешкоджає розгляду скарг заявника по суті, із супутнім ризиком порушення його чи її права на ефективний судовий захист (див. рішення у справах "Белеш та інші проти Чеської Республіки", "ЗУБАЦ ПРОТИ ХОРВАТІЇ" (ZUBAC v. CROATIA), (Beles and Others v. the Czech Republic), №47273/99, пп. 50-51 та 69, ЄСПЛ 2002 IX, та "Волчлі проти Франції" (Walchli v. France), №35787/03, п. 29, від 26 липня 2007 року).

При цьому Європейський суд з прав людини провів лінію між формалізмом та надмірним формалізмом. Так, формалізм є явищем позитивним та необхідним, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу. Надмірний ж формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду. Формалізм не є надмірним, якщо сприяє правовій визначеності та належному здійсненню правосуддя.

У такий спосіб здійснюється "право на суд", яке відповідно до практики ЄСПЛ включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати "вирішення" спору судом (рішення у справі "Кутіч проти Хорватії", заява №48778/99).

Відповідно до частини 1 та 2 статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.

Згідно з частиною 3 зазначеної статті судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи відповідно до Конституції та в порядку, встановленому законами України.

За змістом частин першої та четвертої статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.

Вирішуючи питання про поновлення або продовження процесуальних строків, суд має враховувати зміст заяви (клопотання) учасника та вчинених ним дій, уникаючи як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом.

З наведених вище висновків виходив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 07.04.2025 у справі №910/7746/20 та об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 03.12.2018 зі справи № 904/5995/16.

Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку, встановити чи є такий строк значним та чи поновлення такого строку не буде втручанням у принцип юридичної визначеності з врахуванням балансу суспільного та приватного інтересу (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 05.07.2023 у справі № 910/186/21).

Приймаючи до уваги положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо забезпечення права на доступ до суду, саме з метою забезпечення відповідного конституційного права особи на доступ до суду, враховуючи дію воєнного стану в Україні та беручи до уваги поважні причини пропуску строку та фактичні обставини, викладені в заяві позивача про усунення недоліків позовної заяви, з огляду на те, що строк на усунення недоліків сплив 09.10.2026 (п`ятниця), а заява про усунення недоліків сформована в системі «Електронний суд» 10.10.2026 (субота), зареєстрована судом 12.10.2026 в перший робочий день після спливу строку на усунення недоліків позовної заяви (понеділок), з метою уникнення надмірного формалізму при вирішенні питання про відкриття провадження у даній справі, який буде впливати на справедливість процедури, господарський суд вважає за можливе задовольнити клопотання позивача та продовжити строк для усунення недоліків позовної заяви до 12.10.2026 включно.

Перевіривши матеріали поданої позовної заяви, з урахуванням заяви про усунення недоліків, суд дійшов висновку, що позовна заява відповідає процесуальним вимогам ст. 162, 164, 172 ГПК України, у зв`язку із чим приймає її до розгляду та на підставі ст. 176 ГПК України відкриває провадження у справі за вказаною позовною заявою.

Враховуючи наявність спору між сторонами, з огляду на положення ч. 2 ст. 12 ГПК України, суд дійшов висновку про неможливість розгляду даної справи в порядку наказного провадження.

Згідно з п. 1 ч. 5 ст. 12 ГПК України, малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму.

Відповідно до п. 2 ч. 5 зазначеної статті, малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За приписами ч. 1, 2 ст. 247 ГПК України, господарський суд розглядає малозначні справи в порядку спрощеного позовного провадження. У спрощеному порядку може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням (ч. 4 ст. 250 ГПК України).

У відповідності до ч. 5 ст. 252 ГПК України, справи в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Беручи до уваги, що дана справа відповідає ознакам малозначності, оскільки ціна позову складає 35 886,00 грн., що не перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, враховуючи незначну складність справи та незначний обсяг поданих до позовної заяви доказів, а також враховуючи, що позивачем у позовній заяві не наведено мотивованих обґрунтувань щодо необхідності розгляду даного спору за правилами загального позовного провадження, а судом не встановлено обставин, які б свідчили про неможливість розглянути дану справу за правилами спрощеного позовного провадження, суд дійшов висновку про те, що дана справа є малозначною та підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст. 2, 6, 12, 20, 42, 46, 120-121, 122, 162-166, 172, 176, 232-235, 242, 247, 250-252 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Прийняти до розгляду позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНДЗАПЧАСТИНА" (вх. № 3359/26 від 23.09.2026).

2. Відкрити провадження у справі № 922/3359/26.

3. Розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

4. Встановити відповідачу строк 15 днів з дня вручення цієї ухвали для подання до суду відзиву на позовну заяву та заяв із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження разом із доказами їх надіслання (надання) позивачу згідно зі ст. 250, 251 ГПК України.

5. Встановити позивачу строк 5 днів з дня отримання відзиву для подання до суду відповіді на відзив разом із доказами його надсилання (надання) відповідачу згідно зі ст. 251 ГПК України.

6. Встановити відповідачу строк 5 днів з дня отримання відповіді на відзив для подання до суду заперечень на відповідь на відзив разом із доказами їх надсилання (надання) позивачу згідно зі ст. 251 ГПК України.

7. Роз`яснити учасникам справи, що у випадку неподання відповідачем відзиву та/або клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, а також у разі неподання позивачем відповіді на відзив, відповідачем - заперечень на відповідь на відзив протягом строків, встановлених цією ухвалою, розгляд справи може бути здійснений за наявними у справі матеріалами після спливу зазначених строків та в межах строків, встановлених ст. 248 ГПК України.

8. Повідомити учасникам справи, що заяви по суті справи, а також заяви з процесуальних питань, клопотання, пояснення, додаткові письмові докази, висновки експертів можуть бути ними подані в електронному вигляді через особистий кабінет в підсистемі Електронний суд ЄСІТС або в паперовому вигляді через канцелярію суду чи на офіційну поштову адресу суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Ухвалу складено та підписано 13.10.2026.

СуддяН.А. Новікова