Постановление суда № 140535689, 05.10.2026, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 жовтня 2026 року Соборний районний суд міста Дніпра

у складі: головуючого судді ОСОБА_1

з секретарем: ОСОБА_2

за участю: прокурора ОСОБА_3

захисника адвоката ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_5

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі Соборного районного суду міста Дніпра клопотання прокурора ОСОБА_3 про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, заявлене у кримінальному провадженні № 201/15138/26 (пр. № 1-кп/201/1080/2026), відомості про яке 29 січня 2026 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22026040000000190, стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у м. Буринь, Сумської області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 258, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 263-1 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшов обвинувальний акт стосовно ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 258, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 263-1 КК України.

У підготовчому судовому засіданні прокурором було подано письмове клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з яким обвинувачений був ознайомлений завчасно до початку його розгляду. Обґрунтовуючи подане клопотання, прокурор зазначив, що на даний час не зменшились ризики, які враховувались при застосуванні та продовженні стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 такого виду запобіжного заходу, оскільки останній обвинувачується у вчиненні, зокрема, особливо тяжкого злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк до дванадцяти років з конфіскацією майна або без такої. Таким чином, враховуючи матеріальне становище та наявність паспорта громадянина РФ у ОСОБА_5 , існує ризик переховування обвинуваченого від органів досудового розслідування та суду. Крім того, обвинувачений може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується, у зв`язку із чим, прокурор просив у своєму клопотанні продовжити обвинуваченому строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою терміном на 60 діб.

Захисник адвокат ОСОБА_4 просив відмовити в задоволенні клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу, посилаючись на відсутність доказів наявності заявлених прокурором ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_5 у підготовчому судовому засіданні підтримав думку свого захисника.

Вислухавши думки учасників судового провадження щодо продовження обвинуваченому ОСОБА_5 строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд приходить до таких висновків.

Згідно з ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

Ухвалою судді Чечелівського районного суду міста Дніпра від 11 серпня 2026 року, з урахуванням наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, ОСОБА_5 було продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 09 жовтня 2026 року, без визначення розміру застави.

Враховуючи вищевикладені обставини, при вирішенні по суті клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд бере до уваги те, що ризики, передбачені п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які враховувались при застосуванні та продовженні стосовно обвинуваченого даного виду запобіжного заходу, на час розгляду зазначеного кримінального провадження у суді не відпали і не зменшились, оскільки ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні, зокрема, особливо тяжкого злочину, за який передбачене максимальне покарання у виді дванадцяти років позбавлення волі, при цьому, розгляд по суті кримінального провадження ще не розпочато, у зв`язку з чим, враховуючи принцип безпосереднього дослідження доказів судом, обвинувачений ОСОБА_5 має можливість переховуватись від суду. Окрім цього, ризик переховування від суду об`єктивно збільшується з урахуванням ведення в Україні воєнного стану, який суттєво обмежує можливості виконання органами влади своїх повноважень на певних територіях та якісно погіршує криміногенну обстановку. Так, обвинувачений, розуміючи складність проведення судового розгляду в умовах дії воєнного стану, усвідомлюючи неможливість повного контролю державною владою кордонів та території України в умовах збройної агресії Російської Федерації проти України, може переховуватись від суду, а також вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується, а тому існують ризики, передбачені п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

В той же час, доводи сторони обвинувачення про існування іншого ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні, з підстав їх необґрунтованості.

Таким чином, з урахуванням наявності зазначених ризиків, а також з огляду на тяжкість вчинених злочинів, характеру інкримінованих ОСОБА_5 стороною обвинувачення діянь, строку покарання, яке може бути йому призначено, беручи до уваги обставини, визначені у ст. 178 КПК України, суд доходить до висновку про неможливість на даній стадії розгляду кримінального провадження застосування до обвинуваченого іншого більш м`якого запобіжного заходу, який не зможе забезпечити виконання покладених на обвинуваченого процесуальних обов`язків, а також запобігти зазначеному вище ризику, а отже, суд вважає за необхідне клопотання прокурора задовольнити і продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 строк тримання під вартою та з врахуванням положень ч. 4 ст. 183 КПК України, без визначення розміру застави.

В той же час, суд вважає, що застосований до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, хоча й обмежує права та свободи останнього, однак відповідає характеру суспільного інтересу, підставам та меті його обрання, що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги свободи особистості. Всі ці обставини в своїй сукупності свідчать про наявність ризику, визначеного в ч. 1 ст. 177 КПК України, що у взаємозв`язку з обвинуваченням у вчиненні особливо тяжкого злочину є підставою для продовження дії найсуворішого запобіжного заходу тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 .

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176, 183, 184, 194, 197, 199, 315, 369-372 КПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора ОСОБА_3 про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 до 03 грудня 2026 року.

Встановити, що датою закінчення дії цієї ухвали щодо тримання обвинуваченого ОСОБА_5 під вартою, є 03 грудня 2026 року.

Повний текст ухвали буде складено та проголошено о 15.30 годині 07 жовтня 2026 року.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана обвинуваченим, його захисником, законним представником, прокурором безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Подання апеляційної скарги на ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання, крім випадків, встановлених цим Кодексом та не зупиняє судовий розгляд у суді першої інстанції.

Головуючий - суддя: ОСОБА_1