Постановление суда № 140535099, 07.10.2026, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

МЕТАЛУРГІЙНИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

У Х В А Л А

іменем України

Справа № 171/2883/26

Провадження № 1-кп/210/692/26

07 жовтня 2026 року

Колегія суддів Металургійного районного суду міста Кривого Рогу у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участі секретаря ОСОБА_4 ,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора: ОСОБА_5 ,

обвинуваченої ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в місті Кривий Ріг обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 22025050000001102 від 05 грудня 2025 року відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 111 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

В провадження судді Металургійного районного суду м. Кривого Рогу ОСОБА_1 на підставі ухвали Дніпровського апеляційного суду від 11 серпня 2026 року надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 22025050000001102 від 05 грудня 2025 року відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 111 КК України.

Прокурор надав до суду клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_6 без визначення застави, яке підтримав в судовому засіданні.

Обвинувачена ОСОБА_6 заперечувала щодо задоволення клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою, просила змінити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у виді домашнього арешту.

Захисник обвинуваченої адвокат ОСОБА_7 підтримала обвинувачену та просила суд змінити запобіжний захід на домашній арешт.

Під час судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Розглядаючи клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченої ОСОБА_6 , суд враховує, що на час здійснення судового провадження існують ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, з огляду на наступні обставини.

Обвинувачена ОСОБА_6 не працевлаштована, тобто відсутнє законне джерело доходів, одружена, має на утриманні малолітню дитину, що хоча й свідчить про наявність соціальних зв`язків, однак їй інкримінується вчинення особливо тяжкого злочину проти основ національної безпеки України, тому усвідомлюючи неминучість покарання пов`язаного з позбавленням волі може переховуватися від суду.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що військова агресія проти України, є обставиною (ризиком), яка суттєво обмежує можливості виконання органами влади своїх повноважень на певних територіях та якісно погіршує криміногенну обстановку.

Так, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Суворість покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти або повторного вчинення злочинів («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).

Колегія суддів зазначає, що ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду обумовлюється можливістю притягнення особи до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними наслідками, зокрема, суворістю передбаченого покарання. А в контексті з тим, що 24.02.2022 російська федерація розпочала військову агресію проти України, у зв`язку з чим цього ж дня Президентом України підписано Указ «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 за № 64/2022, який триває до тепер, і на даний час, для громадян існує реальна можливість спрощеного режиму перетину кордону та отримання дозволу на проживання в багатьох країнах світу.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків, експертів у кримінальному провадженні слід враховувати встановлену Кримінальним процесуальним кодексом України процедуру отримання показань після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).

За таких обставин ризик впливу на свідків, експертів існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від таких осіб та дослідження їх судом.

Свідки, які мають бути допитані під час судового розгляду кримінального провадження на даний час не допитані.

Колегія суддів приходить до висновку, що обвинувачений може здійснити вплив на недопитаних під присягою свідків з метою затягування судового розгляду по суті, а так само і зміни їх показів.

Крім того, ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину проти основ національної безпеки України, а саме, відповідно до обвинувального акту неодноразово надавала представнику іноземної держави допомогу у проведенні підривної діяльності, що свідчить про стійку злочину діяльність обвинуваченої, тому зазначені обставини дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_6 може вчинити інший злочин.

Разом з тим, ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином та ризик знищення або спотворення будь-яких речей чи документів, що стосується обставин вчиненого кримінального правопорушення прокурором не доведено.

Враховуючи вищевикладене, до спливу терміну тримання під вартою винести вирок суду у справі не можливо, обставини, що явилися підставою для взяття обвинуваченої під варту на даний час не змінилися, суд вважає за недостатньо застосування більш м`яких запобіжних заходів відносно останньої для запобігання ризикам передбаченим п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, та необхідним продовжити останній дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 05 грудня 2026 року включно.

У свою чергу, такі запобіжні заходи, як особисте зобов`язання та домашній арешт у даному випадку є занадто м`якими і вони не будуть сприяти запобіганню вищезазначених ризиків.

Крім того, відповідно до вимог ч. 6 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442-1 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, а саме тримання під вартою.

За вказаних обставин, клопотання обвинуваченої ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу на альтернативний, не пов`язаний з позбавленням волі задоволенню не підлягає.

Щодо визначення розміру застави ОСОБА_6 суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього кодексу.

Враховуючи зміст пред`явленого обвинуваченій ОСОБА_6 обвинувачення, тяжкість ймовірного покарання, яке може їй загрожувати, фактичні обставини кримінального правопорушення, яке вчинене в період триваючої збройної агресії рф. При цьому дії обвинуваченої, яка діючи умисно, в умовах воєнного стану систематично збирала та передавала представникам спецслужб держави-агресора рф відомості військового характеру, а саме: інформацію щодо місць дислокації, чисельності, маршрутів переміщення особового складу, озброєння та військової техніки підрозділів ЗСУ та інших військових формувань, а також координат розташування засобів протиповітряної оборони ППО та фортифікаційних споруд та території регіону, передача зазначених даних ворогу створювала пряму та безпосередню загрозу нанесення ракетно-артилерійських і дронових ударів по позиціях українських захисників, загибелі особового складу та знищення військової інфраструктури набули кримінально-караного характеру та відповідно до ст.. 12 КК України, злочин за ч. 2 ст. 111 КК України є особливо тяжким.

Крім того, оскільки ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину проти основ національної безпеки України, офіційно не працює, не має постійного законного джерела доходу, отже на даний час застава не зможе забезпечити її належну процесуальну поведінку.

Керуючись ст.ст. 177, 314-316, 370, ч. 2 ст. 376 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Продовжити обвинуваченій ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , раніше обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 05 грудня 2026 року включно без визначення застави.

Копію ухвали вручити обвинуваченій, прокурору, захиснику.

Ухвала суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Подання апеляційної скарги на ухвалу суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції, не зупиняє судовий розгляд у суді першої інстанції.

Ухвала може бути оскаржена в частині продовження запобіжного заходу до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали складено та проголошено 08 жовтня 2026 року

Головуючий суддя: ОСОБА_1

Суддя: ОСОБА_2

Суддя: ОСОБА_3