Постановление суда № 140534593, 12.10.2026, Ямпільський районний суд Вінницької області

У Х В А Л А

"12" жовтня 2026 р. Справа153/2001/26

Провадження1-кс/153/467/26-к

Ямпільський районний суд Вінницької області

у складі головуючого слідчого судді ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Ямпільського районного суду Вінницької області в режимі відеоконференції клопотання сторони кримінального провадження слідчого СВ відділення поліції №1 Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області лейтенанта поліції ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Ямпіль Ямпільського району Вінницької області, місце проживання: АДРЕСА_1 , громадянина України, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст.185 КК України

за участю прокурора Могилів-Подільської окружної

прокуратури Вінницької області ОСОБА_5

слідчого ВП №1 Могилів-Подільського РВП ГУНП

у Вінницькій області - ОСОБА_3

підозрюваного ОСОБА_4

захисника ОСОБА_6

В С Т А Н О В И В :

Слідчий СВ ВП №1 Могилів-Подільського ВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_7 звернувся до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст.185 КК України. Клопотання мотивовано наступним: ОСОБА_4 , достовірно знаючи, що від 24.02.2022 року указом Президента України № 64/2022, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», введено воєнний стан на всій території України. Указом Президента України від 27 квітня 2026 року № 342/2026 продовжено дію воєнного стану з 05 години 30 хвилин 4 травня 2026 року строком на 90 діб.

Крім того, ОСОБА_4 , достовірно знаючи, що стосовно нього у Ямпільському районному суді Вінницької області перебуває на розгляді кримінальне провадження № 12026020170000070 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став та під час дії воєнного стану повторно вчинив умисний корисливий злочин за наступних обставин.

Так, 27.07.2026 року у ОСОБА_4 виник умисел на викрадення чужого майна із домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , в якому проживає ОСОБА_8 . Реалізовуючи свій злочинний корисливий умисел, 27.07.2026 в період часу з 08:50 год. по 12:20, ОСОБА_4 , переконавшись, що він діє таємно та за його діями ніхто не спостерігає, шляхом пошкодження вхідних дверей проник до приміщення житлового будинку, за адресою: АДРЕСА_1 , який на праві власності належить ОСОБА_8 . Під час перебування в одній із житлових кімнат вказаного будинку, ОСОБА_4 діючи умисно, з корисливим мотивом, повторно здійснив викрадення виробів з металу жовтого кольору, а саме: одну чоловічу обручку, одну жіночу обручку, два жіночих персня з червоним камінням, один жіночий перстень типу печатки, одне жіноче кільце з каменем червоного кольору, два золотих зубних протези (коронки) та три медалі з металу жовтого кольору.

Згідно з висновком експерта №1739/26-21 від 22.09.2026 встановлено, що ринкова вартість двох зубних протезів (коронок), виготовлених із золота 750 проби, загальною вагою 4,11 г., з урахуванням експлуатаційних потертостей та втрати первинного блиску, станом на 27.07.2026 могла складати 19 055,93 грн; ринкова вартість каблучки жіночої, виготовленої із золота 583 проби, загальною вагою 4,83 г., з урахуванням експлуатаційних потертостей та втрати первинного блиску, станом на 27.07.2026 могла складати 30 180,22 грн; ринкова вартість обручки класичної, виготовленої із золота 583 проби, загальною вагою 11,70 г., з урахуванням експлуатаційних потертостей та втрати первинного блиску, станом на 27.07.2026 могла складати 73 560,79 грн;

Заволодівши вищевказаними предметами, ОСОБА_4 покинув територію домоволодіння та викраденим розпорядився на власний розсуд, внаслідок чого завдав ОСОБА_8 матеріальної шкоди на суму понад 122 796,94 грн.

ОСОБА_4 , підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, поєднана з проникненням у житло, у великих розмірах, в умовах воєнного стану.

09.10.2026 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Під час досудового розслідування встановлено достатньо доказів, які дають підстави підозрювати ОСОБА_4 у вчиненні ним вищевказаного злочину. Такі обставини підтверджуються наступними матеріалами кримінального провадження: Протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення від ОСОБА_8 від 27.07.2026; Протоколом огляду місця події від 27.07.2026 за адресою: АДРЕСА_1 ; Протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 04.08.2026; Протоколом допиту потерпілого ОСОБА_8 від 04.08.2026; Листом №0812 від 05.08.2026 ПТ «Ломбард №1» ТОВ «Контракт-груп»; Листом №0821 від 12.08.2026 ПТ «Ломбард №1» ТОВ «Контракт-груп»; Листом №0811 від 05.08.2026 ПТ «Ломбард №1» ТОВ «Контракт-груп»; Протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 03.08.2026; Протоколом пред`явлення особи для впізнання за фото знімками свідку ОСОБА_10 від 03.08.2026; Протоколом огляду предмета від 13.08.2026, відеозапису із камери спостереження, яка розташована в підрозділі ломбарду за адресою: проспект Коцюбинського, 21, м. Вінниця Вінницького району Вінницької області; Висновком експерта №1739/26-21 від 22.09.2026 за результатами проведення судової товарознавчої експертизи; Протоколами пред`явлення речей для впізнання за фотознімками потерпілому ОСОБА_8 від 19.09.2026; Протоколами пред`явлення речей для впізнання за фотознімками потерпілому ОСОБА_9 від 19.09.2026;

ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачене безальтернативне покарання у вигляді позбавлення волі. Наведене дає підстави вважати, що ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності. Крім того в Ямпільському районному суді Вінницької області перебуває на розгляді кримінальне провадження №12026020170000070 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України. 21.05.2026 року по вказаному кримінальному провадженні відносно ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Таким чином встановлено ризики, передбачені п.1 та п.5 ч.1 ст.177 КПК України, який виражається в тому, що підозрюваний ОСОБА_4 буде переховуватись від органів досудового розслідування та суду, а також може вчинити інше кримінальне правопорушення. При цьому, на даний час не встановлено та не допитано усіх осіб, яким відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження, а тому з врахуванням суспільного резонансу через скоєний ОСОБА_4 злочин, останній, з метою ухилення від кримінальної відповідальності, може незаконно впливати на свідків злочину. Таким чином встановлено ризик, передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України, який виражається в тому, що підозрюваний ОСОБА_4 може незаконно впливати на свідків.

Застосування більш м`якого запобіжного заходу не буде достатнім для запобігання заявленим ризикам. З огляду на встановлені досудовим розслідуванням обставини, існує обґрунтований ризик здійснення ОСОБА_4 впливу на свідків та потерпілого, ризик переховування від органів досудового розслідування та суду, ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином та ризик вчинити інше кримінальне правопорушення. Саме тому, однією із цілей обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є зведення до мінімуму можливості ОСОБА_4 контактувати з іншими особами, окрім як у межах, достатніх для забезпечення встановлених законом прав підозрюваного. У зв`язку з викладеним, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, слідчий просить суд обрати ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без права внесення застави.

Слідчий СВ ВП №1 Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_3 в судовому засіданні клопотання підтримав та просив його задовольнити.

Прокурор Могилів-Подільської окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_5 у судовому засіданні клопотання підтримав, просив суд застосувати до підозрюваного міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Підозрюваний ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечував щодо застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Просив суд відмовити у задоволенні клопотання слідчого.

Захисник ОСОБА_6 в судовому засіданні заперечував щодо застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Просив суд застосувати більш м`який запобіжний захід, або визначити мінімальний розміру застави.

Слідчий суддя, заслухавши доводи сторін, дослідивши надані учасниками судового розгляду матеріали, дійшов наступного висновку:

Згідно із змістом ст.ст.131, 132 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.

Відповідно до вимог ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

У зв`язку з цим частиною 1 статті 194 КПК на слідчого суддю під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу покладений обов`язок встановити існування наступних складових: чи доведені обставини, які свідчать про обґрунтованість підозри; чи наявні ризики, передбачені статтею 177 КПК, та на які вказує слідчий; чи не є достатнім застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

Тлумачення наведених вище процесуальних норм у їх логічному зв`язку з положеннями Глави 4 КПК приводить слідчого суддю до висновку, що під час вирішення питання щодо застосування до особи запобіжних заходів оцінка наданих сторонами доказів має спрямовуватися не на досягнення остаточного переконання у винуватості особи у вчиненні інкримінованого правопорушення, а має на меті встановити, чи є підозра обґрунтованою.

Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Законним є арешт за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні особою правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Відповідно до практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину закріпленої у статті 5 § 1(с) Конвенції гарантії від безпідставного арешту.

Враховуючи, що відповідно до ч.5 ст.9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки останнє є завданням попереднього розслідування.

Європейський Суд з прав людини у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

Отже на початковій стадії розслідування, що має місце у даному випадку, суд, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред`являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направлені справи до суду.

З огляду на зазначене, слідчий суддя вважає, що наданими органом досудового розслідування матеріалами певною мірою для даної стадії розслідування підтверджується наявність в діях ОСОБА_4 ознак злочину передбаченого ч.4 ст.185 КК України.

Матеріали кримінального провадження, на які посилалися прокурор та слідчий у клопотанні, дають підстави вважати підозру оголошену ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення обґрунтованою, а обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу.

Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 28.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

В силу ст.178 КПК України вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя враховує вік та стан здоров`я, сімейний та матеріальний стан, вид діяльності та місце проживання останнього та інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення.

Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя відмічає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.

Вирішуючи питання про застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу, слідчий суддя враховує вік та стан здоров`я, сімейний та матеріальний стан, вид діяльності та місце проживання останнього та інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення.

Зокрема слідчий суддя враховує те, що ОСОБА_4 не працює, не одружений, на утриманні неповнолітніх та непрацездатних осіб немає, тобто в нього відсутні стійкі соціальні зв`язки. ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачене безальтернативне покарання у вигляді позбавлення волі. Наведене дає підстави вважати, що ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.

Крім цього, відносно ОСОБА_4 в провадженні Ямпільського районного суду Вінницької області перебуває на розгляді кримінальне провадження №12026020170000070 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України. 21.05.2026 року по вказаному кримінальному провадженні відносно ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Таким чином встановлено ризик, передбачений п.5 ч.1 ст.177 КПК України, який виражається в тому, що підозрюваний ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення.

При цьому, на даний час в ході досудового розслідування не встановлено та не допитано усіх осіб, яким відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження, а тому з врахуванням суспільного резонансу через скоєний ОСОБА_4 злочин, останній, з метою ухилення від кримінальної відповідальності, може незаконно впливати на свідків злочину. Таким чином встановлено ризик, передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України, який виражається в тому, що підозрюваний ОСОБА_4 може незаконно впливати на свідків та потерпілого.

Враховуючи обставини кримінального правопорушення, тяжкість покарання за злочини, особу підозрюваного, тому слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку, що перебуваючи на волі підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, може вчинити інше кримінальне правопорушення та незаконно впливати на свідків та потерпілого, що унеможливлює обрання йому більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.

Слідчий суддя вважає, що застосування більш м`яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою, про застосування якого просила сторона захисту, не забезпечить можливості здійснення дієвого контролю за поведінкою підозрюваного та виконання ним процесуальних обов`язків.

На думку слідчого судді більш м`які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою не будуть достатнім стримуючим фактором та не забезпечать належну процесуальну поведінку ОСОБА_4 .

Рішенням Конституційного Суду України від 08 липня 2003 року, визнано конституційною норму про те, що при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу разом з іншими обставинами враховується тяжкість злочину у вчиненні якого підозрюється, обвинувачується особа.

Враховуючи, що запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканність, гарантовані ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року (Конвенція), а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).

Правова позиція Європейського суду з даного питання викладена у справі «Москаленко проти України» остаточне рішення від 20 травня 2010 року п.34 передбачає, Суд вважає, що обґрунтована підозра щодо вчинення заявником тяжкого злочину могла первісно виправдовувати його тримання під вартою. Необхідність забезпечити належний хід провадження (зокрема, для отримання показань свідків) також була достатньою підставою для первісного тримання заявника під вартою. Аналогічна позиція викладена у рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України» де зазначено, що на етапі розгляду питання щодо взяття заявника під варту аргументами на користь такого рішення стали серйозність звинувачень, пред`явлених заявникові, та ризик його втечі.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що з метою попередження можливості ОСОБА_4 переховуватись від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на свідків та потерпілого, забезпечення виконання процесуальних обов`язків, суд вважає необхідним клопотання задовольнити та обрати відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Щодо визначення розміру застави, слідчий суддя зазначає наступне.

Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 182 КПК України розмір застави визначається щодо особи підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до вимог ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно. (абз. 2 ч. 5 ст. 182 КПК)

Позиція Європейського суду стосовно питання обрання національними судами запобіжного заходу у вигляді застави та визначення її розміру, цілковито прослідковується в рішенні Суду у справі «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain) від 28 вересня 2010 року. У цій справі, посилаючись на пункт 3 статті 5 Конвенції, заявник стверджував, що сума застави у його справі була необґрунтовано високою та не враховувала конкретні обставини й умови його особистого життя. Суд підтвердив, що відповідно до вказаної статті Конвенції внесення застави може вимагатися лише за наявності законних підстав для затримання особи, а також те, що уповноважені органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки і вирішенню питання про необхідність подальшого тримання обвинуваченого під вартою. Більше того, якщо навіть сума застави визначається виходячи із характеристики особи обвинуваченого та його матеріального становища, за певних обставин є обґрунтованим врахування також і суми збитків, у заподіянні яких ця особа обвинувачується.

У всіх випадках, коли ризику ухилення обвинуваченого від слідства можна запобігти за допомогою застави чи інших запобіжних заходів, обвинуваченого має бути звільнено і в таких випадках національні органи завжди мають належним чином досліджувати можливість застосування таких альтернативних запобіжних заходів (рішення у справі "Вренчев проти Сербії" п. 76).

Слідчий у клопотанні просив не визначати заставу ОСОБА_4 . Однак, в ході розгляду справи слідчим не надано жодних доказів, які б вказували, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину із застосуванням насильства або погрозою його застосування чи щодо злочину, який спричинив загибель людини, щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею; щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України; щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

Під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6,260,261,402-405,407, 408, 429, 437-442-1 Кримінального кодексу України.

Крім цього, слідчим не зазначено в чому полягає виключність випадку та які саме підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України унеможливлюють визначити підозрюваному розмір застави.

Враховуючи ступінь тяжкості інкримінованого підозрюваному злочину, обставини кримінального правопорушення, майновий та сімейний стан підозрюваного, інші, наведені вище обставини, передбачені ст.178 КПК України, слідчий суддя вважає, що застава у межах, визначених п.2 ч.5 ст.182 КПК України, здатна забезпечити виконання підозрюваним обов`язків, визначених у ст.194 КПК України, у зв`язку із чим, вважає за необхідне визначити заставу - 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, як обґрунтовану та достатню для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов`язків.

На переконання слідчого судді саме такий розмір застави, що встановлюється судом в межах визначених п.2 ч.5 ст.182 КПК України, здатний запобігти відповідним ризикам, та забезпечити виконання підозрюваним своїх процесуальних обов`язків.

Таким чином, слідчий суддя переконаний в доцільності застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з встановленням застави достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України.

Відповідно до ч.4 ст.202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Керуючись ст.ст.176-178, 182, 183, 184, 193-196, 309, 310, 335, 395 КПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання сторони кримінального провадження слідчого СВ відділення поліції №1 Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області лейтенанта поліції ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , - задовольнити.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Ямпіль Ямпільського району Вінницької області, громадянина України, місце проживання: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 60 днів у межах строку досудового розслідування.

Строк тримання під вартою рахувати з моменту затримання ОСОБА_4 , тобто з 12 жовтня 2026 року.

Визначити 09 грудня 2026 року датою закінчення строку дії даної ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_4 .

Визначити розмір застави у розмірі 20 (двадцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 66 560 (шістдесят шість тисяч п`ятсот шістдесят) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСА у Вінницькій області (одержувач ТУ ДСАУ в Вінницькій області, код ЄДРПОУ: 26286152, банк: ГУ ДКСУ в Вінницькій області, МОФ 802015, р/р: UA688201720355219002000000401, призначення платежу: застава, Ямпільський районний суд Вінницької області.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 в разі внесення застави наступні обов`язки:

прибувати до слідчого, прокурора за викликом;

не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 09 грудня 2026 року.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій особі.

У разі внесенні застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_4 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

В іншій частині клопотання відмовити.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копію даної ухвали негайно вручити підозрюваному ОСОБА_4 .

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`яти днів з дня її оголошення, а для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Повний текст ухвали складено о 15 год. 00 хв. 12 жовтня 2026 року.

Слідчий суддя ОСОБА_1