Постановление суда № 140530155, 08.10.2026, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.10.2026 Справа №607/9341/26 Провадження №1-кс/607/3217/2026

Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі клопотання слідчого Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Тернополі) ТУ ДБР, розташованого у м. Львові ОСОБА_6 погоджене прокурором відділу Тернопільської спеціалізованої прокуратури у сфері Західного регіону ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Неліпино Закарпатської області, українця, громадянина України, старшого маскувальника другого інженерно - маскувального відділення інженерно - технічного зводу інженерної роти військової частини НОМЕР_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 407 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Слідчий Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Тернополі) ТУ ДБР, розташованого у м. Львові ОСОБА_6 за погодженням прокурора відділу Тернопільської спеціалізованої прокуратури у сфері Західного регіону ОСОБА_7 , звернувся до слідчого судді із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №62026140140000140 від 16.02.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 407 КК України.

В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що солдат військової служби за призовом під час мобілізації ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , всупереч вимог ст. ст. 9, 11, 12, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 1 - 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, в умовах воєнного стану, з метою тимчасового ухилення від військової служби, вчасно на службу до розташування військової частини НОМЕР_1 в АДРЕСА_2 , без поважних причин 05.01.2026 не з`явився та по даний час до виконання службових обов`язків за посадою не повернувся, чим вчинив нез`явлення вчасно на службу без поважних причин військовослужбовцем тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України (згідно із змінами, внесеними Законом № 3233-IX від 13.07.2023).

09.04.2026 у відповідності до ст.ст. 276 - 278 КПК України складено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, в кримінальному провадженні за №62026140140000140 від 16.02.2026, вручити яке не виявилося можливим у зв`язку з неможливістю встановити його місцезнаходження.

Наявність обґрунтованої підозри вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, підтверджується сукупністю доказів, які викладені в матеріалах кримінального провадження.

На теперішній час підозрюваний ОСОБА_4 за місцем своєї реєстрації не проживає, з метою ухилення від притягнення до кримінальної відповідальності переховується від органів досудового розслідування.

16.04.2026 досудове розслідування у кримінальному провадженню зупинено, а підозрюваного оголошено в розшук.

28.04.2026 ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 28.04.2026 надано дозвіл на затримання з метою приводу ОСОБА_4 для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. 07.10.2026 о 10.30 год ОСОБА_4 затримано відповідно ухвали.

Обставинами, що дають підстави підозрювати солдата ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення є: повідомлення командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_8 про вчинення кримінального правопорушення за вих. №2781/780 від 04.02.2026, матеріали службового розслідування, проведеного для уточнення причин та умов, які сприяли самовільному залишенню місця несення служби солдатом ОСОБА_4 , показання свідків та інші зібрані у кримінальному провадженні докази.

ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років.

Водночас, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_4 , запобігання продовженню злочинної діяльності та можливого ухилення від досудового слідства виникла необхідність в застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Мотивуючи клопотання, слідчий посилається на обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, яке відповідно до ст.12 КК України є тяжким злочином та у зв`язку з цим зазначає про існування ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України. З урахуванням викладеного, є підстави вважати, що менш суворі запобіжні заходи не зможуть забезпечити уникненню ризиків, передбачених ст.177 КПК України, та до ОСОБА_4 необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 60 днів із визначенням застави. У разі визначення застави слідчим суддею, для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків визначених КПК України, просить покласти на ОСОБА_4 обов`язки ст.194 КПК України.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, вважаючи мету і підстави застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 обґрунтованими.

В судовому засіданні захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_5 заперечив щодо задоволення клопотання слідчого, вказавши на те, що ризики на які вказує сторона обвинувачення не доведені належними доказами. Крім того, при вирішенні клопотання захист просить врахувати дані, що характеризують особу підозрюваного, зокрема наявність у ОСОБА_4 низки захворювань, на підтвердження чого долучає копії медичних документів.

Підозрюваний ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримав думку свого захисника.

Заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши додані до клопотання матеріали, слідчий суддя приходить до таких висновків.

Судове рішення стосовно обрання запобіжного заходу повинно відповідати вимогам ст.370 КПК України, тобто повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим та містити, як чітке визначення законодавчих підстав для його обрання, так і дослідження та обґрунтування достовірності обраних підстав у контексті конкретних фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, врахування особи підозрюваного та інших обставин, в тому числі ризиків, наведених у ч.1 ст.177 КПК України.

Відповідно до ст.131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Згідно ст. 2 КПК України, завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

У відповідності до вимог ст.8 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на засадах верховенства права з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод (ст.5) втілює основоположне право людини на захист від свавільного втручання держави у її право на свободу. Тому, у кожному випадку, коли вирішується питання щодо тримання під вартою або звільнення, діє презумпція на користь звільнення.

З цього правила випливають два природних наслідки: тягар доведення обставин, що свідчать на користь утримання під вартою, завжди несе сторона обвинувачення, а будь-які обставини, щодо доведеності яких або значення яких для вирішення питання про тримання під вартою або звільнення, залишається сумнів, мають тлумачитися на користь звільнення особи.

Роль слідчого судді при оцінці вказаних обставин полягає в перевірці істинних намірів та цілей, що стоять за позбавленням особи свободи, відповідності цих цілей та намірів вимогам закону, та, у випадку встановлення відсутності законних підстав для тримання особи під вартою - прийняття рішення про звільнення особи з-під варти.

Така перевірка відбувається за правилами національного законодавства, які містяться в положеннях ст.ст. 177, 178, 183 КПК України.

Слідчий суддя враховує, що тримання під вартою в розумінні ст.183 КПК України є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Крім того, згідно з положеннями ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, зокрема, слідчий суддя зобов`язаний оцінити, в тому числі вагомість доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, розмір майнової шкоди, а також дані, що характеризують особу підозрюваного.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.

Слідчим суддею встановлено, що Четвертим слідчим відділом (з дислокацією у м. Тернополі) ТУ ДБР, розташованого у м. Львові проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62026140140000140 від 16.02.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 407 КК України.

У даному провадженні 09 квітня 2026 складено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, тобто нез`явлення вчасно на службу без поважних причин військовослужбовцем тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану.

16.04.2026 досудове розслідування у кримінальному провадженню зупинено, а підозрюваного оголошено в розшук та відновлено 07.10.2026 оскільки ОСОБА_4 було затримано відповідно до ухвали слідчого судді.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, що надані сторонами кримінального провадження докази доводять обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику а ризикам, зазначеним у поданні.

На думку слідчого судді, наведені в клопотанні обставини та додані до нього матеріали, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.407 КК України.

Зазначені відомості у сукупності з інформацією, викладеною у дослідженому під час судового засідання повідомленні про підозру, вважаються переконливими для слідчого судді в тому, що відповідне кримінальне правопорушення могло бути вчинене, а надані до клопотання відомості в достатній мірі вказують на можливість його вчинення підозрюваним ОСОБА_4 .

Приймаючи таке рішення, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які наведені у клопотанні та доданих до нього матеріалах.

Водночас слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.

Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (рішення № 14310/88 від 23 жовтня 1994 року) суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Таким чином, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, яке у відповідності до положень ст. 12 КК України, є тяжким злочином.

Оцінюючи наявність ризиків, на існування яких посилається сторона обвинувачення, слідчий суддя виходить із такого.

Як зазначено у клопотанні, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків. Підставою застосування запобіжного заходу є ризики, що дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК (частина 2 статті 177 КПК).

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.

Під час перевірки наявності ризиків, передбачених ч. 1 статті 177 КПК, у кримінальному провадженні №62026140140000140 від 16.02.2026, щодо підозрюваного ОСОБА_4 , оцінивши наведені у клопотанні доводи, слідчий суддя вважає, що сторона обвинувачення у судовому засіданні довела наявність підстав вважати, що існують ризики того, що підозрюваний ОСОБА_4 може: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інші кримінальні правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Наявність ризику того, що ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, підтверджується тяжкістю злочину у вчиненні якого підозрюється останній, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років. На думку слідчого судді, зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні вказаних ризиків.

Також, при встановленні наявності ризику впливу на свідків у кримінальному провадженні, слідчий суддя також виходить із того що ОСОБА_4 , з урахуванням відомих йому обставин кримінального правопорушення та матеріалів кримінального провадження зможе вступати у поза процесуальні відносини із свідками та схиляти їх до зміни даних слідству показань. У тому числі, на знайомих йому військовослужбовців. Аналогічним чином ОСОБА_4 зможе впливати на ще невстановлених та недопитаних по обставинах кримінального провадження свідків.

Крім цього підтверджений ризик того, що ОСОБА_4 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим способом, зокрема, підшукуючи осіб, що можуть надати вигідні для нього неправдиві показання.

Також залишаючись на волі підозрюваний може вчиняти інші кримінальні правопорушення або ж продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, зважаючи на безвідповідальне ставлення військовослужбовця Збройних сил України до проходження військової служби, адже ОСОБА_4 в умовах воєнного стану не виконує свої службові обов`язки з моменту самовільного залишення військової частини по теперішній час. Така поведінка підозрюваного підриває обороноздатність країни в цілому в умовах відкритої агресії російської федерації.

Так, в клопотанні слідчий просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначення розміру застави, зазначивши, що інші, більш м`які запобіжні заходи, не зможуть запобігти існуючим ризикам.

Водночас, досліджуючи дані про особу підозрюваного під час розгляду клопотання, слідчий суддя аналізує можливість застосування щодо ОСОБА_4 більш м`якого запобіжного заходу для запобігання ризикам, які є доведеними. Так, у ході судового розгляду встановлено, що ОСОБА_4 має постійне місце проживання, більше того, останній самостійно з`явився до органу поліції, після чого його доставили до ВСП м. Мукачево Закарпатської області, та висловив бажання виконувати свій обов`язок із захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України. Також у підозрюваного наявні захворювання, що підтверджується низкою медичних висновків, долучених стороною захисту до матеріалів клопотання.

Зважаючи на наведене вище, за наслідками розгляду клопотання та встановлення фактичних обставин, враховуючи дані про особу підозрюваного ОСОБА_4 , беручи до уваги недоведеність стороною обвинувачення недостатності застосування більш м`якого запобіжного заходу, відсутність належного обґрунтування підстав для втручання у право ОСОБА_4 на свободу шляхом застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а також те, що Європейський суд з прав людини та стаття 9 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права вказують на існування презумпції на користь звільнення особи з-під варти, відповідно до якої тримання під вартою осіб, які очікують судового розгляду, не повинно бути загальним правилом, і коли відсутні конкретні дані, що дозволяють дійти обґрунтованого висновку про високу ймовірність вчинення особою дій, передбачених статтею 177 КПК України, слід вважати, що такі ризики відсутні або є мінімальними й не дають виключних підстав для застосування найсуворішого запобіжного заходу, - слідчий суддя доходить висновку, що відповідно до частини 4 статті 194 КПК України щодо підозрюваного слід застосувати запобіжний захід у виді застави, оскільки саме цей запобіжний захід забезпечить виконання підозрюваним процесуальних обов`язків та запобіжить вчиненню ним дій, передбачених частиною 1 статті 177 КПК України.

При цьому, слід також зазначити, що сам по собі факт підозри ОСОБА_4 у вчиненні тяжкого злочину не є достатньою підставою для застосування до нього найбільш суворого виняткового запобіжного заходу.

Отже, на підставі викладеного, слідчий суддя вважає, що у даному кримінальному провадженні, з урахуванням вищевикладеного, встановленим слідчим суддею ризикам, передбаченим ч.1 ст.177 КПК України, можливо дієво запобігти шляхом застосування іншого запобіжного заходу, який не є виключним за своєю суворістю.

Враховуючи викладене, слідчий суддя доходить висновку про наявність обґрунтованих підстав для відмови в задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Водночас, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, виконання ним покладених обов`язків та запобігання встановленим ризикам, відповідно до ч. 4 ст. 194 та ст. 182 КПК України, до підозрюваного ОСОБА_4 слід застосувати запобіжний захід у виді застави.

Визначаючи розмір застави, слідчий суддя враховує обставини кримінального правопорушення, майновий та сімейний стан підозрюваного, дані про його особу, наявність хронічних захворювань, а також факт його добровільної явки до правоохоронних органів, а також поряд з положеннями ст.ст. 182, 183 КПК України враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні.

Враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, матеріальне становище підозрюваного та тяжкість правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , слідчий суддя вважає, що застава у розмірі сорока прожиткових мінімумів для працездатних осіб із покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

Слідчий суддя також враховує, що метою застави має бути забезпечення процесуальних обов`язків і попередження ризиків, а не штрафну чи каральну функцію, що вплине на підозрюваного ОСОБА_4 .

Керуючись ст.ст.177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 205, 309, 372, 395 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні клопотання слідчого Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Тернополі) ТУ ДБР, розташованого у м. Львові ОСОБА_6 погоджене прокурором відділу Тернопільської спеціалізованої прокуратури у сфері Західного регіону ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 відмовити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави.

Визначити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу в розмірі 40 (сорок) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 133120 (сто тридцять три тисячі сто двадцять) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: ТУ ДСА України в Тернопільській області код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26198838; Банк отримувача ДКСУ м. Київ; код банку отримувача (МФО) 820172; рахунок отримувача UA738201720355269001500003454; призначення платежу: застава за « ОСОБА_4 » у справі №607/9341/26, згідно ухвали слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 08.10.2026.

Покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком до 23 год. 59 хв. 27 листопада 2026 року, наступні обов`язки:

-прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою;

-не відлучатись за межі Закарпатської області, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

-утримуватися від спілкування зі свідками сторони обвинувачення у даному кримінальному провадженні ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,;

-здати на зберігання до відповідних органів Державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що не пізніше п`яти днів з дня застосування запобіжного заходу у вигляді застави він зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту застосування запобіжного заходу у вигляді застави, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрюваний, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Роз`яснити ОСОБА_4 , що якщо він, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Тернополі) ТУ ДБР, розташованого у м. Львові ОСОБА_6 .

Копію ухвали вручити прокурору, підозрюваному та його захиснику негайно після її оголошення.

Датою закінчення дії ухвали вважати 23 год. 59 хв. 27 листопада 2026 року.

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддяОСОБА_1