№ 14052890, 23.02.2011, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2011 р. м. Вінниця Справа № 2а/0270/213/11

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Вільчинського Олександра Ванадійовича,

при секретарі судового засідання: Оніщенку Петрі Анатолійовичу

за участю представників сторін:

позивача : Лудан Ірини Андріївни

відповідача : не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Могилів-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції

до: ДП Могилів-Подільський "Райагроліс"

про: стягнення заборгованості по податку з доходів фізичних осіб

ВСТАНОВИВ :

До суду звернулася Могилів-Подільська обєднана державна податкова інспекція (далі позивач) з позовом до ДП Могилів-Подільський “Райагроліс” (далі відповідач) про стягнення заборгованості по податку з доходів фізичних осіб в сумі 16186,88 грн., мотивуючи його тим, що за відповідачем рахується податковий борг на зазначену суму.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, посилаючись на зазначені в позовній заяві обставини та додані у справу докази, просив позов задовольнити.

Відповідач письмових заперечень на позовну заяву не надав, в судове засідання не зявився, свого повноважного представника в суд не направив, про причини неявки не повідомив, хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений завчасно та належним чином, що підтверджується відповідними повідомленнями про вручення рекомендованих поштових відправлень (а.с.44,47,52).

Зазначені повідомлення хоч і повернулись на адресу суду з причиною повернення “за зазначеною адресою не існує”, проте в силу положень частини 11 статті 35 КАС України суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про дату, час і місце розгляду судової справи з участю його представника та реалізації ним права судового захисту прав та інтересів відповідача, а після зясування думки представника позивача дійшов висновку за можливе розглянути справу за даної явки сторін відповідно до положень 128 КАС України.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши та вивчивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне.

ДП Могилів-Подільський “Райагроліс” як юридична особа зареєстроване Могилів-Подільською районною державною адміністрацією 11.12.2008 р. (а.с.9).

Згідно з довідкою серії АБ №062243 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України від 12.12.2008 року відповідач включений до ЄДРПОУ, ідентифікаційний код - 36187973, керівник Хібовський Сергій Володимирович, місцезнаходження: вул. Привокзальна, 81, смт. Вендичани Могилів-Подільського району Вінницької області (а.с.8).

Як платник податків відповідач взятий на облік в Могилів-Подільській обєднаній державній податковій інспекції (а.с.7).

Судом встановлено, що на момент винесення рішення по справі за відповідачем рахується заборгованість по податку з доходів фізичних осіб в сумі 16186,88 грн., що підтверджується податковим розрахунком сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за ІІІ квартал 2010 року (а.с.10-12) та довідкою про суми заборгованості відповідача станом на 15.12.2010 року (а.с.6).

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог та наданих у справу доказів, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 14 Закону України “Про систему оподаткування” (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) до загальнодержавних (обовязкових платежів) належить податок з доходів фізичних осіб. Сума даного податку в повному обсязі зараховується до державного бюджету.

Згідно з п. 1.15 ст. 1 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) відповідач є податковим агентом та зобовязаний нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

Оскільки Законом України “Про податок з доходів фізичних осіб” передбачено подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, який не є податковою декларацією, податковий борг у таких платників податків виникає лише у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати відповідної суми податкового зобовязання відповідно до чинного законодавства.

Пунктом 3 частини 1 статті 9 Закону України “Про систему оподаткування” встановлено, що платники податків зобовязані сплачувати належні суми податків і зборів (обовязкових платежів) у встановлені законами терміни.

Відповідно до ч. 3 ст. 9 Закону України “Про систему оподаткування” обовязок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обовязкових платежів) припиняється зі сплатою податку, збору (обовязкового платежу) або його скасуванням або списанням податкової заборгованості відповідно до Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Частиною 1 статті 11 Закону України “Про систему оподаткування” визначено, що відповідальність за правильність обчислення, своєчасність, сплати податків і зборів (обовязкових платежів) і додержання законів про оподаткування несуть платники податків і зборів (обовязкових платежів) відповідно до законів України.

Стаття 67 Конституції України встановлює, що платник податків зобовязаний вчасно й у повному розмірі сплачувати податки. З метою реалізації обовязків платника податків законодавчі акти встановлюють строки сплати податків.

Враховуючи вищевикладені положення законодавства, а також те, що вказана у позовній заяві сума заборгованості підтверджується належними доказами, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

При винесенні рішення суд враховує те, що відповідачем не надано доказів в спростування позовних вимог.

З урахуванням встановлених у судовому засіданні обставин справи та вищезазначених положень чинного законодавства України суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню з розподілом судових витрат за правилами статті 94 КАС України.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з ДП Могилів-Подільський "Райагроліс" (24032, вул. Привокзальна, 81, смт. Вендичани, Могилів-Подільський район, Вінницька область, код ЄДРПОУ 36187973) на користь районного бюджету у Могилів-Подільському районі (р/р 33210800700326, банк ГУДКУ у Вінницькій області, код банку 34701151, МФО 802015) заборгованість по податку з доходів фізичних осіб в сумі 16 186 (шістнадцять тисяч сто вісімдесят шість) грн. 88 коп.

Постанова може бути оскаржена в порядку та в строки визначені ст. 186 КАС України. Набрання судовим рішенням законної сили визначено ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови оформлено 28 лютого 2011 року.

Суддя Вільчинський Олександр Ванадійович