Постановление суда № 140526899, 12.10.2026, Сихівський районний суд м. Львова

Справа №464/7311/26

пр № 2/464/4421/26

У Х В А Л А

12 жовтня 2026 року м.Львів

Суддя Сихівського районного суду м.Львова Шашуріна Г.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини,

у с т а н о в и л а:

Позивач ОСОБА_1 , через підсистему «Електронний суд», звернулася до Сихівського районного суду м.Львова із позовною заявою, в якій просить: розірвати шлюб між нею та ОСОБА_2 , зареєстрований 10 січня 2024 року, актовий запис № 29; визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом із матір`ю ОСОБА_1 .

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями таку передано на розгляд судді Шашуріній Г.О.

Оглянувши матеріали позовної заяви, суддя дійшла наступного висновку.

Згідно зі ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтями 175, 177 ЦПК України визначено вимоги до форми та змісту позовної заяви.

Закон не передбачає вимог щодо обсягу, повноти чи слушності доводів позовної заяви, але приписує щонайменше сформулювати суть (зміст) порушення, яким чином воно негативно позначилось на правах особи, яка звертається з позовом, яким чином може бути відновлено порушене право (постанова Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 640/7310/19).

Як виснував Верховний Суд у постановах від 20 січня 2021 року у справі № 9901/258/20, від 23 лютого 2023 року у справі № 990/70/22, від 08 листопада 2023 року у справі № 120/969/23, (позивач) заявник складає та подає до суду (позовну) заяву, і саме на нього покладено процесуальним законодавством обов`язок її належного оформлення. Розгляд (позовної) заяви, яка складена без дотримання передбачених ЦПК України вимог, не передбачений положеннями процесуального законодавства.

У силу положень ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Усупереч наведеним імперативним законодавчим положенням подана позовна заява не містить:

ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) відповідача, його місце проживання чи перебування, поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків, відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;

перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи;

не додано до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень ст.43 цього Кодексу.

Як регламентовано ч.7 ст.43 ЦПК України, у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи. Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.

За вимогами ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Підпунктами 2, 3 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання до суду позовної заяви немайнового характеру фізичною особою та позовної заяви про розірвання шлюбу належить сплатити судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України(ч.3 ст.6, ч.ч.1, 2 ст.9 Закону України «Про судовий збір»).

Всупереч наведеним положенням закону до позовної заяви додано документ про сплату судового збору у сумі 1,00 гривня.

Таким чином, позивачу необхідно сплатити судовий збір за дві вимоги немайнового характеру у розмірі 2 129,12 грн та надати відповідний документ, що підтверджує сплату судового збору чи документ, що підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору.

Судовий збір підлягає сплаті за наступними реквізитами:

Отримувач коштів ГУК Львiв/Сихівський р-н/22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38008294

Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.)

Код банку отримувача (МФО) 899998

Рахунок отримувача UA158999980313151206000013956

Код класифікації доходів бюджету 22030101

Призначення платежу *;101;_____(РНОКПП позивача; Судовий збір за позовом…, Сихівський районний суд м. Львова).

Разом з тим, за положеннями ч.ч.4, 5 ст.19 СК України при розгляді судом спорів, зокрема, визначення місця проживання дитини, обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

05 серпня 2026 року набув чинності Закон України № 2541-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування функцій органів державної влади та органів місцевого самоврядування з питань захисту прав дітей у зв`язку з утворенням Державної служби України у справах дітей», яким змінено порядок розгляду судами окремих категорій справ з приводу прав неповнолітніх осіб.

Згідно із Законом України № 2541-IX частину першу статті 56 Цивільного кодексу України викладено в такій редакції: «Органами опіки та піклування є районні в містах Києві та Севастополі державні адміністрації, виконавчі комітети міських, селищних, сільських рад».

Відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст.175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху з наданням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З урахуванням наведеного, позовну заяву слід залишити без руху та відповідно надати позивачу строк для усунення зазначених недоліків.

Спосіб усунення недоліків позовної заяви полягає в наданні позивачу через підсистему «Електронний суд» позовну заяву у вигляді окремого документу з виправленими недоліками, зазначеними в наявній ухвалі суду, з направленням її копії та копій всіх документів, що додаються до неї учасникам справи відповідно до ч.7 ст.43 ЦПК України.

Керуючись ст.ст.175-177, 185, 258-261 ЦПК України,

п о с т а н о в и л а:

Позовну заяву залишити без руху, надавши позивачу строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення даної ухвали, для усунення недоліків позовної заяви.

Роз`яснити позивачу, що у випадку невиконання вимог цієї ухвали, позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Повне судове рішення складено та підписано 12 жовтня 2026 року.

Суддя Галина ШАШУРІНА