Постановление суда № 140526328, 12.10.2026, Кельменецький районний суд Чернівецької області

Справа №717/751/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.10.2026 року Кельменецький районний суд Чернівецької області у складі:

головуючого - судді: Туржанського В.В.

присяжних: Варнакова О.В.

Раренко В.О.

при секретарі: Попельницькій С.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Кельменці цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про заміну опікуна над недієздатною особою.

ВСТАНОВИВ:

Заявник ОСОБА_1 подала до Кельменецького районного суду Чернівецької області заяву, в якій просить звільнити її від повноважень опікуна щодо недієздатної ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . За поданням органу опіки та піклування призначити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , новим опікуном недієздатної ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Кельменецька селищна рада Дністровського району Чернівецької області як орган опіки та піклування, подала до суду подання у якому зазначила, що виконавчий комітет, відповідно до рішення від 19 червня 2026 року №125 «Про затвердження висновків органу опіки і піклування по доцільність призначення опікунів», вважає за доцільне призначити ОСОБА_3 опікуном над ОСОБА_2 .

Представник Кельменецької селищної ради в судове засідання не з`явився. Селищний голова Олійник Б.О. надіслав до суду заяву у якій просить розглянути справу без участі представника селищної ради.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася.

Представник ОСОБА_1 адвокат Богдан Н.О. в судовому засіданні підтримала заяву ОСОБА_1 та пояснила, що інших близьких родичів у ОСОБА_2 немає. У ОСОБА_1 стався інсульт, ОСОБА_4 хворіє. Тому заявниця просить замінити опікуна.

ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася.

Адвокат Друганов В.А., залучений судом для захисту прав ОСОБА_2 , в судовому засіданні пояснив, що подана заява відповідає інтересам ОСОБА_2 ОСОБА_5 просить призначити опікуном ОСОБА_3 .

ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився та надіслав до суду заяву у якій просить розглянути справу за його відсутності, заяву підтримує.

Представник військової частини НОМЕР_1 в судове засідання не з`явився.

Представник військової частини НОМЕР_2 в судове засідання не з`явився.

Судом встановлено, що жителька села Бабин Дністровського району Чернівецької області ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , страждає хронічним психічним захворюванням у формі глибокої розумової відсталості. За своїм психічним станом, в силу наявного у неї хронічного, психічного захворювання не може розуміти значення своїх дій та керувати ними.

Рішенням Кельменецького районного суду Чернівецької області від 09 серпня 2012 року по справі №2-о-48/12, ОСОБА_2 визнано недієздатною та призначено її опікуном її матір ОСОБА_1 .

ОСОБА_2 є інвалідом першої групи, підгрупа «А» з дитинства, потребує постійного стороннього нагляду та догляду. Вказана обставини стверджуються довідкою до акту огляду МСЕК серії 10ААА №245100 від 09 лютого 2012 року.

Батьками ОСОБА_2 є ОСОБА_4 та ОСОБА_1 .

Згідно висновку №487 виданого 15 листопада 2025 року «Кельменецьким центром первинної медико-санітарної допомоги» про наявність порушення функцій організму через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі, ОСОБА_1 рекомендовані соціальні послуги. ОСОБА_1 20 листопада 2025 року перенесла гострий мозковий інсульт. Вказана обставина стверджується виписним епікризом із медичної картки стаціонарного хворого №5278.

ОСОБА_4 є інвалідом третьої групи безстроково. Вказана обставина стверджується довідкою до акту огляду МСЕК серії 12ААВ №576231 від 28 лютого 2022 року.

ОСОБА_3 є рідним братом ОСОБА_2 . Вказана обставина стверджується копіями свідоцтв про народження ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

ОСОБА_2 проживає в с. Бабин Дністровського району Чернівецької області. Крім батьків ОСОБА_4 та ОСОБА_1 та брата ОСОБА_3 , у ОСОБА_2 в с. Бабин відсутні інші родичі. Інші особи, крім батьків та ОСОБА_3 не піклуються про ОСОБА_2 . Вказані обставини стверджуються довідкою №311 від 12 жовтня 2026 року виданою старостою Бабинського старостинського округу.

Заяв від інших осіб, які перебувають у сімейних , родинних відносинах із ОСОБА_2 , щодо бажання ними виконувати опікунські обов`язки, до органу опіки та піклування не надходило. Вказана обставина стверджується висновком органу опіки та піклування Кельменецької селищної ради про доцільність призначення ОСОБА_3 опікуном над ОСОБА_2 затвердженим рішенням виконавчого комітету Кельменецької селищної ради №125 від 19 червня 2026 року.

Відповідно до ст.75 ЦК України, суд, якщо він призначив опікуна чи піклувальника, за заявою особи звільняє її від повноважень опікуна або піклувальника.

Згідно із п.5.1. Правил опіки та піклування, затверджених спільним наказом Державного комітету України в справах сім`ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров`я України та Міністерства праці та соціальної політики України від 26.05.1999 року № 34/166/131/88, опікуни та піклувальники на їх прохання можуть бути звільнені від виконання своїх обов`язків, якщо орган опіки та піклування за місцем проживання підопічного визнає, що дане прохання викликане поважною причиною.

Частиною 2 статті 300 ЦПК України визначено, що суд за заявою органу опіки та піклування чи особи, призначеної піклувальником або опікуном, у місячний строк звільняє її від повноважень піклувальника або опікуна і призначає за поданням органу опіки та піклування іншу особу, про що постановляє ухвалу. Суд розглядає питання про звільнення опікуна або піклувальника в судовому засіданні з повідомленням заінтересованих осіб. Неявка цих осіб не перешкоджає розгляду питання про звільнення опікуна або піклувальника.

Враховуючи викладене вище, суд вважає, що ОСОБА_1 слід звільнити від повноважень опікуна ОСОБА_2 .

ОСОБА_3 є військовослужбовцем та проходить службу на посаді заступника командира батальйону з артилерії механізованого батальйону військової частини НОМЕР_2 .

Відповідно до статті 41 ЦК України над недієздатною особою встановлюється опіка.

Відповідно до статті 58 ЦК України опіка встановлюється над малолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, які визнані недієздатними.

Статтею 55 ЦК України передбачено, що опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки.

Інститут опіки забезпечує реалізацію та охорону цивільних прав і обов`язків недієздатної фізичної особи.

Опікун зобов`язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням (частина перша статті 67 ЦК України).

Наведені норми свідчать, що визнання фізичної особи недієздатною є винятковим заходом правового характеру, який застосовується з метою захисту самої особи. Інститут опіки покликаний забезпечити повну реалізацію та охорону прав недієздатної фізичної особи шляхом покладення на опікуна обов`язків діяти в інтересах підопічного, забезпечуючи йому належні умови життя, догляд і правове представництво.

У частині першій статті 60 ЦК України визначено, що суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.

Суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна (частина перша статті 300 ЦПК України).

Відповідно до статті 62 ЦК України опіка або піклування встановлюються за місцем проживання фізичної особи, яка потребує опіки чи піклування, або за місцем проживання опікуна чи піклувальника.

У частинах другій - п`ятій статті 63 ЦК України визначено, що опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою. Опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника. Фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів чи піклувальників.

Статтею 64 ЦК України визначено випадки, коли фізична особа, не може бути опікуном або піклувальником.

За змістом цієї статті, опікуном або піклувальником не може бути фізична особа:

1) яка позбавлена батьківських прав, якщо ці права не були поновлені;

2) поведінка та інтереси якої суперечать інтересам фізичної особи, яка потребує опіки або піклування.

Цей перелік обмежувальних обставин є вичерпним і розширювальному тлумаченню не підлягає.

За змістом статті 64 ЦК України вбачається, що у ній відсутні положення, які б дозволяли стверджувати, що інші обмеження у призначенні опікуна чи піклувальника можуть бути передбачені законами або іншими нормативно-правовими актами. Конструкція цієї статті не передбачає обмеження у призначенні особи опікуном через перебування останньої на військовій службі, у тому числі у звязку із мобілізацією.

Факт перебування на військовій службі за мобілізацією не є законодавчою перешкодою для призначення опікуном. Більше того, законодавство передбачає механізм реалізації права на опіку при вирішенні питання про призначення опікуном мобілізованого військовослужбовця не шляхом обмеження чи заборони призначення такого військовослужбовця опікуном, а навпаки шляхом визначення такої підстави для звільнення із військової служби, у тому числі за мобілізацією. Відповідно, законодавство про військову службу, мобілізацію і мобілізаційну підготовку не тільки не забороняє призначати військовослужбовця опікуном, а встановлює наслідки такого призначення - звільнення особи з військової служби, у тому числі і за мобілізацією.

Так, згідно з пунктом «г» частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», військовослужбовці, які проходять службу за мобілізацією, звільняються зі служби через такі сімейні обставини, як необхідність здійснення опіки над особою з інвалідністю, визнаною судом недієздатною.

Відповідно до абз. 15 пункту 3 частини дванадцятої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовослужбовці звільняються з військової служби через сімейні обставини або з інших поважних причин під час дії воєнного стану у зв`язку з необхідністю здійснення опіки над особою, визнаною судом недієздатною, за умови що за такою особою не здійснюється піклування (опіка) іншими особами.

Наведені положення Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» свідчать, що під час дії воєнного стану законодавець передбачив виключні та чітко визначені підстави звільнення військовослужбовців, призваних під час мобілізації, у тому числі за сімейними обставинами або з інших поважних причин.

Необхідність здійснення опіки над недієздатною особою визнається законодавством самостійною та поважною сімейною обставиною, яка об`єктивно унеможливлює подальше проходження військової служби.

Підставою для звільнення військовослужбовця з військової служби під час дії воєнного стану є сукупність юридичних фактів, зокрема: особа проходить військову служб за призовом під час мобілізації; військовослужбовець має обов`язок та фактичну необхідність здійснювати опіку над такою особою; відсутні інші особи, які здійснюють опіку або піклування щодо цієї недієздатної особи.

Положення статті 64 Конституції України допускають можливість обмеження окремих прав і свобод в умовах воєнного стану, однак такі обмеження не можуть стосуватися прав, гарантованих, зокрема, статтею 24 Конституції України, а саме рівності конституційних прав і свобод громадян.

Абзац 15 пункту 3 частини дванадцятої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» конкретизує, що військовослужбовець не може здійснювати опіку над особою, визнаною судом недієздатною, за умови, що опіку чи піклування щодо такої особи не здійснює/може здійснювати інша особа.

Тобто єдиною законною підставою для обмеження права військовослужбовця бути призначеним опікуном над недієздатною особою є наявність інших осіб, які здійснюють або можуть здійснювати таку опіку.

Указана норма права не містить застережень щодо неможливості призначення опікуном особи, яка проходить військову службу, а також не ставить реалізацію цієї підстави у залежність від попереднього припинення військової служби цією особою.

З огляду на викладене суд вважає, що сам по собі факт проходження військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації не може бути підставою для відмови у призначенні його опікуном над особою, визнаною недієздатною.

У таких справах, з урахуванням якнайкращих інтересів особи, над якою встановлюється опіка, потрібно з`ясовувати наявність інших осіб, які можуть бути опікунами недієздатного, здійснювати оцінку їх здатності виконання функцій саме опікуна недієздатної особи, а не відвідувача за необхідністю; досліджувати дійсність намірів військовослужбовця як єдиного кандидата на призначення опікуном недієздатної особи щодо забезпечення її особистих немайнових і майнових прав та інтересів, та ураховувати визначені Правилами опіки та піклування критерії, яким має відповідати особа як опікун.

Верховний Суд неодноразово формулював висновки щодо застосування положень статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на необхідність урахування спеціальних норм статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», яка діє в умовах воєнного стану з метою захисту осіб з інвалідністю та недієздатних, дітей з інвалідністю та інших осіб, що потребують постійного догляду. (Постанова ОП КЦС ВС від 22 червня 2026 року у справі № 305/1557/24).

З огляду на викладене слід зробити висновок, що законодавство не містить заборони або обмеження щодо призначення опікуном недієздатної особи саме військовослужбовця, який проходить військову службу, у тому числі за призовом під час мобілізації. Абзац п`ятнадцятий пункту 3 частини дванадцятої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» пов`язує можливість реалізації відповідної правової підстави виключно з наявністю або відсутністю інших осіб, які здійснюють або можуть здійснювати опіку над недієздатною особою, і не ставить її у залежність від попереднього звільнення військовослужбовця з військової служби.

Сам по собі факт проходження військової служби не може розглядатися як автоматична та безумовна перешкода для призначення військовослужбовця опікуном. Інше тлумачення призводило б до встановлення непередбаченого законом додаткового обмеження прав особи та суперечило б принципу рівності, закріпленому статтею 24 Конституції України, навіть з урахуванням особливостей правового режиму воєнного стану (стаття 64 Конституції України).

Установивши, що ОСОБА_2 має тяжкий психічний розлад, який позбавляє її здатності усвідомлювати значення своїх дій та керувати ним, у зв`язку з чим вона потребує постійного стороннього догляду та нагляду, тобто потребує опіки, суд дійшов висновку про визнання її недієздатною.

Судом встановлено, що у ОСОБА_2 відсутні інші близькі особи, які можуть бути її опікунами, єдиним родичем, який погодився бути опікуном, є ОСОБА_3 . Враховуючи наведене, суд вважає, що ОСОБА_3 слід призначити опікуном ОСОБА_2 .

На підставі ст.75 ЦК України, керуючись ст.ст. 2, 7, 10, 19, 76-80, 293-295, 300 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про звільнення її від виконання повноважень опікуна ОСОБА_2 - задовольнити повністю.

Звільнити ОСОБА_1 від виконання повноважень опікуна ОСОБА_2 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 в селі Бабин Кельменецького району Чернівецької області.

Призначити ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_5 , опікуном над недієздатною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційну скаргу на ухвалу може бути подано до Чернівецького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Повний текст ухвали складений 12 жовтня 2026 року.

Суддя:

Присяжні: