Решение № 140524879, 09.10.2026, Радивилівський районний суд Рівненської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ЗАОЧНЕ

Справа №568/742/26

Провадження №2/568/477/26

09 жовтня 2026 року м.Радивилів

Радивилівський районний суд Рівненської області в складі:

головуючого судді Кондратюка В.В.

секретаря судового засідання Ковальчук Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Радивилові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом поданим законним представником, ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа Радивилівський відділ державної виконавчої служби у Дубенському районі Рівненської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про стягнення пені за прострочення сплати аліментів та захист права шляхом: визнання за відповідачем права власності на спадкове майно після смерті матері для звернення стягнення на майно в рахунок погашення заборгованості по аліментах,

за участю сторін судового провадження:

законного представника позивача ОСОБА_1 (в режимі ВКЗ),

УСТАНОВИВ:

Зміст заявлених позовних вимог

Рішенням Радивилівського районного суду Рівненської області від 29.06.2011 стягнуто з відповідача, ОСОБА_3 , на користь законного представника позивача, ОСОБА_2 - ОСОБА_4 аліменти на утримання сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 10.05.2011 до повноліття дитини. На виконання рішення суду, видано відповідні виконавчі листи.

Постановою старшого державного виконавця відділу державно виконавчої служби Радивилівського районного управління юстиції Бречко I. K. Від 22.09.2011 відкрито виконавче провадження № НОМЕР_12 з виконання виконавчого листа № 2-280 виданого 13.09.2011 про стягнення аліментів з Відповідача.

Рішенням Радивилівського районного суду Рівненської області від 03.12.2010 шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_6 розірвано.

19.01.2021 мати позивача зареєструвала шлюб із ОСОБА_7 (на підставі чого змінила прізвище з « ОСОБА_8 » на « ОСОБА_9 ».

Рішенням Радивилівського районного суду Рівненської області від 12.09.2023 відповідач позбавлений батьківських прав відносно сина ОСОБА_10 .

Згідно із рішення Святошинського районного суду міста Києва від 19.03.2024 (набрало законно сипи 19.04.2024) ОСОБА_7 усиновив неповнолітнього ОСОБА_10 про, що відповідно відомості були внесені до актового запису про народження дитини.

Відтак Позивач змінив персональні/особисті дані з « ОСОБА_10 » на « ОСОБА_2 », та відомості про біологічного батька (Відповідача) були виключені із актового запису про народження дитини.

Згідно розрахунку заборгованості зі сплати аліментів по виконавчому провадженні № НОМЕР_12 станом на 19.04.2024 (набрання законно сили рішення суду про усиновлення дитини) за відповідачем рахується заборгованість зі сплати аліментів у сумі 71 787,12 грн (70 775,06 грн - борг станом на 01.04.2024 +1 012,06 грн - борг за 19 днів квітня 2024 року).

Державним виконавцем в межах виконавчого провадження № НОМЕР_12 неодноразово здійснювались засоби примусового характеру щодо виконання рішення суду, які відповідачем повністю ігноруються.

Позивач хоче стягнути пеню за прострочення сплати аліментів за період з часу звернення до суду з позовом про стягнення аліментів - 10.05.2011 по 19.04.2024, день набрання законної сили рішенням суду про усиновлення.

Згідно розрахунку сторони позивача, загальна сума пені за прострочення сплати аліментів за період з 10.05.2011 по 19.05.2024 у виконавчому провадженні № НОМЕР_12 складає: 107 381,15 грн.

Враховуючи, що розмір пені перевищує розмір заборгованості у виконавчому провадженні, стягненню підлягає пеня у розмірі такої заборгованості у виконавчому провадженні, а саме, 71 787,12 грн.

Враховуючи вищевикладене, сторона позивача, просить суд: Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 пеню за прострочення сплати аліментів на утримання ОСОБА_10 в сумі 71 787,12 грн, в межах виконавчого провадження № НОМЕР_12

Крім того вказує, що у січні 2026 року мати позивача, ОСОБА_1 дізналась, що відповідач прийняв але не оформив спадщину (житловий будинок) після смерті своєї матері ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

У зв`язку із чим, було здійснено перевірку відомостей щодо зареєстрованого за відповідачем майна, проте згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 05.03.2026 у Відповідача відсутнє у власності нерухоме майно.

Разом з тим, згідно отриманої довідки від Старости Пустоіваннівського старостинського округу від 12.03.2026 № 15/05-3 7/5/26 померла ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_2 була зареєстрована та проживала на день смерті, ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою: АДРЕСА_1 . На час її смерті разом із нею були зареєстровані та постійно проживали: сини - ОСОБА_12 та ОСОБА_3 (відповідач).

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру (іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 02.03.2026 за ОСОБА_11 (матір`ю Відповідача) зареєстрований житловий будинок, загальною площею 110,8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , згідно свідоцтва про право власності, НОМЕР_1 вiд 28.04.2007, яке видане Виконавчим комітетом Пустоіваннівської сільської ради.

Відповідно до Довідки про оціночну вартість об`єкта нерухомості вищевказаний житловий будинок оцінено в суму 249 892,87 грн.

Оскільки вказаний житловий будинок, станом на день звернення із давим позовом перебуває у власності померлої матері відповідача, свідоцтво про право на спадщину i відповідну державну реєстрацію частини спадкового майна (житлового будинку) на своє ім`я Відповідач не здійснив.

У позові вказує, що зі слів спільних знайомих матері та біологічного батька позивача, відповідач не оформлює свої спадкові права на майно, щоб приховати його від стягнення, в межах виконавчого провадження по стягненню аліментів.

Відповідач будучи обізнаним про відкрите виконавче провадження відносно нього та про наявний борг, вчиняє такі недобросовісні дії та зловживає правом виключно з метою уникнення примусового виконання рішення суду.

Відповідач продовжує користуватися майном, яке належним чином не оформив, оскільки по сьогоднішній день за адресою даного будинку зареєстрований та проживав.

Вказує, що визнання права власності на спадкове майно за відповідачем, це єдиний ефективний спосіб реалізації права позивача на виконання рішення суду про стягнення аліментів, оскільки не оформлення у встановленому законом порядку права власності на майно за Відповідачем, унеможливлює звернення стягнення на дане майно в рахунок погашення заборгованості по аліментах в межах виконавчого провадження № НОМЕР_12.

Так, відповідач, як особа, що автоматично прийняла спадщину після смерті матері, однак протягом тривалого часу не оформлює свої спадкові права з метою уникнення виконання рішення суду про стягнення аліментів на дитину i відповідно звернення стягнення на належне йому майно, своїми недобросовісними діями позбавляє дитину належних їй коштів.

Згідно суми боргу наявної у виконавчому провадженні та суми пені розрахованої у даному позові, загальна сума заборгованості по аліментах складає 143 574,24 грн, а згідно оціночної вартості об`єкта нерухомості - вартість будинку складає 249 892,87 грн, то вартість 1/2 частики успадкованого відповідачем будинку буде складати 124 946,44 грн.

Враховуючи вищевикладене, позивач просить суд: Визнати за ОСОБА_3 право власності на спадкове майно: частину житлового будинку, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , що згідно свідоцтва про право власності НОМЕР_1 від 28.04.2007, виданого Виконавчим комітетом Пустоіваннівської сільської ради, належав померлій ОСОБА_11 , та здійснити звернення стягнення на частину житлового будинку, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , в рахунок погашення боргу за аліменти в межах виконавчого провадження № НОМЕР_12.

Процесуальний хід справи

29.04.2026 справа надійшла до Радивилівського районного суду Рівненської області та згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим у справі визначено суддю Кондратюка В.В.

01.05.2026 судом отримано відповідь ВОМІРМП УДМС в Рівненській області №5688/5325 від 30.04.2026, відповідно до якої, відповідач - ОСОБА_3 , зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 .

Ухвалою судді від 06.05.2026 відкрито провадження у справі за вказаною позовною заявою, вирішено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання у справі на 02.06.2026.

02.06.2026 підготовче судове засідання було відкладено у зв`язку із неявкою відповідача та третьої особи.

30.06.2026 законний представник позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_1 в підготовчому судовому засіданні підтримала клопотання про витребування інформації про наявність/відсутність відкриття спадкової справи після смерті ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 та про осіб, які зверталися із заявами про прийняття спадщини (за наявності такої інформації.

Ухвалою суду від 30.06.2026 задоволено клопотання про витребування доказів.

02.07.2026 від Радивилівської державної нотаріальної контори Рівненської області надійшли інформаційні довідки із Спадкового реєстру, щодо спадкової справи та заповітів після смерті ОСОБА_11 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , за якими відсутня інформація щодо заповітів/спадкових договорів та спадкових справ та виданих на їх підставі свідоцтв про право на спадщину.

16.07.2026 законний представник позивача ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про вжиття заходів забезпечення позову у якій просить: вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на 1/2 частку житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , яка належала ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на підставі свідоцтва про право власності серії НОМЕР_1 , виданого 28.04.2007 року Виконавчим комітетом Пустоіваннівської сільської ради та заборонити іншим особам вчиняти буд-які дії щодо вказаної квартири; та заборонити всім суб`єктам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, державним реєстраторам, нотаріусам та іншим особам, уповноваженим на здійснення державної реєстрації речових прав, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо зазначеної 1/2 частки житлового будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , до набрання законної сили рішенням суду у цій справі.

Ухвалою суду від 20.07.2026 відмовлено у задоволенні клопотання про вжиття заходів забезпечення позову.

21.07.2026 постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

13.08.2026 від представника Радивилівського відділу державної виконавчої служби у Дубенському районі Рівненської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України - Орищиної І. О. в системі «Електронний суд» до суду надійшли пояснення.

26.08.2026 законний представник позивача в системі «Електронний суд» подала до суду додаткові пояснення.

18.09.2026 від представника Радивилівського відділу державної виконавчої служби у Дубенському районі Рівненської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України - Орищиної І. О. в системі «Електронний суд» до суду надійшла заява про те, що відділом раніше було надано всі наявні пояснення та документи, що стосуються предмета спору, на даний час додаткових пояснень чи клопотань - не має. У зв`язку із чим, просить справи розглянути за відсутності представника відділу.

Станом на 21.09.2026 відзиву на позовну заяву від відповідача - не надходило.

21.09.2026 судом оголошено про перехід до стадії прийняття судового рішення та відкладення ухвалення і проголошення судового рішення на 01.10.2026 о 10 год 00 хв.

Позиції учасників справи у судовому засіданні

Представник позивач в судовому засіданні 21.09.2026 підтримала позовну заяву із викладених у ній підстав, просила її задовольнити у повному обсязі.

Відповідач у судові засідання не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином, причину неявки не повідомив. Відзив на позов не надав, з будь-якими клопотаннями та заявами до суду не звертався, А тому, суд вважає, що справу можливо розглянути за його відсутності на підставі ч. 4 ст. 223 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 43 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, зобов`язані, зокрема, сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи та виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Частиною 3 ст. 131 ЦПК України передбачено, що у разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

У зв`язку з повторною неявкою в судове засідання належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання відповідача, який не повідомив про причини неявки та не подав відзив, керуючись положеннями ст.ст. 280, 281 ЦПК України, суд ухвалив проводити заочний розгляд даної справи.

Представник третьої особи - Радивилівського відділу державної виконавчої служби у Дубенському районі Рівненської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України в судове засідання не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином, причину неявки не повідомив, 18.09.2026 подав заяву про розгляд справи за відсутності представника відділу, у письмових поясненнях від 13.08.2026 виклав наступні доводи.

По виконавчому листі № 2-280 від 13.09.2011 виданому Радивилівським районним судом аліменти боржником сплачені по серпень 2019 року. З 01.09.2019 по 01.08.2026 заборгованість по аліментах становить 116 625,06 грн та 36 212,08 грн штрафу на користь стягувача. У межах виконавчого провадження НОМЕР_13 з метою виявлення майна боржника державним виконавцем здійснювалися відповідні виконавчі дії та перевірялися відомості щодо належності боржнику нерухомого майна. На момент проведення відповідних виконавчих дій згідно з відомостями державних реєстрів будь-яке рухоме та нерухоме майно, зареєстроване за боржником на праві власності не було. Інформації про нерухоме майно, яке належало матері боржника у державного виконавця не було. Зі слів стягувача встановлено, що нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 належало матері боржника, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 . Право власності на зазначене нерухоме майно за боржником не зареєстровано. ОСОБА_3 до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини не звертався, свідоцтво про право на спадщину не отримував, а відомості про державну реєстрацію за ним права власності на спадкове майно відсутні. Таким чином на момент здійснення виконавчих дій належність зазначеного нерухомого майна саме боржнику на праві власності не була документально підтверджена, у зв`язку з чим державний виконавець не мав правових підстав вважати це майно таким, що належить боржнику, та безпосередньо звертати на нього стягнення. Отже, за відсутності документального підтвердження прийняття боржником спадщини та зареєстрованого права власності на спадкове майно, підстави для безпосереднього звернення стягнення на зазначене нерухоме майно у державного виконавця відсутні.

Державний виконавець не наділений повноваженнями звертати стягнення на майно, яке належить іншій особі, лише з тієї підстави, що ця особа є матір`ю боржника або що боржник потенційно може бути спадкоємцем. Сам факт можливого спадкування не є тотожним встановленню права власності боржника на конкретну частку нерухомого майна. Зокрема на момент здійснення виконавчих дій, не було встановлено, чи існував заповіт спадкодавця, на користь кого його складено, а також чи існували інші спадкоємці та особи, які відповідно до закону могли мати право на обов`язкову частку у спадщині. Відповідно до інформації Державної прикордонної служби України боржник з 28.08.2019 не перетинав державний кордон України у напрямку в`їзду на територію України. На даний час актуальне місце його перебування не відоме, зв`язок із боржником відсутній, а документально підтверджена інформація щодо його фактичного місця проживання та актуального статусу відсутня. У зв`язку з відсутністю боржника, у державного виконавця не має можливості отримати від нього пояснення щодо прийняття спадщини, фактичного проживання зі спадкодавцем, наявності в нього документів щодо спадкового майна або інших обставин, які мають значення для визначення його спадкових прав. Отже, саме судом має бути встановлено, чи набув боржник право на відповідну частку спадкового майна, з урахуванням обставин прийняття спадщини, з кола спадкоємців та інших юридично значимих обставин. З огляду на викладене, питання щодо належності боржнику частини зазначеного нерухомого майна, набуття ним права на спадщину та можливості державної реєстрації такого права є предметом судового розгляду. Після встановлення судом відповідного права боржника та набрання судовим рішенням законної сили питання щодо можливості звернення стягнення на належну боржнику частку може бути вирішено відповідно до вимог чинного законодавства.

У додаткових поясненнях від 26.08.2026 законний представник позивача наводить наступні аргументи.

Так, висловлює незгоду з позицією Радивилівського відділу державної виконавчої служби у Дубенському районі Рівненської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції, та покликається на ч. с ст. 1268 ЦК України, відповідно до якої спадкоємець, який постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, ОСОБА_3 не заявив про відмову від неї. Отже, закон прямо передбачає можливість прийняття спадщини без подання спадкоємцем заяви про її прийняття - у випадку постійного проживання спадкоємця зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Факт постійного проживання ОСОБА_3 зі спадкодавцем підтверджується документально, а доводи державного виконавця про те, що ним не було встановлено факт проживання ОСОБА_3 разом зі спадкодавцем, спростовуються наявними доказами, а саме довідкою Козинської сільської ради Дубенського району Рівненської області від 12.03.2023 року № 15/05-37/5/26.

Вказує, що відсутність заяви ОСОБА_3 про прийняття спадщини у нотаріальній конторі не може бути безумовною підставою для висновку про неприйняття ним спадщини. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не свідчить про відсутність спадкового права та неприйняття спадщини або позбавлення спадкоємця спадкових прав. Свідоцтво про право на спадщину є документом, що підтверджує відповідне право спадкоємця та використовується для його належного оформлення, однак саме право на спадкування виникає з моменту відкриття спадщини.

Вказує, що наявність або відсутність державної реєстрації права власності та факт набуття спадкових прав є різними юридичними питаннями, відсутність державної реєстрації права власності не може бути підставою для ігнорування інших доказів, які підтверджують прийняття спадщини.

Також зазначає, що відповідно до статті 1261 ЦК України ОСОБА_3 як син спадкодавця належить до спадкоємців першої черги за законом, при цьому наявність інших спадкоємців може впливати на розмір спадкової частки, однак сама по собі не усуває право ОСОБА_3 на спадкування. Саме тому, вважає, що встановлення кола спадкоємців та розміру спадкової частки є предметом судового розгляду та не може бути підмінене висновком державного виконавця про відсутність у боржника будь-яких спадкових прав.

Фактичні обставини справи, докази що їх підтверджують та зміст правовідносин, що встановлені судом

Відповідно до копії паспорта ID № НОМЕР_3 , орган, що видав 8017, ОСОБА_2 , народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Пустоіванне Радивилівський район Рівненська область. РНОКПП НОМЕР_4 .

Відповідно до копії витягу з реєстру територіальної громади № 2026/006228164 від 20.04.2026, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований з 26.06.2023 за адресою АДРЕСА_2 .

Відповідно до копії паспорта ID № НОМЕР_5 , орган, що видав 8017, ОСОБА_1 , народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 в м. Дубно Дубенський район Рівненська область. РНОКПП НОМЕР_6 .

Відповідно до копії заочного рішення Радивилівського районного суду Рівненської області від 03.12.2010 № 2-535/2010, розірвано шлюб який зареєстровано 06.02.2009 у Відділі реєстрації актів цивільного стану Радивилівського районного управління юстиції Рівненської області, актовий запис № 12, між ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_4 і ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Сина ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_1 залишено на проживання та виховання матері - ОСОБА_13 . Після розірвання шлюбу відновлено ОСОБА_13 дошлюбне прізвище - ОСОБА_15 .

Відповідно до копії заочного рішення Радивилівського районного суду Рівненської області від 29.06.2011 № 2-280/11, з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на користь ОСОБА_13 , стягнуто аліменти на утримання сина ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 30 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 10.05.2011 до повноліття дитини.

Відповідно до копії, виконавчого листа №2-280 виданого 13.09.2011 Радивилівським районним судом про стягнення аліментів з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на користь ОСОБА_6 аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку починаючи з 10.05.2011 року до повноліття дитини.

Відповідно до копії постанови державного виконавця відділу державної виконавчої служби Радивилівського районного управління юстиції від 22.09.2011 відкрито виконавче провадження ВП № НОМЕР_12 за виконавчим листом №2-280 виданим 13.09.2011 Радивилівським районним судом про стягнення аліментів з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на користь ОСОБА_6 аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку починаючи з 10.05.2011 року до повноліття дитини

Згідно із копії свідоцтва про шлюб яке видане 19.01.2021, ОСОБА_7 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_6 в м. Бельци Республіка Молдова, та ОСОБА_6 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 в м. Дубно, Рівненська область, уклали шлюб, про що 19.01.2018 складено відповідний актовий запис № 32. Прізвища після державної реєстрації шлюбу: чоловіка та дружини ОСОБА_9 . Місце реєстрації Київський міський відділ державної реєстрації шлюбів Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

Відповідно до копії заочного рішення Радивилівського районного суду Рівненської області від 12.09.2023 № 568/537/23, ОСОБА_3 позбавлено батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до копії рішення Святошинського районного суду міста Києва від 19.03.2024 № 759/3376/24, громадянина України ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , визнано усиновлювачем неповнолітньої дитини ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Прізвище усиновлено дитини змінено на ОСОБА_9 , по батькові усиновленої дитини змінено на ОСОБА_16 . Усиновлювача записано батьком у графі відомості про батька.

Відповідно до копії повного витягу з Державної реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження № 00056903107 від 04.03.2026, ОСОБА_10 , народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , в с. Пустоіванне, Радивилівський район, Рівненська область, актовий запис про народження №9 від 02.09.2009, батько: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , мати - ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Внесені до актового запису зміни: Запис № 1: 02.11.2023 внесення відомостей про позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 , рішення Радивилівського районного суду Рівненської області від 12.09.2023 № 568/537/23. Запис № 2: 15.05.2024 внесення відомостей про усиновлення, рішення Святошинського районного суду міста Києва від 19.03.2024 № 759/3376/24, суть змін: відомості про дитину, прізвище змінено на ОСОБА_9 , по батькові змінено на ОСОБА_16 ; відомості про батька, прізвище змінено на ОСОБА_9 , власне ім`я змінено на ОСОБА_17 , по батькові змінено на ОСОБА_18 , дата народження змінено на ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП змінено на НОМЕР_7 , місце проживання змінено на АДРЕСА_3 . Запис № 3: суть змін: відомості про матір, прізвище змінено на ОСОБА_9 . Внесено відомості про видані свідоцтва: 02.09.2009 видано свідоцтво про народження серії НОМЕР_8 ; 16.05.2024 видано свідоцтво про народження серії НОМЕР_9 .

Відповідно до копії розрахунку заборгованості зі сплати аліментів згідно виконавчого листа № 2-280 від 13.09.2011, виданого державним виконавцем, сукупний розмір заборгованості ОСОБА_3 станом на лютий 2026 року становить 107 845,06 грн.

Згідно розрахунку сторони позивача, загальна сума пені за прострочення сплати аліментів за період з 10.05.2011 по 19.05.2024 у виконавчому провадженні № НОМЕР_12 складає: 107 381,15 грн.

Відповідно до копії постанови державного виконавця Радивилівського відділу державної виконавчої служби у Дубенському районі Рівненської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 06.03.2026 у виконавчому провадженні ВП № НОМЕР_12 у зв`язку із наявною заборгованістю зі сплати аліментів за період з 31.10.2022 по 30.09.2022, в розмірі 15 537 грн, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за один рік, за виконавчим листом №2-280 виданим 13.09.2011 Радивилівським районним судом, на ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_10 , накладено штраф у розмірі 20 % суми заборгованості зі сплати аліментів, що складає 3 107,4 грн.

Відповідно до копії постанови державного виконавця Радивилівського відділу державної виконавчої служби у Дубенському районі Рівненської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 06.03.2026 у виконавчому провадженні ВП № НОМЕР_12 у зв`язку із наявною заборгованістю зі сплати аліментів за період з 31.10.2019 по 30.09.2022, в розмірі 42 553,50 грн, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три роки, за виконавчим листом № 2-280 виданим 13.09.2011 Радивилівським районним судом, на ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_10 , накладено штраф у розмірі 50 % суми заборгованості зі сплати аліментів, що складає 21 276,75 грн.

Відповідно до копії постанови державного виконавця Радивилівського відділу державної виконавчої служби у Дубенському районі Рівненської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 06.03.2026 у виконавчому провадженні ВП № НОМЕР_12 у зв`язку із наявною заборгованістю зі сплати аліментів за період з 31.10.2019 по 30.09.2021, в розмірі 26 764,50 грн, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за два роки, за виконавчим листом № 2-280 виданим 13.09.2011 Радивилівським районним судом, на ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_10 , накладено штраф у розмірі 30 % суми заборгованості зі сплати аліментів, що складає 8 029,35 грн.

Відповідно до копії постанови державного виконавця Радивилівського відділу державної виконавчої служби у Дубенському районі Рівненської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 06.03.2026 у виконавчому провадженні ВП № НОМЕР_12 у зв`язку із наявною заборгованістю зі сплати аліментів за період з 31.10.2019 по 30.09.2020, в розмірі 12 299 грн, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за один рік, за виконавчим листом № 2-280 виданим 13.09.2011 Радивилівським районним судом, на ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_10 , накладено штраф у розмірі 20 % суми заборгованості зі сплати аліментів, що складає 2 459,8 грн.

Відповідно до копії постанови державного виконавця Радивилівського відділу державної виконавчої служби у Дубенському районі Рівненської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 06.03.2026 у виконавчому провадженні ВП № НОМЕР_12 у зв`язку із наявною заборгованістю зі сплати аліментів за період з 01.09.2018 по 31.08.2019, в розмірі 6 693,90 грн, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за один рік, за виконавчим листом № 2-280 виданим 13.09.2011 Радивилівським районним судом, на ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_10 , накладено штраф у розмірі 20 % суми заборгованості зі сплати аліментів, що складає 1 338,78 грн.

Відповідно до копії довідки виданої виконкомом Козинської сільської ради Дубенського району Рівненської області № 15/05-37/5/26 від 12.03.2026, померла ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , була зареєстрована та проживала на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою АДРЕСА_1 . На час її смерті разом із нею були зареєстровані та постійно проживали: 1. ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_7 - син; 2. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 - син.

Відповідно до інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 466294289 від 02.03.2026, ОСОБА_19 , РНОКПП НОМЕР_2 , на праві приватної власності належить домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 .

Відповідно до інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 466821224 від 05.03.2026, відомості відносно ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_10 - відсутні.

Відповідно до копії інформації ВОМІРМП УДМС України в Рівненській області, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрований з 05.04.2004 за адресою АДРЕСА_1 .

Відповідно до копії довідки про оціночну вартість об`єкта нерухомості від 16.03.2026 унікальний реєстраційний номер 201-20260316-0011343772, Заявник: ОСОБА_20 , РНОКПП НОМЕР_11 ; вид об`єкта оцінки: житлова нерухомість; тип об`єкта оцінки: житловий будинок; назва об`єкта: житловий будинок (БПЮРБС221292); поштова адреса: АДРЕСА_1 ; загальна площа: 110,80 кв.м.; площа житлових приміщень: 63,80 кв.м.; рік введення в експлуатацію будинку: 1980; поверховість будівлі: 1; кількість кімнат: 4; розмір частки, що оцінюється: 110,80 кв.м.; кадастровий номер земельної ділянки: 1000000000:00:000:0000; площа земельної ділянки: 2 500 кв.м.; категорія: землі житлової та громадської забудови; цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка); оціночна вартість об`єкта оцінки: 249 892,87 грн; оціночна вартість поліпшень: 124 319,98 грн; оціночна вартість земельної ділянки: 125 572,89 грн.

Відповідно до інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 85823372 від 01.07.2026 за параметрами пошуку ОСОБА_11 - інформація відсутня.

Відповідно до інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 85823342 від 01.07.2026 за параметрами пошуку ОСОБА_11 - інформація відсутня.

Відповідно до відповіді АСВП № НОМЕР_12 наданої Державною прикордонною службою України на запит державного виконавця щодо перетину державного кордону України боржником, ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , останній з 28.08.2019 не перетинав кордон України у напрямку в`їзду на територію України.

Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_9 , виданого повторно 16.05.2024, ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Пустоіване Радивилівський район Рівненської області. Батько: ОСОБА_7 , мати ОСОБА_1 .

Норми права, що застосовані судом при вирішенні справи

Частиною 1 ст. 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно із положеннями ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 1 та 2 ст. 77 ЦПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною 1 ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. ( ч. 3 ст. 181 СК України).

Відповідальність за прострочення сплати аліментів, оплати додаткових витрат на дитину встановлена ст. 196 СК України, за змістом ч.1 якої у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

У разі застосування до особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду, заходів, передбачених частиною чотирнадцятою статті 71 Закону України "Про виконавче провадження", максимальний розмір пені повинен дорівнювати різниці між сумою заборгованості та розміром застосованих заходів примусового виконання, передбачених частиною чотирнадцятою статті 71 Закону України "Про виконавче провадження".

Положеннями ст. 1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом ( ст. 1217 ЦК України).

Відповідно до ст. 1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

За приписами ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до вимог ч.1, 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно. ( ч.1 ст.1297 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації (пред`явленні електронних грошей до погашення в обмін на кошти, що перераховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця).

Положеннями ч. 1 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що звернення стягнення на об`єкти нерухомого майна, об`єкти незавершеного будівництва, майбутні об`єкти нерухомості здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна. При цьому в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якій фактично проживає боржник.

У разі якщо право власності/спеціальне майнове право на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості боржника не зареєстровано в установленому законом порядку, виконавець звертається до суду із заявою про вирішення питання про звернення стягнення на таке майно ( абз. 3 ч. 4 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження»).

Звернення стягнення на грошові кошти, що належать іншим особам, та нерухоме майно, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку врегульовано ст. 440 ЦПК України, ч. 10 якої визначено, що питання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, під час виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішуються судом за поданням державного виконавця, приватного виконавця.

Мотиви та висновки суду, щодо заявлених вимог

Щодо вимог про стягнення пені.

Відповідно до копії розрахунку заборгованості зі сплати аліментів згідно виконавчого листа № 2-280 від 13.09.2011, виданого державним виконавцем, сукупний розмір заборгованості ОСОБА_3 станом на лютий 2026 року становить 107 845,06 грн.

Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов`язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак, таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов`язку сплатити аліменти.

Так, у ст. 196 СК України не встановлено будь-яких обмежень періоду нарахування пені, навпаки, в ній зазначено, що пеня нараховується за кожен день прострочення.

Отже, за змістом ст. 196 СК України, пеня за прострочення сплати аліментів має нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення.

Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов`язку буде різним, отже, і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення. Отже, зобов`язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення на підставі частини першої статті 196 СК України пені від суми несплачених аліментів суд повинен з`ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов`язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого - обчислити розмір пені виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов`язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму. Викладене узгоджується з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, висловленими у постановах від 25.04.2018 у справі № 572/1762/15-ц (провадження № 14-37цс18) та від 03.04.2019 року у справі № 333/6020/16-ц (провадження № 14-616цс18).

(постанова КЦС ВС від 17.11.2021 по справі № 569/14819/19 (провадження № 61-1586св20)

Згідно розрахунку позивача, загальна сума пені за прострочення сплати аліментів за період з 10.05.2011 по 19.05.2024 у виконавчому провадженні № НОМЕР_12 складає 107 381,15 грн.

Як видно із розрахунку неустойки (пені) за просторочення сплати (несплати) аліментів позивача, такий відповідає наведеним вище критеріям розрахунку за період з 10.05.2011 по 19.05.2024 у та становить 107 381,15 грн.

Суд також зазначає, що розмір пені перевищує загальний розмір заборгованості зі сплати аліментів.

Разом з тим, позивач вважає належним розмір заборгованості станом на 19.04.2024 (набрання законної сили рішенням суду про усиновлення дитини) у розмірі 71 787,12 грн (70 775,06 грн - борг станом на 01.04.2024 +1 012,06 грн - борг за 19 днів квітня 2024 року).

Принцип диспозитивності цивільного судочинства полягає у тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).

Таким чином, з огляду на те що розмір нарахованої пені перевищує розмір заборгованості за аліментами, то в силу ст. 196 СК України, розмір такої має становити 71 787,12 грн.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позов в цій частині підлягає до задоволення.

Щодо вимог про визнання права власності за відповідачем на частину житлового будинку та звернення стягнення на це майно в рахунок погашення боргу за аліменти в межах виконавчого провадження.

Позивач такі вимоги обґрунтовує наявністю заборгованості у відповідача за аліментами та пенею за несплату аліментів, та тим що відповідач як спадкоємець першої черги після смерті своєї матерії, з якою спільно проживав на час відкриття спадщини, та автоматично прийняв спадщину, не оформлює свої спадкові права з метою уникнення виконання рішення суду про стягнення аліментів.

Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб) врегульовані Розділом VI ЦПК України.

Так, ст. 440 ЦПК України врегульовано порядок звернення стягнення на грошові кошти, що належать іншим особам, та нерухоме майно, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, та ч. 10 визначено, що питання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, під час виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішуються судом за поданням державного виконавця, приватного виконавця.

Застосування судом положень частини десятої статті 440 ЦПК України та статті 50 Закону України "Про виконавче провадження" є крайнім заходом виконання судового рішення, який може бути застосований лише в тому випадку, коли виконавцем вичерпано всі можливі заходи, які передбачені законом щодо примусового виконання рішень за рахунок іншого майна боржника.

Зазначене відповідає правовому висновку, викладеному у постановах Верховного Суду від 13 червня 2018 року у справі № 2-592/09 (провадження № 61-8383св18), від 23 січня 2019 року у справі № 522/6400/15-ц (провадження № 61-19786св18), від 26 травня 2021 року у справі № 947/22930/19 (провадження № 61-9215св20).

(iпостанова КЦС ВС по спрві № 344/16496/17 від 04.01.2024).

Питання про звернення стягнення на майно боржника, що не зареєстроване в установленому законом порядку, вирішується судом в порядку, передбаченому частиною четвертою статті 50 Закону України «Про виконавче провадження» та частиною десятою статті 440 ЦПК України, та стосується тих випадків, коли боржник фактично володіє та користується таким нерухомим майном, але право власності на таке майно за ним не зареєстровано в установленому законом порядку.

(постанова КЦС ВС від 26.05.2021 у справі № 947/22930/19)

Суд звертає увагу, що рішенням Радивилівського районного суду Рівненської області від 29.06.2011 стягнуто з відповідача, ОСОБА_3 , на користь законного представника позивача, ОСОБА_2 - ОСОБА_4 аліменти на утримання сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 10.05.2011 до повноліття дитини.

За імперативними приписами ч. 10 ст. 440 ЦПК України питання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, під час виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішуються судом за поданням державного виконавця, приватного виконавця.

Отже, вказані правові норми цивільного процесуального законодавства передбачають чіткий порядок вирішення питань згідно ст. 440 ЦПК, а саме - за поданням відповідного виконавця.

Разом з тим, з змісту ст. 440 ЦПК України слідує, що питання про звернення стягнення грошові кошти та майно, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, вирішується судом, що розглядав справу як суд першої інстанції (в порядку виконання рішення).

Суд звертає увагу, що належним суб`єктом звернення до суду з вимогою про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку є лише державний (приватний) виконавець.

Так, як належним суб`єктом звернення до суду з вимогою про звернення стягнення на майно, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, є лише державний (приватний) виконавець, то у задоволені позову в цій частині вимог про визнання за ОСОБА_3 права власності на спадкове майно частину житлового будинку, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , що згідно свідоцтва про право власності НОМЕР_1 від 28.04.2007, виданого Виконавчим комітетом Пустоіваннівської сільської ради, належав померлій ОСОБА_11 , слід відмовити.

З огляду на те, що позовна вимога про звернення стягнення на частину житлового будинку, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , в рахунок погашення боргу за аліменти в межах виконавчого провадження № НОМЕР_12, є похідною від вимоги про визнання за відповідачем права власності на спадкове майно, у задоволенні якої судом відмовлено, то така вимога не підлягає до задоволення.

Судові витрати

Судовий збір

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно частини шостої статті 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.

За таких обставин позивач у справі про стягнення аліментів звільнений від сплати судового збору, що є підставою для стягнення із відповідача в порядку ст.141 ЦПК України 1331,20 грн судового збору в дохід держави.

На підставі ст.ст. 10, 12, 13, 81, 141, 247, 263-265 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа Радивилівський відділ державної виконавчої служби у Дубенському районі Рівненської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про стягнення пені за прострочення сплати аліментів та захист права шляхом: визнання за відповідачем права власності на спадкове майно після смерті матері для звернення стягнення на майно в рахунок погашення заборгованості по аліментах, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 пеню за прострочення сплати аліментів на утримання ОСОБА_10 в сумі 71 787 (сімдесят одна тисяча сімсот вісімдесят сім) гривень 12 копійок в межах виконавчого провадження № НОМЕР_12.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з відповідача ОСОБА_3 на користь держави судовий збір у розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок.

Роз`яснити відповідачу, що заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про його перегляд, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у разі якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування учасників справи:

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_2 , відсутній зареєстрований електронний кабінет в ЄСІТС.

Законний представник позивача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_6 , адреса: АДРЕСА_2 , відсутній зареєстрований електронний кабінет в ЄСІТС.

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_10 , адреса: АДРЕСА_1 , відсутній зареєстрований електронний кабінет в ЄСІТС.

Третя особа, яка не заявляє самостійних позовних вимог: Радивилівський відділ державної виконавчої служби у Дубенському районі Рівненської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, ЄРДПОУ 34463778, вул. Кременецька, 52, м. Радивилів, Дубенський район, Рівненська область, зареєстрований електронний кабінет в ЄСІТС.

Повний текст судового рішення виготовлено 09.10.2026.

Суддя Володимир КОНДРАТЮК