Решение № 140522971, 12.10.2026, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 583/3724/26

Провадження № 2/357/9224/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2026 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі - головуючий суддя Цуранов А. Ю. , при секретарі Козубенко Я. С.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

У липні 2026 року представник ТОВ «Споживчий Центр» звернувся до Охтирського міськрайонного суду Сумської області через систему «Електронний суд» з вищевказаним позовом, в якому просив стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 25.10.2025-100002628 від 30.10.2025 у розмірі 11 860 грн, а також судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 30.10.2025 між ТОВ «Споживчий Центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір (оферти) № 25.10.2025-100002628, відповідно до умов якого з урахуванням додаткової угоди позичальнику надано кредит у розмірі 3 500 грн строком на 217 днів з процентною ставкою у розмірі 1% за 1 день користування кредитом протягом перших 3 чергових періодів користування кредитом та 0,5% за один день користування кредитом протягом наступних чергових періодів. Позивач виконав свої зобов`язання в повному обсязі, однак відповідач взяті на себе зобов`язання не виконав та не повернув кредитні кошти в повному обсязі, тому станом на день подачі позову у відповідача утворилась заборгованість.

На підставі ухвали судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 21.07.2026 справу надіслано за підсудністю до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказану справу передано на розгляд судді Цуранову А.Ю.

09.09.2026 ухвалою судді позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження та призначено розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін 08.10.2026.

15.09.2026 на адресу суду від відповідача ОСОБА_1 надійшов відзив на позов, в обґрунтування якого вказано, що він повністю визнає свій обов`язок повернути позивачу (ТОВ «Споживчий Центр») фактично отримане тіло кредиту в розмірі 2 500 грн. Проте, нараховані відсотки та комісії у розмірі понад 9 300 грн вважає непропорційно великими та кабальними. Вказує, що має офіційний статус внутрішньо переміщеної особи та перебуває у скрутному матеріальному становищі. Просить суд задовольнити позов частково, стягнувши лише тіло кредиту 2 500 грн, а розмір відсотків суттєво зменшити. Зазначив, що довідка внутрішньо переміщеної особи є в базі даних соціальної сфери.

17.09.2026 на адресу суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив з додатковими обґрунтуваннями позову, позовні вимоги просить задовольнити.

В матеріалах справи містяться клопотання представника позивача про розгляд справи за відсутності представника ТОВ «Споживчий Центр» та клопотання відповідача про розгляд справи за його відсутності.

Позиції сторін по справі суду зрозумілі з поданих заяв.

Дослідивши матеріали справи, суд перейшов до стадії ухвалення рішення.

Судом встановлено наступне.

30.10.2025 між ТОВ «Споживчий Центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір (оферти) № 25.10.2025-100002628 шляхом підписання заявки, яка є невід`ємною частиною кредитного договору.

Відповідно до умов кредитного договору позичальнику надано кредит у розмірі 2 500 грн строком на 217 днів за процентною ставкою у розмірі 1% за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 3 чергових періодів користування кредитом та 0,5% за один день користування кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими.

Комісія, пов`язана з наданням кредиту становить 9% від суми кредиту та дорівнює 225 грн (п. 8 акцепту).

Також п. 9 договору передбачено комісію, пов`язану з обслуговуванням кредиту в розмірі 225 грн у кожному з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом.

Підпунктом 17 акцепту визначено, що неустойка за договором у разі прострочення виконання зобов`язань за договором нараховується в розмірі 170000% від суми заборгованості на підставі ст. 625 ЦК України.

20.12.2025 між сторонами укладено додаткову угоду, якою суму кредиту збільшено на 1 000 грн, комісія пов`язана з наданням траншу кредиту становить 9% від суми кредиту та дорівнює 90 грн, комісія, пов`язана з обслуговуванням кредиту - 315 грн.

В матеріалах справи міститься пропозиція про укладення договору (оферта), заявка позичальника, підтвердження укладення кредитного договору, довідка про відкриття рахунку, лист ТОВ «Універсальні платіжні рішення» про успішний переказ 30.10.2025 19:34:00 на суму 2500 грн на картку НОМЕР_1 , лист ТОВ «Універсальні платіжні рішення» про успішний переказ 20.12.2025 14:45:49 на суму 1000 грн на картку НОМЕР_1 та договір на переказ коштів ФК-П-2024/01-2 від 01.04.2024, розрахунок заборгованості за кредитним договором № 25.10.2025-100002628 від 30.10.2025.

При вирішенні справи суд зазначає наступне.

За змістом ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього Закону є оригіналом такого документа.

Згідно із ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

За правилами статей 525, 526 і 527 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Згідно із ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушення зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

З розрахунку заборгованості за договором вбачається, що станом на 13.07.2026 у відповідача виникла прострочена заборгованість за договором № 25.10.2025-100002628 від 30.10.2025 у розмірі 11 860 грн, в т.ч.: 3 500 грн - тіло кредиту; 4 140 грн - відсотки; 720 грн - комісія; 3 500 грн - відсотки на підставі ст. 625 ЦК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦПК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Разом з тим, відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

З огляду на вказану норму, суд вважає, що нараховані позивачем відсотки в розмірі 3 500 грн стягненню не підлягають.

Крім того, відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно із частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

Встановивши у кредитних договорах комісійну плату, позивач має зазначити та надати докази наявності, переліку оплатних послуг з обслуговування кредитної заборгованості та їх погодження зі споживачем при укладенні кредитних договорів.

Так, позичальником за умовами договору передбачена комісія за надання кредиту та комісія за обслуговування кредиту.

З розрахунку заборгованості вбачається, що комісію позивачем нараховано відповідачу 4 рази: 30.10.2025 - 225 грн, 30.11.2025 - 225 грн, 20.12.2025 - 180 грн, 31.12.2025 - 315 грн.

Поряд з цим, положення договору в частині комісії не містять розмежування платних та безоплатних послуг, як і не містять найменування цих послуг, що суперечить частині першій та другій статті 11 Закону України «Про споживче кредитування», за якими надання конкретних послуг передбачено безоплатно.

З огляду на вказане, з відповідача на користь позивача слід стягнути лише комісію, пов`язану з наданням кредиту, що становить 9% від суми кредиту та дорівнює 315 грн (3 500 х 9%), в задоволенні решти вимог про стягнення комісії слід відмовити.

Стаття 12 ЦПК України визначає принцип змагальності цивільного судочинство.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи вищевикладене та оцінюючі наявні у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позову та стягнення з відповідача заборгованості у розмірі у розмірі 7 955 грн, в т.ч.: 3 500 грн - тіло кредиту; 4 140 грн - відсотки; 315 грн комісії.

Правових підстав для зменшення відсотків, нарахованих за умовами договору, судом не встановлено.

Відповідно до статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений за подачу позову судовий збір у розмірі 1 785,67 грн (2 662,40 х 67,07%), при цьому правових підстав для звільнення відповідача від сплати судового збору судом не встановлено.

Керуючись ст. 12, 13, 81, 141, 258, 264, 265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» заборгованість за кредитним договором № 25.10.2025-100002628 від 30.10.2025 у розмірі 7 955 грн та 1 785,67 грн судового збору.

У задоволенні решти вимог - відмовити.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», адреса: вул. Саксаганського, буд. 133-А, м. Київ, код ЄДРПОУ: 37356833.

Відповідач ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його підписання.

Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його підписання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

СуддяА. Ю. Цуранов