Постановление суда № 140518274, 12.10.2026, Кілійський районний суд Одеської області

Справа № 502/138/26

УХВАЛА

12 жовтня 2026 року м. Кілія

Суддя Кілійського районного суду Одеської області ОСОБА_1 ,розглянувши клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_2 , про надання дозволу на залишення місця проживання та виїзд до населеного пункту у кримінальному провадженні № 12024162150001208 за обвинуваченням ОСОБА_3 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 240, ч.3 ст. 209, ч.3 ст. 197-1 КК України, ОСОБА_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 240, ч.3 ст. 209, ч.3 ст. 197-1, ч. 2 ст. 272 КК України, ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 197-1 КК України, ОСОБА_5 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 358, ч.1 ст. 362 КК України, ОСОБА_6 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 362 КК України, суд,

ВСТАНОВИВ:

На розгляді Кілійського районного суду Одеської області перебуває вказане кримінальне провадження.

12.10.2026 року до Кілійського районного суду Одеської області надійшло клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_2 адвокат ОСОБА_7 , про надання дозволу ОСОБА_2 на залишення місця проживання та виїзду до м. Кілія Одеської області 13.10.2026 року, до Кілійського відділу Державної міграційної служби України, що знаходиться за адресою: м. Кілія Одеської області, вул. Миру, 60, а також просила надати дозвіл на обстеження лікарем стоматологом та зідйснити виїзд до м. Вилкове Ізмаїльського району Одеської області в медичний центр «Дім Здоров`я».

Дослідивши клопотання захисника обвинуваченого, суд приходить до наступного висновку.

За змістом ст. 49 Конституції України, кожному громадянину гарантоване право на охорону здоров`я, медичну допомогу та медичне страхування.

Відповідно до ч.1 статті 8 КПК України, кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) трактує будь-яке фізичне насилля щодо осіб, які перебувають в установах тримання (СІЗО, в`язниці, ізолятори тимчасового тримання), як пряме порушення статті 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (заборона катування, нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження).

Держава несе абсолютну відповідальність за безпеку та життя ув`язнених. Розслідування має розпочинатися негайно за фактом виявлення тілесних ушкоджень або заяви потерпілого, навіть без офіційної скарги та вжити всіх розумних заходів для того, щоб особа утримувалася в умовах, сумісних із повагою до людської гідності, щоб спосіб і метод виконання покарання у виді позбавлення волі чи іншого виду запобіжного заходу не піддавали відповідну особу стражданням чи труднощам, інтенсивність яких перевищує неминучий рівень страждань, притаманних триманню під вартою, і щоб, враховуючи практичні вимоги ув`язнення, здоров`я та благополуччя цієї особи належним чином забезпечувалися («Нешков та інші проти Болгарії» (Neshkov and Others v. Bulgaria), 2015, § 227 та «Муршіч проти Хорватії» (Mursic v. Croatia) [ВП], 2016, § 99)

Крім того, згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Пивоварник проти України», рівень охорони здоров`я ув`язненого має бути сумісним з людською гідністю. Європейський суд з прав людини наголосив, що охорона здоров`я ув`язнених повинна здійснюватися належним чином, а відсутність належної медичної допомоги може вважатися жорстоким або нелюдським поводженням в значенні статті 3 Конвенції.

При цьому для того, щоб надана медична допомога могла вважатися належною, потрібно встановити сукупність наступних факторів: 1) факт огляду лікарем і призначення лікування; 2) докладне документування стану здоров`я ув`язненого; 3) оперативність та точність постановки діагнозу і лікування; 4) наявність регулярного і систематичного нагляду за станом здоров`я, розроблення плану лікування; 5) створення умов, необхідних для надання призначеного лікування; 6) медична допомога має відповідати тому рівню, на якому надається населенню в цілому.

Розглядаючи подане клопотання, суддею береться до уваги, що за змістом ч. 5 ст. 194 КПК України, в разі покладення на підозрюваного чи обвинуваченого передбачених цією частиною обов`язків, умови їх виконання визначаються судом, тому, враховуючи мету залишення місця проживання, встановлені підстави для задоволення клопотання захисника обвинуваченого.

Керуючись ст. 350, 372, 376 КПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання - задовольнити.

Надати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 дозвіл на залишення місця проживання та виїзд 13.10.2026 року до:

-Кілійського відділу Державної міграційної служби України, що знаходиться за адресою: м. Кілія Одеської області, вул. Миру, 60;

-Медичного центру «Дім Здоров`я», що знаходиться за адресою: м. Вилкове Ізмаїльського району Одеської області, вул. Моряків Десантників, 18.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1