Решение № 140509643, 12.10.2026, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2026 рокум. ПолтаваСправа № 440/13715/25

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Удовіченка С.О., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без участі сторін справу за адміністративним позовом Селянського (фермерського) господарства "Каміла" до Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання протиправною та скасування постанови.

В С Т А Н О В И В:

Селянське (фермерське) господарство "Каміла" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову від 09.09.2025 №ПНС/ПЛ/16910/АА024688/НП/СП про накладення штрафу у розмірі 24000 грн.

В обгрунтування позовних вимог зазначено про протиправність постанову від 09.09.2025 №ПНС/ПЛ/16910/АА024688/НП/СП про накладення штрафу у розмірі 24000 грн, як такої, що винесена за наслідками незаконно призначеної та проведеної перевірки, що є самостійно підставою для її скасування. Наполягав, що оскільки у направленні на проведення заходу державного нагляду (контролю) від 22.07.2025 № ПНС/1/12165-25 єдиною фактичною (документальною) підставою для здійснення відповідного заходу зазначено лише повідомлення про нещасний випадок № 9897 ПНС/1-25 від 18.06.2025, такий документ не може слугувати самостійною підставою проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю). До того ж, станом на дату винесення наказу про проведення позапланової перевірки, відповідачу не була відома причина смерті ОСОБА_1 , що свідчить про передчасність винесення наказу від 16.07.2025 № 494/ПНС-ЗУ та направлення.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 13.10.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

30.10.2025 до Полтавського окружного адміністративного суду надійшов відзив, у якому відповідач просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю з огляду на їх необґрунтованість та безпідставність. Свою позицію мотивував посиланням на те, що у розумінні пункту 3 Порядку № 337 настання смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку (у тому числі внаслідок військових (бойових) дій, від загального захворювання, самогубства тощо) є однією з підстав для проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю). При цьому, Верховний Суд у справі від 24.08.2023 № 620/18817/21 виснувався, що проведення спеціального розслідування відповідно до приписів Порядку № 337, жодним чином не впливає на обов`язок контролюючого органу організовувати окрему позапланову перевірку з підстав, передбачених статтею 6 Закону № 877-V, та не обмежує у часі проведення такого заходу. Крім того, питання взаємозв`язку смерті працівника з діяльністю підприємства безпосередньо не вирішується під час проведення позапланових перевірок, так як норми Закону № 877-V зобов`язують контролюючий орган насамперед перевірити причини, за яких стався такий випадок та з метою запобігання таких подій у майбутньому вжити відповідних заходів.

Згідно з частиною п`ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

За відсутності клопотань учасників справи про розгляд справи у відкритому судовому засіданні чи за правилами загального позовного провадження, зважаючи на достатність наданих сторонами доказів та повідомлених обставин, суд розглянув справу у порядку письмового провадження.

Судом встановлено, що Селянське фермерське господарство "Каміла" зареєстроване як юридична особа, ідентифікаційний код 25165044.

26.05.2025 на адресу Міжрегіонального управління надійшло від КП «Полтавський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Полтавської обласної ради екстрене повідомлення про звернення потерпілого з посиланням на нещасний випадок / гостре професійне захворювання (отруєння) вх. № 8331/ПНС/1-25 від 26.05.2025, в якому повідомлено про смерть ОСОБА_1 охоронця СФГ "Каміла", дата травмування/захворювання (отруєння) 24.05.2025.

29.05.2025 Північно-східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці направило запит № ПНС/1/8925-25 про надання інформації про нещасний випадок, що стався 24.05.2025 з охоронцем СФГ "Каміла" ОСОБА_1 .

18.06.2025 на адресу Міжрегіонального управління надійшло повідомлення згідно з Порядком № 337 від СФГ "Каміла" про настання 24.05.2025 нещасного випадку зі смертельним наслідком, з охоронником під час виконання ним трудових (посадових) обов`язків (повідомлення про нещасний випадок вхідний № 9897/ПНС/1-25 від18.06.2025).

На підставі абзацу дев`ятого частини першої статті 6 Закону України від 05.04.2007 № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», наказу Міністерства економіки України від 16.06.2023 № 5782 «Про здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) протягом періоду воєнного стану» (зі змінами від 07.03.2024), а також окремого доручення Голови Державної служби України з питань праці від 23.04.2024 № Д-33/1/4.1-24а та у зв`язку з настанням нещасного випадку зі смертельним наслідком, який стався 24 травня 2025 року з охоронником, що працював за цивільно-правовим договором в СЕЛЯНСЬКОМУ ФЕРМЕРСЬКОМУ ГОСПОДАРСТВІ «КАМІЛА» ОСОБА_1 , повідомлення про нещасний випадок від 18.06.2025 № 9897/ПНС/1-25, винесено наказ Північно-східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці № 494/ПНС-ЗК від 16.07.2025 про проведення заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання вимог законодавства у сферах охорони праці, промислової безпеки та праці в межах питань, які стали підставою для здійснення даного заходу державного нагляду (контролю), та відповідно до направлення № ПНС/1/12165-25 від 22.07.2025 Міжрегіональним управлінням було забезпечено вихід на перевірку.

СФГ "Каміла" 23.07.2025 не допустило посадових осіб Північно-східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці до здійснення позапланового заходу державного контролю.

У зв`язку з цим складено акт про неможливість проведення заходу державного контролю № ПНС/ПЛ/16910/АА024688/НП від 23.07.2025.

На підставі акта про неможливість проведення заходу державного контролю № ПНС/ПЛ/16910/АА024688/НП від 23.07.2025 Північно-східним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці складено постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення № ПНС/ПЛ/16910/АА024688/НП/СП, якою на СФГ "Каміла" накладено штраф у розмірі 24000,00 грн.

Не погоджуючись із вказаною постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд враховує таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначено Законом № 877-V.

Відповідно до абзаців 2 та 3 частини 1 статті 1 Закону № 877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища;

заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом;

створення перешкод органам державного нагляду (контролю) чи їх посадовим особам при здійсненні заходів державного нагляду (контролю) - невиконання законних вимог посадових осіб органу державного нагляду (контролю) або недопущення посадових осіб цього органу до здійснення заходів державного нагляду (контролю), підстави яких визначені законом.

Відповідно до частини 4 статті 2 Закону № 877-V заходи контролю здійснюються, зокрема органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

Згідно з частиною 10 статті 4 Закону № 877-V посадові особи органу державного нагляду (контролю) з метою з`ясування обставин, які мають значення для повноти проведення заходу, здійснюють у межах повноважень, передбачених законом, огляд територій або приміщень, які використовуються для провадження господарської діяльності, а також будь-яких документів чи предметів, якщо це передбачено законом.

За змістом частини 1 статті 6 Закону № 877-V підставами для здійснення позапланових заходів є:

подання суб`єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням;

виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених суб`єктом господарювання у документі обов`язкової звітності, крім випадків, коли суб`єкт господарювання протягом місяця з дня первинного подання повторно подав такий документ з уточненими достовірними даними або якщо недостовірність даних є результатом очевидної описки чи арифметичної помилки, яка не впливає на зміст поданої звітності. У разі виявлення органом державного нагляду (контролю) помилки у документі обов`язкової звітності він упродовж десяти робочих днів зобов`язаний повідомити суб`єкта господарювання про необхідність її виправлення у строк до п`яти робочих днів з дня отримання повідомлення. Невиправлення помилки у встановлений строк є підставою для проведення позапланового заходу;

перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю);

звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється територіальним органом державного нагляду (контролю) за наявністю погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи територіального органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Суб`єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб територіального органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред`явили документи, передбачені цим абзацом;

неподання суб`єктом господарювання документів обов`язкової звітності за два звітні періоди підряд без поважних причин або без надання письмових пояснень про причини, що перешкоджали поданню таких документів;

доручення Прем`єр-міністра України про перевірку суб`єктів господарювання у відповідній сфері у зв`язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави;

настання аварії, пожежі, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов`язано з діяльністю суб`єкта господарювання;

за рішенням суду;

звернення посадових осіб органів місцевого самоврядування про порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства у випадках, коли право на подання такого звернення передбачено законом.

Під час проведення позапланового заходу з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Фізичні особи та посадові особи органів місцевого самоврядування, які подали безпідставне звернення про порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства, несуть відповідальність, передбачену законом. Повторне проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) за тим самим фактом (фактами), що був (були) підставою для проведеного позапланового заходу державного нагляду (контролю), забороняється.

Постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 2022 р. № 303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) в умовах воєнного стану» (далі Постанова № 303), припинено проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) на період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 Про введення воєнного стану в Україні.

Водночас, пунктом 2 Постанови № 303 передбачено, що за наявності загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави, а також для виконання міжнародних зобов`язань України протягом періоду воєнного стану дозволити здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) на підставі рішень центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у відповідних сферах.

Відповідно до абзацу 9 частини 1 статті 6 Закону № 877-V під час проведення позапланового заходу з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Згідно із частиною 1 статті 7 Закону № 877-V для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід та предмет перевірки.

Відповідно до частини 2 вказаної статті Закону № 877-V на підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

Частиною 3 статті 7 Закону № 877-V визначено, що у посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються, зокрема, найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід; найменування суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; місцезнаходження суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; номер і дата наказу (рішення, розпорядження), на виконання якого здійснюється захід; перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім`я та по батькові; дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).

Дослідивши наявне в матеріалах справи направлення на проведення заходу державного нагляду (контролю) № ПНС/1/12165-25 від 22.07.2025, судом встановлено, що останнє, серед іншого, містить найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід та його посадових осіб, найменування суб`єкта господарювання, щодо діяльності якого здійснюється захід та його місцезнаходження (СФГ «Каміла», 37461, Україна, Лубенський р-н, Полтавська обл., с. Рудка, вул. Миру, буд. 72а), інформацію про захід, зокрема, реквізити наказу, дата початку та закінчення заходу, тип заходу (позаплановий), форму заходу (перевірка), предмет здійснення заходу (додержання вимог законодавства у сфері охорони праці, промислової безпеки та праці в межах питань, які стали підставою для здійснення даного заходу державного нагляду (контролю)), а також інформацію про те, що попередній захід не здійснювався.

Отже, направлення на проведення заходу державного нагляду (контролю) № ПНС/1/12165-25 від 22.07.2025 містить всі відомості, передбачені частиною 3 статті 7 Закону № 877-V, що свідчить про його відповідність встановленій Законом № 877-V формі та спростовує твердження позивача про зворотне.

Відповідно до положень частини 6 статті 7 Закону № 877-V за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

У разі створення суб`єктом господарювання перешкод органу державного нагляду (контролю) чи його посадовим особам при здійсненні заходів державного нагляду (контролю) в акті обов`язково зазначається опис дій чи бездіяльності, що призвели до створення таких перешкод, з посиланням на відповідні норми закону.

В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.

Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.

Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).

У разі відмови суб`єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.

Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).

Згідно з частиною сьомою статті 7 Закону № 877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Отже, виходячи із основних засад та принципів, визначених Законом № 877-V, позапланова перевірка є особливою формою контролю, спрямованого на попередження у майбутньому подій, що перебували нещасному випадку, яка здійснюється незалежно від інших заходів, що зазвичай проводять у таких випадках.

Як встановлено судом, юридичною підставою для проведення 23.07.2025 позапланового заходу державного нагляду (контролю) з питань додержання вимог законодавства у сферах охорони праці та промислової безпеки СФГ «Каміла» слугували наказ Міністерства економіки України № 5782 від 16.06.2023, наказ Міжрегіонального управління № 494/ПНС-ЗК від 16.07.2025 та направлення № ПНС/1/12165-25 від 22.07.2025, а фактичною - настання нещасного випадку на СФГ «Каміла».

Основні положення щодо реалізації конституційного права працівників на охорону їх життя і здоров`я у процесі трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові умови праці, регулювання за участю відповідних органів державної влади відносин між роботодавцем і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і встановлення єдиного порядку організації охорони праці в Україні здійснює Закон № 2694-XII.

Так, за приписами частин першої, другої статті 22 Закону № 2694-ХІІ роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими об`єднаннями профспілок.

За підсумками розслідування нещасного випадку, професійного захворювання або аварії роботодавець складає акт за встановленою формою, один примірник якого він зобов`язаний видати потерпілому або іншій заінтересованій особі не пізніше трьох днів з моменту закінчення розслідування.

На виконання статті 22 Закону України «Про охорону праці» і статті 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» 17 квітня 2019 року Кабінетом Міністрів України прийнято Порядок № 337, яким установлено процедуру проведення розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, що сталися з особами, визначеними частиною першою статті 35 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

За визначенням, наведеним у пункті 3 Порядку № 337, нещасний випадок - це обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактору чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов`язків або в дорозі (на транспортному засобі підприємства чи за дорученням роботодавця), внаслідок яких заподіяно шкоду здоров`ю, зокрема від одержання поранення, травми, , які призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення його на іншу (легшу) роботу не менш як на один робочий день, зникнення тощо.

За умовами пункту 8 Порядку № 337 у разі отримання інформації про нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) від безпосереднього керівника робіт, повідомлення від закладу охорони здоров`я, заяви потерпілого, членів його сім`ї чи уповноваженої ним особи тощо роботодавець зобов`язаний протягом однієї доби повідомити підприємствам (установам, організаціям), зазначеним в абзацах четвертому - дев`ятому цього пункту, з використанням засобів зв`язку та не пізніше наступного робочого дня надати на паперовому носії повідомлення згідно з додатком 2.

За правилами пункту 10 Порядку № 337 спеціальному розслідуванню, підлягають, зокрема, нещасні випадки із смертельними наслідками.

Держпраці та/або її територіальним органом утворюється комісія із спеціального розслідування (далі - спеціальна комісія). Спеціальна комісія утворюється протягом одного робочого дня після отримання від роботодавця письмового повідомлення про нещасний випадок або за інформацією, отриманою з інших джерел (органу досудового розслідування, звернень потерпілого або членів його сім`ї чи уповноваженої ними особи, первинних організацій і територіальних об`єднань профспілок) (пункт 14 Порядку № 337).

Обов`язки та права такої комісії визначені пунктами 33, 38 Порядку № 337.

У пункті 49 Порядку № 337 наведено перелік документів, що є складовими матеріалів розслідування (спеціального розслідування), зокрема, у разі проведення спеціального розслідування випадку смерті працівника під час виконання ним трудових (посадових) обов`язків до матеріалів розслідування належать: повідомлення роботодавця (замовника робіт) про нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння), звернення органу досудового розслідування, інформація, отримана з інших джерел (звернення юридичних і фізичних осіб тощо), рішення (постанова) суду про проведення розслідування чи повторного розслідування або про встановлення факту настання нещасного випадку в судовому порядку; копія наказу Держпраці про утворення спеціальної комісії; копія наказу Держпраці про продовження строку спеціального розслідування; примірник (копія) акта за формою Н-1; медичний висновок про причини смерті, стан алкогольного, токсичного чи наркотичного сп`яніння; протокол огляду місця, де сталися нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння), за встановленою формою; протокол зустрічі членів спеціальної комісії з членами сім`ї потерпілого чи уповноваженою особою, яка представляє їх інтереси; інші документи залежно від обставин і причин настання смерті працівника під час виконання ним трудових (посадових) обов`язків. Документи, що отримані, використані та складені комісією (спеціальною комісією) під час проведення розслідування, зазначаються окремим переліком і належать до матеріалів розслідування нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), аварії.

Перелік обставин, за яких нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) визнаються пов`язаними з виробництвом, наведений в пункті 52 Порядку № 337.

Виходячи із змісту основних засад та принципів Закону № 877-V, а також меж його дії, визначених статтею 2 цього Закону, метою позапланової перевірки є, насамперед, виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства. Тобто, орган державного нагляду (контролю) визначає у віднесеній до сфери його відання критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від здійснення суб`єктом господарювання своєї діяльності. Враховуючи те, що основним принципом такої перевірки є саме пріоритетність безпеки у питаннях життя і здоров`я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами у сфері господарської діяльності, повноваження органу Держпраці під час проведення такого заходу є обмеженими лише в частині з`ясування питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю). Наслідками такої перевірки є складання припису, що має правові наслідки лише для суб`єкта господарювання.

Водночас питання, пов`язані з організацією розслідування нещасного випадку та взаємодії роботодавця з органом державного нагляду (контролю) визначені іншим Законом № 2694-ХІІ та прийнятим на його виконання Порядком № 337.

Так, виходячи із оцінки преамбули Закону № 2694-ХІІ та положень Порядку № 337 на роботодавця покладено обов`язок організувати та провести спеціальне розслідування нещасного випадку на виробництві, метою якого є встановлення обставин, за яких такий випадок визнається таким, що пов`язаний з виробництвом, що насамперед дає право на отримання соціальних гарантій особами, що мають на них право. Метою такого розслідування є насамперед висновки, за яких працівник (або інша постраждала особа) має право на відшкодування шкоди у разі ушкодження його здоров`я.

Крім того, проведення спеціального розслідування здійснюється виключно роботодавцем або іншою уповноваженою особою підприємства, в той час як обов`язок організувати та провести позапланову перевірку покладено на орган державного контролю. Представник Держпраці, за приписами Порядку № 337 лише входить до складу спеціальної комісії, що проводить таке розслідування. Наведене означає, що законодавець, зобов`язуючи керівника підприємства вчинити певні дії з приводу нещасного випадку, що стався на його території, жодним чином не пов`язує виконання роботодавцем цього обов`язку з діяльністю органу державного контролю у таких випадках і не ставить орган Держпраці у залежність від строків та результатів розслідування, що проводить роботодавець.

Ураховуючи те, що за приписами Закону № 877-V, діяльність органів державного контролю є превентивною і, у першу чергу, спрямована на виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства шляхом вжиття відповідних заходів реагування, до яких відносяться і позапланові перевірки, проведення спеціального розслідування відповідно до приписів Порядку № 337 жодним чином не впливає на обов`язок контролюючого органу організувати окрему позапланову перевірку з підстав, передбачених статтею 6 Закону № 877-V та не обмежує в часі проведення такого заходу.

Отже, з`ясування причин настання нещасних випадків та запобігання їм у майбутньому потребує максимальної залученості як органу контролю, так і роботодавця.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 24.08.2023 по справі № 620/18817/21, від 11.03.2025 по справі № 160/5702/24.

Судом встановлено, що у направленні на проведення заходу державного нагляду (контролю) № ПНС/1/12165-25 від 22.07.2025 було визначено, що підставою для здійснення такого заходу є абзац 9 частини 1 статті 6 Закону № 877-V (настання аварії, пожежі, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов`язано з діяльністю суб`єкта господарювання) повідомлення про нещасний випадок № 9897 ПНС 1-25 від 18.06.2025.

За таких обставин, з огляду на підставу призначення перевірки, заздалегідь передбачити конкретні питання для з`ясування причин нещасних випадків не вбачається за можливе, а тому у спірному направленні було достатнім чином окреслено предмет перевірки.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.03.2025 у справі № 160/5702/25.

Суд відхиляє посилання позивача на відсутність у Міжрегіонального управління правових підстав для проведення спірної перевірки з огляду на постанову від 12.06.2025 про закриття кримінального провадження № 12025170570000320 від 25.05.2025 на підставі пункту 2 частини 1 статті 284 КПК України, так як питання взаємозв`язку смерті працівника та діяльності підприємства безпосередньо не вирішується під час проведення позапланових перевірок, а норми Закону № 877-V зобов`язують контролюючий орган насамперед перевірити причини, за яких такий випадок стався та вжити відповідних заходів, з метою запобігання таких подій у майбутньому.

Таким чином, спірний захід державного нагляду (контролю) був пов`язаний із настанням нещасного випадку, що відповідає меті здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю).

Судом з наявного в матеріалах справи акта про неможливість проведення заходу державного контролю № ПНС/ПЛ/16910/АА024688/НП від 23.07.2025 встановлено, що інспектором праці Карасем Анатолієм Івановичем здійснено спробу проведення заходу державного контролю у СФГ «Каміла» за місцем провадження господарської діяльності : 37461, Полтавська обл., Лубенський р-н, село Рудка, вулиця Миру, 72а з питань додержання вимог законодавства у сферах охорони праці, промислової безпеки та праці в межах питань, які стали підставою для здійснення даного заходу державного нагляду (контролю), абз. 9 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Захід державного контролю неможливо провести у зв`язку з створенням перешкод у діяльності інспектора праці :

- ненадання інформації, необхідної для проведення заходу державного нагляду (контролю);

- ненадання доступу до виробничих, службових, адміністративних приміщень об`єкта перевірки/інспекційного відвідування, а яких використовується наймана праця.

Суд зазначає, що відмова у доступі посадових осіб органу, який здійснює перевірку до місць провадження діяльності суб`єкта господарювання, об`єктів, що використовуються суб`єктом господарювання при провадженні діяльності, є створенням перешкод під час проведення посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, або його територіального органу перевірки додержання вимог законодавства про охорону праці.

Статтею 11 Закону №877-V встановлено, що суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) зобов`язаний: допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю) за умови дотримання ними порядку здійснення державного нагляду (контролю), передбаченого цим Законом; не створювати перешкоди органам державного нагляду (контролю) чи їх посадовим особам при здійсненні ними заходів державного нагляду (контролю), за умови що зазначені заходи здійснюються такими особами відповідно до вимог закону; виконувати вимоги органу державного нагляду (контролю) щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства; надавати документи, зразки продукції, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), відповідно до закону; одержувати примірник акта та/або припису органу державного нагляду (контролю) за результатами здійсненого планового чи позапланового заходу.

Частиною першою статті 12 Закону №877-V передбачено, що невиконання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виявлених під час здійснення заходу державного нагляду (контролю), тягне за собою застосування до суб`єкта господарювання штрафних санкцій у порядку, встановленому законом.

Відповідно до статті 259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, та його територіальні органи у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Центральні органи виконавчої влади здійснюють контроль за додержанням законодавства про працю на підприємствах, в установах і організаціях, що перебувають у їх функціональному підпорядкуванні, крім податкових органів, які мають право з метою перевірки дотримання податкового законодавства здійснювати такий контроль на всіх підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, а органи місцевого самоврядування - на підприємствах, в установах і організаціях, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад.

Абзацом сьомим частини другої статті 265 КЗпП України встановлено відповідальність юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, які використовують найману працю, у вигляді штрафу в разі недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.

Зважаючи на те, що позивачем не було допущено інспектора Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці для проведення перевірки, тобто створено перешкоди під час проведення посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, або його територіального органу перевірки додержання вимог законодавства про охорону праці, промислової безпеки, а отже відповідач мав підстави для накладення штрафу за порушення законодавства про працю відповідно до абзацу сьомого частини другої статті 265 КЗпП України.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про те, що постанова Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці від 09.09.2025 №ПНС/ПЛ/16910/АА024688/НП/СП про накладення штрафу у розмірі 24000 грн прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначений законами України.

Відповідно до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно зі статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З огляду на викладене, оцінюючи зібрані у справі докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість та безпідставність позовних вимог, у зв`язку з чим відсутні підстави для задоволення позову.

Інші доводи позивача є безпідставними та не впливають на висновки суду.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову Селянського (фермерського) господарства "Каміла" (с. Рудка, Гребінківський район, Полтавська область, 37461, код ЄДРПОУ 25165044) до Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці (вул. Матвійчука Юліана,119, м. Полтава, 36014, код ЄДРПОУ 44730367) про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною восьмою статті 18, частинами сьомою-восьмою статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з складення повного судового рішення.

СуддяС.О. Удовіченко