Постановление суда № 140509288, 12.10.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/30367/26

УХВАЛА

12 жовтня 2026 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Стефанов С.О., розглянувши матеріали адміністративного позову Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Товариства з обмеженою відповідальністю МЕЙФЕР ЛІМІТЕД, про стягнення адміністративного-господарських санкції, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду 29 вересня 2026 року надійшов позов Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Товариства з обмеженою відповідальністю МЕЙФЕР ЛІМІТЕД, в якому позивач просить:

- стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "МЕЙФЕР ЛІМІТЕД" на користь Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції у розмірі 69 625,81 грн. та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 5 117,07 грн на реквізити Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю отримувач ГУК в Од обл./Одеська обл./50070400 ЄДРПОУ 37607526, Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), номер рахунку (IBAN) UA118999980313181022000015001, Код класифікації доходів бюджету 50070400.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2026 року Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕЙФЕР ЛІМІТЕД», про стягнення адміністративного-господарських санкції залишено без руху та надано позивачу п`ятиденний строк із дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду уточненої позовної заяви із зазначенням правильного строку сплати адміністративно-господарських санкцій, уточненого періоду та розрахунку пені, ціни позову і належних реквізитів одержувача коштів.

У мотивувальній частині ухвали від 28 вересня 2026 року, суд з`ясував суперечливість викладених у позовній заяві обставин щодо граничного строку сплати адміністративно-господарських санкцій. Зокрема, заявляючи вимогу про стягнення санкцій за невиконання нормативу робочих місць за 2025 рік, позивач зазначив про обов`язок відповідача сплатити їх до 15 квітня 2025 року, водночас визначивши період нарахування пені з 16 квітня 2026 року по 09 вересня 2026 року.

Позивачу запропоновано усунути зазначені суперечності та чітко викласти обставини щодо граничного строку сплати відповідачем адміністративно-господарських санкцій, які є підставою заявлених позовних вимог.

02 жовтня 2026 року через підсистему «Електронний суд» позивач подав клопотання про відкриття провадження у справі за вихідним № 05-63/05/1269.

У зазначеному клопотанні позивач посилається на ухвалу від 28 вересня 2026 року та зазначає, що позовну заяву залишено без руху у зв`язку з пропуском строку звернення до суду. На обґрунтування клопотання позивач навів доводи щодо строку пред`явлення позовів про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, а також зазначив, що звернувся до суду до 15 жовтня 2025 року.

Розглянувши подане клопотання та матеріали позовної заяви, суд зазначає таке.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 171 КАС України після одержання позовної заяви суддя перевіряє її відповідність вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу.

Пункт 5 частини п`ятої статті 160 КАС України передбачає необхідність викладення в позовній заяві обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, та зазначення доказів на підтвердження цих обставин.

За частинами першою та другою статті 169 КАС України в разі подання позову без додержання встановлених вимог суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій визначає її недоліки, спосіб та строк їх усунення.

Пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України встановлено підставу для повернення позовної заяви в разі неусунення її недоліків у наданий судом строк. Частини п`ята та шоста цієї статті визначають строк вирішення відповідного питання та передбачають постановлення ухвали про повернення позову.

У постанові від 19 червня 2025 року у справі № 380/25504/24 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду зазначив, що виконання вимог ухвали про залишення позову без руху необхідно оцінювати за змістом поданих документів. Неподання позовної заяви в новій редакції не виправдовує повернення позову, якщо поданою заявою фактично виправлено визначені судом неточності. Повернення в такій ситуації становить надмірний формалізм.

З урахуванням зазначених висновків суд оцінює подане позивачем клопотання за його змістом, незалежно від назви документа та неподання окремої позовної заяви в новій редакції.

Водночас клопотання від 06 жовтня 2026 року містить обґрунтування дотримання строку звернення до адміністративного суду, тоді як підставою залишення позову без руху була суперечливість викладених обставин щодо граничного строку сплати відповідачем адміністративно-господарських санкцій.

Строк звернення до суду та строк самостійної сплати адміністративно-господарських санкцій є різними строками. Наведення доводів щодо своєчасності подання позову саме по собі не уточнює обставин щодо моменту виникнення прострочення сплати санкцій, з яким позивач пов`язує нарахування пені.

У поданому клопотанні позивач не зазначив, яку саме дату граничного строку сплати санкцій слід вважати правильною, та не пояснив суперечність між наведеною в позові датою сплати і визначеним періодом нарахування пені. Посилання на звернення до суду до 15 жовтня 2025 року також не усуває цієї суперечності, оскільки позов фактично надійшов до суду 29 вересня 2026 року.

Отже, на відміну від обставин справи № 380/25504/24, у якій поданою заявою позивач фактично виправив визначені судом неточності, у цій справі зміст клопотання не містить відповідного уточнення.

Суд не пов`язує повернення позову виключно з неподанням документа під назвою «уточнена позовна заява». Підставою відповідного процесуального висновку є неусунення визначеної ухвалою від 01 жовтня 2026 року суперечності щодо обставин, якими обґрунтовано заявлені вимоги.

Станом на 12 жовтня 2026 року наданий позивачу строк закінчився. Інших документів, які усувають зазначений недолік, а також заяви про продовження строку для його усунення до суду не надійшло.

Таким чином, суд вбачає наявність передбачених пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України умов для повернення позовної заяви.

Відповідно до частини восьмої статті 169 КАС України повернення позову не перешкоджає повторному зверненню до адміністративного суду в установленому законом порядку.

Керуючись статтями 120, 160, 169, 171, 241, 243, 248, 251, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕЙФЕР ЛІМІТЕД» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені - повернути позивачу.

Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка її подала.

Позовну заяву та додані до неї документи повернути позивачу. У разі подання позовної заяви в електронній формі через електронний кабінет відповідні документи позивачу не повертаються.

Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє його права повторно звернутися до адміністративного суду в установленому законом порядку.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена шляхом подачі протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення апеляційної скарги до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Суддя С.О. Стефанов