Постановление суда № 140508716, 12.10.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

12 жовтня 2026 рокусправа № 380/21367/26

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Карп`як О.О., перевіривши у м. Львові матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Львові, Львівського міжрегіонального управління МЮУ про оскарження рішення, -

встановила:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Львові, Львівського міжрегіонального управління МЮУ , в якому просить:

визнати протиправною бездіяльність Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (ЄДРПОУ 35009321) щодо невжиття своєчасних та повних заходів щодо примусового виконання виконавчого листа № 2-910/2011 від 04.07.2011 у виконавчому провадженні № 48720854;

зобов`язати Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Львові Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (ЄДРПОУ 35009321) вжити усіх належних та передбачених Законом України «Про виконавче провадження» заходів щодо примусового виконання виконавчого листа № 2-910/2011 від 04.07.2011 у виконавчому провадженні № 48720854.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, серед іншого, чи немає підстав для відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Крім того, згідно із частиною 1 статті 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. У позовній заяві зазначається ідентифікатор для повного доступу до інформації про виконавче провадження (за наявності).

Адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об`єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом. (частина 1 статті 25 КАС України).

Тобто рішення, дії чи бездіяльність державного або приватного виконавця можуть бути оскаржені учасниками виконавчого провадження до адміністративного суду (за правилами територіальної підсудності за вибором позивача) у разі, якщо законом не встановлено інший порядок їх судового оскарження.

У свою чергу, умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, регламентується Законом України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VІІІ зі змінами (далі - Закон №1404-VІІІ), за змістом частини 1 статті 74 якого рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення, у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у встановленому законом порядку.

Частиною другою статті 74 Закону № 1404-VІІІ передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Пунктом 5 частини 1 статті 3 Закону № 1404-VІІІ визначено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди.

З наведених норм права слідує, що Законом №1404-VIII розмежовано порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби, вчинених щодо виконання судових рішень та щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб).

Виходячи з системного аналізу статті 74 та пункту 5 статті 3 Закону № 1404-VІІІ слід вважати, до адміністративного суду за правилами територіальної підсудності, визначеної статтею 25 КАС України, можуть бути оскаржені рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби, які супроводжують процес виконання:

- рішень інших органів (посадових осіб), наприклад, виконавчих написів нотаріуса;

- постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору;

- постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів.

Тобто, безпосередньо до адміністративного суду згідно частини 2 статті 74 Закону №1404-VІІІ можуть бути оскаржені:

- постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, накладення штрафу, стягнення витрат на проведення виконавчих дій лише у тому разі, коли вони винесені у межах виконавчого провадження з приводу виконання рішень інших органів (посадових осіб), але не судових рішень;

- рішення, дії, бездіяльність державного виконавця щодо безпосереднього виконання постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, накладення штрафу, стягнення витрат на проведення виконавчих дій як виконавчих документів, прийнятих у виконавчому провадженні щодо примусового виконання зазначених виконавчих документів.

Натомість, позовні вимоги щодо визнання бездіяльності щодо невжиття своєчасних та повних заходів щодо примусового виконання виконавчого листа, вчинені в межах виконавчого провадження щодо виконання рішення суду, повинні вирішуватися за загальними правилами, встановленими частиною 1 статті 74 Закону України "Про виконавче провадження", а саме судом, який видав виконавчий документ.

Вказану правову позицію підтримано Восьмим апеляційним адміністративним судом в постанові від 17.03.2020 року у справі № 300/212/20.

Зі змісту позовної заяви та доданих до неї документів слідує, що ОСОБА_1 оскаржує бездіяльність щодо невжиття своєчасних та повних заходів щодо примусового виконання виконавчого листа № 2-910/2011 від 04.07.2011, виданого Жовуівським райооним судом Львівської області щодо стягнення аліментів на утримання сина (виконавче провадження № 48720854).

Відповідно до статті 447-1 Розділу VII "Судовий контроль за виконанням судових рішень" Цивільного процесуального кодексу України виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

З огляду на викладене та враховуючи наведене вище правове регулювання правил підсудності справ щодо оскаржень рішень, дій та бездіяльності державних та приватних виконавців слід дійти висновку, що дане питання підлягає розгляду у межах здійснення судового контролю за виконанням судового рішення Жовківським районним судом Львівської області, як таким, що видав виконавчий документ, рішення щодо виконання якого є предметом оскарження.

Підстави відмови у відкритті провадження в адміністративній справі передбачені частиною першою статті 170 КАС України, зокрема,

При цьому, згідно із частиною п`ятою статті 170 КАС України повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Керуючись статтями 170, 241, 248 КАС України, суддя

постановила:

відмовити у відкриті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Шевченківського відділу Державної виконавчої служби у м. Львові , про оскарження рішень, дій або бездіяльності органів державної виконавчої служби.

Копія ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі надіслати особі, яка подала позовну заяву, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

СуддяКарп`як О.О.