Постановление суда № 140505257, 09.10.2026, Миколаївський районний суд Миколаївської області

Миколаївський районний суд Миколаївської області

Справа № 945/2395/26

Провадження № 2/945/2318/26

УХВАЛА

Іменем України

09 жовтня 2026 року м. Миколаїв

Миколаївський районний суд Миколаївської області у складі головуючої судді Лопіної О.О., за участі секретаря судових засідань Сербиної К.Ю., розглянувши у судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі № 945/2395/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Смарт Пей до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Смарт Пей звернувся до Миколаївського районного суду Миколаївської області з позовом сформованим в системі «Електронний суд» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою Миколаївського районного суду Миколаївської області від 11.09.2026 відкрито провадження у справі за вказаним вище позовом та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Відповідачу запропоновано надати відзив на позовну заяву у 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження.

28.09.2026 на адресу суду засобами поштового зв`язку відповідачем подано відзив, у якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог, а у разі відсутності достатніх підстав для відмови просив зупинити провадження у справі до припинення проходження військової служби. Розгляд справи провести без участі.

Представником позивача ТОВ Фінансова компанія Смарт Пей 01.10.2026 сформовано в системі Електронний суд відповідь на відзив зазначивши, що позовні вимоги просить задовольнити в повному обсязі.

Розглянувши клопотання, дослідивши матеріали, додані до позовної заяви, суд дійшов такого.

Згідно з положеннями п. 2) ч. 1 ст. 251 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Відповідно до п. 2) ч. 1 ст. 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 2 частини першої статті 251 цього Кодексу, - до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Згідно з копією довідки військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України від 14 березня 2025 року № 2256, що знаходиться в матеріалах цивільної справи, старший солдат ОСОБА_2 , призваний на військову службу за призовом під час мобілізації, проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України з 09.03.2022 по теперішній час.

До матеріалів справи також долучено копію посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_2 .

Як виснувала Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 12 листопада 2025 року у справі № 754/947/22, профільне законодавство, зокрема Закон № 3543-XII та Закон № 1932-ХІІ, хоч і не використовує термін «переведення на воєнний стан», натомість оперує поняттям «переведення на організацію і штати воєнного часу». Така трансформація військових формувань є одним із ключових заходів, що вживаються у випадку введення в державі воєнного стану та загальної мобілізації. З моменту оголошення загальної мобілізації та введення воєнного стану Збройні Сили України та інші утворені відповідно до закону військові формування переводяться в спеціальний правовий режим функціонування в цілому. Це виключає необхідність у додатковому з`ясуванні питання щодо переведення певної військової частини «на воєнний стан». Юридичний статус з`єднань, військових частин, підрозділів та інших складових структури ЗC України та інших військових формувань, що функціонують в умовах воєнного стану, не залежить від місця їх дислокації чи характеру виконуваних ними завдань, як-то перебування в районі воєнних (бойових) дій та участь в них. Водночас приписи пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України не пов`язують можливість застосування цієї норми права з умовою перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, військовослужбовця у військовій частині, що залучена до ведення безпосередніх бойових дій. До того ж військовослужбовець упродовж особливого періоду може в будь-який момент бути відрядженим до військової частини, задіяної до таких дій (підпункт 4-1 пункту 251 розділу XIV Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008). Сучасні форми та способи ведення війни, виконання бойових завдань вимагають участі у бойових діях та захисті суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності України не тільки по умовній лінії фронту. Велика Палата Верховного Суду зазначає, що з моменту введення в Україні воєнного стану і до моменту його скасування чи припинення Збройні Сили України та інші утворені відповідно до закону військові формування в цілому потрібно вважати такими, що «переведені на воєнний стан» для цілей застосування пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України та аналогічних процесуальних норм. Упродовж дії воєнного стану в Україні та проведення загальної мобілізації для застосування судом пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України суд має отримати докази (військовий квиток, накази командира військової частини тощо), що містять інформацію про перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, на військовій службі.

Системне тлумачення пункту 2 частини першої статті 251 та статті 254 ЦПК України дозволяє зробити висновок про те, що підставами для поновлення зупиненого на підставі цієї процесуальної норми права провадження у справі можуть бути: припинення, у тому числі призупинення, перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, на військовій службі у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань під час дії воєнного стану в Україні; припинення воєнного стану в Україні, навіть якщо відповідні особи продовжують військову службу у певній військовій частині, якщо тільки ця військова частина не залишається переведеною на воєнний стан через запровадження / збереження цього стану для певної території України або не залучена до проведення антитерористичної операції.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про Національну гвардію України» Національна гвардія України є військовим формуванням з правоохоронними функціями, що входить до системи Міністерства внутрішніх справ України і призначено для виконання завдань із захисту та охорони життя, прав, свобод і законних інтересів громадян, суспільства і держави від кримінальних та інших протиправних посягань, охорони громадської безпеки і порядку та забезпечення громадської безпеки, а також у взаємодії з правоохоронними органами - із забезпечення державної безпеки і захисту державного кордону, припинення терористичної діяльності, діяльності незаконних воєнізованих або збройних формувань (груп), терористичних організацій, організованих груп та злочинних організацій.

Національна гвардія України бере участь відповідно до закону у взаємодії зі Збройними Силами України у відсічі збройній агресії проти України та ліквідації збройного конфлікту шляхом ведення воєнних (бойових) дій, а також у виконанні завдань територіальної оборони.

З огляду на те, що відповідач ОСОБА_2 дійсно перебуває у складі іншого утвореного відповідно до закону військового формування, що переведене на воєнний стан, його заява про зупинення провадження у справі є обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.

Таким чином, провадження у справі слід зупинити до припинення перебування відповідача ОСОБА_2 у складі іншого утвореного відповідно до закону військового формування, що переведене на воєнний стан.

Керуючись п. 2) ч. 1 ст. 251, п. 2) ч. 1 ст. 253, ч. 1 ст. 260 Цивільного процесуального кодексу України,

постановив:

Заяву ОСОБА_2 про зупинення провадження у справі - задовольнити.

Провадження у цивільній справі № 945/2395/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Смарт Пей до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - зупинити до припинення перебування відповідача ОСОБА_2 у складі іншого утвореного відповідно до закону військового формування, що переведене на воєнний стан.

Згідно з положеннями ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Згідно з положеннями ст. 355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Олена ЛОПІНА