Постановление суда № 140502001, 25.09.2026, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/12014/26

Провадження №: 1-кс/755/4273/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"25" вересня 2026 р. слідча суддя Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника (в режимі відеоконференції) ОСОБА_4 ,

обвинуваченого (в режимі відеоконференції) ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання прокурора Дарницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 , про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Київ, громадянину України, не одруженому, з середньою освітою, солдату військової частини НОМЕР_1 , зареєстрованому та проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразового судимому: востаннє вироком Броварського міськрайонного суду Київської області від 27.02.2026 за ч. 2, 3 ст. 307 КК України, до покарання позбавлення волі строком на 6 років, з конфіскацією всього належного йому майна, за ч. 3 ст. 307 КК України, до покарання позбавлення волі строком на 9 (дев`ять) років один місяць з конфіскацією майна, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026100040001772 від 29.07.2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,

в с т а н о в и л а:

в провадженні судді Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_6 знаходилось кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

24 вересня 2026 року на підготовче судове засідання обвинуваченого ОСОБА_5 до суду конвойною службою доставлено не було.

Під час судового засідання постало питання про направлення обвинувального акта до Київського апеляційного суду для вирішення питання щодо підсудності. Прокурор не заперечувала, у зв`язку з чим обвинувальний акт було скеровано до зазначеного суду.

Водночас, питання щодо продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого залишилося невирішеним.

25 вересня 2026 року прокурор Дарницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 подала клопотання про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_5 . За результатами автоматизованого розподілу судових справ зазначене клопотання було передано на розгляд судді Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_1 .

У судовому засіданні прокурор заявлене клопотання підтримала у повному обсязі. Просила задовольнити, обґрунтовуючи наявність продовження існування ризиків передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Захисник підозрюваного ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_4 - у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання. Зазначив, що вважає, що ОСОБА_5 має бути обрано інший запобіжний захід, не пов`язаний із триманням під вартою. Продовження запобіжного заходу наразі є недоцільним. Тому просив змінити запобіжний захід та застосувати до його підзахисного домашній арешт.

Обвинувачений ОСОБА_5 у судовому засіданні підтримав свого захисника.

Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, дійшов такого висновку.

Згідно ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.

Щодо вимог клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, то суд вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Згідно ч. 3 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

У вказаному вище кримінальному провадженні ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 31.07.2026, серед іншого, встановлено обґрунтованість підозри обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України. На даний момент зазначені в ухвалі обставини стороною захисту не спростовуються.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання наявним ризикам, у той час як підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що він може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України (ч. 2 ст. 177 КПК України).

Ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності здійснення зазначених дій.

Достовірність ризиків може бути встановлена шляхом перевірки відомостей про: 1) наявність документів, які дають змогу виїхати за межі країни; 2) майновий стан особи, який дає змогу існувати в умовах переховування, у тому числі за межами країни; 3) наявність громадянства іншої держави або документів, які дають право тимчасово чи постійно проживати на території іншої країни; 4) наявність членів родини, які проживають на території іншої країни та можуть надати тимчасовий чи постійний притулок; 5) наявність можливості (службове становище, безпосереднє знайомство, родинні зв`язки, матеріальний вплив тощо) впливу на свідка, іншого обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому кримінальному провадженні; 6) інші обставини, які вказують на достовірність ризиків, - та повинна оцінюватися з урахуванням конкретних обставин кожного кримінального провадження.

При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Зазначений стандарт доказування (переконання) суд використовує для перевірки наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, у цьому кримінальному провадженні щодо обвинуваченого.

З його урахуванням, щодо обґрунтованості ризиків неналежного виконання обвинуваченим ОСОБА_5 покладених на нього процесуальних обов`язків, то слід зазначити таке.

Суд враховує, що запобігання ризику переховування п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, обвинуваченого ОСОБА_5 від суду становить суспільний інтерес, який полягає в забезпеченні відправлення судочинства, а тому вважає такі дії цілком вірогідними з огляду на покарання, яке загрожує ОСОБА_5 оскільки йому інкримінується кримінальне правопорушення , яке відноситься до тяжких злочинів та за яке передбачено покарання до 10 років позбавлення волі.

Також суд вважає, що стороною обвинувачення обґрунтовано ризик незаконного впливу на свідків, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки обвинувачений може вплинути на свідків, які були допитані та надавали відповідні покази щодо обставин вчинення злочину.

Крім того, згідно чинного законодавства суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, а тому ризик впливу існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Надаючи оцінку ризику можливості обвинуваченого ОСОБА_5 вчинити інше кримінальне правопорушення, передбачене п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, суд вважає це цілком ймовірним, враховуючи обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_5 обвинувачується.

Крім того, суд враховує, що обвинувачений раніше неодноразово судимий за вчинення тяжких злочинів, наразі не має офіційних джерел заробітку, а тому є достатні підстави вважати, що останній з метою забезпечення своїх потреб може вчинити корисливий злочин.

Вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу, відповідно до ст. 178 КПК України, суд враховує наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі доведеності його вини в інкримінованому злочині, майновий стан обвинуваченого, його вік, соціальні зв`язки, той факт, що він неодружений, є солдатом військової частини НОМЕР_1 , а також доведеність прокурором, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, не може запобігти доведеним ризикам, а тому клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 необхідно задовольнити.

Підстав для обрання до обвинуваченого інших запобіжних заходів, не пов`язаних з позбавленням волі, суд не вбачає, оскільки у разі застосування більш м`якого запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, суд не матиме можливості запобігти переховуванню обвинуваченого від суду, та, що не менш важливо, вчиненню іншого кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Як визначено у п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Водночас, згідно ч. 4 ст. 183 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Задовольняючи клопотання прокурора про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд, з урахуванням вимог ст. 183 КПК України, бере до уваги обставини, наведені у клопотанні, характер та ступінь тяжкості кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 , яке відповідно до ст. 12 КК України належить до категорії тяжких злочинів.

Суд також враховує, що ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 31.07.2026 року ОСОБА_5 визначено заставу у розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Крім того, суд враховує вимоги ст. 183 КПК України та вважає за необхідне залишити раніше визначений обвинуваченому розмір застави, який буде достатнім для забезпечення виконання ним процесуальних обов`язків, з урахуванням вимог ст. 182 КПК України, а саме 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 166 400 (сто шістдесят шість тисяч чотириста) грн 00 коп та у разі внесення застави, покласти обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

п о с т а н о в и л а:

клопотання прокурора Дарницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 , про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до обвинуваченого ОСОБА_5 - задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 24 листопада 2026 року (включно).

Визначити ОСОБА_5 заставу в розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 166 400 (сто шістдесят шість тисяч чотириста) грн 00 коп. у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Дніпровського районного суду м. Києва (Отримувач: ТУДСАУ в місті Києві, ЄДРПОУ: 26268059, МФО: 820172, Банк: Державна казначейська служба України м. Київ, р/р №UA128201720355259002001012089).

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі визначеному в ухвалі суду, протягом строку її дії.

У разі внесення застави зобов`язати ОСОБА_5 прибувати до слідчого за кожною вимогою у межах цього кримінального провадження та, у відповідності до положень ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти наступні обов`язки:

не відлучатись за межі місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження;

повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

Визначити 2 місячний термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, з дня її внесення.

З моменту звільнення з-під варти, у зв`язку з внесенням застави, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Копію ухвали вручити прокурору, захиснику та обвинуваченому.

Ухвала слідчої судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Визначити час проголошення повного тексту ухвали - 17 год 40 хв 30 вересня 2026 року.

Слідча суддя: ОСОБА_7