Постановление суда № 140501740, 12.10.2026, Господарський суд Чернігівської області

У Х В А Л А

12 жовтня 2026 рокум. Чернігівсправа № 927/759/26

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Шморгуна В. В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Батьківщина» про відвід судді у справі

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАС АГРО ПІВНІЧ»,

код ЄДРПОУ 30148071, вул. Науменка, 42, с. Харкове, Прилуцького району, Чернігівської області, 17270

До відповідача-1: Срібнянської селищної ради, код ЄДРПОУ 04412573,

вул. Миру, 43А, смт. Срібне, Прилуцького району, Чернігівської області, 17300

До відповідача-2: Сільськогосподарське товариства з обмеженою відповідальністю «Батьківщина»,

код ЄДРПОУ 30875436, вул. Незалежності, буд. 51, с. Калюжинці, Прилуцького району, Чернігівської області, 17311

Предмет спору: про визнання незаконними та скасування рішень, визнання укладеними додаткових угод до договору оренди та визнання відсутнім права оренди земельних ділянок,

ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю «ТАС АГРО ПІВНІЧ» через підсистему «Електронний суд» подано позов до Срібнянської селищної ради та ТОВ «Батьківщина», у якому позивач просить суд:

- визнати незаконним та скасувати рішення Срібнянської селищної ради 43 сесії 8 скликання від 12.06.2025 Про розгляд клопотання ТОВ «ТАС АГРО ПІВНІЧ», яким позивачеві відмовлено в поновленні договору оренди земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за кадастровим номером: 7425181000:04:001:0302, площею 2,5869 га, терміном на 15 років, яка знаходиться на території Срібнянської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області;

- визнати укладеною між Срібнянською селищною радою та ТОВ «ТАС АГРО ПІВНІЧ» додаткову угоду до Договору оренди землі №04-05-Д/0-48 від 20.05.2010, зареєстрованого у Срібнянському районному відділі ЧРФ ДП «Центр ДЗК», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 21.06.2010 за №041085300635, право оренди зареєстровано у Державному реєстрі прав 30.04.2021 за № 41805370, на той самий строк і на тих самих умовах у наведеній редакції;

- визнати відсутнім у ТОВ «Батьківщина» права оренди земельної ділянки нерозподілена (невитребувана) земельна частка (пай) кадастровий номер: 7425181000:04:001:0302, площею 2,5869 га, яка знаходиться на території Срібнянської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області, та надана в оренду ТОВ «Батьківщина» рішенням 44 сесії восьмого скликання Срібнянської селищної ради, право оренди за якою зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 20.08.2025 за № 61240382 на підставі договору оренди земельної ділянки від 01.08.2025, укладеного між Срібнянською селищною радою та ТОВ «Батьківщина»;

- визнати незаконним та скасувати рішення Срібнянської селищної ради 43 сесії 8 скликання від 12.06.2025 «Про розгляд клопотання ТОВ «ТАС АГРО ПІВНІЧ», яким позивачеві відмовлено в поновленні договору оренди земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за кадастровим номером: 7425181000:04:001:0325, площею 5,5270 га, терміном на 15 років, яка знаходиться на території Срібнянської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області;

- визнати укладеною між Срібнянською селищною радою та ТОВ «ТАС АГРО ПІВНІЧ» додаткову угоду до Договору оренди землі №04-05-Д/0-36 від 20.05.2010, зареєстрованого у Срібнянському районному відділі ЧРФ ДП «Центр ДЗК», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 21.06.2010 за №041085300623, право оренди зареєстровано у Державному реєстрі прав 30.04.2021 за № 41805240 на той самий строк і на тих самих умовах у наведеній редакції;

- визнати відсутнім у ТОВ «Батьківщина» права оренди земельної ділянки нерозподілена (невитребувана) земельна частка (пай) кадастровий номер: 7425181000:04:001:0325, площею 5,5270 та, яка знаходиться на території Срібнянської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області, та надана в оренду ТОВ «Батьківщина» рішенням 44 сесії восьмого скликання Срібнянської селищної ради, право оренди за якою зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 20.08.2025 за № 61240881 на підставі договору оренди земельної ділянки від 01.08.2025 укладеного між Срібнянською селищною радою та ТОВ «Батьківщина».

Позовні вимоги мотивовано порушенням Срібнянською селищною радою права поновлення Договорів оренди спірних земельних ділянок, оскільки позивач дотримався вимог законодавства, які регламентують його поведінку, необхідну для отримання відповідного рішення уповноваженого органу (у строки визначені законом та договором направив відповідачу-1 лист-повідомлення про поновлення Договорів оренди), а тому позивач може вважатись таким, що набув право «правомірного очікування» на поновлення Договорів оренди, натомість відповідач-1, знехтував своїм обов`язком добросовісно провести переговори, не пропонуючи жодних умов орендарю та менше як за місяць, надав спірні земельні ділянки в оренду відповідачу-2, що стало підставою для звернення позивачем до суду за захистом порушеного переважного права на поновлення Договорів оренди.

Ухвалою від 05.08.2026 відкрито провадження у справі; призначено підготовче засідання на 08.09.2026 на 12:00; встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті.

19.08.2026 відповідач-2 через підсистему «Електронний суд» подав відзив на позовну заяву.

24.08.2026 позивач через підсистему «Електронний суд» подав відповідь на відзив відповідача-2.

26.08.2026 відповідач-1 через підсистему «Електронний суд» подав відзив на позовну заяву та клопотання про поновлення строку на подання відзиву.

31.08.2026 відповідач-2 через підсистему «Електронний суд» подав заперечення на відповідь позивача на відзив.

04.09.2026 позивач через підсистему «Електронний суд» подав клопотання про відкладення підготовчого засідання, призначеного на 08.09.2026.

04.09.2026 відповідач-2 через підсистему «Електронний суд» подав заперечення на клопотання позивача про відкладення підготовчого засідання.

У зв`язку з оголошенням повітряної тривоги у м. Чернігові підготовче засідання, призначене на 08.09.2026 на 12:00, не відбулось.

Ухвалою суду від 10.09.2026 повідомлено сторін про те, що підготовче засідання відбудеться 08.10.2026 о 10:20.

07.10.2026 відповідач-2 через підсистему «Електронний суд» подав узагальнені письмові пояснення у справі.

Відповідач-1 був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання, але у підготовче 08.10.2026 не з`явився, але до початку судового засідання подав клопотання про розгляд справи за відсутності його представника.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України підготовче засідання 08.10.2026 проводилось за відсутності відповідача-1 (його представника).

У підготовчому засіданні 08.10.2026 суд:

- залишив без розгляду клопотання позивача про відкладення підготовчого засідання 08.09.2026 та заперечення відповідача-2 на це клопотання, як такі, що вичерпали свою дію;

- постановив ухвалу про відмову в задоволенні клопотання відповідача-1 про поновлення строку на подання відзиву, оскільки відповідач-1 не довів належними доказами поважності причин пропуску цього строку, а також ухвалу про залишення відзиву відповідача-1 без розгляду у зв`язку з його поданням після закінчення встановленого судом процесуального строку;

- постановив ухвалу про повернення відповідачу-2 відзиву на позовну заяву, оскільки встановив, що його зміст не стосується предмета спору в цій справі. Як убачалось зі змісту поданого відзиву, відповідач-2 виклав свою позицію щодо оренди земельної ділянки з кадастровим номером 7425181000:04:001:0290 площею 5,2260 га. Водночас предметом позову в цій справі є орендні правовідносини щодо земельних ділянок з кадастровими номерами 7425181000:04:001:0302 площею 2,5869 га та 7425181000:04:001:0325 площею 5,5270 га. Крім зазначення іншої кількості спірних земельних ділянок, інших кадастрових номерів та площ земельних ділянок, у відзиві містяться посилання на інші, ніж спірні у цій справі, правочини й документи, зокрема, на договір оренди та документи щодо державної реєстрації земельної ділянки. Наведене повністю спростовувало доводи відповідача-2 про наявність лише технічної описки, оскільки весь зміст відзиву свідчить про те, що він стосується інших правовідносин.

Отже, відповідач-2 подав відзив, який безсумнівно стосується інших правовідносин та, імовірно, стосується іншої справи, а отже не має відношення до предмета спору в цій справі. Такі обставини свідчать про неналежну підготовку процесуального документа самим відповідачем-2, що зумовлена саме суб`єктивними, а не обєктивними, причинами та не може виправдовувати неподання належного відзиву в установленому процесуальному порядку. Суд зазначив, що підготовка заяв по суті справи та інших процесуальних документів належної форми і змісту є обов`язком учасника справи, а суд не повинен самостійно змінювати зміст поданого відзиву, щоб привести його у відповідність до обставин саме цієї справи;

- постановив ухвалу про повернення позивачу відповіді на відзив відповідача-2, а відповідачу-2 - заперечень на цю відповідь на відзив, оскільки зазначені заяви по суті справи є похідними від відзиву відповідача-2, який було повернуто без розгляду;

- постановив ухвалу про залишення без розгляду узагальнених письмових пояснень відповідача-2, оскільки вони не стосувались окремого питання, що виникло під час розгляду справи, а дозволу на їх подання суд не надавав і необхідності в їх поданні не вбачав. З огляду на зміст цих пояснень суд дійшов висновку, що фактично вони були штучним доповненням до позиції відповідача-2 по суті спору (відзиву та заперечень). Водночас, зважаючи на те, що раніше подані відповідачем-2 відзив та заперечення на відповідь на відзив були повернуті, подання зазначених пояснень фактично стало полягати у повторному викладенні позиції відповідача-2 по суті спору відзиву, після закінчення встановленого процесуального строку для його подання;

- відмовив у задоволенні клопотання представника відповідача-2 про відкладення підготовчого судового засідання для надання можливості підготувати та подати письмові пояснення щодо всіх питань, викладених у позовній заяві, оскільки подання додаткових пояснень у запропонованому відповідачем-2 вигляді фактично є повторним поданням відзиву на позовну заяву та повторним поданням додаткових пояснень, питання щодо подання яких вже було вирішено судом перед цим. Щодо неналежного оформлення та подання попереднього відзиву суд зазначив, що його було подано керівником підприємства через систему «Електронний суд». Керівник підприємства відповідає за організацію та належне здійснення його діяльності, зокрема за своєчасне й належне подання процесуальних документів. Неуважність під час підготовки та подання таких документів є суб`єктивною обставиною і не може вважатись поважною причиною недотримання процесуального строку, що вже зазначалося судом. Отже, саме внаслідок неналежної організації підготовки процесуальних документів відповідач-2 позбавив себе можливості подати відзив у встановлений строк, а негативні наслідки недотримання цього строку покладаються на нього;

- відмовив у задоволенні клопотання представника відповідача-2 про відкладення підготовчого судового засідання у зв`язку з оголошенням повітряної тривоги в місті Чернігові. Суд установив, що перед початком судового засідання представник відповідача-2 надав згоду на його проведення та висловив бажання брати в ньому участь. За таких обставин суд дійшов висновку, що заявлення зазначеного клопотання було зумовлене насамперед відмовою в задоволенні попереднього клопотання про відкладення засідання для підготовки та подання процесуальних документів, а не безпосередньо оголошенням повітряної тривоги;

- постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 22.10.2026 о 12:30.

12.10.2026 відповідач-2 через підсистему «Електронний суд» подав до суду заяву про відвід судді Шморгуна В. В. від розгляду справи №927/759/26.

Подана заява про відвід судді обґрунтована незаконним, на думку заявника, неприйняттям судом до розгляду відзиву відповідача-2 в усному порядку без постановлення відповідної ухвали та зазначення правових підстав, що, за твердженням заявника, призвело до порушення його права на захист, принципів рівності учасників судового процесу та змагальності сторін, а також свідчить про упередженість судді й прихильність до позивача. Крім того, заявник посилається на відмову суду відкласти підготовче засідання у зв`язку з повітряною тривогою, незважаючи на подальше клопотання представника відповідача-2, мотивоване необхідністю забезпечення його життя та здоров`я, що, на його переконання, також викликає сумніви в об`єктивності та неупередженості судді.

Суд, розглянувши заяву ТОВ «Батьківщина» про відвід судді Шморгуна В. В., вважає її необґрунтованою з врахуванням такого.

Відповідно до частин другої та третьої статті 38 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Положеннями частин першої та другої статті 39 ГПК України, передбачено, що питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

У силу положень частин другої та третьої статті 38 ГПК України з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим.

Статтею 35 ГПК України визначені підстави для відводу (самовідводу) судді. Суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо, зокрема, він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи чи є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.

Відповідно до частини першої, другої статті 48 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.

Частиною четвертою статті 11 ГПК України та статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Як зазначає Європейський суд з прав людини, найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості (рішення ЄСПЛ у справі «Хаушильд проти Данії»).

Стаття 6 Конвенції вимагає суд у межах своїх повноважень бути неупередженим. Неупередженість зазвичай означає відсутність упередженості або суб`єктивного ставлення, що може бути оцінене багатьма способами (рішення ЄСПЛ у справі «Ветштайн проти Швейцарії»).

Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 визначається за допомогою суб`єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об`єктивного критерію, тобто з`ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (рішення ЄСПЛ у справі «Хаушильд проти Данії»).

За усталеною практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. За суб`єктивним критерієм беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (пункт 49 рішення ЄСПЛ у справі «Білуха проти України»).

Європейський суд з прав людини зазначив, що «безсторонність», в сенсі пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Булут проти Австрії» від 22.02.1996, у справі «Томан проти Швейцарії» від 10.06.1996). Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення.

При цьому особиста безсторонність суду, як суб`єктивний критерій, презюмується, поки не надано доказів протилежного (пункт 50 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Білуха проти України» від 09.11.2006).

Відповідно до приписів ч. 4 статті 35 ГПК України, якою імперативно визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Доводи відповідача-2 в частині неприйняттям судом до розгляду відзиву відповідача-2 фактично зводяться до незгоди із процесуальним діями та рішеннями судді Шморгуна В. В. та не свідчать про його упередженість й необ`єктивність та однозначно не вказують на особисту прихильність до будь-якої зі сторін, зокрема, до позивача.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).

Отже, саме на учасника справи мають покладатись негативні наслідки неналежного вчинення відповідних процесуальних дій, і покладення вини за наслідки цього на суд є неприпустимим.

Відповідно до ч. 5 ст. 233 ГПК України ухвали суду, постановлені окремим документом, підписуються суддею (суддями) і приєднуються до справи. Ухвали, постановлені судом без оформлення окремого документа, зазначаються у протоколі судового засідання.

Отже, постановлення ухвали про повернення відзиву відповідача-2 без розгляду без оформлення окремого документа, із зазначенням відповідного процесуального рішення у протоколі судового засідання, узгоджується з положеннями ГПК України, а відтак спростовує відповідні доводи відповідача-2, викладені у заяві про відвід судді.

Щодо доводів відповідача-2 про відмову у відкладенні підготовчого засідання у зв`язку з оголошенням повітряної тривоги в місті Чернігові суд врахував, що перед початком судового засідання представник відповідача-2 надав згоду на його проведення та висловив бажання брати в ньому участь.

При цьому, ані перед початком проведення судового засідання, ані при заявлені цього клопотання, представник відповідача-2 жодним чином не обумовлював свою позицію з певним часом тривання повітряної тривоги, що спростовує його доводи про причини такого відкладення, викладені у заяві про відвід судді.

Подальше заявлення клопотання про відкладення засідання суд оцінив з урахуванням наведених обставин його подання та дійшов висновку, що воно було зумовлене насамперед відмовою в задоволенні попереднього клопотання про відкладення засідання для підготовки та подання додаткових пояснень, а не безпосередньо оголошеною повітряною тривогою.

Крім того, суд звертає увагу, що після відмови у задоволені клопотання відповідача-2 про відкладення судового засідання для подання останнім додаткових пояснень у справі, суд з`ясовував в учасників справи наявність інших заяв, клопотань і уточнень щодо питань, що мають бути вирішені в підготовчому провадженні. Жодних таких заяв саме щодо питань підготовчого провадження, крім клопотання відповідача-2 про відкладення судового засідання саме через повітряну тривогу, учасниками справи заявлено не було.

При цьому, одразу після відмови в задоволенні цього клопотання суд постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження, призначення справи до розгляду по суті та визначення дати відповідного судового засідання, після чого судове засідання було завершено, що не створювало додаткової загрози для життя та здоров`я представника відповідача-2 та не свідчить про порушення судом Конституції України та вимог законодавства України у сфері цивільного захисту, оскільки закриття підготовчого провадження і призначення судового засідання з розгляду справи по суті фактично займає стільки ж часу, як і відкладення підготовчого засідання з призначенням дати його проведення.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що доводи відповідача-2 не містять об`єктивно обґрунтованих посилань на дійсні обставини, які викликають сумнівів у неупередженості судді або його необ`єктивності та могли б бути підставою для відводу у розумінні статті 35 ГПК України.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 39 ГПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Встановивши необґрунтованість заявленого відповідачем-2 відводу судді Шморгуна В. В., суд дійшов висновку про передачу заяви про відвід судді Шморгуна В. В. відповідно до частини третьої статті 39 Господарського процесуального кодексу України на автоматизований розподіл справ для визначення судді для вирішення питання щодо зазначеного відводу.

Керуючись ст. 35, 36, 38, 39, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Визнати необґрунтованою заяву Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Батьківщина» про відвід судді Шморгуна В. В. від розгляду справи №927/759/26.

2. Заяву Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Батьківщина» про відвід судді Шморгуна В. В. від розгляду справи №927/759/26 передати для вирішення іншому судді в порядку ч. 3 статті 39 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Вебадреса Єдиного державного реєстру судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Суддя В. В. Шморгун