Постановление суда № 140501518, 18.08.2026, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

18 серпня 2026 року м. Черкаси справа № 925/359/24

Вх.суду №12520/26 від 24.07.2026

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Хабазні Ю.А., із секретарем судового засідання Руденко К.О.,

за участю у судовому засіданні: Потокі А.А. (від ТОВ "Енергогазрезерв", адвокат, за ордером),

у судове засідання не з`явились: ліквідатор банкрута, представники від Ісаєнка О.Л., Фортечного відділу державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси у приміщенні суду скаргу від 17.07.2026 №02/44/758

заявника, боржника у особі ліквідатора банкрута,

про визнання неправомірною бездіяльність державного виконавця Фортечного відділу державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Манжели А.В. у виконавчому провадженні №68781472

у справі за заявою

ініціюючого кредитора, Товариства з обмеженою відповідальністю "Центральна газопостачальна компанія"

до боржника, Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергогазрезерв"

про банкрутство юридичної особи

УСТАНОВИВ:

1. Боржник у особі ліквідатора банкрута, арбітражного керуючого Носань Н.С., подано скаргу від 17.07.2026 №02/44/758 з вимогами:

визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Фортечного відділу державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Манжели Анни Володимирівни по виконавчому провадженню №68781472, яка полягає у невчиненні державним виконавцем усіх визначених Законом України "Про виконавче провадження" дій щодо примусового виконання виконавчого документа у виконавчому провадженні №68781472;

зобов`язати державного виконавця Фортечного відділу державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Манжелу Анну Володимирівну усунути допущене порушення шляхом дотримання строків та порядку вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №68781472 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Кіровоградської області від 14.03.2022 по справі № 912/3478/21 із врахуванням норм та положень Закону України "Про виконавче провадження";

стягнути з Фортечного відділу державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (вул.Дворцова, 32, прим. 29, м.Кропивницький, 25006, код ЄДРПОУ 34977781) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергогазрезерв" (вул.Смілянська, буд.127, кабінет 1, м.Черкаси, 18008, код ЄДРПОУ 36860996) 10 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

2. Заявник у скарзі від 17.07.2025 №02-44/758 та його представник у судовому засіданні вимоги підтримали повністю і пояснили,

що рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 01.02.2022 у справі №912/3478/21 з ТОВ "Антарктида-17" на користь ТОВ "Енергогазрезерв" було стягнуто заборгованість у розмірі 222 262,93 грн., а також 3 335,46 грн. судового збору;

що на виконання вказаного судового рішення 14.03.2022 був виданий наказ суду, за яким 18.04.2022 старшим державним виконавцем Фортечного відділу державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Покладовою Т.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №68781472, а 02.05.2022 винесено постанову про арешт коштів боржника;

що на цей час виконавче провадження №68781472 не завершене, перебуває на виконанні у державного виконавця Фортечного відділу державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Манжели А.В.;

що з аналізу інформації, яка міститься в АСВП щодо виконавчого провадження №68781472, вбачається бездіяльність державного виконавця в частині виявлення майна боржника і його рахунків;

що виконавче провадження №68781472 відкрито 18.04.2022, у той же день був сформований запит №340053435 до Державної податкової служби України; що аналогічні за змістом запити №211679858 та №251383904 були сформовані 23.06.2024 та 13.02.2025;

що повторна перевірка наявних у боржника рахунків не проводилася;

що 09.01.2024 та 13.02.2025 державним виконавцем були надіслані запити на отримання інформації, що становить банківську таємницю, які було адресовано 15 банкам;

що на цей час в Україні діє 60 банківських установ, однак запити було направлено лише 15 з них, отже інформацією про існування у боржника рахунків у решті банків державний викрнавець не володіє і не вживає заходів для її отримання;

що Національний банк України виокремив системно важливі банки (тобто банки, діяльність яких впливає настабільність усієї банківської системи), однак у запити державним виконавцем направлено лише частина з них, отже не було вжито належних заходів для виявлення рахунків боржника відповідно до ч.8 ст.48 Закону України "Про виконавче провадження";

що востаннє запит до МВС України про наявність зареєстрованих за боржником транспортних засобів державний виконавець направляв 13.02.2025 №251384077, на який отримав відповідь про відсутність зареєстрованих за боржником транспортних засобів, натомість відсутні дані про направлення відповідних запитів для отримання інформації з інших реєстрів, зокрема, Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Державного реєстру обтяжень рухомого майна, Державного реєстру довіреностей, Державного реєстру цивільних повітряних суден України, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, Єдиного реєстру длоя ведення автоматизованого обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів;

що державний виконавець не направив запити до усіх органів та установ, які володіють інформацією про майно боржника, зокрема, до Українського національного офісу інтелектуальної власності та інновацій (УКРНОВІ), Державної митної служби, Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру тощо;

що державним виконавцем також не вживалися заходи для виявлення та звернення стягнення на дебіторську заборгованість боржника;

що відсутня інформація про отримання державним виконавцем даних балансу боржника, про складання будь-яких актів, які б свідчили про здійснення виїзду за місцем знаходження боржника з метою виявлення майна, на яке може бути звернено стягнення, у тому числі готівкові кошти, які можуть зберігатися у касі;

що державним виконавцем не здійснювався виклик керівника боржника, не вимагалися пояснення від матеріально відповідальних осіб боржника по факту невиконання судового рішення та вимог державного виконавця;

що виконавцем не складався протокол про притягнення боржника або його керівника до адміністративної відповідальності;

що державний виконавець не звертався до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду керівника боржника-юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань або погашення заборгованості за рішенням про стягнення періодичних платежів.

3. Фортечний віділ державної виконавчої служби у місті Кропивницькоиу Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (далі відділ ДВС) у відзиві від 13.08.2026 №98206/3019-29 проти задоволення скарги заперечив і пояснив,

що у добровільному порядку борг, виконавчий збір та витрати виконавчого провадження по виконавчому документу боржником сплачені не були;

що згідно з відповіддю Мінвстерства внутрішніх справ України зареєстрованих за боржником транспортних засобів не виявлено;

що за інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєструправ власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта наявні обтяження на майно боржника, накладені ще постановами від 13.07.2022;

що з відповіді Державної фіскальної служби України боржник має чотири рахунки у банківських установах (АТ "ОТП Банк"), у зв`язку з чим державним виконавцем було винесено постанову від 02.05.2022 про їх арешт;

що платіжною інструкцією від 27.07.2022 на рахунок стягувача було перераховано 21 694,33 грн., у зв`язку з чим залишок боргу становить 204 005,06 грн.;

що 11.08.2026 державним виконавцем було повторно винесено постанову про аерешт коштів боржника, яку надіслано банкам-учасникам обміну в АСВП простим поштовим відправленням;

що 12.08.2026 державним виконавцем були надіслані запити до відповідних органів і служб для отримання інформації про наявні у бордника активи;

що 12.08.2026 державним виконавцем було надіслано виклик боржнику;

що виконавче провадження №68781472 перебувало на виконанні у державного виконавця Манжели А.В., якого наказом від 29.07.2026 №2694-К було звільнено 04.08.2026 із займаної посади у зв`язку із закінченням строку призначення на посаду і усі виконавчі провадження передано дердавному виконавцю Ковбасюк О.А.

4. Учасники провадження у справі про банкрутство боржника були належним чином повіломлені про дату і час розгляду справи, однак участі своїх повноважних представників у судовому засіданні не забезпечили, про причини неявки до суду не повідомили.

Відповідно до ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, у зв`язку з чим суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами без участі учасників справи, які не з`явились.

Фортечний відділ державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України у заяві від 13.08.2026 №98206/3019-29 просив розглянути скаргу без участі його представника.

5. При вирішенні поданої на розгляд заяви судом застосовуються положення Кодексу України з процедур банкрутства.

Відповідно до ст.233 ГПК України у судовому засіданні приєднано до матеріалів справи вступну та резолютивну частини судового рішення.

6. Дослідивши наявні у справі докази суд установив наступні обставини.

14.03.2022 на виконання рішення Господарського суду Кіровоградської області від 01.02.2022 у справі №912/3478/21 видано наказ, за яким 18.04.2022 постановою старшого державного виконавця Фортечного відділу державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південно-Східного мідрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) Покладової Т.В. відкрито виконавче провадження №68781472.

02.05.2022 старшим державним виконавцем Фортечного відділу державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) Покладовою Т.В. у виконавчому провадженні №68781472 винесено постанову про арешт коштів боржника.

13.07.2022 відділом ДВС у виконавчому провадженні №68781472 винесено постанову про арешт майна боржника.

29.07.2022 платіжним дорученням №12401 (внутрішній номер 221187058) відділом ДВС перераховано на рахунок ТОВ "Енергогазрезерв" 21 694,33 грн. із зазначенням у призначенні платежу: "Борг №912/3478/21 14.03.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю "Антарктида-17" №68781472"

16.04.2024 ухвалою суду (із виправленою згідно з ухвалою суду від 23.04.2024 опискою) відкрито провадження у справі про банкрутство боржника.

21.01.2025 постановою суду боржника визнано банкрутом, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Носань Н.С.

13.02.2025 та 13.08.2026 державним виконавцем у виконавчому провадженні №68781472 надіслано запити до Міністерства внутрішніх справ України №251384077 та №359885709 щодо зареєстрованих за боржником транспортних засобів, на який отримав відповіді 14.02.2025 та 13.08.2026.

13.02.2025 та 13.08.2026 державним виконавцем у виконавчому провадженні №68781472 надіслано запити до Державної фіскальної служби України №251383904 та до Державної податкової служби України №359885708 про наявні у боржника рахунки, на який отримав відповіді 13.02.2025 та 13.08.2026.

10.08.2026 за вх.№489412514 державним виконавцем Фортечного відділу державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Ковбасюк О.А. отримано Інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта (ТОВ "Антарктида-17")

11.08.2026 державним виконавцем відділу ДВС Ковбасюк О.А. винесено постанову про арешт коштів боржника, яку 11.08.2026 супровідним листом за вих. №97155 надіслано на адреси банківських установ (АТ КБ "ПриватБанк", АТ "Універсал Банк", АТ "ОКСІ банк", АТ "ТАСкомбанк", АТ "Райффайзен Банк", ПАТ АКБ "Індустріал Банк", АТ "ВСТ Банк", АТ "Прокредит Банк", АТ "Акціонерно-комерційний банк Львів", АТ "Кредобанк", АТ "ОТП", АТ "Ідея Банк", АТ "Агросперіс Банк", АТ "Укрсиббанк", АТ "Банк Авангард", АТ "Сенс", АТ "Банк Альянс", ПАТ АБ "Південний", АТ "Альтбанк", АТ "Державний ощадний банк України", АТ "ІНГ Банк Україна", ПАТ АБ "Укргазбанк", АТ "Банк ", АТ "Скай Банк", АТ "Укрексімбанк", АТ "Полтава Банк", АТ "Кредитвест Банк", АТ "Банк Траст-Капітал", АТ "Акцент-Банк", АТ "Піреус банк МКБ").

13.08.2026 з метою отримання інформації про наявне у боржника майно відділом ДВС надіслано такі запити: №97760 до Державної авіаційної служби України; №97732 до Державної служби морського та річкового транспорту України; №97640 до ДП "Український інститут інтелектуальної власності"; №97451 до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку; №97615 до Державної митної служби України; №97569 до Головного управління ДПС у Кіровоградській області; №97632 до Головного управління статистики у Кіровоградській області; №97920 до Управління Держпраці у Кіровоградській області; №97594 до Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області; №97515 до Управління Державної інспекції архітектури та містобудування України в Кіровоградській області; №97457 до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру; №97608 до ДП "Агентство з ідентифікації і реєстрації тварин"; №97639 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Кіровоградській області; №97621 до ДП "Аграрні реєстри"; №97738 до ДП "Держреєстри України"; №97761 до Фонду державного майна України, Кіровоградська обл.; №97603 до Міністерства доходів і зборів України; №97467 до Міністерства інфраструктури України, Центру транспортного сервісу "Ліски" ПАТ "Укрзалізниці", Головного інформаційно-обчтслювального центру "Укрзалізниці"; №97542 до РЦС МВС в Кіровоградській області; №97755 до ДП "Національні інформаційні системи"; №97481 до Українського центру інноватики та патентно-інформаційних послуг; №97499 до Філії "Головний інформаційно-обчислювальний центр" АТ "Укрзалізниця"; 97844 до ДП "Український державний центр радіочастот"; №97502 до Головного управління ДСНС України у Кіровоградській області; №97347 до Державного космічного агенства України.

13.08.2026 відділом ДВС надіслано на адресу ТОВ "Антарктида-17" виклик за вих.№98200 з вимогою до керівника з`явитись до виконавця 27.07.2026 щодо сплати боргу за виконавчим документом або надання підтверджуючих документів про сплату.

Відділом ДВС надіслано на адреси банківських установ (АТ КБ "ПриватБанк", АТ "Універсал Банк", АТ "Альтбанк", АТ "Укрсиббанк", АТ "Сенс банк", АТ "ТАСкомбанк", АТ "Райффайзен Банк", АТ "Банк ", АТ "Скай банк", ПАТ "Банк Восток", ПАТ АБ "Південний", АТ "Кредобанк", АТ "Вест Файненс Енд Кредит Банк", АТ "Державний ощадний банк України") запити без дати і номеру на отриманні інформації, що становлять банківську таємницю.

Згідно з Інформацією від 17.07.2026 про виконавче провадження №68781472 яку створив і надав заявник: 18.04.2022 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження; 18.04.2022 винесено постанову про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій; 18.04.2022 винесено постанову про стягнення виконавчого збору; 02.05.2022 винесено постанову про арешт коштів боржника; 30.06.2022 винесено постанову про зміну (доповнення) реєстраційних даних; 13.07.2022 винесено постанову про арешт майна боржника; 15.06.2023 винесено постанову про арешт коштів боржника.

Згідно з даними Автоматизованої системи виконавчого провадження, які створив і надав заявник, державним виконавцем у виконавчому провадженні №68781472 було вчинено такі дії:

18.04.2022, 13.09.2022, 15.06.2023 (2), 24.04.2024, 09.05.2024, 24.05.2024, 08.06.2024, 23.06.2024, 13.02.2025 здійснено запит органу ДПС про наявні рахунки у боржників-юридичних осіб та/або фізичних осіб-підприємців;

18.04.2022, 23.06.2023, 14.02.2025 здійснено запит МВС щодо зареєстрованих за боржником транспортних засобів;

12.07.2022, 28.03.2023, 18.05.2023, 15.06.2023, 04.12.2023, 09.01.2024, 13.02.2025 надіслано вимогу на отримання інформації, яка містить банківську таємницю;

12.07.2022 надіслано 8 платіжних вимог;

13.09.2022 надіслано 8 платіжних вимог;

15.06.2023 надіслано 4 платіжні інструкції;

10.01.2024 надіслано 4 платіжні інструкції;

24.04.2024 надіслано 4 платіжні інструкції;

13.02.2025 надіслано 3 платіжні інструкції;

7. 17.07.2026 між ТОВ "Енергогазрезерв" в особі його ліквідатора, арбітражного керуючого Носань Н.С. (надалі Замовник та/або Клієнт) та адвокатом Потокі А.А. (надалі Виконавець та/або Адвокат") укладено договір про надання правової допомоги №27, згідно з яким:

п.1.1. Виконавець зобов`язується за завданням Замовника надати правову допомогу (юридичні послуги) в межах справи про банкрутство №925/359/24, в тому числі в справі №912/3478/21 порядку та на умовах, визначених цим договором;

п.2.1. Відповідно до цього договору, Виконавець надає Замовнику правову допомогу (юридичні послуги) під час підготовки, подання та розгляду скарги ТОВ "ЕНЕРГОГАЗРЕЗЕРВ" на бездіяльність державного виконавця Фортечного відділу державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України по виконавчому провадженню №68781472 в Господарському суді Черкаської області (представництва інтересів Замовника) в межах справи про банкрутство №925/359/24 (...);

п.3.1. Вартість послуг (розмір гонорару) визначається за домовленістю сторін у окремих додатках до цього договору;

п.6.1. Договір набуває чинності з моменту його підписання Сторонами і діє до моменту його розірвання Сторонами за вхаємною згодою або в односторонньому порядку у випадках, передбачених цим Договором та законодавством України.

17.07.2026 між ТОВ "Енергогазрезерв" в особі його ліквідатора, арбітражного керуючого Носань Н.С. (надалі Замовник та/або Клієнт) та адвокатом Потокі А.А. (надалі Виконавець та/або Адвокат") укладено додаткову угоду до Договору про надання правової допомоги №27 від 17.07.2026, згідно з якою вартість послуг Виконавця за годину становить: Правова консультація Замовника, визначення обставин справи, попереднє визначення правової позиції та доказової бази, необхідної для вирішення правового питання Замовника 1000,00 грн. Ознайомлення із матеріалами наданими Замовником, погодження правової позиції із Замовником, попередній аналіз правової та доказової бази, необхідних для підготовки скарги 1000,00 грн. Підготовка проекту скарги та додатків до неї для подачі до суду 2000,00 грн.

17.07.2026 ТОВ "Енергогазрезерв" в особі його ліквідатора, арбітражного керуючого Носань Н.С. (надалі Замовник та/або Клієнт) та адвокатом Потокі А.А. (надалі Виконавець та/або Адвокат") складено та підписано акт приймання-передачі наданих послуг за Договором про надання правової допомоги №27 від 17.07.2026, згідно з яким Виконавцем надано, а Замовником прийнято такі послуги з надання правової допомоги: Правова консультація Замовника, визначення обставин справи, попереднє визначення правової позиції та доказової бази, необхідної для вирішення правового питання Замовника 1 год, 1000,00 грн. Ознайомлення із матеріалами наданими Замовником, погодження правової позиції із Замовником, попередній аналіз правової та доказової бази, необхідних для підготовки скарги 1 год., 1000,00 грн. Підготовка проекту скарги та додатків до неї для подачі до суду 4 год., 2000,00 грн. Загальна вартість наданих послуг становить 10 000,00 грн..

8. При вирішенні спору судом застосовано наступні норми законодавства.

Згідно із ст.129-1 Конституції України (…) судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку (…).

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначені Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до Господарського процесуального кодексу України:

ч.6 ст.12. Господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом";

ч.1 і 3 ст.13. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом;

ч.1 ст.16. Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом;

ч.1 ст.73. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи;

ч.1, 3 і 4 ст.74. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи; суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів;

ч.4 ст.75. Обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом;

ч.1 і 2 ст.86. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів; жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності;

ч.1, п.1 ч.3 ст.123. Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу;

ч.1-3 ст.124. Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи;

ст.126. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

ч.4-8 і 9 ст.129. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись. Якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку. Якщо сума судових витрат, заявлених до відшкодування та підтверджених відповідними доказами, є неспівмірно нижчою від суми, заявленої в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат (крім судового збору) повністю або частково, крім випадків, якщо така сторона доведе поважні причини зменшення цієї суми. Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Згідно з п.4 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору;

ч.1 і 3 ст.327. Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (...);

ч.1 ст.339. Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права;

ч.1 і 2 ст.343. За результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу; у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника); якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Відповідно до Кодексу України з процедур банкрутства:

ч.1 ст.2 Провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначені Законом України "Про виконавче провадження".

Згідно із Законом України "Про виконавче провадження":

ст.1. Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню;

ст.2. Виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов`язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об`єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців;

ч.1 ст.13. Під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами;

ч.1-3 ст.18. Виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії; виконавець зобов`язаний: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання (…); виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону (…); з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну (…); безперешкодно входити на земельні ділянки, до приміщень, сховищ, іншого володіння боржника - юридичної особи, проводити їх огляд, примусово відкривати та опечатувати їх; накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (…) на рахунки в цінних паперах, на електронні гроші, які зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у зв`язку з виконавчим провадженням (…); викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні (…); накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом (…); у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів (…); отримувати від банків та інших фінансових установ, небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей інформацію про наявність рахунків/електронних гаманців та/або стан рахунків/електронних гаманців боржника, рух коштів та операції за рахунками/електронними гаманцями боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком;

ч.1-3 ст.36. У разі відсутності відомостей про місце проживання, перебування боржника - фізичної особи (…) за виконавчими документами (…) виконавець звертається до суду з поданням про винесення ухвали про розшук боржника (…) Розшук боржника - юридичної особи, майна боржника організовує виконавець шляхом подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що міститься в базах даних і реєстрах, та перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) або його місцезнаходженням. У разі необхідності розшуку транспортного засобу боржника виконавець виносить постанову про такий розшук, яка є обов`язковою для виконання поліцією (…);

ч.1 ст.74. Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

9. Аналізуючи установлені обставини справи та норми чинного законодавства суд прийшов до таких висновків.

9.1. Примусове виконання (застосування заходів примусового виконання рішення) це вжиття державним виконавцем заходів щодо реалізації судового рішення способами, які визначено законом, із покладанням на боржника виконавчого збору та інших витрат, пов`язаних із виконанням.

Виконавець організовує розшук боржника-юридичної особи та його майна боржника шляхом подання запитів до відповідних державних органів, шляхом проведення безпосередньої перевірки інформації про майно чи доходи боржника в базах даних і державних реєстрах та шляхом перевірки майнового стану боржника за його місцезнаходженням (місцем проживання/перебування, ч.2 ст.36 Закону України "Про виконавче провадження").

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначені Законом України "Про виконавче провадження". Цим Законом регламентовано порядок та особливості проведення кожної стадії (дії) виконавчого провадження і відповідних дій державних виконавців.

Належним доказом вжиття усіх передбачених Законом заходів з примусового виконання рішення суду, що свідчить про повноту виконавчих дії, є повне виконання рішення суду (постанова Верховного Суду від 20.01.2021 у справі №619/562/18).

Отже, здійснення державним виконавцем комплексу дій, які визначені законом, будуть вважатися належними у разі вжиття останнім усіх необхідних (можливих) заходів у їх передбаченій нормативно-правовим актом певній послідовності для повного виконання виконавчого документу у встановлені законом строки, з дотриманням прав учасників виконавчого провадження стягувача та боржника.

Згідно з п.9.13 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року №9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов`язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє. При цьому господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов`язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов`язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється (…).

9.2. Виконавче провадження №68781472 про стягнення з ТОВ "Антарктида-17" на користь ТОВ "Енергогазрезерв" 222 363,93 грн. боргу та 3 335,46 грн. судового збору перебуває на примусовому виконанні з 02.05.2022 року (більше чотирьох років).

За увесь час здійснення виконавчого провадження відділ ДВС вчинив такі дії: направив запити ДПСУ про наявні у боржника рахунки; направив запити до МВС щодо зареєстрованих за боржником транспортних засобів; надіслав вимоги на отримання інформації, яка містить банківську таємницю; надіслав платіжні вимоги (інструкції); виніс постанови про арешт коштів та майна боржника.

Запити до окремих органів і служб з метою виявлення активів боржника були направлені лише після звернення заявника до суду із скаргою, а саме 13.08.2026.

Тобто відділом ДВС були вчинені певні дії, які призвели до часткового погашення боргу 29.07.2022 (на другому місяці після відкриття виконавчого провадження), у зв`язку з чим відсутні підстави для визнання невчиненми усіх дій. Однак надалі, до моменту подання скарги, будь-які дії відділом ДВС не вчинялися і матеріали справи не містять доказів вчинення виконавцем заходів з примусового виконання рішення, визначених ст.18 Закону України "Про виконавче провадження" щодо розшуку майна боржника, на яке можна звернути стягнення у рахунок погашення боргу.

Отже відсутність майна у боржника належним чином не підтверджена, а наявність майна в останнього належним чином не перевірена, тому вказані обставини є підставою для визнання бездіяльності Фортечного відділу державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України у виконавчому провадженні №68781472 неправомірними.

Крім того відсутні підстави зобов`язувати відділ ДВС усувати допущене порушення шляхом дотримання строків та порядку вчинення виконавчих дій, оскільки це є безумовна вимога Закону України "Про виконавче провадження" (ст.1 і 2).

9.3. Згідно з п.4 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п.12 ч.3 ст.2 ГПК України).

Згідно із ч.2 ст.126 ГПК України розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді (...) визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Отже для вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу не має значення, чи сплачені фактично ці кошти адвокату на час вирішення по них питання судом.

Водночас за змістом ч.4 і 5 ст.126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.6 ст.126 ГПК України).

У розумінні положень ч.5 ст.126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

У скарзі від 17.07.2026 №02-44/758 заявник зазначив, що ним "(…) понесено витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн. за підготовку скарги для її подання до суду (…)"

Фортечний відділ державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України у відзиві від 13.08.2026 №98206/3019-29 проти розміру заявлених заявником витрат на правову допомогу заперечив з тих мотивів, що максимальний розмір оплати послуг адвоката хоч нормативно і не обмежений, однак в силу позиції Вищого господарського суду України (зокрема, п.11 інформаційного листа від 14.12.2007 №01-8/973) може бути обмежений самим судом з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи; що відтак суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеними щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг; що докази, які б свідчили про доцільність та неминучість витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн., Відділу невідомі; що гонорар адвоката у сумі 10 000,00 грн. вважає завищеним; що територіальні органи ДВС підпорядковані регіональним органам Міністерства юстиції України і не мають рахунків для відшкодування такого виду витрат;

Розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу адвоката Потокі А.А. у сумі 10 000,00 грн., відповідає умовам договору про надання правової допомоги від 17.07.2026 №27, додаткової угоди до нього від 17.07.2026, а також актом приймання-передачі наданих послуг за Договором про надання правової допомоги №27 від 17.07.2026.

Дослідивши наявні у справі докази, враховуючи відсутність заперечень Фортечного відділу державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, суд визнає правомірним стягнення з нього на користь заявника витрат на професійну правничу допомогу повністю у заявленому розмірі відповідно до ч.9 ст.129 ГПК України, у зв`язку із тим, що спір виник внаслідок неправильних дій сторони (невжиття передбачених Законом України "Про виконавче провадження" (не вжиття усіх передбачених Законом України "Про виконавче провадження" заходів та виконавчих дій).

9.4. У ч.1 ст.339№ ГПК України зазначено суб`єктами оскарження державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби. Проте відповідно до ч.2 ст.7, ст.12 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" державний виконавець є представником влади, діє від імені держави і перебуває під її захистом та уповноважений державою здійснювати діяльність з примусового виконання рішень у порядку, передбаченому законом. Контроль за діяльністю державних виконавців та інших працівників органів державної виконавчої служби здійснюють органи примусового виконання рішень, в порядку, встановленому Міністерством юстиції України. Таким чином, у розумінні цієї норми державний виконавець не є окремим суб`єктом, а є представником влади, який здійснює свої повноваження від імені держави в системі органів державної влади Державної виконавчої служби.

Отже, з огляду на те, що у виконавчому провадженні №68781472 відбувалася зміна державних виконавців (Покладова Т.В., Манжела А.В., Ковбасюк О.А.), суд вважає, що суб`єктом, дії/бездіяльність якого оскаржуються, у цьому випадку має бути саме Фортечний відділ державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України як юридична особа, а не конкретний державний виконавець.

9.5. Разом з тим суд вважає за необхідне вказати на те, що виконавець у виконавчому провадженні не має таких повноважень, як ліквідатор банкрута у справі про банкрутство, на розшук органів управління та документів на майно і майнові права, на пред`явлення вимог до третіх осіб про його повернення.

Тому очевидно, що від виконавця можна вимагати вчинення лише таких дій, вчинення яких, або прямо передбачено актами законодавства, або випливає з обставин діяльності цього боржника, або випливає з отриманої з інших джерел інформації щодо майна боржника. Зокрема,

вимога про направлення запитів усім 60 банківським установам України чи направлення запитів системно важливим банкам, про вивчення балансів боржника -- не грунтується на нормі ч.8 ст.48 Закону України "Про виконавче провадження" чи й будь-якій іншій нормі;

складення протоколу про притягнення боржника або його керівника до адміністративної відповідальності, звернення до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду керівника боржника-юридичної особи за межі України є дискреційними повноваженнями виконавця, а не його обов`язком. В будь-якому випадку заявником мають доводитись обставини наявності у виконавця підстав для цього

9.6. Участь стягувача у виконавчому провадженні полягає не у тому, щоб отримати задоволення своїх вимог від держави (у особі органу державної виконавчої служби) замість відповідача, а у тому щоб через повноваження органу державної виконавчої служби і засоби державного примусу, як отримати задоволення вимог за рахунок виявленого майна боржника, так і отримати необхідну інформацію про здійснення діяльності боржником, про наявні у боржника права на майно, про можливі надходження цього майна (коштів) у найближчий час, а також про майно, яке незаконно вибуло з його володіння до відкриття виконавчого провадження тощо для вирішення питання щодо подальшого відкриття провадження у справі про банкрутство і використання інших передбачених КУзПБ засобів повернення майна банкруту та отримання задоволення вимог.

Саме тому стягувач має право знайомитися з матеріалами виконавчого провадження, направляти запити виконавцю і отримувати відповіді про хід виконавчого провадження, направляти виконавцю обґрунтовані пропозиції щодо тих дій, які необхідно додатково вчинити для отримання інформації і майна та відповідно отримувати звіт виконавця за результатами розгляду таких пропозицій.

9.7. Щодо такого єдиного, поданого Заявником доказу, як "Інформація про виконавче провадження", то суд не вважає його доказом з наступних підстав.

9.7.1. Так, Закон України "Про виконавче провадження" покладає на виконавця обов`язок вносити усі документи виконавчого провадження до автоматизованої системи виконавчого провадження (далі АСВП), однак це не означає, що у АСВП наявні усі документи з виконавчого провадження та що інформація про документи до АСВП виконавцем внесена коректно і точно відображає інформацію з оригіналів документів.

9.7.2. Відповідно до ст.8 Закону України "Про виконавче провадження" вільний та безоплатний доступ до інформації автоматизованої системи виконавчого провадження забезпечує Міністерство юстиції України у мережі Інтернет на своєму офіційному веб-сайті з можливістю перегляду, пошуку, копіювання та роздрукування інформації, на основі поширених веб-оглядачів та редакторів, без необхідності застосування спеціально створених для цього технологічних та програмних засобів, без обмежень та цілодобово. Інформація повинна містити відомості про час її розміщення.

Однак закон не визначає, що інформація з АСВП, доступ до якої отримує сторона виконавчого провадження, є офіційною для суду, як це визначено законом для судових рішень.

Тому Закон України "Про виконавче провадження" і визначає, що саме сторона виконавчого провадження має доступ до інформації в АСВП суд же, як і будь-яка інша особа вільного доступу до АСВП не має.

Отже, перед зверненням до суду, отримавши необхідну інформацію з АСВП, сторона виконавчого провадження має вжити заходів для збору і подання таких доказів, які передбачено ГПК України оригіналів або належним чином завірених копій.

9.7.3. АСВП це є електронна база даних, володільцем її оригіналу є адміністратор. Особою, яка створила (отримала) оригінали документів виконавчого провадження і внесла документи та інформацію до АСВП, є виконавець (орган виконавчої служби чи приватний виконавець). Отже саме ці особи можуть створювати і засвідчувати копії для суду з відповідних оригіналів (бази даних чи оригіналів документів).

Сторона ж виконавчого провадження не може підтвердити суду виготовлені з АСВП інформацію та копії документів пред`явленням оригіналу (ч.5 і 6 ст.91, ч.4 і 5 ст.96), зокрема, Заявник не може подати АСВП як базу даних, наявну у нього в оригіналі, суду у справу.

Створення ж Заявником копій документів за допомогою АСВП не виключає можливості внесення Заявником до них змін, які відсутні в оригіналах.

Також суд враховує, що АСВП це постійно змінювана база даних інформації та документів про хід виконавчого провадження, тому її стан (набір інформації в ній) в цілому на певну дату може бути зафіксований лише володільцем цієї бази. Інформація про конкретне виконавче провадження, яка міститься в АСВП, може бути засвідчена виконавцем (органом державної виконавчої служби чи приватним виконавцем), який таку інформацію в АСВП вніс. Однак і в цьому випадку витяг з АСВП виконавця чи володільця бази даних АСВ на певну дату це є односторонній документ, створений останніми.

9.7.4. Інформація, яку стягувач отримує з АСВП, не є і не може бути доказом для суду, оскільки вона не містять усіх ознак доказу.

Так доказами є матеріальні об`єкти, які вже існують на момент складення відповідної заяви (скарги) до суду як документи чи об`єкти у іншій матеріальній формі, і вимоги до них містяться у главі 5 ГПК України (ст.74-109).

Доказом є не інформація, а об`єкт, який містить інформацію.

Існує істотна (принципова) відмінність між доказом і заявою (яку створює заявник), яка полягає у тому, що заяви створюються і підписуються заявником виключно з метою подання їх до суду у конкретну справу, а докази об`єктивно і незалежно від волі заявника вже існують самі по собі до створення заяви і лише додаються до заяви в оригіналі чи в належним чином засвідченій копії заявником (позивачем).

Заява може бути виправлена заявником.

Доказ може бути лише поданий заявником у незмінному стані в оригіналі чи копії (витягу).

Оригінал доказу або паперовий, підписаний власноруч автором (авторами), або електронний файл, підписаний електронним підписом автором (авторами), який суд перевіряє за допомогою програмного забезпечення.

Копія доказу це документ виготовлений автором оригіналу, або володільцем оригіналу. Копія з копії не є доказом, оскільки будь-яка подана до суду копія має підтверджуватись оригіналом на вимогу суду чи учасника справи (ч.6 ст.91 і ч.5 ст.96 ГПК України), отже відповідно виготовлятись з нього. Тому виготовлена і засвідчена заявником інформація з бази даних чи документа, оригіналів яких він не має і оригінали яких знаходяться у іншої особи не є доказом. У разі подання заявником копії з документу, оригіналу якого він не має, до суду подається саме та копія, яка виготовлена і засвідчена автором або володільцем оригіналу із зазначенням про те, що оригінал знаходиться у цієї особи.

Тому суд не визнає Інформацію про ВП доказом з процесуальних підстав.

9.7.5. Також суд також не визнає Інформацію про ВП доказом і з матеріальних підстав по її суті, оскільки це не первісно створений виконавцем документ про вчинену дію, а вторинний документ, який узагальнює і передає частину інформації з первинного документа. Суд же має приймати рішення виключно на підставі фактів, доведених належними доказами.

Тобто навіть належно оформлена Інформація про ВП не може бути визнана належним (ст.76 ГПК України) та допустимим (ст.77 ГПК України) доказом, оскільки на її підставі неможливо встановити усі обставини (факти) вчинення виконавчих дій, та оскільки такі факти мають бути підтверджені виключно документами, які передбачені Законом України "Про виконавче провадження" та іншими актами законодавства.

Конкретні обставини, які прямо підтверджують цей висновок викладені вище у пунктах 11.4.1 і 11.4.2 цієї ухвали суду.

Тому, якщо Зявник (стягувач) виявляє відсутність, тих документів, які на його думку мали б бути у виконавчому провадженні, то перше, що він повинен зробити це ознайомитись з виконавчим провадженням або ж направити запит до першоджерела (виконавця) для отримання належним чином посвідчених копій як доказів для суду, а також з метою з`ясувати чи дійсно такий документ відсутній, чи дійсно така дія не вчинена, які причини цьому та запропонувати заходи для усунення недоліку чи порушення.

Керуючись ст.234, 235, 342 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Скаргу боржника у особі ліквідатора банкрута, арбітражного керуючого Носань Н.С., від 17.07.2026 №02/44/758 задовольнити частково.

1.1. Визнати неправомірною бездіяльність Фортечного відділу державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України у виконавчому провадженні №68781472, яка полягає у невчиненні державним виконавцем визначених Законом України "Про виконавче провадження" дій щодо: не виклику керівника боржника чи його посадових осіб боржника з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні; щодо періодичної перевірки майнового стану боржника.

1.2. Стягнути з Фортечного відділу державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (вул.Преображенська,47, м.Кропивницький, Кіровоградська область, 25006, ідентифікаційний код 34977781) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергогазрезерв" (вул.Смілянська, буд.127, кабінет 1, м.Черкаси, 18008, ідентифікаційний код 36860996) 10 000,00 грн. (десять тисяч гривень) витрат на професійну правничу допомогу.

Наказ видати.

1.3. У решті вимог відмовити.

Ухвала суду набрала законної сили 09.10.2026. Ухвала суду може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду в порядку та у строки, встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне судове рішення складено і підписано 09.10.2026.

Направити це судове рішення ліквідатору банкрута, членам комітету кредиторів (1), Фортечному відділу державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.

С у д д я Хабазня Ю.А.