Постановление суда № 140501201, 08.10.2026, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41

_______________

УХВАЛА

08 жовтня 2026 рокум. ХарківСправа № 922/4747/25

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Погорелової О.В

при секретарі судового засідання Федоровій К.О.

розглянувши заяви Кегичівського відділу державної виконавчої служби у Берестинському районі Харківської області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про виправлення помилки у виконавчому документі та заяви Кегичівської селищної ради Харківської області про виправлення описки у рішенні суду та наказі, виданому на його виконання у справі

за позовомКерівника Берестинської окружної прокуратури, м. Берестин в інтересах держави, в особі Кегичівської селищної ради Харківської області, с. КегичівкадоТовариства з обмеженою відповідальністю "Слобожанське-агро", с. Слобожанськепростягнення коштівза участю представників учасників справи:

прокурор - Сапітон Д.В.

позивача - не з`явився

відповідача - не з`явився

ВДВС - не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

26.02.2026 Господарським судом Харківської області у справі №922/4747/25 ухвалено судове рішення яким позов задоволений та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Слобожанське-Агро" на користь Кегичівської селищної ради безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати в сумі 829 658,44 грн та на користь Харківської обласної прокуратури судовий збір у розмірі 9 955,90 грн.

На виконання рішення 16.09.2026 судом видані відповідні накази.

28.09.2026 до суду від Кегичівського ВДВС у Берестинському районі Харківської області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України надійшла заява, в якій відділ вказує на те, що 25.09.2026 державним виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №82055075. Відповідно до запиту з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, код ЄДРПОУ ТОВ Слобожанське-Агро - 41662195, проте у резолютивній частині рішення вказано код ЄДРПОУ - 14662195. Тобто, код ЄДРПОУ боржника у виконавчому документі не відповідає даним коду ЄДРПОУ Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що унеможливлює примусове виконання даного рішення суду. На підставі ст. 328 ГПК України, відділ просить суд вжити відповідних заходів щодо виправлення помилки у наказі, що був виданий Господарським судом Харківської області від 16.09.2026 у справі № 922/4747/25, вказавши код ЄДРПОУ боржника ТОВ Слобожанське-Агро у відповідності до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - 41662195.

Крім того, 28.09.2026 до суду від Кегичівської селищної ради надійшла заява в якій селищна рада вказує, що у тексті рішення від 26.02.2026 та у виданому на його виконання наказі від 16.09.2026 ідентифікаційний код юридичної особи відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Слобожанське-Агро" - зазначено як 14662195. Водночас, дійсним ідентифікаційним кодом відповідача згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є 41662195. З огляду на викладене, Кегичівська селищна рада просить суд виправити описку в рішенні Господарського суду Харківської області від 26.02.2026 у справі №922/4747/25, зазначивши в усіх місцях тексту рішення ідентифікаційний код Товариства з обмеженою відповідальністю "Слобожанське-Агро" як 41662195 замість помилково зазначеного 14662195; виправити описку в наказі Господарського суду Харківської області від 16.09.2026 у справі №922/4747/25 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Слобожанське-Агро" на користь Кегичівської селищної ради 829 658,44 грн, зазначивши ідентифікаційний код боржника як 41662195 замість помилково зазначеного 14662195, або видати новий наказ з правильними реквізитами боржника замість раніше виданого; виправити аналогічну описку в інших наказах, виданих на виконання рішення від 26.02.2026 у цій справі, у разі їх видачі.

Ухвалою суду від 30.09.2026 заяву Кегичівського відділу державної виконавчої служби у Берестинському районі Харківської області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про виправлення помилки у виконавчому документі у справі №922/4747/25 та заяву Кегичівської селищної ради Харківської області про виправлення описки у рішенні суду та наказі, виданому на його виконання у справі №922/4747/25 прийнято до розгляду. Розгляд заяв призначений у судовому засіданні на 08 жовтня 2025 року о 10:45.

Присутній у судовому засіданні 08.10.2026 прокурор підтримав заяви про виправлення помилки.

Розглянувши заяву Кегичівського ВДВС у Берестинському районі Харківської області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про залишення вказаної заяви без розгляду з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 328 ГПК України, суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Отже, вказана норма передбачає виправлення помилки у виконавчому документів лише за заявою стягувача або боржника.

У постанові Великої Палати Верховного суду від 08.06.2022 у справі № 2-591/11 вказано наступне.

Інститут аналогії закону і аналогії права первісно був доктринально обґрунтований і застосовувався судами задовго до часткового відображення цього інституту в законодавстві. Необхідність інституту аналогії (аналогії закону та аналогії права) випливає з того, що закон призначений для його застосування в невизначеному майбутньому, але законодавець, встановлюючи регулювання, не може охопити всі життєві ситуації, які можуть виникнути. Крім того, життя перебуває у постійному русі, змінюється і розвивається, внаслідок чого виникають нові життєві ситуації, які законодавець не міг передбачити під час ухвалення закону. Суд застосовує аналогію закону і аналогію права тоді, коли на переконання суду певні відносини мають бути врегульовані, але законодавство такого регулювання не містить, внаслідок чого наявна прогалина в законодавчому регулюванні. Саме застосування аналогії у процесуальному праві в певних випадках дає змогу ухвалити справедливе рішення. Тому відсутність у процесуальних кодексах положень про процесуальну аналогію не є перешкодою для застосування такої аналогії. Відповідно до ч. ч. 10, 11 ст. 11 ГПК України, якщо спірні відносини не врегульовані законом і відсутній звичай ділового обороту, який може бути до них застосований, суд застосовує закон, що регулює подібні відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - виходить із загальних засад і змісту законодавства (аналогія права). Забороняється відмова у правосудді з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 226 ГПК України, суд залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 та у постанові Верховного Суду в складі Касаційного господарського суду від 19.02.2019 у справі № 925/226/18, викладено наступну правову позицію: якщо суд після відкриття провадження у справі з урахуванням наведених учасниками справи аргументів та наданих доказів установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді, суд залишає позовну заяву, подану прокурором в інтересах держави в особі компетентного органу, без розгляду відповідно до положень пункту 2 частини першої статті 226 ГПК України.

Отже, суд вважає за можливе у даному випадку застосувати аналогію закону та залишити без розгляду заяву Кегичівського ВДВС у Берестинському районі Харківської області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про внесення виправлень у виконавчий документ.

Розглянувши заяву Кегичівської селищної ради Харківської області про виправлення описки у рішенні суду та наказах, виданих на його виконання, суд дійшов висновку про часткове її задоволення, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 243 ГПК України, суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки. Питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала. За ініціативою суду питання про внесення виправлень вирішується в судовому засіданні за участю учасників справи, проте їхня неявка не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень. Заява про внесення виправлень розглядається протягом десяти днів після її надходження. Ухвала про внесення виправлень надсилається всім особам, яким видавалося чи надсилалося судове рішення, що містить описки чи арифметичні помилки.

Відповідно до ст. 328 ГПК України, суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви. До розгляду заяви суд має право своєю ухвалою зупинити виконання за виконавчим документом або заборонити приймати виконавчий документ до виконання. Про виправлення помилки у виконавчому документі та визнання його таким, що не підлягає виконанню, суд постановляє ухвалу. Якщо стягнення за таким виконавчим документом уже відбулося повністю або частково, суд одночасно з вирішенням вказаних питань на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за виконавчим документом. Ухвала суду за результатами розгляду заяви може бути оскаржена у порядку, встановленому цим Кодексом.

У постанові від 04.09.2019 у справі №9901/87/19 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що опискою є зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках тощо). Однак виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких, зокрема, належить написання прізвищ та імен, адрес, зазначення дат і строків.

У постанові від 16.07.2025 у справі № 240/277/06/23 міститься аналогічний висновок. В цій справі Верховний Суд також зазначив, що особливо це стосується резолютивної частини рішення. В резолютивній частині будь-яка описка має істотне значення, оскільки вона може утруднити виконання рішення. Не є опискою граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його неправильного сприйняття: неправильне розташування розділових знаків, неправильні відмінки слів, застосування русизмів та діалектизмів тощо. Арифметична помилка - це помилка у визначенні результату підрахунку: пропуск цифри, випадкова перестановка цифр, спотворення результату обчислення у зв`язку із використанням несправної техніки або неуважністю. Не є арифметичною помилкою, а отже і не може бути виправлене в порядку, передбаченому вказаною вище статтею, застосування неправильних методик підрахунку, а так само застосування неправильних вихідних даних для проведення арифметичних обчислень. Суд може виправити лише ті арифметичні помилки, яких він сам припустився.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що при виготовленні тексту рішення у даній справі та у виданих на його виконання наказах, судом була допущена помилка у зазначенні коду ЄДРПОУ відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Слобожанське-Агро", а саме: замість правильного коду - 41662195, помилково зазначено - 14662195.

Вказані обставини підтверджуються витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Виявлені судом помилки були допущені при виготовленні процесуальних документів та в силу приписів ст.ст. 243, 328 ГПК України підлягають виправленню.

Разом з тим, як зазначалося вище по тексту ухвали, ст. 328 ГПК України передбачає виправлення помилки у виконавчому документі лише за заявою стягувача або боржника.

Отже, виправити допущену помилку у наказі господарського суду щодо стягнення з ТОВ "Слобожанське-Агро" судового збору, суд може лише за заявою Харківської обласної прокуратури (стягувач за наказом).

Керуючись ст.ст. 232 - 235, 243, 328 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Заяву Кегичівського відділу державної виконавчої служби у Берестинському районі Харківської області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про виправлення помилки у виконавчому документі залишити без розгляду.

Заяву Кегичівської селищної ради Харківської області про виправлення описки у рішенні суду та наказі, виданому на його виконання задовольнити частково.

Виправити допущену описку у рішенні Господарського суду Харківської області від 26.02.2026 у справі №922/4747/25 шляхом зазначення по тексту рішення правильного коду ЄДРПОУ відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Слобожанське-Агро", а саме: 41662195.

Виправити описку у наказі Господарського суду Харківської області від 16.09.2026, виданому на виконання рішення Господарського суду Харківської області від 26.02.2026 у справі №922/4747/25 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Слобожанське-Агро" на користь Кегичівської селищної ради 829 658,44 грн, шляхом зазначення вірного коду ЄДРПОУ відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Слобожанське-Агро", а саме: 41662195.

В решті заяви відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена, в порядку ст.ст. 255 - 257 ГПК України до Східного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня складання повного тексту ухвали.

Повна ухвала підписана 12 жовтня 2026 року.

СуддяО.В. Погорелова