Решение № 140500530, 01.10.2026, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.10.2026 Справа № 917/1047/26

Господарський суд Полтавської області у складі судді Ківшик О.В., розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут", вул. Панянки, 65Б, м. Полтава, Полтавська область, 36022

до відповідача Державного підприємства "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№55)", вул. Металістів, 1, Вільнянськ, Запорізька область, 70000

про стягнення 4 199 166,93 грн,

Секретар судового засідання Ісенко М.В.

Представники сторін: не з`явилися,

установив :

1. Короткий зміст позовних вимог та заперечень.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут" просить суд стягнути з відповідача Державного підприємства "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№55)" 4 199 166,93 грн заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання останнім умов укладеного 12.11.2024 року між сторонами Договору про постачання електричної енергії споживачу №21810439, в тому числі 4 170 192,23 грн основного боргу за період з 01.12.2025 по 30.04.2026, 15 252,31 грн 3% річних за період з 26.03.2025 по 30.04.2026 та 13 722,39 грн інфляційних нарахувань за несвоєчасну оплату обумовлених договором платежів за активну електричну енергію за період з 16.02.2026 по 15.03.2026.

Правовими підставами позову вказано, зокрема, ст. 525, 526, 530 625 Цивільного кодексу України.

На підтвердження обґрунтованості позовних вимог Позивач надав наступні докази в копіях (арк.с. 5-34): Виписка з ЄДР, Договір №21810439, рахунки на оплату 3 процентів, інфляційних згідно Договору №21810439, рахунки та акти за електричну енергію згідно Договору №21810439, розрахунок заборгованості по Договору №21810439, Договір про постачання електричної енергії №21810439 з додатками, Виписка з ЄДРПОУ відносно ТОВ Полтаваенергозбут.

Інших заяв по суті спору не надходило.

2. Процесуальні питання, вирішені судом.

19.05.2026 року до Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут" до відповідача Державного підприємства "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№55)" про стягнення 7 918 640,15 грн заборгованості за спожиту електричну енергію, з яких :

- 3 719 473,22 грн заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання останнім умов укладеного 25.11.2024 року між сторонами Договору про постачання електричної енергії споживачу №23115578, в тому числі : 3 694 546,46 грн основного боргу за період з 01.12.2025 по 30.04.2026, 13 050,96 грн 3% річних за період з 01.01.2026 по 30.04.2026 та 11 875,80 грн інфляційних нарахувань за несвоєчасну оплату обумовлених договором платежів за активну електричну енергію за період з 16.02.2026 по 16.03.2026;

- 4 199 166,93 грн заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання останнім умов укладеного 12.11.2024 року між сторонами Договору про постачання електричної енергії споживачу №21810439, в тому числі : 4 170 192,23 грн основного боргу за період з 01.12.2025 по 30.04.2026, 15 252,31 грн 3% річних за період з 26.03.2025 по 30.04.2026 та 13 722,39 грн інфляційних нарахувань за несвоєчасну оплату обумовлених договором платежів за активну електричну енергію за період з 16.02.2026 по 15.03.2026.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.05.2026 справу № 917/990/26 розподілено судді Ківшик О.В.

Господарський суд Полтавської області ухвалою від 25.05.2026 року постановив прийняти позовну заяву (вх. № 1027/26) до розгляду і відкрити провадження у справі, роз`єднати позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут" до відповідача Державного підприємства "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№55)" про стягнення 7 918 640,15 грн заборгованості за спожиту електричну енергію, виділивши в самостійні провадження позовні вимоги, а саме:

1) позовні вимоги про стягнення з Державного підприємства "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№55)" 3 719 473,22 грн заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання останнім умов укладеного 25.11.2024 року між сторонами Договору про постачання електричної енергії споживачу №23115578, в тому числі : 3 694 546,46 грн основного боргу за період з 01.12.2025 по 30.04.2026, 13 050,96 грн 3% річних за період з 01.01.2026 по 30.04.2026 та 11 875,80 грн інфляційних нарахувань за несвоєчасну оплату обумовлених договором платежів за активну електричну енергію за період з 16.02.2026 по 16.03.2026 розглядати у справі № 917/990/26,

2) позовні вимоги про стягнення з Державного підприємства "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№55)" 4 199 166,93 грн заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання останнім умов укладеного 12.11.2024 року між сторонами Договору про постачання електричної енергії споживачу №21810439, в тому числі : 4 170 192,23 грн основного боргу за період з 01.12.2025 по 30.04.2026, 15 252,31 грн 3% річних за період з 26.03.2025 по 30.04.2026 та 13 722,39 грн інфляційних нарахувань за несвоєчасну оплату обумовлених договором платежів за активну електричну енергію за період з 16.02.2026 по 15.03.2026 виділити в самостійне провадження,

здійснювати розгляд справи, виділеної в окреме провадження (№917/1047/26), у порядку загального позовного провадження, призначити підготовче засідання у справі №917/1047/26 на 25.06.2026 року на 09:30, встановити сторонам процесуальні строки для подання заяв по суті спору.

У судовому засіданні 25.06.2026 з розгляду справи №917/1047/26 суд оголосив протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 23.07.2026 на 11:30 год.

У судовому засіданні 23.07.2026 суд оголосив протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення судового засідання з розгляду справи по суті на 18.08.2026 на 09:30 год.

23.07.2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут" по справі №917/1047/26 подало до Господарського суду Полтавської області заяву вх№10141 від 23.07.2026 про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти Відповідача в загальному розмірі 4 199 166,93 грн, які знаходяться (обліковуються) на банківських рахунках р/р № НОМЕР_1 в АБ "Приватбанк", р/р № НОМЕР_2 в АТ "УКРГАЗБАНК", всіх рахунках Відповідачів у банківських установах, інформація про які буде знайдена під час здійснення виконавчого провадження, за винятком виплат, необхідних для сплати заробітної плати, податків, зборів та платежів, передбачених законодавством України.

Суд ухвалою від 27.07.2026 означену заяву задовольнив.

Судове засідання, призначене на 18.08.2026 року, не відбулося в зв`язку з перебуванням судді Ківшик О.В. у відпустці.

Суд ухвалою від 14.09.2026 призначив наступну дату судового засідання з розгляду справи по суті на 01.10.2026 на 09:30.

Сторони представництво у судове засідання 01.10.2026 не забезпечили, причин щодо цього суду не повідомили, були завчасно належним чином повідомлені про дату, час і місце проведення судового засідання.

Суд не розцінює це як підставу для відкладення розгляду справи по суті, враховуючи достатність доказів для вирішення спору по суті.

Щодо повідомлення відповідача про це позовне провадження суд зазначає таке.

Відповідач був належним чином та завчасно повідомлений про покладені на нього обов`язки та строк їх виконання, про що свідчать матеріали справи (довідки про доставку електронних листів наявні у матеріалах справи, арк.с. 42, 49, 54, 77, 86, 91). Крім того, ухвали суду у цій справі були своєчасно розміщені судом в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов у визначений у відповідності до положень ГПК України строк не скористався.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання Відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За таких обставин, справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами.

Під час розгляду справи по суті судом були досліджені всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення (ч. 4 ст. 240 ГПК України). Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 ГПК України).

3. Обставини, встановлені судом під час розгляду справи.

12.11.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут" (Постачальник) та Філією "Полтавська (№9)" Державного підприємства "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№55)" (Споживач) було укладено договір про постачання електричної енергії споживачу №21810439 (арк.с. 7-10, далі - Договір) шляхом подання заяви-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу (арк.с. 13) по об`єктах, зазначених у заяві-приєднанні на умовах Комерційної пропозиції №10А, яка діє для споживачів, які надають послуги населенню з постачання теплової енергії, гарячої води, централізованого водопостачання та водовідведення та фінансуються виключно з державного або місцевого бюджету при умові надання кошторисного розрахунку (плану використання) (Додаток №2 до договору про постачання електричної енергії споживачу, арк.с. 11-12).

При цьому сторони узгодили, зокрема, таке:

- Постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору та ПРРЕЕ (п.2.1 Договору);

- Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього Договору (п. 5.1. Договору);

- оплата електричної енергії Споживачем за фактично спожиту електроенергію на підставі отриманого у Постачальника рахунку протягом 5-ти робочих днів від дня його отримання, але не пізніше 14:00 години 25 числа, на рахунок із спеціальним режимом використання, який зазначений у Договорі та/або розрахункових документах Постачальника (Комерційна пропозиція № 10А, яка є додатком № 2 до Договору);

- Споживач отримує рахунок та акт в зручний для нього спосіб: Веб-сервіс «Paperless»; «М.Е.Dос»; «Вчасно»; електронною поштою; поштовим зв`язком; в Центрах Обслуговування Споживачів; іншим зручним способом. У разі неотримання Споживачем рахунку у визначені цією комерційною пропозицією строки не з вини Постачальника, рахунок за фактично спожиту електричну енергію вважається отриманим Споживачем 12 числа місяця, наступного за звітним (Комерційна пропозиція № 10А, яка є додатком № 2 до Договору);

- розрахунки Споживача за цим договором здійснюються на поточний рахунок Постачальника. Оплата вважається здійсненою після того, як на поточний рахунок Постачальника надійшла вся сума коштів, що підлягає сплаті за куповану електричну енергію відповідно до умов цього Договору. Поточний рахунок Постачальника зазначається у платіжних документах Постачальника, у тому числі у разі його зміни (п. 5.6. Договору);

- Споживач, серед іншого, зобов`язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії відповідно до умов цього Договору (п. 7.2. Договору);

- Постачальник, серед іншого, зобов`язується забезпечувати належну якість надання послуг з постачання електричної енергії, нараховувати і виставляти платіжні документи Споживачу за спожиту електричну енергію відповідно до вимог та у порядку, передбачених ПРРЕЕ та цим Договором (п. 8.2 Договору);

- Договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав Споживач, та набуває чинності з моменту погодження (акцептування) Споживачем заяви-приєднання, яка є додатком 1 до цього Договору та сплаченого рахунку (квитанції) Постачальника (п. 14.1 Договору);

- Договір набирає чинності з дати, вказаної у заяві-приєднанні Споживача (початок постачання) до умов Договору про постачання електричної енергії споживачу, в якій вказано про обрання Комерційної пропозиції №10А, і діє до 31.12.2024. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення або перегляд його умов (Комерційна пропозиція № 10А, яка є додатком № 2 до Договору).

Доказів припинення дії Договору чи зміни його умов матеріали справи не містять.

На виконання умов зазначеного Договору, Позивачем у період грудень 2025 - квітень 2026 року було поставлено Відповідачу електричну енергію на загальну суму 4 170 192,23 грн.

На виконання умов Договору Позивач направляв рахунки та акти купівлі-продажу електричної енергії Відповідачу засобами поштового зв`язку та електронної пошти (арк.с. 14-21).

В порушення умов Договору Відповідач не здійснив розрахунки за спожиту електричну енергію, за даними Позивача заборгованість Відповідача перед Позивачем за спожиту у період грудень-квітень 2026 року електричну енергію складає 4 170 192,23 грн.

Вважаючи свої права порушеними, Позивач звернувся до суду з цим позовом.

4. Норми права, з яких виходить господарський суд при прийнятті рішення та висновки господарського суду за результатами вирішення спору.

Згідно з п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правовідносини щодо постачання електричної енергії споживачам регулюються відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" і Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №312 від 14.03.2018 року (далі - ПРРЕЕ).

Згідно з п. 2 ст. 2 Закону України "Про ринок електричної енергії" основні умови діяльності учасників ринку електричної енергії та взаємовідносини між ними визначаються нормативно-правовими актами, що регулюють впровадження цього Закону, зокрема, ПРРЕЕ.

Суд встановив, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та правовою природою є договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу, який регулюється нормами §5 глави 54 ЦК України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань відповідно до ЦК України, і згідно ст. 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

За приписами ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Відповідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною першою ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Матеріалами справи підтверджується, що Позивач виконав зобов`язання за вищезазначеним Договором щодо постачання електричної енергії Відповідачу у грудні 2025 - квітні 2026.

Строк виконання зобов`язань з оплати спожитої електричної енергії Відповідачем в силу приписів наведених норм права та узгоджених сторонами у Договорі строків є таким, що настав.

Відповідач в порушення прийнятих на себе зобов`язань за вказаним Договором не оплатив отриману електричну енергію у встановлені строки, заборгованість останнього на час пред`явлення цього позову складає 4 170 192,23 грн. Ця обставина Відповідачем не спростована.

Відповідачем не надано суду жодних доказів, що підтверджують факт своєчасного виконання своїх зобов`язань за Договором, пред`явлення претензій щодо якості та кількості, неотримання електричної енергії.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що в частині стягнення з Відповідача основного боргу в розмірі 4 170 192,23 грн вимоги підтверджені документально та нормами матеріального права, Відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно п. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми. Подібні правові висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц, від 13 листопада 2019 року у справі № 922/3095/18, від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18.

Позивач заявив до стягнення з Відповідача 15 252,31 грн 3% річних за період з 26.03.2025 по 30.04.2026 та 13 722,39 грн інфляційних нарахувань за несвоєчасну оплату обумовлених договором платежів за активну електричну енергію за період з 16.02.2026 по 15.03.2026, нарахованих за несвоєчасну сплату відповідачем отриманого товару (електричної енергії).

Суд, перевіривши розмір заявлених вимог в частині стягнення 3% річних, дійшов висновку про їх часткову правомірність в сумі 14 538,58 грн з огляду на допущену позивачем помилку при визначенні моменту прострочення виконання зобов`язання відповідачем: не враховано приписи ч. 5 ст. 253 ЦК України при нарахуванні 3% річних за грудень 2025 та березень 2026.

Суд, перевіривши розмір заявлених вимог в частині стягнення інфляційних втрат, дійшов висновку про їх неправомірність.

Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 20.11.2020 у справі №910/13071/19 виклав правову позицію щодо застосуванням механізму розрахунку інфляційних втрат у порядку частини 2 статті 625 ЦК України у разі, якщо прострочення виконання грошового зобов`язання становить неповний місяць.

В наведеній постанові об`єднана палата Касаційного господарського суду роз`яснила, що «сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.».

Відповідно до приписів частини 4 статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду. При цьому відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду згідно з постановою 30.01.2019 у справі №755/10947/17, незалежно від того чи перераховані усі постанови, у яких викладена правова позиція, від якої відступив Верховний Суд, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Верховного Суду.

Отже, з урахуванням наведеної правової позиції, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, що має місце у цій справі, інфляційна складова за певний місяць враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці (час прострочення у неповному місяці більше 15 днів - за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу; час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (15 днів) - за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується).

За приписами ч. 1 та ч. 2 ст. 161 ГПК України при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи, зокрема, є: позовна заява; відзив на позовну заяву.

Відповідач контррозрахунку ціни позову не надав, незгоди щодо арифметичної правильності розрахунку у відзиві не висловив, вимогу не заперечив.

Згідно з приписами частини 4 статті 165 ГПК України якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті.

Згідно із ч. 2-3 ст.13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом досліджено всі докази, наявні у матеріалах справи.

Отже, з аналізу наведених норм права та поданих доказів, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підтверджені документально та нормами матеріального права, Відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Суд встановив, що при зверненні до суду із цим позовом Позивач сплатив 95 023,68 грн грн судового збору за платіжною інструкцією №1231179 від 18.05.2025 (копія - арк.с. 32), при зверненні до суду із заявою про забезпечення позову Позивач сплатив квитанцією № 1240087 від 20.07.2026 судовий збір у розмірі 1 331,20 грн (арк.с. 61). Факт надходження цього судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України підтверджено відповідними виписками (арк.с. 36, 73).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи задоволення позовних вимог та їх розмір після роз`єднання в окремі провадження, судові витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 9 ст. 129 ГПК України покладаються на Відповідача у розмірі 60 647,94 грн.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 232-233, 237-238, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№55)" (вул. Металістів, 1, Вільнянськ, Запорізька область, 70000, ідентифікаційний код 08680075) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут" (вул.Панянки, 65Б, м.Полтава, Полтавська область, 36022, ідентифікаційний код 42223804) 4 170 192,23 грн основного боргу, 14 538,58 грн 3% річних та 60 647,94 грн витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Копію рішення направити учасникам (сторонам) справи в порядку, встановленому статтею 242 ГПК України.

Рішення підписане 12.10.2026 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1, 2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 ГПК України).

Суддя О.В.Ківшик