Постановление суда № 140500515, 06.10.2026, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018

Код ЄДРПОУ 03500004

УХВАЛА

про відмову у відкритті справи про банкрутство

06.10.2026 р. Справа № 917/1409/26

Суддя господарського суду Полтавської області Білоусов С. М., при секретарі судового засідання Мацко О.В., розглянувши матеріали

за заявою ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1

до Фермерського господарства "Семагро - 2015", вул. Глібова, 5, с. Семенівка, Семенівський район, Полтавська область, 38200, код ЄДРПОУ 40147858

про відкриття провадження у справі про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

15.07.2026 року до Господарського суду Полтавської області надійшла заява ОСОБА_1 № 10/7 від 10.07.2026 року (вх. № 1469/26) про відкриття провадження у справі про банкрутство Фермерського господарства "Семагро - 2015" (код ЄДРПОУ 40147858).

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.07.2025 року дану заяву було передано на розгляд судді Білоусову С.М.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 20.07.2026 року заяву ОСОБА_1 про банкрутство Фермерського господарства "Семагро - 2015" (код ЄДРПОУ 40147858) залишено без руху та запропоновано заявнику в триденний строк з дня вручення цієї ухвали усунути недоліки шляхом приведення заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство у відповідність до вимог ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства.

21.07.2026 року Фермерське господарство "Семагро - 2015" через систему "Електронний суд" надіслало клопотання про залишення заяви без розгляду (вх. № 10041).

24.07.2026 року від ОСОБА_1 до суду через систему "Електронний суд" надійшла заява № 23/07 від 23.07.2026 (вх. № 10185) про усунення недоліків.

Суд, ухвалою від 27.07.2026 року, заяву ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про банкрутство Фермерського господарства "Семагро - 2015" (код ЄДРПОУ 40147858) прийняв до розгляду у підготовчому судовому засіданні на 08.09.2026 року на 11:45.

21.08.2026 року від боржника - Фермерського господарства "Семагро - 2015" надійшов відзив на заяву (вх. № 11397), у якому останній просить суд відмовити у відкритті провадження у справі посилаючись на:

- існування між сторонами спору про право, який підлягає вирішенню в порядку позовного провадження;

- не доведеність, з боку заявника, щодо відсутності у господарства матеріальних активів та грошових коштів, необхідних для здійснення фінансово-господарської діяльності;

- відсутність ознак неплатоспроможності Фермерського господарства "Семагро - 2015".

До відзиву заявник долучає фінансову звітність господарської діяльності ФГ "СЕМАГРО-2015" за 2024 рік та 2025 рік, докази нарахування та сплати орендної плати ОСОБА_1 за 2023-2025 роки в повному обсязі та інформацію про відкриті рахунки ФГ "Семагро-2015" в установах банків.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 08.09.2026 року підготовче судове засідання у справі відкладено на 06.10.2026 р. на 11:15 та запропоновано заявнику надати реагування на відзив Фермерського господарства "Семагро - 2015" на заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Однак, ОСОБА_1 жодних заперечень щодо відзиву Фермерського господарства "Семагро - 2015" на заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство не надала.

Згідно приписів ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з`ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства під неплатоспроможністю слід розуміти неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов`язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 2 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства у підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, а також вирішує інші питання, пов`язані з розглядом справи.

Розглянувши у підготовчому засіданні подані документи та дослідивши докази, суд зазначає наступне.

В обґрунтування заяви про відкриття провадження по справі про банкрутство заявник вказує на те, що мiж Бiлик Iлоною Яркiнiвною (Орендодавець) та Фермерським господарством "Семагро-2015" (Орендар) було укладено Договiр оренди землi вiд 05.06.2023 р. щодо земельних дiлянок загальною площею 22 га (11 земельних дiлянок площею по 2 га кожна з наступними кадастровими номерами: 1) 5324587600:00:007:0515; 2) 5324587600:00: 007:0498; 3) 5324587600:00:007:0496; 4) 5324587600:00:007:0508; 5) 5324587600:00:007:0516; 6) 5324587600:00:007:0513; 7) 5324587600:00:007:0497; 8) 5324587600:00:007:0503; 9) 5324587600:00:007:0507; 10) 5324587600:00:007:0506; 11) 5324587600:00:007:0514 (договір).

Вiдповiдно до п. 4.1. договору, орендна плата за перший рiк та наступнi роки користування земельними дiлянками вiдповiдно п. 2.1. цього договору, загальною площею 22 (двадцять два) га встановлюється за погодженням сторiн у розмiрi 218 097,88 грн. (двiстi вiсiмнадцять тисяч дев`яносто сiм гривень 88 копійок) за один повний рiк користування в т.ч. на перiод дiї вiйськового стану в Українi, вiдповiдно до еквiваленту встановленого курсу валют Нацiонального банку України щодо долару США на день виплати орендної плати. Розмiр орендної плати за 1 (одну) земельну дiлянку загальною площею 2 га складає 19 827,08 грн. (дев`ятнадцять тисяч вiсiмсот двадцять сiм гривень 08 копiйок) за один повний рiк користування земельною дiлянкою, еквiвалент 420 доларiв США (чотириста двадцять доларiв). Обчислення розмiру орендної плати за земельнi ділянки за кожний наступний рiк оренди здiйснюється з урахуванням коефіцієнта індексації на piк виплати/нарахування (в залежностi вiд того, яка з подiй сталась ранiше). При цьому коефiцiєнт індексації для орендної плати застосовується станом на 01 сiчня року виплати/нарахування (в залежностi вiд того, яка iз подiй сталась ранiше).

Вiдповiдно до п. 4.3. Договору, орендна плата виплачується Орендарем у встановленому п. 4.1. цього договору розмiрi за вирахуванням суми податку з доходiв фiзичних осiб та iнших податкiв, обчислених (нарахованих та утриманих), згiдно з вимогами чинного податкового законодавства.

Вiдповiдно до п. 4.4. Договору, орендна плата за користування земельними дiлянками вiдповiдно до п. 2.1. цього договору, сплачується Орендарем на користь Орендодавця щорiчно, за перший рiк оренди в еквiвалентi суми гривень 5 740 (п`ять тисяч сiмсот сорок) доларiв США та iншi роки оренди вiдповiдно в строк до 15 липня поточного року користування.

Відповідно до п. 4.6. Договору, у разi несвоєчасної сплати орендної плати у термiн, що передбачений цим договором, Орендар сплачує на користь Орендодавця пеню у розмiрi подвiйної облiкової ставки НБУ, що дiяла в перiод прострочення, за кожний день прострочення платежу. Також, у випадку прострочення сплати орендної плати у термiн, що передбачений цим договором Орендар зобов`язується на вимогу Орендодавця сплатити йому штраф у розмiрi: 1,5% вiд суми неоплаченої орендної плати при простроченнi оплати вiд одного до десяти календарних днiв; 3% вiд суми неоплаченої орендної плати при простроченнi оплати вiд одинадцяти до шiстдесяти календарних днiв; 10% вiд суми неоплаченої орендної плати при простроченнi оплати вiд шiстдесяти одного календарного дня.

Вiдповiдно до п. 4.7. Договору, в разi, якщо на дату, що передує датi здiйснення платежу Орендарем за платне користування земельними дiлянками комерційний курс Долара США до Гривнi збiльшився бiльше нiж на 3% (три вiдсотки) вiдносно такого комерцiйного курсу Долара США до Гривнi на дату пiдписання Договору (п. 4.1. - Договору), перераховується Орендарем у вiдповiднiй пропорції до змiни курсу.

Як вказує заявник у поданій заяві, ФГ "Семагро-2015" належним чином не виконувало свої зобов`язання зi сплати орендної плати протягом 2023-2025 рокiв, а тому утворилась заборгованiсть iз виплати орендної плати та штрафних санкцій. Також заявник вказує на те, що основну частину орендної плати було сплачено ФГ "Семагро-2015" 27.10.2025 р., проте, заборгованість iз сплати штрафних санкцій за боржником рахується.

У зв`язку з цим, заявник просить суд визнати грошові вимоги до боржника у загальній сумі 438 107,22 грн., з яких: основного боргу 2023-2025 - 199 877,87 грн; пені - 127 858,23 грн; iнфляцiйних втрат - 37 151,42 грн; штрафнi -14 022,35 грн; курсової рiзницi - 59 197,35 грн.

Боржник зазначені вимоги не визнає, у відзиві на заяву вказує на те, що заявлені вимоги кредитора носять спірний характер, оскільки відносно них відсутнє судове рішення і вони не визнаються, заперечуються боржником, який вважає заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство такою, що не підлягає задоволенню. Підставою звернення кредитора до суду є нібито наявна заборгованість за договором оренди земельної ділянки. Однак заявлені вимоги є спірними, оскільки кредитором неправильно визначено: період нарахування орендної плати; розмір орендної плати, що не відповідає умовам договору та фактичним обставинам; суму заборгованості без урахування здійснених боржником платежів. Також боржник зазначає, що відсутні причини банкрутства господарства і заява ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про банкрутство подана з метою нанесення економічного збитку ФГ "СЕМАГРО-2015" в особистих інтересах, заздалегідь розрахована на відволікання керівника ФГ від фінасово-господарських проблем та намагання унеможливити вчасну і в повному обсязі сплату податків і зборів в державний та місцевий бюджет, оскільки господарство є орендарем земельних ділянок і комунальної власності та є не чим іншим як протидія законній господарській діяльності ФГ.

Проаналізувавши матеріали справи в їх сукупності суд зазначає наступне.

Статтею 1 КУзПБ визначено, що банкрутство - це, зокрема, визнана господарським судом нездатність боржника (крім страховика або кредитної спілки) відновити свою платоспроможність за допомогою процедури санації та реструктуризації і погасити встановлені у порядку, визначеному цим Кодексом, грошові вимоги кредиторів інакше, ніж через застосування ліквідаційної процедури або процедури погашення боргів боржника; а неплатоспроможність - неспроможність боржника (іншого, ніж страховик або кредитна спілка) виконати після настання встановленого строку грошові зобов`язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом.

При цьому грошовим зобов`язанням є зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. Склад і розмір грошових зобов`язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов`язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) розмір грошових зобов`язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви.

Порядок відкриття провадження у справі про банкрутство за заявою кредитора визначений статтею 39 КУзПБ.

Згідно з частинами першою-третьою статті 39 КУзПБ перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з`ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Кодексом. У підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, вирішує інші питання, пов`язані з розглядом справи. Якщо провадження у справі відкривається за заявою кредитора, господарський суд перевіряє можливість боржника виконати майнові зобов`язання, строк яких настав. Боржник може надати підтвердження спроможності виконати свої зобов`язання та погасити заборгованість.

За результатами розгляду заяви про відкриття провадження у справі та відзиву боржника господарський суд постановляє ухвалу про: відкриття провадження у справі; відмову у відкритті провадження у справі. Зокрема, господарський суд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо: вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження; вимоги кредитора (кредиторів) задоволені боржником у повному обсязі до підготовчого засідання суду (частини п`ята, шоста статті 39 КУзПБ).

Отже, завданням підготовчого засідання господарського суду при розгляді заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство є перевірка обґрунтованості вимог заявника (заявників) на предмет відповідності таких вимог поняттю "грошового зобов`язання" боржника перед ініціюючим кредитором; встановлення наявності спору про право; встановлення можливості задоволення таких вимог боржником до проведення підготовчого засідання у справі.

При цьому системний аналіз положень статей 36, 39 КУзПБ з урахуванням статей 74, 76-77 ГПК України дає підстави для висновку про покладення на кредитора обов`язку надати докази на підтвердження підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство, а на боржника, якому надана можливість подати відзив на заяву кредитора - обов`язку надати суду докази, які спростовують або підтверджують вимоги заявника.

Тобто положення КУзПБ не встановлюють обов`язку для ініціюючого кредитора доводити те, що боржник у справі про банкрутство не має можливості виконати майнові зобов`язання, строк яких настав. Доведення обставин можливості виконати такі майнові зобов`язання покладено саме на боржника.

Зокрема, належними доказами платоспроможності боржника як однієї з підстав для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство є докази сплати боржником до підготовчого засідання боргу, на підставі якого ініціюючий кредитор звернувся до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство. Подібні за змістом висновки неодноразово викладались Верховним Судом, зокрема, у постанові від 17.08.2022 року у справі № 910/15533/20.

Також обов`язковою умовою для відкриття провадження у справі про банкрутство боржника є встановлення відсутності спору про право щодо вимог ініціюючого кредитора. Відсутність спору про право, в розрізі процедури банкрутства, полягає у відсутності неоднозначності у частині вирішення питань щодо сторін зобов`язання, суті (предмета) зобов`язання, підстави виникнення зобов`язання, суми зобов`язання та структури заборгованості, а також строку виконання зобов`язання тощо.

Методом встановлення таких фактів є дослідження господарським судом відзиву боржника, заслуховування пояснень представника боржника або дослідження Єдиного державного реєстру судових рішень, відомості з якого є відкритими та загальнодоступними, на предмет наявності на розгляді іншого суду позову боржника до ініціюючого кредитора з питань, що зазначені вище.

Підставою для застосування до боржника встановлених КУзПБ процедур та, відповідно, відкриття провадження у справі, є неплатоспроможність боржника.

Статтею 1 КУзПБ визначено, що неплатоспроможність - це неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов`язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом.

Тобто, законодавець визначив в якості підстави звернення особи (кредитора) до суду з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство наявність заборгованості, тобто наявність порушення щодо виконання грошового зобов`язання.

Щодо моменту виникнення вимог (права вимоги) кредитора (ініціюючого кредитора в цьому випадку) до боржника в площині права неспроможності, слід виходити з того, що боржником є особа, неспроможна виконати свої грошові зобов`язання (тобто грошові обов`язки), строк виконання яких настав. Таким чином, моментом виникнення вимоги кредитора як учасника відносин неспроможності, слід вважати саме дату настання строку виконання грошового обов`язку боржника, а не момент вчинення правочину, чи настання іншої підстави, з якої виникає відповідне право як таке.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 16.08.2022 року у справі № 910/10741/21.

Верховний Суд у постанові від 12 листопада 2025 року у справі № 917/538/24 зазначив, що правовими підставами для відкриття провадження у справі про банкрутство є: наявність грошового зобов`язання боржника перед кредитором, строк виконання якого сплив на дату звернення кредитора до суду; відсутність між кредитором та боржником спору про право стосовно заявлених вимог; незадоволення вимог кредитора до підготовчого засідання.

Верховний Суд у п. 92 постанови від 12 листопада 2025 року у справі № 917/538/24 також зазначив, що завданням підготовчого засідання є, зокрема, встановлення наявності спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження, а також встановлення обставин задоволення вимог до проведення підготовчого засідання.

Отже, на стадії відкриття провадження у справі про банкрутство суд зобов`язаний перевірити не лише формальну наявність заявленої кредитором суми, а й обґрунтованість вимог, наявність між сторонами спору про право та факт погашення вимог до підготовчого засідання.

Підстави для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство зазначені в ч. 6 ст. 39 КУзПБ, а саме: вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження; вимоги кредитора (кредиторів) задоволені боржником у повному обсязі до підготовчого засідання суду.

Законодавцем у справах про банкрутство обов`язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника грошових вимог, а предметом спору в цьому випадку є вирішення питання про належне документальне підтвердження цих вимог кредитором-заявником; надані кредитором докази мають відповідати засадам належності (стаття 76 ГПК України), допустимості (стаття 77 ГПК України), достовірності (стаття 78 ГПК України) та вірогідності (стаття 79 ГПК України).

Покладення обов`язку доказування обґрунтованості відповідними доказами своїх вимог до боржника саме на кредитора не позбавляє його права на власний розсуд подавати суду ті чи інші докази, що дозволяє суду застосовувати принцип диспозитивності господарського судочинства та приймати рішення про визнання чи відмову у визнанні вимог кредитора, виходячи з тієї сукупності доказів, яка надана кредитором-заявником грошових вимог (постанова від 27.08.2020 у справі № 911/2498/18; від 13.09.2022 у справі № 904/6251/20).

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

Відповідно до статті 79 ГПК наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

У попередньому засіданні господарський суд зобов`язаний перевірити та надати правову оцінку усім вимогам кредиторів до боржника незалежно від факту їх визнання чи відхилення боржником (постанови Верховного Суду від 15.10.2019 у справі №908/2189/17, від 24.10.2019 у справі №910/10542/18).

При цьому для унеможливлення загрози визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, суду слід розглядати заяви з кредиторськими вимогами із застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення. У разі виникнення мотивованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог, на заявника таких кредиторських вимог покладається обов`язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог (постанови Верховного Суду від 07.10.2020 у справі №914/2404/19, від 28.01.2021 у справі №910/4510/20).

Сутність підвищеного стандарту доказування у справах про банкрутство полягає, зокрема, у наступному:

- перевірка обґрунтованості та розміру вимог кредиторів здійснюється судом незалежно від наявності розбіжностей щодо цих вимог між боржником та особами, які мають право заявляти відповідні заперечення, з одного боку, та кредитором, що заявив грошові вимоги до боржника, з іншого боку;

- при визнанні вимог кредиторів у справі про банкрутство слід виходити з того, що визнаними можуть бути лише вимоги, щодо яких подано достатні докази наявності та розміру заборгованості;

- під час розгляду заяви кредитора з грошовими вимогами до боржника у справі про банкрутство визнання боржником або арбітражним керуючим обставин, якими кредитор обґрунтовує свої вимоги (частина 1 статті 75 Господарського процесуального кодексу України), саме по собі не звільняє іншу сторону від необхідності доведення таких обставин в загальному порядку.

Тобто, комплексне дослідження доказів на предмет їх відповідності законодавчо встановленим вимогам є сутністю суддівського розсуду на стадії встановлення обсягу кредиторських вимог у справі про банкрутство.

Судом встановлено, що договір оренди землi вiд 05.06.2023 р. має низку суперечностей, а саме: між пунктами 4.1, та 4.4, оскільки: якщо орендна плата за одну земельну ділянку еквівалентна 420 доларів США, як визначає п. 4.1 Договору, то відповідно за 11 земельних ділянок 420*11=4 620$ США, що суперечить п. 4.4, в якому Орендодавець визначив за перший рік оренди в еквіваленті суми гривень 5 740 (п`ять тисяч сімсот сорок) доларів США, розбіжність склала: 1 120 доларів США; сторонами не виконано вимоги п. 7.7, що призвело до виникнення спору, щодо термінів початку нарахування орендної плати;

в розділі 15 договору «реквізити сторін» навіть невірно вказано юридичну адресу ФГ "СЕМАГРО-2015", що підтверджує розробку проєкту договору заявником.

Отже, суд вважає, що між сторонами існує спір щодо правової підстави, моменту виникнення та розміру зазначених вимог.

За таких обставин суд дійшов висновку, що між кредитором та боржником існує спір про право щодо заявлених до відкриття провадження у справі про банкрутство грошових вимог у розмірі 438 107,22 грн, який має бути вирішений у порядку позовного провадження.

При цьому, суд не вправі на стадії підготовчого засідання у справі про банкрутство підміняти позовне провадження та остаточно вирішувати спір щодо наявності права кредитора на стягнення заборгованості, якщо для цього необхідно встановлювати спірні обставини виникнення та виконання основного зобов`язання.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Отже, ухвалюючи рішення, суд у кожній справі повинен належним чином дослідити всі наявні у справі докази, незалежно від того, надані вони позивачем (заявником) чи відповідачам (боржником), та встановити фактичні обставини справи на підстав наданих сторонами доказів.

Судом, з наявних в матеріалах справи доказів, встановлено, що з поданої фінасової звітності господарської діяльності ФГ "СЕМАГРО-2015" за 2024 рік та за 2025 рік, боржник не є неплатоспроможним, а тому, за наведених обставин суд не встановлює наявності передбачених Кодексом України з процедур банкрутства правових підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство.

Суд також враховує, що процедура банкрутства не може використовуватися як спосіб вирішення спору про право щодо наявності та розміру грошового зобов`язання, який підлягає розгляду в позовному провадженні.

Зважаючи на вище зазначене, відсутні підстави для відкриття провадження у справі про банкрутство Фермерського господарства "Семагро - 2015" (код ЄДРПОУ 40147858), заборгованість боржника перед кредитором не є безспірною, а спір між сторонами має вирішуватись в порядку позовного провадження, тому судом відмовляється у відкритті провадження у справі про банкрутство Фермерського господарства "Семагро - 2015" (код ЄДРПОУ 40147858).

З огляду на встановлені обставини і наведені норми законодавства, суд відмовляє кредитору - ОСОБА_1 у задоволенні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство Фермерського господарства "Семагро - 2015" (код ЄДРПОУ 40147858).

Крім того, у зв`язку з відмовою у відкритті провадження у справі про банкрутство Фермерського господарства "Семагро - 2015" (код ЄДРПОУ 40147858), заява арбітражного керуючого Гриценка Івана Павловича про згоду на участь у даній справі також залишається судом без розгляду.

Згідно з ч. 7 ст. 39 КУзПБ відмова у відкритті провадження у справі про банкрутство не перешкоджає повторному зверненню до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство за наявності підстав, встановлених цим Кодексом.

Оскільки відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила - за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі, повернення судового збору без відповідного клопотання сторони не здійснюється.

Керуючись статтями 2, 9, 37, 39 Кодексу України з процедур банкрутства, п. 1-6 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 12, 74-79, 86, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті провадження у справі про банкрутство Фермерського господарства "Семагро - 2015" (код ЄДРПОУ 40147858) за заявою ОСОБА_1 .

2. Заяву арбітражного керуючого Гриценка Івана Павловича про згоду на участь у справі залишити без розгляду.

3. Копію ухвали направити учасникам справи через систему "Електронний суд".

4. Інформацію по справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://pl.arbitr.gov.ua.

Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Кодексом України з процедур банкрутства та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалу складено та підписано 12.10.2026 року.

Суддя Білоусов С. М.