Постановление суда № 140499422, 05.10.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

05.10.2026Справа № 910/7764/26За позовом керівника Деснянської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради та Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації

до 1.Ліцею №293 Деснянського району міста Києва

2.Товариства з обмеженою відповідальністю КИЇВСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів Управління освіти Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації

про визнання додаткових угод недійсними та про стягнення 68 239,64 грн.

Суддя Усатенко І.В.

Представники сторін:

Від прокурора: Синюк І.А.

Від позивача-1: не з`явився.

Від позивача-2: не з`явився.

Від відповідача-1: не з`явився.

Від відповідача-2: Вєлікова Т.М.

Від третьої особи: не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Керівник Деснянської окружної прокуратури міста Києва звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом в інтересах держави в особі Київської міської ради (далі-позивач-1) та Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації (далі-позивач-2) до Ліцею №293 Деснянського району міста Києва (далі-відповідач-1), Товариства з обмеженою відповідальністю КИЇВСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ (далі-відповідач-2), в якому просив суд

1. визнати недійсною Додаткову угоду № 7 від 05.08.2024 до Договору про постачання електричної енергії № 3515332П-Т124 від 01.01.2024, укладеного між Ліцеєм №293 Деснянського району міста Києва (ЄДРПОУ 01489291) та ТОВ КИЇВСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ (ЄДРПОУ 41916045);

2. визнати недійсною Додаткову угоду № 8 від 06.08.2024 до Договору про постачання електричної енергії № 3515332П-Т124 від 01.01.2024, укладеного між Ліцеєм №293 Деснянського району міста Києва (ЄДРПОУ 01489291) та ТОВ КИЇВСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ (ЄДРПОУ 41916045);

3. визнати недійсною Додаткову угоду № 9 від 13.09.2024 до Договору про постачання електричної енергії № 3515332П-Т124 від 01.01.2024, укладеного між Ліцеєм №293 Деснянського району міста Києва (ЄДРПОУ 01489291) та ТОВ КИЇВСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ (ЄДРПОУ 41916045);

4. визнати недійсною Додаткову угоду № 10 від 09.10.2024 до Договору про постачання електричної енергії № 3515332П-Т124 від 01.01.2024, укладеного між Ліцеєм №293 Деснянського району міста Києва (ЄДРПОУ 01489291) та ТОВ КИЇВСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ (ЄДРПОУ 41916045);

5. визнати недійсною Додаткову угоду № 11 від 08.11.2024 до Договору про постачання електричної енергії № 3515332П-Т124 від 01.01.2024, укладеного між Ліцеєм №293 Деснянського району міста Києва (ЄДРПОУ 01489291) та ТОВ КИЇВСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ (ЄДРПОУ 41916045);

6. визнати недійсною Додаткову угоду № 12 від 09.12.2024 до Договору про постачання електричної енергії № 3515332П-Т124 від 01.01.2024, укладеного між Ліцеєм №293 Деснянського району міста Києва (ЄДРПОУ 01489291) та ТОВ КИЇВСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ (ЄДРПОУ 41916045);

7. визнати недійсною Додаткову угоду № 13 від 20.12.2024 до Договору про постачання електричної енергії № 3515332П-Т124 від 01.01.2024, укладеного між Ліцеєм №293 Деснянського району міста Києва (ЄДРПОУ 01489291) та ТОВ КИЇВСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ (ЄДРПОУ 41916045);

8. стягнути з ТОВ КИЇВСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ (вул. Ю. Іллєнка 31, м. Київ, 04050, ЄДРПОУ 41916045) на користь Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації (проспект Червоної Калини, 29, м. Київ, 02225, ЄДРПОУ 37415088) грошові кошти у сумі 68 239,64 грн.

Ухвалою суду від 02.07.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи у порядку загального позовного провадження, в порядку статті 50 Господарського процесуального кодексу України залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів Управління освіти Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації, призначено підготовче засідання у справі на 23.07.2026.

17.07.2026 до суду від відповідача-2 надійшов відзив на позовну заяву.

20.07.2026 до суду від відповідача-2 надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду на підставі пункту 2 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, розгляду у зв`язку з відсутністю підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді, враховуючи Рішенням Конституційного Суду України від 03.12.2025 № 6-р(II)/2025 у справі № 3-28/2024(59/24).

23.07.2026 до суду від прокуратури надійшли заперечення на клопотання відповідача-2 про залишення позовної заяви без розгляду.

23.07.2026 до суду від прокуратури надійшла відповідь на відзив на позов.

Суд 23.07.2026 у підготовчому засідання постановив протокольну ухвалу про оголошення перерви у підготовчому засіданні до 10.08.2026. Також, судом встановлено строк відповідачам 1, 2 на подання заперечень на відповідь на відзив на позов до 06.08.2026.

06.08.2026 до суду від відповідача-2 надійшли заперечення на відповідь на відзив.

Судом перенесено розгляд клопотання відповідача-2 про залишення позову без розгляду. Також, суд 06.08.2026 у підготовчому засідання постановив протокольну ухвалу про оголошення перерви у підготовчому засіданні до 05.10.2026.

Представники позивачів-1,-2, відповідача-1 та третьої особи 05.10.2026 у підготовче засідання не з`явились, про причини неявки суд не повідомили.

Прокурор 05.10.2026 у підготовчому засіданні заперечив проти задоволення клопотання відповідача-2 про залишення позовної заяви без розгляду.

Представник відповідача-2 у підготовчому засіданні 05.10.2026 підтримав клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.

Суд 05.10.2026 у підготовчому засіданні постановив протокольну ухвалу про відмову у задоволенні клопотання відповідача-2 про залишення позовної заяви без розгляду, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Відповідно частини 2 цієї статті організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом.

Відповідно до ч.ч. 1,3 ст. 41 ГПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи (1). У справах можуть також брати участь органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (3).

Положеннями ч.ч. 3,4 ст. 53 ГПК України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами (3). Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу (4).

Приписами ч. 3 ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру» встановлено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Рішенням Конституційного Суду України від 03.12.2025 № 6-р(II)/2025 у справі № 3-28/2024(59/24) за конституційною скаргою ТОВ «Рейнір Бізнес Груп» щодо відповідності Конституції України (конституційності) приписів абзацу першого частини третьої, абзаців першого, другого, третього частини четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII (щодо представництва прокурором інтересів держави в суді) (тут і надалі Рішення Конституційного Суду України) зокрема визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), окремі приписи абзацу першого частини третьої статті 23 ЗУ «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами в тім, що вони надають прокуророві можливість здійснювати представництво інтересів держави в суді у зв`язку з нездійсненням або неналежним здійсненням захисту цих інтересів органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.

Конституційний Суд України у своєму рішенні разом із висновками про неконституційність окремих приписів абзацу першого частини третьої статті 23 ЗУ «Про прокуратуру» також звернув увагу на наступне:

«Згідно з частиною першою статті 97 ЗУ «Про Конституційний Суд України» Конституційний Суд України у рішенні, висновку може встановити порядок і строки їх виконання, а також зобов`язати відповідні державні органи забезпечити контроль за виконанням рішення, додержанням висновку.

Конституційний Суд України враховує, що в Україні у зв`язку зі збройною агресією Російської Федерації проти України введено воєнний стан (Указ Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022 зі змінами; Закон України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX), та виходить із того, що для забезпечення можливості виконання державою свого обов`язку щодо захисту інтересів держави потрібно врегулювати питання реалізації установленої пунктом 3 частини першої статті 1311 Конституції України функції прокуратури.

Отже, установивши невідповідність Конституції України (неконституційність) окремих приписів абзацу першого частини третьої статті 23 Закону, Конституційний Суд України вважає за потрібне реалізувати своє повноваження, визначене частиною другою статті 152 Конституції України, та відтермінувати втрату ними чинності після ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Обираючи такий підхід, Конституційний Суд України враховує передусім, що в період дії воєнного стану в Україні вагомою є потреба усебічно забезпечити захист інтересів держави Україна та стабільність конституційного правопорядку, й виходить із того, що неперервність виконання прокуратурою визначених Конституцією України функцій є важливою передумовою належного функціонування держави в умовах воєнного стану.

Конституційний Суд України також вважає за доцільне не поширювати дію цього Рішення на правовідносини щодо представництва прокурором інтересів держави в суді, які виникли під час чинності окремих приписів абзацу першого частини третьої статті 23 Закону та продовжують існувати після втрати ними чинності».

Отже, врахувавши той факт, що неперервність виконання прокуратурою визначених Конституцією України функцій є важливою передумовою належного функціонування держави в умовах воєнного стану та задля усебічного забезпечення захисту інтересів держави Україна та стабільності конституційного правопорядку в період дії воєнного стану в Україні Конституційний Суд України у своєму рішенні вирішив встановити дату втрати чинності окремих приписів абзацу першого частини третьої статті 23 ЗУ «Про прокуратуру» не з дня ухвалення Конституційним Судом України даного рішення, а з 01 січня 2027 року, що повністю узгоджується із положеннями ст. 152 Конституції України.

Положеннями ст. 151-2 Конституції України визначено, що рішення та висновки, ухвалені Конституційним Судом України, є обов`язковими, остаточними і не можуть бути оскаржені.

Таким чином, Конституційний Суд України хоч і констатував невідповідність окремих приписів абзацу першого частини третьої статті 23 ЗУ «Про прокуратуру» положенням Конституції України, але відтермінував момент втрати чинності таких положень до 01.01.2027.

З огляду на вищевказане, суд не вбачає підстав залишення позовної заяви керівника Деснянської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради та Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації до 1.Ліцею №293 Деснянського району міста Києва; 2.Товариства з обмеженою відповідальністю КИЇВСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів Управління освіти Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації про визнання додаткових угод недійсними та про стягнення 68 239,64 грн без розгляду.

В підготовчому засіданні 05.10.2026 представники учасників справи не заперечували проти закриття підготовчого провадження.

Відповідно до п. 18 ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України, у підготовчому засіданні суд призначає справу до розгляду по суті, визначає дату, час і місце проведення судового засідання (декількох судових засідань - у разі складності справи) для розгляду справи по суті.

Згідно положень ч. 1, 2 ст. 185 ГПК України, у підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті.

За результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті (п.3 ч.2 ст. 185 ГПК України).

В підготовчому засіданні 05.10.2026 судом встановлено, що під час підготовчого судового засідання вирішені питання, зазначені у частині другій статті 182 ГПК України.

Положеннями ч. 2 ст. 195 ГПК України визначено, що суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

Частинами 1-3 ст. 196 ГПК України встановлено, що розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи. Учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

На підставі ст. 182 ГПК України з огляду на відсутність підстав для відкладення підготовчого засідання та оголошення в ньому перерви, заслухавши думку представника позивача справи щодо дати призначення судового засідання для розгляду справи по суті, суд вважає за необхідне закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті.

За результатами підготовчого засідання, проведеного 05.10.2026, в якому судом встановлено порядок з`ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та порядок дослідження доказів, якими вони обґрунтовуються під час розгляду справи по суті в порядку передбаченому ст. 208-210 ГПК України, суд вважає за необхідне закрити підготовче засідання у справі та призначити справу до судового розгляду по суті.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 182, п. 18 ч. 2 ст. 183, ст. 194-196, 208-210, 232-234 ГПК України, Господарський суд міста Києва,

УХВАЛИВ:

1. Закрити підготовче провадження.

2. Призначити справу до судового розгляду по суті на 02.11.26 о 14:15 год. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 44- Б, зал № 19.

3. Повідомити учасників справи, що явка в судове засідання не є обов`язковою.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://ki.arbitr.gov.ua

Дана ухвала набирає чинності з моменту оголошення та оскарженню не підлягає.

Суддя І.В.Усатенко