Постановление суда № 140499002, 05.10.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

05.10.2026Справа № 910/1473/25Господарський суд міста Києва у складі судді ДЖАРТИ В.В., розглянувши матеріали

заяви Фізичної особи-підприємця Свірського Віталія Станіславовича

про розстрочення виконання судового рішення

у справі № 910/1473/25

за позовом Акціонерного товариства "Банк Альянс"

до Фізичної особи-підприємця Свірського Віталія Станіславовича

про стягнення заборгованості у розмірі 778 808,99 грн,

Представники учасників процесу згідно з протоколом від 05.10.2026,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2025 року Акціонерне товариство "Банк Альянс" (далі - позивач, Банк) звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Фізичної особи-підприємця Свірського Віталія Станіславовича (далі - відповідач, ФОП) про стягнення заборгованості у розмірі 778 808,99 грн, з яких 10 833,45 грн складає сума строкової заборгованості по кредиту, 379 166,55 грн - сума простроченої заборгованості по кредиту та 388 808,99 грн - сума простроченої заборгованості по процентам.

Позовні вимоги обґрунтовані ухиленням відповідача від виконання своїх зобов`язань по Договору про надання кредиту шляхом приєднання до правил обслуговування корпоративних клієнтів АТ "Банк Альянс" (Заява № ID 2843782) від 10.02.2022.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.02.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/1473/25, розгляд справи ухвалено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання), відмовлено в задоволенні клопотання позивача про розгляд справи у порядку спрощеного провадження з викликом сторін, встановлено сторонам строки для подання відзиву, відповіді на відзив, заперечень на відповідь на відзив, додаткових письмових доказів, клопотань, заяв та пояснень.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.05.2025 позов Акціонерного товариства "Банк Альянс" до Фізичної особи-підприємця Свірського Віталія Станіславовича про стягнення заборгованості у розмірі 778 808,99 грн задоволений повністю, а саме присуджено до стягнення з Фізичної особи-підприємця Свірського Віталія Станіславовича на користь Акціонерного товариства "Банк Альянс" 10 833,45 грн строкової заборгованості по кредиту, 379 166,55 грн простроченої заборгованості по кредиту, 388 808,99 грн простроченої заборгованості по процентам та 9 345,71 грн судового збору.

До суду 11.09.2026 через систему "Електронний суд" надійшла заява про розстрочення виконання рішення суду від Фізичної особи-підприємця Свірського Віталія Станіславовича.

Ухвалою суду від 18.09.2026 вищевказана заява від Фізичної особи-підприємця Свірського Віталія Станіславовича була призначена до розгляду в судовому засіданні 05.10.2026.

02.10.2026 (сформовано 01.10.2026) через систему «Електронний суд» до суду від Акціонерного товариства "Банк Альянс" надійшли письмові заперечення на заяву про розстрочення виконання рішення суду.

Від заявника 05.10.2026 через систему «Електронний суд» була подана заява про розгляд справи без участі.

Розглянувши в судовому засіданні подану заяву Фізичної особи-підприємця Свірського Віталія Станіславовича про розстрочення виконання судового рішення, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 1291 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Статтею 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Статтею 326 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина 1 статті 237 Господарського кодексу України).

Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 №11-рп/2012).

Згідно з мотивувальною частиною рішення №16-рп/2009 від 30.06.2009 Конституційного Суду України виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової держави.

Виходячи з того, що згідно зі статті 1 Конституції України Україна є правовою державою, обов`язковість виконання судових рішень є обов`язковою гарантією, дотримання якої є визначальним для утвердження авторитету України.

За приписами статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 по справі "Шмалько проти України" (заява №60750/00) зазначено, що для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина "судового розгляду". У рішенні від 17.05.2005 у справі "Чіжов проти України" (заява № 6962/02) Європейський суд з прав людини зазначив, що позитивним обов`язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатися, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії, передбаченої параграфом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Відповідно до змісту рішення від 20.07.2004 Європейського суду з прав людини "Шмалько проти України" право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43).

Таким чином, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

З урахуванням викладеного, відповідно до вимог Конституції України рішення Господарського суду міста Києва від 15.05.2025 у справі № 910/1473/25, яке набрало законної сили 25.08.2025, є обов`язковим до виконання та має бути виконане.

За частинами 1, 3 статті 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення. Підставою для відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

При вирішенні питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення враховуються, зокрема, матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Відповідно до положень статті 331 Господарського процесуального кодексу України задоволення заяв про відстрочку або розстрочку виконання рішення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (тяжке захворювання фізичної особи або членів її сім`ї, її матеріальний стан, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Вищенаведеними нормами встановлено, що відстрочення виконання рішення є правом, а не обов`язком суду, яке реалізується виключно у виняткових випадках за наявності підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, та доказів, що підтверджують наявність таких підстав.

Обґрунтовуючи заяву про відстрочення виконання рішення, заявник зазначив, що відповідач зареєстрований як фізична особа-підприємець, його матеріальний стан як суб`єкта господарювання невіддільний від його матеріального стану як фізичної особи та громадянина. Наявні доходи підприємця після сплати податків та забезпечення базових потреб його сім`ї не дозволяють виплатити всю суму боргу одномоментно через відсутність вільних обігових коштів у такому обсязі. Примусове вилучення зазначеної суми виконавчою службою поставило Відповідача та членів його родини на межу бідності та позбавило засобів для існування. ОСОБА_1 безпосередньо виховує малолітню дитину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який потребує постійних витрат на забезпечення базових життєвих потреб, розвиток та медичний догляд. Старший син відповідача - ОСОБА_3 - на даний час призваний до лав Збройних Сил України та проходить службу. Дана обставина позбавляє відповідача можливості розраховувати на будь-яку фінансову чи побутову підтримку з боку старшого сина у цей складний період. У межах виконавчого провадження № 79284086 приватним виконавцем Семченковою Н. С. було винесено постанову про арешт коштів боржника від 06.10.2025, що призвело до повного блокування рахунків Відповідача. З метою забезпечення базових потреб життєдіяльності своєї родини, відповідач звертався до приватного виконавця із заявою про визначення поточного рахунку для здійснення видаткових операцій у порядку пункту 10-2 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження». На підставі цього звернення приватним виконавцем 29.01.2026 було прийнято законну постанову про визначення поточного рахунку боржника № НОМЕР_1 в АТ КБ "ПриватБанк" для здійснення видаткових операцій у межах дозволеного ліміту. Однак, обслуговуючий банк відмовляється приймати та виконувати зазначену постанову приватного виконавця, повністю ігноруючи її вимоги. Свою відмову банк неправомірно обґрунтовує тим, що стягнення за судовим рішенням стосується ОСОБА_1 як фізичної особи-підприємця, а не як фізичної особи. Як наслідок, ОСОБА_1 позбавлений доступу до встановленого законом мінімуму коштів і соціальних виплат.

Посилаюсь на наведені обставини ОСОБА_1 просив суд розстрочити виконання рішення від 15.05.2025 у справі № 910/1473/25 шляхом сплати щомісячних платежів у розмірі 3 000,00 грн щомісячно, починаючи з місяця, наступного за місяцем постановлення ухвали за цією заявою з кінцевим строком сплати щомісячного платежу до 20 числа кожного поточного місяця з правом дострокового погашення усієї заборгованості.

Згідно з частиною 5 статті 331 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Оскільки рішення у дані справі було прийнято 15.05.2025, яке набрало законної сили 25.08.2025, із заявою ОСОБА_1 звернувся до суду 11.09.2026, запропонований порядок та період розстрочення значно перевищує можливий строк розстрочення виконання рішення, передбачений процесуальним законом.

За таких обставин суд дійшов висновку про відмову в задоволенні поданої Фізичною особою-підприємцем Свірським Віталієм Станіславовичем заяви про розстрочення виконання судового рішення, ухваленого в цій справі.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав розстрочення виконання судового рішення у справі № 910/1473/25.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 232-235, 331 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви Фізичної особи-підприємця Свірського Віталія Станіславовича про розстрочення виконання судового рішення у справі № 910/1473/25 відмовити.

2. Ухвала набирає законної сили 05.10.2026 та може бути оскаржена в порядку, передбаченому статтями 253-259 Господарського процесуального кодексу України.

Повна ухвала складена 12.10.2026.

СУДДЯ ВІКТОРІЯ ДЖАРТИ