Постановление суда № 140498561, 12.10.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про зупинення провадження у справі

12.10.2026м. ДніпроСправа № 904/5541/26

за позовом Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк", м. Київ

до відповідача-1: Фізичної особи-підприємця Андріянова Максима Анатолійовича, м. Дніпро

та до відповідача-2: ОСОБА_1 , м. Дніпро

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Міністерство фінансів України, м. Київ

про стягнення заборгованості за кредитним договором

Суддя Назаренко Н.Г.

Без виклику (повідомлення) учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до відповідача-1: Фізичної особи-підприємця Андріянова Максима Анатолійовича, відповідача-2: ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 3155514818-КД-1 від 14.08.2023 у загальному розмірі 290 377,89 грн.

Ціна позову складається з наступних сум:

- 134 871,14 грн. - заборгованість за тілом кредиту;

- 134 871,14 грн. - заборгованість перед державою за зворотною вимогою за сплаченою гарантією;

- 20 635,61 грн. - заборгованість за процентами.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем-1 умов кредитного договору №3155514818-КД-1 від 14.08.2023 та договору поруки № 3155514818-ДП-1/1 від 14.08.2023, відповідачем-2 умов договору поруки № 3155514818-ДП-1/2 від 14.08.2023 відповідно в частині повного та своєчасного повернення кредитних коштів.

Ухвалою від 15.09.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.

Залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Міністерство фінансів України (01008, м. Київ, вул. М.Грушевського, 12/2, код ЄДРПОУ 00013480).

30.09.2026 від третьої особи через систему "Електронний суд" надійшли письмові пояснення по справі, в яких вона просить позов задовольнити у повному обязі.

07.10.2026 від позивача через систему "Електронний суд" надійшло клопотання про зупинення провадження у справі, в якій він просить зупинити провадження у справі № 904/5541/26 до припинення перебування ОСОБА_2 у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан.

Клопотання обґрунтоване тим, що 29 вересня 2026 року ОСОБА_2 звернувся до АТ КБ ПРИВАТБАНК із заявою, в якій зазначив, що починаючи з 11 січня 2025 року і по теперішній час перебуває на військовій службі у Збройних Силах України.

За змістом ч. 1 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. Жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному законом порядку (ч.ч. 1, 2, 7 ст. 4 ГПК України).

Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Окремо судом враховується, що ст. 43 ГПК України визначає, що учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається, а суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення (постанова Верховного Суду від 13.04.2023 у справі №914/2150/18).

Провадження у справі на стадії її розгляду по суті зупиняється тільки з підстав, встановлених пунктами 1-31 частини першої статті 227 та пунктом 1 частини першої статті 228 цього Кодексу (ч. 3 ст. 195 ГПК України)

За приписами пункту 3 частини першої статті 227 ГПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Наведена норма імперативна та покладає на суд саме обов`язок, а не право зупиняти провадження, якщо сторона перебуває у складі ЗСУ або інших, утворених відповідно до закону, військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення АТО. Водночас вказана підстава зупинення провадження пов`язана саме із фактом перебування учасника процесу у складі Збройних Сил України, або інших, утворених відповідно до закону, військових формувань, що переведені на воєнний стан, а не просто із введенням воєнного стану.

Тож норма п. 3 частини першої ст. 227 ГПК України, яка встановлює обов`язок суду зупинити провадження, є спеціальною захисною гарантією для військовослужбовців, які через виконання конституційного обов`язку із захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України (стаття 65 Конституції України) об`єктивно позбавлені можливості брати активну участь у судовому процесі, захищати свої права, свободи та інтереси.

При цьому, норма має тимчасовий характер, тобто обмежується строком перебування сторони у складі Збройних Сил України або в інших військових формуваннях і відповідно підстава для зупинення провадження у справі вичерпується тоді, коли участь сторони у складі ЗСУ або в інших військових формуваннях припиняється.

Збройні Сили України - це військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності. Збройні Сили України забезпечують стримування збройної агресії проти України та відсіч їй, охорону повітряного простору держави та підводного простору у межах територіального моря України у випадках, визначених законом, беруть участь у заходах, спрямованих на боротьбу з тероризмом (ст. 1 ЗУ "Про Збройні Сили України").

Організаційно Збройні Сили України складаються з органів військового управління, з`єднань, військових частин, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, установ та організацій (ст. 3 ЗУ "Про Збройні Сили України").

Військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності (ст. 2 ЗУ "Про військовий обов`язок і військову службу").

Воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень (ст. 1 ЗУ "Про правовий режим воєнного стану").

За рішенням Ради національної безпеки і оборони України, введеним у дію в установленому порядку указом Президента України, утворені відповідно до законів України військові формування залучаються разом із правоохоронними органами до вирішення завдань, пов`язаних із запровадженням і здійсненням заходів правового режиму воєнного стану, згідно з їх призначенням та специфікою діяльності (ст. 16 ЗУ "Про правовий режим воєнного стану").

Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 "Про введення воєнного стану в Україні" введено в Україні воєнний стан з 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжувався та не є завершеним станом на дату постановлення цієї ухвали.

З моменту введення в Україні воєнного стану і до моменту його скасування чи припинення ЗСУ та інші утворені відповідно до закону військові формування потрібно вважати такими, що переведені на воєнний стан. Належними доказами для зупинення провадження у справі є документи, що підтверджують перебування особи на військовій службі (військовий квиток, наказ командира тощо) (правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 12.11.2025 у справі №754/947/22).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач-1 бере участь в обороні України, що унеможливлює його особисту участь у розгляді судової справи.

При цьому, чинним законодавством України не передбачено надання військовослужбовцям відпусток, відряджень, або днів відгулів для їхньої участі у судових засіданнях.

В свою чергу, самовільне залишення військової частини або місця служби є кримінально караним діянням, передбаченим статтею 407 Кримінального кодексу України.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 3 частини першої статті 227 цього Кодексу - до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає наявними підстави для зупинення провадження у справі №904/5541/26 до припинення перебування відповідача-1 у складі Збройних Сил України.

Керуючись ст.ст. 42, 46, 48, 81, 183, 227, 229, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Клопотання Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" про зупинення провадження у справі задовольнити.

Зупинити провадження у справі № 904/5541/26 до припинення перебування Фізичної особи-підприємця Андріянова Максима Анатолійовича у складі Збройних Сил України.

Зобов`язати Фізичну особу-підприємця Андріянова Максима Анатолійовича невідкладно письмово повідомити суд про усунення обставин, що стали підставою для зупинення провадження у справі № 904/5541/26.

Ухвала набирає законної сили 12.10.2026 та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

СуддяН.Г. Назаренко