Постановление суда № 140495661, 12.10.2026, Володарський районний суд Київської області

Справа № 940/108/22

Провадження № 1-кп/364/5/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.10.2026, Володарський районний суд Київської області у складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

представника Білоцерківського районного сектора № 1 філії Державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київській області ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань, в селищі Володарка заяву захисника про закриття провадження у справі за матеріалами кримінального провадження № 1-кп/364/5/26 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42021112030000113 від 24.06.2021 про обвинувачення

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Тетіїв Київської області, громадянина України, українця, з середньою спеціальною освітою, пенсіонера за віком, голову ФГ «Надросся К», одруженого, на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей не має, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, не є депутатом, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, що передбачає відповідальність за ч. 2 ст. 240 КК України,

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Володарського районного суду Київської області перебуває кримінальне провадження № 1-кп/364/5/26, внесене 24.06.2021 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42021112030000113 про обвинувачення ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 240 КК України, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, затвердженим прокурором Тетіївського відділу Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_7 . Разом з обвинувальним актом начальником Тетіївського відділу Білоцерківської окружної прокуратури ОСОБА_7 в інтересах держави в особі Тетіївської міської ради подано позовну заяву до ОСОБА_6 про відшкодування шкоди, завданої злочином.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 16.02.2022 підсудність цього кримінального провадження визначено Володарському районному суду Київської області та 28.07.2022 надійшло безпосередньо до суду.

Згідно з обвинувальним актом, 23.03.2005 між Селянським (фермерським) господарством «Теліженці», код ЄДРПОУ 03755265, в особі директора ОСОБА_8 та Селянським (фермерським) господарством «Надросся», код ЄДРПОУ 31163167 (18.11.2020 змінено назву на Фермерське господарство «Надросся К»), в особі директора ОСОБА_6 , укладено договір купівлі-продажу нежилих приміщень, а саме 77/100 частки цілісного майнового комплексу, що складається із майна згідно із додатком № 11, до якого включено артезіанську скважину, яка знаходиться за адресою: вул. Нова, с. Теліжинці, Білоцерківського (раніше Тетіївського) району, Київської області.

29.03.2005 Селянським (фермерським) господарством «Надросся», в особі директора ОСОБА_6 , здійснено реєстрацію права власності на нерухоме майно, а сам е комплекс, що за адресою: АДРЕСА_2 .

ОСОБА_6 , діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправний та суспільно-небезпечний характер своїх дій, достовірно знаючи про відсутність у нього передбачених законодавством України дозвільних документів на видобування корисних копалин загальнодержавного значення та повноважень на проведення таких робіт (надання послуг), діючи всупереч вимогам:

- ст. 13 Конституції України, згідно з якою земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Кожний громадянин має право користуватися природними об`єктами права власності народу відповідно до закону;

- ст. 19 Кодексу України про надра, згідно з якою надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу;

- ст. 24 Кодексу України про надра, відповідно до якої користувачі надр зобов`язані: 1) використовувати надра відповідно до цілей, для яких їх було надано; 2) забезпечувати повноту геологічного вивчення, раціональне, комплексне використання та охорону надр; 3) забезпечувати безпеку людей, майна та навколишнього природного середовища; 4) приводити земельні ділянки, порушені при користуванні надрами, в стан, придатний для подальшого їх використання у суспільному виробництві; 5) виконувати інші вимоги щодо користування надрами, встановлені законодавством України та угодою про розподіл продукції. Права та обов`язки користувача надр виникають з моменту отримання спеціального дозволу на користування надрами, а в разі надання права користування надрами на умовах угод про розподіл продукції з моменту набрання чинності такою угодою, якщо інше не передбачено цією угодою;

- ст. 56 Кодексу України про надра, згідно з якою основними вимогами в галузі охорони надр є: забезпечення повного і комплексного геологічного вивчення надр; додержання встановленого законодавством порядку надання надр у користування і недопущення самовільного користування надрами; раціональне вилучення і використання запасів корисних копалин і наявних у них компонентів; недопущення шкідливого впливу робіт, пов`язаних з користуванням надрами, на збереження запасів корисних копалин, гірничих виробок і свердловин, що експлуатуються чи законсервовані, а також підземних споруд; додержання інших вимог, передбачених законодавством про охорону навколишнього природного середовища та інші;

- ст. 3 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», згідно з якою одним із принципів охорони навколишнього природного середовища є пріоритетність вимог екологічної безпеки, обов`язковість додержання екологічних стандартів, нормативів та лімітів використання природних ресурсів при здійсненні господарської, управлінської та іншої діяльності;

- ст. 40 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», передбачає, що використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов`язкових екологічних вимог: раціонального і економного використання природних ресурсів на основі широкого застосування новітніх технологій; здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища; здійснення заходів щодо відтворення відновлюваних природних ресурсів; здійснення господарської та іншої діяльності без порушення екологічних прав інших осіб; здійснення заходів щодо збереження і невиснажливого використання біологічного різноманіття під час провадження діяльності, пов`язаної з поводженням з генетично модифікованими організмами. При використанні природних ресурсів має забезпечуватися виконання й інших вимог, встановлених цим Законом та іншим законодавством України;

- п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 № 59 «Про затвердження Положення про порядок надання гірничих відводів», згідно із яким гірничі відводи можуть надаватися підприємствам, установам, організаціям, іноземним юридичним особам, об`єднанням юридичних осіб, створеним в Україні чи за її межами, а також громадянам України, іноземцям та особам без громадянства лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр, а також затвердженого в установленому порядку проекту розробки родовища корисних копалин або будівництва гірничодобувного об`єкта чи підземної споруди, не пов`язаної з видобуванням корисних копалин, за допомогою артезіанської скважини (водонапірної башні), яка знаходиться за адресою: вул. Нова, с. Теліжинці, Білоцерківського району, Київської області, та насосного обладнання здійснив незаконне видобування корисних копалин загальнодержавного значення із свердловини, а саме підземних вод, питних для централізованого водопостачання, які відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12.12.1994 № 827 «Про затвердження переліків корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення» відносяться до корисних копалин загальнодержавного значення, та без наявності відповідних дозвільних документів в період з 26.04.2019 (час встановлення електролічильника) по 08.10.2021 здійснив забір підземних вод без дозволу на спеціальне водокористування для централізованого водопостачання споживачами в с. Теліжинці, Білоцерківського району, Київської області.

За результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів встановлено, що у період з 26.04.2019 (час встановлення електролічильника) по 08.10.2021 видобуто 578 884,69 м 3 підземних вод.

Збитки, заподіяні державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів ФГ «Надросся К», обумовлених самовільним використанням водних ресурсів при відсутності дозвільних документів, складають 461 630,40 грн.

Дії ОСОБА_6 кваліфіковані органом досудового розслідування за ч. 2 ст. 240 КК України як порушення встановлених правил використання надр, а саме незаконне видобування корисних копалин загальнодержавного значення.

08.10.2026 захисник ОСОБА_4 подав до суду письмову заяву про закриття кримінального провадження (том 3 а.к.п. 150-151), якою просить звільнити обвинуваченого ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності по обвинуваченню за ч. 2 ст. 240 КК України на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку із закінченням строків давності. Свою позицію обґрунтовує тим, що у відповідності до вимог ч. 1 ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, зокрема, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло п`ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини. Враховуючи що з моменту вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення (08.10.2021), передбаченого ч. 2 ст. 240 КК України, яке за визначенням ч. 4 ст. 12 КК України, є нетяжким злочином, минуло більше 5 років, перебіг давності притягнення його до кримінальної відповідальності не зупинявся, не переривався і вже закінчився, тому наявні підстави для закриття провадження у справі.

У судовому засіданні 12.10.26 захисник ОСОБА_4 підтримав свою заяву та просив суд її задовольнити, посилаючись на обставини , які викладені у ній письмово ( том 3 а.к.п. 153).

Обвинувачений ОСОБА_6 повністю підтримав позицію свого захисника та не заперечував проти закриття кримінального провадження у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, про що надав письмову заяву ( том 3 а.к.п. .

Прокурор не заперечував проти задоволення заяви захисника про звільнення обвинуваченого ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності та закриття провадження у справі на підставі ст. 49 КК України та вказав, що воно базується на законі.

Представник органу пробації проти клопотання захисника не заперечував.

Розглянувши заяву захисника, вивчивши матеріали обвинувального акту з додатками, заслухавши думки учасників судового засідання, суд доходить висновку, що заява захисника підлягає задоволенню, а кримінальне провадження щодо ОСОБА_6 підлягає закриттю з наступних підстав.

Так, відповідно до положення ч. 4 ст. 286 КПК України, якщо під час судового розгляду сторона у кримінальному провадженні звернеться до суду з клопотанням про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Відповідно до ч. 1 ст. 285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Згідно із п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, у разі звільнення особи від кримінальної відповідальності, суд закриває кримінальне провадження.

Приписами ч. 3 ст. 288 КПК України передбачено, що суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули п`ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини (разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років).

Тобто, положеннями ст. 49 КК України визначено: строки давності з огляду на тяжкість вчиненого правопорушення, після закінчення яких особа звільняється від кримінальної відповідальності; підстави такого звільнення від кримінальної відповідальності; обчислення перебігу строків давності, його відновлення, зупинення та переривання.

Матеріально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є: закінчення встановлених ч. 1 ст. 49 КК України строків; відсутність обставин, що порушують їх перебіг.

Процесуально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є: притягнення особи як обвинуваченого; згода обвинуваченого на таке звільнення від кримінальної відповідальності.

ОСОБА_6 інкриміновано вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 240 КК України, яке в силу ст. 12 КК України відноситься до нетяжких злочинів, за яке передбачено покарання у виді штрафу від трьох тисяч до п`яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк.

З матеріалів кримінального провадження встановлено, що за змістом обвинувального акту кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 240 КК України, у якому обвинувачується ОСОБА_6 , вчинено у період з 26.04.2019 по 08.10.2021, що станом на 08.10.2026 є підставою для застосування положень п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України.

Таким чином, на момент розгляду судом кримінального провадження відносно ОСОБА_6 закінчився передбачений законом строк давності притягнення його до кримінальної відповідальності за це кримінальне правопорушення.

Враховуючи те, що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 240 КК України, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_6 за ступенем тяжкості є нетяжким злочином, строки давності притягнення його до кримінальної відповідальності закінчились, обвинувачений не заперечує проти звільнення його від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України та закриття кримінального провадження щодо нього в цій частині. Обставин щодо вчинення обвинуваченим протягом строків давності нового злочину не встановлено, перебіг строку давності не зупинявся через ухилення обвинуваченого від досудового розслідування або суду, суд вважає за необхідне задовольнити заяву захисника ОСОБА_4 подану в інтересах обвинуваченого, звільнити ОСОБА_6 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 240 КК України, від кримінальної відповідальності на підставі п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України та кримінальне провадження щодо нього закрити на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.

Разом з тим, прокурором пред`явлено цивільний позов в інтересах Тетіївської міської ради про відшкодування шкоди на суму 461 630,40 грн.

Відповідно до ст. 129 КПК України ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Відтак, вирішення цивільного позову при звільненні особи від кримінальної відповідальності із закриттям провадження по справі суперечить вказаним вище нормам закону.

Таким чином, суд дійшов висновку, що цивільний позов не підлягає розгляду у випадку закриття кримінального провадження. В той же час, у випадку закриття кримінального провадження на встановлених КПК України підставах, суд зобов`язаний роз`яснити цивільним позивачам їх право пред`явити аналогічний позов у порядку цивільного судочинства.

Тому, у зв`язку зі звільненням обвинуваченого ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності за спливом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, заявлений прокурором цивільний позов в інтересах Тетіївської міської ради про відшкодування шкоди на суму 461 630,40 грн слід залишити без розгляду, що за змістом ч. 7 ст. 128 КПК України не перешкоджає пред`явленню позову в порядку цивільного судочинства.

Речові докази та процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Оскільки питання щодо обрання запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_6 перед судом не ставилось та з учасниками процесу не обговорювалось, одночасно враховуючи, що він не становить собою суспільної небезпеки та не ухилявся від викликів до суду, тому за таких обставин, суд вважає, що до набрання ухвалою законної сили запобіжний захід йому не доцільно обирати.

Керуючись ст. 49 КК України, ст. ст. 285, 288, 372 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Заяву захисника ОСОБА_4 про звільнення обвинуваченого ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності задовольнити.

Звільнити обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 240 КК України на підставі п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42021112030000113 від 24.06.2021 відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 240 КК України - закрити на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.

Цивільний позов прокурора в інтересах Тетіївської міської ради про відшкодування шкоди на суму 461 630,40 грн - залишити без розгляду.

Роз`яснити цивільному позивачеві його право пред`явити аналогічний позов у порядку цивільного судочинства.

Речові докази та процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Запобіжний захід ОСОБА_6 , до набрання ухвалою законної сили, - не обирати.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Київського апеляційного суду через Володарський районний суд Київської області протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя ОСОБА_1