Решение № 140490640, 09.10.2026, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 521/13538/26

Номер провадження № 2/521/8901/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2026 року м. Одеса

Хаджибейський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Ганошенка С.А.,

за участі секретаря судового засідання - Папінян В.В., -

розглянувши у судовому засіданні у залі суду м. Одеси по суті цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач 03.08.2026 року звернувся до Хаджибейського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Справа перебувала у провадженні судді Роїка Д.Я., якого наказом № 24-ос від 14.09.2026 року по суду відраховано зі штату суду у зв`язку із призначенням на посаду судді Одеського апеляційного суду.

На підставі розпорядження керівника апарату Хаджибейського районного суду м. Одеси № 375 від 16.09.2026 року по справі було проведено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.

За результатами повторного автоматизованого розподілу від 16.09.2026 року справа передана на розгляд судді Хаджибейського районного суду міста Одеси Ганошенка С.А.

Справа надійшла до провадження судді Ганошенку С.А. 17.09.2026 року.

Ухвалою судді Хаджибейського районного суду м. Одеса від 17.09.2026 року відкрито провадження у справі, та призначено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в порядку ст. 279 ЦПК України.

Позов обґрунтований наступним чином, 01.01.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено Договір

№ 484710-КС-001 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями.

ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» 01.01.2024 року направило ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти Договір № 484710-КС-001 про надання кредиту, на умовах визначених офертою.

01.01.2024 року ОСОБА_1 прийняв (акцепт) пропозицію (оферту), щодо укладення Договору № 484710-КС-001 про надання кредиту, на умовах визначених офертою.

Зі своєї сторони ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» направлено ОСОБА_1 через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор UA-4833, на номер телефону НОМЕР_1 (що зазначено Позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті), котрий Боржником було введено/відправлено.

Відповідно до п. 1 Договору кредиту, ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» надало Позичальнику грошові кошти у розмірі 3000,00 грн., на засадах строковості, поворотності, платності (Далі Кредит), а Позичальник зобов`язався повернути ці грошові кошти та сплатити відсотки за користування Кредитом у порядку та на умовах, визначених Договором кредиту та Правилами про надання грошових коштів у кредит.

Згідно з умовами Договору кредиту, сторони визначили, що плата за користування Кредитом є фіксованою та становить 1,16683334 % (відсоток) за кожен день користування Кредитом

ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» свої зобов`язання за Договором кредиту виконало, та надало Позичальнику грошові кошти в розмірі 3000,00 грн., шляхом перерахування на банківську картку Позичальника № НОМЕР_2 (котру Позичальником вказано при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті) , що підтверджується довідкою про перерахування коштів (або платіжним дорученням).

ОСОБА_1 належним чином не виконав свої зобов`язання за Кредитним договором, і як наслідок у Боржника станом на 23.07.2026 року утворилась заборгованість за Договором № 484710-КС-001 від 01.01.2024 року про надання кредиту, в розмірі 9680,22 грн., яка складається з:

- суми прострочених платежів по тілу кредиту - 3000,00 грн.;

- суми прострочених платежів по відсотках - 6230,22 грн.;

- сума заборгованості за штрафами -0,00 грн.;

- суми заборгованості по відсотках відповідно до ст.625 ЦК України - 0,00 грн.;

- суми прострочених платежів по комісії - 450, 00 грн.

Розрахунок суми заборгованості доданий до матеріалів справи. Розрахунок заборгованості відображено з моменту надання та отримання кредитної послуги.

Ухвалою суду від 17.09.2026 року відкрито провадження по справі, встановлено розглядати цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Позивача про судовий розгляд справи було повідомлено шляхом направлення ухвали про відкриття провадження за зареєстрованим місцем його знаходження.

Відповідача про судовий розгляд справи було повідомлено шляхом направлення ухвали про відкриття провадження за зареєстрованим місцем її проживання, яка не була вручена останній, про що свідчить рекомендоване повідомлення поштового відправлення, яке повернулося до суду 07.10.2026 року з незалежних від суду причин. Відзиву на позовну заяву від відповідача, у визначений судом п`ятнадцятиденний строк, до суду не надійшло.

У зв`язку з чим та після закінчення тридцятиденного строку з дня відкриття провадження у справі, передбаченого ч. 2 ст. 279 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути дану справу за наявними у справі матеріалами.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з розглядом справи за відсутності сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на те, що розгляд даної справи здійснений у спрощеному провадженні без виклику учасників, підстави для проведення заочного розгляду справи відсутні.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 01.01.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено Договір

№ 484710-КС-001 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями.

ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» 01.01.2024 року направило ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти Договір № 484710-КС-001 про надання кредиту, на умовах визначених офертою.

01.01.2024 року ОСОБА_1 прийняв (акцепт) пропозицію (оферту), щодо укладення Договору № 484710-КС-001 про надання кредиту, на умовах визначених офертою.

Зі своєї сторони ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» направлено ОСОБА_1 через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор UA-4833, на номер телефону НОМЕР_1 (що зазначено Позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті), котрий Боржником було введено/відправлено.

Відповідно до п. 1 Договору кредиту, ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» надало Позичальнику грошові кошти у розмірі 3000,00 грн., на засадах строковості, поворотності, платності (Далі Кредит), а Позичальник зобов`язався повернути ці грошові кошти та сплатити відсотки за користування Кредитом у порядку та на умовах, визначених Договором кредиту та Правилами про надання грошових коштів у кредит.

Згідно з умовами Договору кредиту, сторони визначили, що плата за користування Кредитом є фіксованою та становить 1,16683334 % (відсоток) за кожен день користування Кредитом

ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» свої зобов`язання за Договором кредиту виконало, та надало Позичальнику грошові кошти в розмірі 3000,00 грн., шляхом перерахування на банківську картку Позичальника № НОМЕР_2 (котру Позичальником вказано при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті) , що підтверджується довідкою про перерахування коштів (або платіжним дорученням).

ОСОБА_1 належним чином не виконав свої зобов`язання за Кредитним договором, і як наслідок у Боржника станом на 23.07.2026 року утворилась заборгованість за Договором № 484710-КС-001 від 01.01.2024 року про надання кредиту, в розмірі 9680,22 грн., яка складається з:

- суми прострочених платежів по тілу кредиту - 3000,00 грн.;

- суми прострочених платежів по відсотках - 6230,22 грн.;

- сума заборгованості за штрафами -0,00 грн.;

- суми заборгованості по відсотках відповідно до ст.625 ЦК України - 0,00 грн.;

- суми прострочених платежів по комісії - 450, 00 грн.

Розрахунок суми заборгованості доданий до матеріалів справи. Розрахунок заборгованості відображено з моменту надання та отримання кредитної послуги.

Кредитний договір був укладений в електронному вигляді за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи кредитора.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит укладається у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про електронну комерцію". Примірник договору про споживчий кредит, укладений у вигляді електронного документа, та додатки до нього надаються споживачу у спосіб, що дозволяє встановити особу, яка отримала примірник договору та додатків до нього, зокрема шляхом направлення на електронну адресу або іншим шляхом з використанням контактних даних, зазначених споживачем під час укладення договору про споживчий кредит.

Відповідно до статей 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином та в установлений термін.

Статтею 623 ЦК України передбачено, що боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Згідно зі ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позику у строк та в порядок, що встановлені договором.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Стосовно обумовлення нарахування відсотків за користування Кредитом, між сторонами Договору обумовлені умови Кредитного договору, де Кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати Відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, а ОСОБА_1 взяв на себе зобов`язання їх виконати.

Судом встановлено, що у Кредитному договорі № 484710-КС-001 від 01.01.2024 року денна процентна ставка установлена 1,16683334 % на день, а отже при укладанні вказаного кредитного договору та визначені розміру позовних вимог, кредитор не врахував наступні положення закону.

Підпунктом 6 пункту 5 Закону України № 3498-IX від 22.11.2023 «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» (далі - Закон № 3498-IX) стаття 8 Закону України «Про споживче кредитування» була доповнена частиною п`ятою, за якою максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 1 %.

Закон України № 3498-XI набрав чинності 24 грудня 2023 року.

Також підпунктом 13 пункту 5 розділу I Закону № 3498-IX доповнено Прикінцеві та Перехідні положення Закону України «Про споживче кредитування» пунктом 17, згідно якого тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів 2,5 %; протягом наступних 120 днів 1,5 %.

Частиною 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3498-IX встановлено, що дія пункту 5 розділу І цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Згідно ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Слід зазначити, що Перехідні положення закону застосовуються, у разі якщо потрібно врегулювати відносини, пов`язані з переходом від існуючого правового регулювання до бажаного, того, яке має запроваджуватися з прийняттям нового закону. При цьому перехідні положення повинні узгоджуватися з приписами прикінцевих положень, що стосуються особливостей набрання чинності законом чи окремими його нормами.

Системний аналіз положень підпункту 13 пункту 5 розділу I Закону 3498-IX від 22.11.2023 р. та норм чинного законодавства свідчить про таке.

Вказаний підпункт встановлює спеціальне перехідне регулювання для договорів про споживчий кредит, укладених до набрання чинності цим Законом. Його дія поширюється виключно на ті договори, строк дії яких було продовжено після набрання чинності Законом № 3498-IX. Для таких правовідносин передбачено поетапне зменшення денної процентної ставки, що має на меті поступову адаптацію умов раніше укладених договорів до нових вимог законодавства без надмірного порушення балансу прав та інтересів сторін.

Натомість договори, укладені після набрання чинності цим Законом, підпадають під дію прямої норми закону, яка встановлює максимальний розмір денної процентної ставки за споживчими кредитними договорами не більше 1 %. Це випливає з принципу негайної (прямої) дії закону в часі щодо нових правовідносин, закріпленого у статті 5 Цивільного кодексу України, та принципу правової визначеності, який гарантує, що учасники нових договірних відносин одразу підпорядковуються вимогам чинного законодавства.

Враховуючи те, що кредитний договір укладений 01.01.2024 року, тобто після набрання чинності Закону № 3498-IX, то до спірних правовідносин в силу прямої дії закону підлягає застосуванню частина 5 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» щодо максимального розміру денної процентної ставки, яка не може перевищувати 1 %, тобто норма яка діяла на момент укладання договору.

Після внесення змін до Закону України «Про споживче кредитування» і набрання ними чинності, установлення в умовах кредитного договору умов, які передбачають денну процентну ставку вище 1% на день, суперечить вимогам чинного законодавства, оскільки максимальний розмір денної процентної ставки, не може перевищувати 1% відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг».

Вказаний Закон прийнятий 22 листопада 2023 року та набрав чинності 24 грудня 2023 року, а Кредитний договір № 484710-КС-001 від 01.01.2024 року, тобто після внесення змін до Закону України «Про споживче кредитування».

Слід зазначити, що позивач здійснював нарахування відсотків за користування кредитом саме в межах дії договору кредитування (113 днів).

Виходячи з вище зазначеного, суд вважає за необхідне перерахувати обсяг нарахованих позивачем відсотків за користування кредитом.

(3000х1%/100%) х 113 днів = 3390,00 грн.

Згідно з частиною першою статті 1 ЦК України цивільні відносини засновані на засадах юридичної рівності, вольного волевиявлення та майнової самостійності їх учасників.

Основні засади цивільного законодавства визначені у статті 3 ЦК України.

Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України.

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України.

Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

Відповідно до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом;

Відповідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно ст. ст. 526, 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та актів цивільного законодавства; якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти; розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Отже сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов кредитних договорів (ст. 638 ЦК України).

Згідно ч.1 ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч.1 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Згідно ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Частиною 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до абзацу 3 ч.1 ст.12 Закону України «Про електронну комерцію», за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі. Суд не приймає до уваги твердження, що договір ним не укладався, оскільки це спростовується матеріалами справи.

Отже, з наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що ОСОБА_1 має заборгованість перед ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА», що утворилася, і станом 05.05.2026 року становить за Договором № 484710-КС-001 від 01.01.2024 року про надання кредиту 9680,22 грн., яка складається з:

- суми прострочених платежів по тілу кредиту - 3000,00 грн.;

- суми прострочених платежів по відсотках - 6230,22 грн.;

- сума заборгованості за штрафами -0,00 грн.;

- суми заборгованості по відсотках відповідно до ст.625 ЦК України - 0,00 грн.;

- суми прострочених платежів по комісії - 450, 00 грн.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані усі докази у справі як окремо так і у сукупності, суд дійшов висновку, про те що стягненню підлягають заборгованість по тілу кредиту у сумі - 3000,00 грн. та заборгованість за нарахованими відсотками за користування кредитними коштами у сумі 3390,00 грн., а щодо стягнення заборгованості по комісії у сумі - 450,00 грн, слід зазначити наступне.

10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку із чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Положення частин першої, другої, п`ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

На виконання вимог пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».

Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).

Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.

Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема, інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.

У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19 зазначено, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Ураховуючи, що банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору, то положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов`язку позичальника плату за наданя кредиту є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 вересня 2022 року у справі № 755/11636/21 (провадження № 61-7098св22), від 08 лютого 2023 року у справі № 168/349/20 (провадження № 61-2223св21), та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 листопада 2022 року у справі № 755/9486/21 (провадження № 61-5581св22).

Наведені висновки підтримані у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21 (провадження № 61-4202сво22), а саме зазначено, що якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

З матеріалів справи вбачається, що у договорі № 484710-КС-001 від 01.01.2024 року про надання кредиту зазначена комісія за надання кредиту у розмірі 450.00 гривень. Водночас банк (фінансова установа) не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору.

Тому позовні вимоги підлягають до часткового задоволення та з відповідача на користь позивача належить стягнути суму заборгованості у загальному розмірі 6390,00 грн., що включає суму заборгованості за тілом кредиту та відсотками.

Щодо судових витрат, то суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно ч.1,ч.2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову-на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при зверненні до суду було сплачено судовий збір в розмірі 2662,40 грн. що підтверджується платіжною інструкцією № 14729 від 15.05.2026 року.

Відповідно до ч. 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а отже необхідно було б стягнути з відповідача на користь позивача сплачений судовий збір у сумі 1757,47 грн.

Але, оскільки позовні вимоги позивача задоволено частково, та судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому з відповідача на користь позивача належить стягнути лише суму сплаченого позивачем судового збору за подання позовної заяви до суду у розмірі 1757,47 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 5, 12, 13, 18, 76-81, 89, 131, 141, 211, 223, 258, 263-265, 354 ЦПК України, ст.ст. 13,15,16, 509,510,524-526, 530,532-534, 536, 543, 553-555, 545-551, 572, 610-612,615,621- 625, 626,1048-1050,1054 ЦК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Лесі Українки, буд. 26, офіс 411, код ЄДРПОУ: 41084239) заборгованість за договором споживчого кредиту № 484710-КС-001 від 01.01.2024 року у розмірі -6390,00 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Лесі Українки, буд. 26, офіс 411, код ЄДРПОУ: 41084239) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1757,47 грн.

В іншій частині вимог - відмовити.

Рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подана апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржено протягом 30 днів з дати виготовлення повного тексту рішення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 09.10.2026 року.

Суддя Сергій ГАНОШЕНКО