Решение № 140488601, 12.10.2026, Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

ЗАОЧНЕ Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №338/821/26

Провадження №2/338/914/26

12 жовтня 2026 року селище Богородчани

Богородчанський районний суд Івано-Франківської області у складі: головуючого судді Куценка О. О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Богородчани в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

28 травня 2026 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» Мишевська Н. М. звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором №538081-КС-001 про надання кредиту від 14 травня 2025 року. Позивач просить стягнути з відповідачки 73 060 грн 76 коп. заборгованості, з яких: 27 953 грн 40 коп. - заборгованість за основною сумою кредиту; 31 307 грн 36 коп. - заборгованість за процентами за користування кредитом; 13 800 грн - проценти, нараховані відповідно до ст. 625 ЦК України. Крім того, позивач просить стягнути з відповідачки сплачений судовий збір у розмірі 2 662 грн 40 коп.

Позов обґрунтовано тим, що 14 травня 2025 року між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір №538081-КС-001 про надання кредиту. Відповідно до умов договору позивач надав відповідачці кредит у розмірі 20 000 грн на засадах строковості, поворотності та платності, а відповідачка зобов`язалася повернути кредит, сплатити проценти за користування ним та інші платежі у порядку і на умовах, визначених договором та Правилами надання споживчих кредитів. Стандартна процентна ставка за договором становить 1 % на день та є фіксованою. Строк кредитування визначено у 24 тижні, датою повернення кредиту - 29 жовтня 2025 року. Договором також було передбачено одноразову комісію за видачу кредиту у розмірі 4 000 грн. Кредитний договір укладено в електронній формі. Відповідачка акцептувала пропозицію кредитодавця шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором UA-9742. Анкетою клієнта підтверджується, що ОСОБА_1 зазначила для отримання кредитних коштів банківську картку № НОМЕР_1 . 14. 14 травня 2025 року ТОВ «ПрофітГід» за дорученням ТОВ «Бізнес Позика» здійснило успішний переказ 20 000 грн на картку № НОМЕР_2 , емітовану АТ КБ «ПриватБанк», із зазначенням у призначенні платежу договору №538081-КС-001 від 14 травня 2025 року.

24 травня 2025 року між сторонами укладено Додаткову угоду №1 до зазначеного договору, відповідно до якої розмір кредиту збільшено ще на 10 000 грн, унаслідок чого загальний розмір отриманого відповідачкою та неповернутого кредиту становив 30 000 грн. Додатковою угодою також було передбачено комісію за надання додаткової суми кредиту в розмірі 2 000 грн та встановлено новий графік платежів. Загальний розмір комісій за договором з урахуванням додаткової угоди становив 6 000 грн. 24 травня 2025 року на виконання Додаткової угоди №1 ТОВ «ПрофітГід» здійснило ще один успішний переказ відповідачці у розмірі 10 000 грн на ту саму банківську картку.

Відповідно до позовної заяви та розрахунку заборгованості відповідачка протягом строку кредитування здійснювала часткові платежі на загальну суму 25 181 грн 30 коп., однак зобов`язання за кредитним договором у повному обсязі не виконала. За розрахунком позивача із зазначених 25 181 грн 30 коп. платежів кредитор зарахував: 2 046 грн 60 коп. - на погашення основної суми кредиту; 15 934 грн 70 коп. - на погашення процентів; 6 000 грн - на погашення комісії; 1 200 грн - на погашення процентів відповідно до ст. 625 ЦК України. Після такого розподілу позивач визначив залишок основного боргу в розмірі 27 953 грн 40 коп., процентів - 31 307 грн 36 коп. та нарахувань за ст. 625 ЦК України - 13 800 грн.

Ухвалою Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 01 червня 2026 року відкрито провадження у справі та витребувано у АТ КБ «ПриватБанк» інформацію щодо належності банківської картки та руху коштів по відповідному рахунку.

Представник позивача у судове засідання не з`явилася, у позовній заяві просила здійснювати розгляд справи за її відсутності та зазначила, що не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідачка ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася у встановленому законом порядку, відзиву на позовну заяву не подала, причини неявки суду не повідомила, доказів повного або часткового погашення заборгованості в іншому розмірі та власного контррозрахунку суду не надала.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за умови належного повідомлення відповідача про дату, час і місце судового засідання, його неявки без поважних причин або без повідомлення причин, неподання ним відзиву та відсутності заперечень позивача проти такого вирішення справи.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про наявність передбачених законом підстав для проведення заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Оцінивши письмові та електронні докази у їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають, зокрема, з договорів та інших правочинів.

За змістом ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних.

Згідно зі ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною першою ст. 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно із ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Щодо укладення договору в електронній формі

Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків та оформлена в електронній формі.

Частиною дванадцятою ст. 11 цього Закону передбачено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями та підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону, за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Матеріалами справи підтверджено, що як кредитний договір від 14 травня 2025 року, так і Додаткова угода №1 від 24 травня 2025 року укладалися шляхом використання інформаційно-комунікаційної системи кредитодавця та підписувалися відповідачкою електронними підписами одноразовими ідентифікаторами. Візуальною формою послідовності дій щодо укладення Додаткової угоди підтверджено входження відповідачки до особистого кабінету, ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, отримання оферти та підписання Додаткової угоди одноразовим ідентифікатором UA-9037.

Тому суд вважає доведеним факт укладення сторонами кредитного договору та Додаткової угоди до нього.

Щодо правомірності нарахування договірних процентів

Відповідно до п. 2.4 кредитного договору стандартна процентна ставка становить 1 % на день та є фіксованою. Договором встановлено строк кредитування до 29 жовтня 2025 року.

Після укладення Додаткової угоди №1 загальний розмір кредиту становив 30 000 грн. У цій же додатковій угоді визначено денну процентну ставку в розмірі 0,90 %, обчислену виходячи із загальних витрат за кредитом 42 775 грн 96 коп., загального розміру кредиту 30 000 грн та 159 календарних днів кредитування, що залишалися.

Водночас розмір процентів, який підлягає стягненню, має визначатися виходячи не з формального розрахунку кредитодавця, а з фактичного непогашеного залишку кредиту у кожний відповідний період, з урахуванням усіх проведених відповідачкою платежів та правильного їх зарахування.

Щодо нарахувань за ст. 625 ЦК України та необхідності контрольного перерахунку

Позивачем протягом строку виконання договору було нараховано 15 000 грн процентів відповідно до ст. 625 ЦК України, з яких 1 200 грн зараховано як погашені відповідачкою, а 13 800 грн заявлено до стягнення у цій справі.

Однак пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України встановлено, що в період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого йому надано кредит або позику, позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 ЦК України. Увесь період спірного нарахування припадає на період дії в Україні воєнного стану. Станом на 12 жовтня 2026 року воєнний стан в Україні продовжує діяти відповідно до Указу Президента України від 13 липня 2026 року №596/2026, затвердженого Законом України від 14 липня 2026 року №4928-IX.

Отже, нарахування позивачем процентів відповідно до ст. 625 ЦК України не створювало для відповідачки обов`язку щодо їх сплати.

Зазначений висновок стосується не лише несплачених 13 800 грн, заявлених позивачем до стягнення, але й 1 200 грн фактично внесених відповідачкою коштів, які кредитор у своєму розрахунку зарахував на погашення нарахувань за ст. 625 ЦК України.

Оскільки правового обов`язку відповідачки зі сплати цієї суми не існувало, 1 200 грн мають бути враховані при визначенні дійсного розміру інших, правомірних зобов`язань за договором. Тому неподання відповідачкою контррозрахунку саме по собі не звільняє суд від обов`язку перевірити правильність розрахунку позивача.

Щодо порядку зарахування фактично здійснених платежів

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про споживче кредитування» у разі недостатності платежу для виконання зобов`язань у повному обсязі кошти спрямовуються у встановленій законом черговості: спочатку на прострочену суму кредиту та прострочені проценти; потім на суму кредиту та проценти; після цього на неустойку та інші платежі.

Пунктом 4.5 кредитного договору сторони також прямо передбачили застосування черговості, встановленої ст. 19 Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України «Про споживче кредитування» споживач має право у будь-який час повністю або частково достроково повернути кредит, у тому числі шляхом збільшення суми періодичних платежів. У такому разі кредитодавець зобов`язаний скоригувати зобов`язання споживача у бік їх зменшення. Згідно із ч. 2 цієї статті при достроковому поверненні кредиту споживач сплачує проценти лише за період фактичного користування кредитом.

Договором передбачено право позичальника повністю або частково достроково повернути кредит, у тому числі шляхом збільшення суми періодичних платежів. Крім того, пунктом 4.5 договору встановлено, що у разі недостатності здійсненого платежу для виконання зобов`язань у повному обсязі кошти зараховуються у черговості, визначеній ст. 19 Закону України «Про споживче кредитування».

Як установлено судом, відповідачка протягом строку кредитування фактично сплатила за договором 25 181 грн 30 коп. Разом з тим позивач частину цих коштів у сумі 1 200 грн зарахував на погашення процентів, нарахованих відповідно до ст. 625 ЦК України. Оскільки у період дії воєнного стану відповідачка відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України звільнена від такої відповідальності, зазначена сума не могла бути спрямована на погашення зобов`язання за ст. 625 ЦК України та підлягає врахуванню при визначенні розміру інших дійсних зобов`язань за кредитним договором.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок з урахуванням фактично здійснених відповідачкою платежів, установленої законом черговості їх зарахування, строків платежів за договором та права відповідачки на часткове дострокове погашення кредиту, суд встановив, що із загальної суми сплачених коштів 14 944 грн 26 коп. підлягають зарахуванню в рахунок процентів за користування кредитом, 4 524 грн 44 коп. - в рахунок передбаченої договором комісії, а 5 712 грн 60 коп. - у рахунок погашення основної суми кредиту.

За таких обставин після останнього здійсненого відповідачкою платежу фактичний залишок основної суми кредиту становив 24 287 грн 40 коп. Саме на цю суму, а не на визначений позивачем залишок 27 953 грн 40 коп., підлягали подальшому нарахуванню проценти за користування кредитом.

Оскільки після 09 липня 2025 року відповідачка платежів у рахунок погашення основної суми кредиту не здійснювала, а договором передбачено фіксовану процентну ставку 1 % на день, проценти за період з 10 липня 2025 року до закінчення строку кредитування 29 жовтня 2025 року становлять 27 201 грн 44 коп. Проценти, нараховані до 09 липня 2025 року включно, були погашені здійсненими відповідачкою платежами.

Отже, за результатами перевірки розрахунку позивача суд дійшов висновку, що фактична заборгованість відповідачки за основною сумою кредиту становить 24 287 грн 40 коп., а за процентами за користування кредитом - 27 201 грн 44 коп., усього 51 488 грн 84 коп.

При цьому внаслідок перерозподілу здійснених відповідачкою платежів частина передбаченої договором комісії залишається непогашеною. Однак позивач у цій справі вимоги про стягнення заборгованості за комісією не заявляв та у позовній заяві визначив її розмір як 0 грн. Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог, а тому підстав для стягнення такої комісії у цій справі немає.

Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню в загальному розмірі 51 488 грн 84 коп

Щодо судових витрат

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем заявлено майнові вимоги на загальну суму 73 060 грн 76 коп. та сплачено судовий збір у розмірі 2 662 грн 40 коп. Задоволенню підлягають вимоги у розмірі 51 488 грн 84 коп., що становить: 51 488,84 * 100 / 73 060,76 = 70,474 % заявлених позовних вимог.

Тому з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволеній частині позову: 2 662,40 грн * 51 488,84 грн / 73 060,76 грн = 1 876 грн 30 коп.

Керуючись ст. 12, 13, 76-81, 89, 133, 141, 223, 247, 258, 259, 263-265, 268, 280-284, 354 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» заборгованість за договором №538081-КС-001 про надання кредиту від 14 травня 2025 року в загальному розмірі 51 488 (п`ятдесят одна тисяча чотириста вісімдесят вісім) грн 84 коп., яка складається з: 24 287 грн 40 коп. - заборгованість за основною сумою кредиту; 27 201 грн 44 коп. - заборгованість за процентами за користування кредитом.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» 1 876 (одну тисячу вісімсот сімдесят шість) грн 30 коп. судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуто Богородчанським районним судом Івано-Франківської області за письмовою заявою відповідачки.

Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути поновлений і в разі його пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачкою в загальному порядку. У такому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення або справа розглядалася без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, установлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», код ЄДРПОУ 41084239, місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 411.

Відповідачка: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст судового рішення складено 12 жовтня 2026 року.

Суддя: