Постановление суда № 140487935, 09.10.2026, Кегичівський районний суд Харківської області

Справа № 624/1040/26

провадження №2/624/755/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2026 року суддя Кегичівського районного суду Харківської області Богачова Т.В. розглянувши матеріали цивільної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

Представник позивача звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №511978 від 27.03.2025 у розмірі 2864,44 грн, з яких: 944,44 грн заборгованість за тілом кредиту, 420,00 грн заборгованість за нарахованою комісією; 1500,00 грн штраф.

Позовна заява обгрунтована тим, що між ТОВ «Капіталресурс», як фактором, та ТОВ «НоваПей Кредит», як клієнтом, було укладено договір факторингу №11-05-05/2026 від 05.05.2026, за умовами якого ТОВ «Капіталресурс» набуло право вимоги до боржників за пулом кредитних зобов`язань. Перелік боржників, підстави виникнення Права грошової Вимоги до Боржників, суми грошових вимог та інші дані зазначені в Реєстрі Боржників який формується згідно додатку №1 та є невід`ємною частиною Договору. Згідно Реєстру Боржників від 05.05.2026 до Договору факторингу ТОВ «Капіталресурс» 05.05.2026 набуло статус нового кредитора у кредитному зобов`язані за кредитним договором №511978 від 27.03.2025. Між ТОВ «НоваПей Кредит» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №511978 від 27.03.2025 року шляхом підписання Заяви на приєднання № 511978 до умов публічного договору про споживчий кредит, який розміщений на сайті ТОВ «НоваПей Кредит», згідно якого Позичальником було отримано 1 000,00грн, що підтверджується платіжною інструкцією №511978 від 27 березня 2025р. Загальний розмір заборгованості за Кредитним договором №511978 від 27.03.2025 року перед ТОВ «Капіталресурс» станом на 05.05.2026 року становить 2 864,44 гривень, з якої: заборгованості за тілом кредиту - 944,44 гривень; заборгованість за нарахованою комісією - 420,00 гривень; штраф - 1 500,00 гривень. На даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання зобов`язання і заборгованості за договором не погашає, що є порушенням законних прав позивача.

Ухвалою Кегичівського районного суду Харківської області від 02 вересня 2026 року, було відкрито провадження, позовна заява прийнята до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Сторонам було надано час для подання заяв по суті.

Ухвалою Кегичівського районного суду Харківської області від 29 вересня 2026 року позовні вимоги про стягнення заборгованості: 1) за договором №503956 від 24.03.2025; 2) за договором №511978 від 27.03.2025; 3) за договором №525551 від 02.04.2025; 4) за договором №531912 від 05.04.2025; 5) за договором №542979 від 10.04.2025; 6) за договором №580213 від 28.04.2025; 7) за договором №584877 від 30.04.2025; 8) за договором №589675 від 02.05.2025; 9) за договором №599346 від 07.05.2025; 10) за договором №604756 від 09.05.2025; 11) за договором №610475 від 12.05.2025; 12) за договором №613586 від 14.05.2025 були роз`єднані. Виділено в самостійне провадження позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором №511978 від 27.03.2025 в розмірі 2864,44 грн. Виділене в самостійне провадження матеріали позовної заяви ухвалено передати до канцелярії суду для здійснення реєстрації в автоматизованій системі документообігу суду відповідно до п.п. 2.3.30 Положення про автоматизовану систему документообігу суду та подальшої передачі судді.

30 вересня 2026 року канцелярією суду здійснено реєстрацію в автоматизованій системі документообігу суду виділених в самостійне провадження матеріалів позовної заяви.

Після виділення в самостійне провадження матеріалів позовної заяви, суддею встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам Закону.

Ухвалою Кегичівського районного суду Харківської області від 30.09.2026 позовна заява, у зв`язку з несплатою судового збору, була залишена без руху, позивачу був наданий строк для усунення недоліків позовної заяви, який не може перевищувати п`яти днів з дня отримання позивачем ухвали. Позивачу було роз`яснено, що в разі невиконання вимог ухвали позовна заява буде залишена без розгляду.

На виконання ухвали суду представником позивача, Волконітіною К.Ю., було подано заяву про усунення недоліків. В заяві зазначає, що Позовну заяву про стягнення заборгованості за дванадцятьма кредитними договорами загальним розміром 41 908,16 грн подано в електронній формі через Електронний суд (справа № 624/916/26). До позовної заяви додано платіжну інструкцію про сплату судового збору в сумі 2 662,40 грн. Цю суму визначено від загальної ціни позову: 1,5 відсотка від 41 908,16 грн становить 628,62 грн, що менше мінімального розміру ставки, тому відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» застосовано мінімальну ставку в розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 328 грн) з коефіцієнтом 0,8 за ч. 3 ст. 4 Закону, що становить 2 662,40 грн. Ухвалою від 02.09.2026 суд відкрив провадження у справі. Ухвалою від 29.09.2026 суд на підставі ч. 6 ст. 188 ЦПК України роз`єднав позовні вимоги й виділив їх в одинадцять самостійних проваджень, зокрема вимогу за кредитним договором № 511978 від 27.03.2025 у розмірі 2 864,44 грн (справа № 624/1040/26) ,клопотання про роз`єднання позивач не подавав. Вимогу за договором № 503956 розглянуто у справі № 624/916/26 та заочним рішенням від 29.09.2026 задоволено частково. Повторна сплата судового збору після роз`єднання вимог прямо виключена законом. Відповідно до ч. 6 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі роз`єднання судом позовних вимог судовий збір, сплачений за подання позову, не повертається і перерахунок не здійснюється, а після роз`єднання судом позовних вимог судовий збір повторно не сплачується . Верховний Суд застосовує цю норму саме в такому розумінні (ВС щодо застосування Закону «Про судовий збір», постанова ВС від 06.10.2021 у справі №911/2731/20 від 14.09.2021 у справі №925/1208/18, від 09.02.2022 у справі №902/871/21. Це спеціальна норма, яка регулює саме ту ситуацію, що виникла у справі. Ухвала від 30.09.2026 не містить посилання на неї і не пояснює, чому вона не застосовується. Судовий збір за позов з кількох майнових вимог правильно обчислено від загальної ціни позову. Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 176 ЦПК України у позовах, що складаються з кількох самостійних вимог, ціна позову визначається загальною сумою всіх вимог. Вимоги про стягнення боргу за кількома кредитними договорами є вимогами майнового характеру, тому судовий збір обчислюється від загальної ціни позову. Правило про сплату збору за кожну вимогу окремо встановлено ч. 3 ст. 6 Закону лише для вимог немайнового характеру. У судовій практиці виходять із того, що об`єктом справляння судового збору є позовна заява, а за кількох майнових вимог збір може бути сплачений загальною сумою (постанова ВС від 03.12.2020 у справі № 806/1036/18). Позивач обчислив і сплатив збір у розмірі, встановленому для позовної заяви з урахуванням її загальної ціни. Суд не вважав, що позов подано з порушенням правил об`єднання вимог, і не повертав його, а відкрив провадження. Роз`єднання вимог здійснено судом, а не позивачем. Відповідно до ч. 6 ст. 188 ЦПК України питання про роз`єднання вимог вирішує суд, якщо це сприятиме виконанню завдання цивільного судочинства. У мотивувальній частині ухвали від 29.09.2026 суд зазначив, що спільний розгляд вимог ускладнив би вирішення спору та розгляд у строки, передбачені ст. 210 ЦПК України. Отже, роз`єднання зумовлене міркуваннями суду щодо організації розгляду, а не порушенням позивачем процесуальних вимог. Реалізація судом своїх процесуальних повноважень не може тягнути для позивача додаткового фінансового тягаря, не передбаченого законом. Вимога про повторну сплату збору є надмірною та непропорційною. За ухвалою від 30.09.2026 позивач має сплатити 2 662,40 грн за вимогу в розмірі 2 864,44 грн, тобто понад 92 відсотки її суми. Якщо така сама вимога буде висунута в усіх одинадцяти виділених провадженнях, сукупний судовий збір (29 286,40 грн) становитиме близько 75 відсотків суми всіх виділених вимог (39 048,14 грн), тоді як ставка збору за законом становить 1,5 відсотка ціни позову. Такий розмір збору порушує принцип пропорційності й обмежує право на доступ до суду, гарантоване ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та завданням цивільного судочинства (ст. 2 ЦПК України). Крім того, у справі № 624/916/26 суд, розподіляючи судові витрати, виходив зі сплати збору за подання позову в розмірі 2 662,40 грн і стягнув з відповідача пропорційну частину цієї суми. Вимога про сплату тієї самої суми в кожному з виділених проваджень означає, що за один позов збір сплачувався б дванадцять разів. На підставі викладеного, просить визнати, що судовий збір за подання позовної заяви сплачено у встановлених законом розмірі та порядку і що повторна сплата збору після роз`єднання вимог не передбачена ч. 6 ст. 6 Закону України «Про судовий збір». Визнати вимоги ухвали від 30.09.2026 виконаними, позовну заяву такою, що відповідає вимогам ст. 175, 177 ЦПК України, і продовжити розгляд справи № 624/1040/26.

Надаючи оцінку доводам заяви про усунення недоліків, суддя звертає увагу позивача, що як зазначив Верховний Суд у своїй постанові від 15.02.2019 у справі №910/11811/18 кожна кредитна операція є самостійним правовідношенням, що є підставою для виникнення цивільних прав і обов`язків, а тому порушення, які були допущені як при його виникненні, так і при виконанні, утворюють окремий склад цивільно-правового правовідношення, що характеризуються самостійними цивільно-правовими наслідками. Встановлення обставин вчинення кожної з цих операцій засвідчується доказами, які не є пов`язаними між собою (кредитні договори, договори забезпечення тощо). Отже, вимоги позивача, хоча й пред`явлені до одного й того ж відповідача, проте випливають з окремих самостійних підстав, не поєднаних спільними доказами та не є однорідними. Тобто, позивачем заявлено (об`єднано) позовні вимоги до відповідача, які випливають з різних правових підстав (кредитних договорів), тобто є відмінними між собою за предметом спору, підставою, а також доказами, що підлягають дослідженню для встановлення таких підстав. Заявлені позовні вимоги також не є однорідними, основними та похідними. При цьому, при вирішенні спору підлягають встановленню обставини щодо виконання кожного окремого договору у відповідності до умов, визначених у таких окремих договорах.

За таких обставин, фактично має бути розглянуто дванадцять окремих позовних вимог майнового характеру, які мають самостійну ціну позову за кожним окремим кредитним договором.

Отже, позивачем було порушено правила об`єднання позовних вимог і, при цьому, не сплачено судовий збір за кожною окремою вимогою майнового характеру, у розмірі, визначеному в ухвалі про залишення позовної заяви без руху.

Посилання позивача на положення п.3 ч.6 ст.6 ЗУ «Про судовий збір», що після роз`єднання судом позовних вимог судовий збір повторно не сплачується є безпідставними, оскільки вимоги суду щодо сплати судового збору за позовні вимоги, за які не було сплачено належний судовий збір не є вимогою про повторну сплату судового збору.

Недоліки позовної заяви у встановлений судом строк позивачем не виконані, документ про сплату судового збору суду не надано.

Відповідно до ч.ч. 11, 13 ст.187 ЦПК України, суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

Згідно п. 8 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, у разі якщо провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, та не було сплачено судовий збір і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк.

Враховуючи вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без розгляду.

Керуючись ч.ч. 11, 13 ст. 187, 257, 258, 260, 353-355 ЦПК України, суддя

п о с т а н о в и в:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - залишити без розгляду.

Роз`яснити позивачу право на повторне звернення до суду після усунення умов, що були підставою для залишення позовної заяви без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 15-денний строк з дня її проголошення (підписання). Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали суду.

Суддя Т.В. Богачова