Решение № 140487003, 09.10.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

м. Київ

09.10.2026Справа № 910/10476/26Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д., розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами справу №910/10476/26 за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» (03062, місто Київ, пр.Берестейський, будинок 65; код ЄДРПОУ 30115243) до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» (04053, місто Київ, вулиця Січових Стрільців, будинок 40; код ЄДРПОУ 20782312) про стягнення грошових коштів,

ОПИСОВА ЧАСТИНА

1. СУТЬ СПОРУ.

1.1. Позивачем пред`явлено позов про стягнення страхового відшкодування в порядку суброгації.

2. ОБСТАВИНИ СПРАВИ.

2.1. 09.07.2025 між ПрАТ «СГ «ТАС» (страховик) та ОСОБА_1 (страхувальник) укладено Договір комплексного страхування №FO-02607769, яким забезпечено транспортний засіб: Ford Focus, НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 .

2.2. 17.09.2025 за участі транспортного засобу з реєстраційним номером НОМЕР_3 та транспортного засобу за реєстраційним номером НОМЕР_4 сталась дорожньою-транспортна пригода.

2.3. 17.09.2025 ОСОБА_1 звернувся до ПрАТ «СГ «ТАС» із заявою про настання події.

2.4. Представником ПрАТ «СГ «ТАС» складено Акт огляду транспортного засобу (дефектна відомість) Ford Focus (д.р.н. НОМЕР_5 ).

2.5. 17.09.2025 ОСОБА_2 звернувся до ПрАТ «СГ «ТАС» із заявою про страхову виплату.

2.6. ПрАТ «СГ «ТАС» складено Страховий акт №27299/29/925 від 25.09.2025 щодо страхової виплати у розмірі 11663,89 грн на рахунок ОСОБА_2 .

2.7. Відповідно до платіжної інструкції №54758 від 26.09.2025 ПрАТ «СГ «ТАС» перерахувало на користь ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 11 663,89 грн.

2.8. ПрАТ «СГ «ТАС» звернулось до ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» із заявою №07874/9225 від 20.10.2025 про виплату страхового відшкодування у розмірі 11 663,89 грн.

2.9. Відповідно до платіжної інструкції №00153392 від 03.12.2025 ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» перерахувало на користь ПрАТ «СГ «ТАС» грошові кошти у розмірі 5002,38 грн.

3. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА.

3.1 Предметом даного позову є позовні вимоги про стягнення 4 061,51 грн недоплаченого страхового відшкодування, 215,35 грн інфляційних втрат, 68,10 грн 3% річних та 607,67 грн пені.

3.2. Юридичними підставами позову є статті 22, 512, 514, 526, 549, 993, 1166, 1191 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) та статті 29, 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

3.3. Фактичними підставами позову є бездіяльність відповідача щодо виплати страхового відшкодування у повному обсязі, у зв`язку із понесенням страхувальником позивача збитків з вини страхувальника відповідача.

3.4. Позивач обґрунтовує позов тим, що до нього перейшло право вимоги до відповідача, який відповідає за завдання майнової шкоди транспортному засобу, застрахованого позивачем.

4. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ВІДПОВІДАЧА.

4.1. Відповідач заперечує щодо позову та просить суд відмовити в його задоволенні.

4.2. Відповідач, заперечуючи позову, зазначає, що розмір збитків становить 8506,85 грн (відповідно до Висновку експерта № 129 з оцінки транспортного засобу від 22.11.2025) та підлягає зменшенню на суму франшизи 2 600,00 грн та суму податку на додану вартість 904,47 грн.

4.3. Визначений розмір страхової виплати - 5002,38 грн, бу сплачений на користь позивача, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

5. ІНШІ ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.

5.1. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.08.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі. Вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи у змішаній формі (паперовій та електронній).

5.2. Відповідно до частин 2, 3, 4 статті 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

6.1. З урахуванням предмету позовних вимог, їх юридичних та фактичних підстав, суд визначає, що перелік обставин, які є предметом доказування у справі, становлять обставини, від яких залежить відповідь на такі ключові питання:

- Чи набув позивач право вимоги до винної особи щодо відшкодування збитків?

- Чи підтверджено обставини, пов`язані із завдання майнової шкоди автомобілю, застрахованому позивачем?

- Чи наявне у відповідача зобов`язання щодо страхової виплати?

- Чи правомірно позивачем нараховано інфляційні витрати, 3% річних та пеню?

6.2. У відповідності до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно позивач має довести наявність обставин, що дають ствердну відповідь питання, а відповідач протилежне.

7. ВИСНОВОК СУДУ ПРО ПРАВО НА ВИМОГУ.

7.1. Відповідно до частини 1 статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

7.2. Пунктом 8 частини 2 статті 16 ЦК України визначено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

7.3. Згідно з частиною 1 статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

7.4. Відповідно до частини 2 статті 22 ЦК України збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

7.5. Статтею 993 ЦК України передбачено, що до страховика, який здійснив страхову виплату (відшкодування) за договором страхування майна, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхову виплату (відшкодування), має до особи, відповідальної за завдані збитки.

7.6. Зазначене корелюється із статтею 108 Закону України «Про страхування»: страховик, який здійснив страхову виплату за договором страхування майна, має право вимоги до особи, відповідальної за заподіяні збитки, у розмірі здійсненої страхової виплати та інших пов`язаних із нею фактичних витрат.

Якщо договором страхування майна не передбачено інше, до страховика, який здійснив страхову виплату, в межах такої виплати переходить право вимоги (суброгація), яке страхувальник або інша особа, визначена договором страхування або законом, що одержала страхову виплату, має до особи, відповідальної за заподіяні збитки.

7.7. З матеріалів справи вбачається, що позивач здійснив виплату страхового відшкодування на користь власника пошкодженого транспортного засобу внаслідок дорожньо-транспортної пригоди від 17.09.2025, а відповідно до позивача перейшло в межах суми виплати 11 663,89 грн право вимоги до особи, яка відповідальна за заподіяні збитки.

8. ВИСНОВОК СУДУ ПРО ВИКОНАННЯ ЗОБОВ`ЯЗАННЯ З ВИПЛАТИ СТРАХОВОГО ВІДШКОДУВАННЯ.

8.1. Частиною 1 статті 1166 ЦК України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

8.2. Відповідно до частини 1 статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

8.3. Частиною 2 статті 1187 ЦК України визначено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

8.4. Позивачем надано Електронний європротокол № E746141E7A44D від 17 вересня 2025 15:42:00, який дозволяє встановити обставини дорожньо-транспортної пригоди, а саме:

- дата і час події: 17 вересня 2025 14:55:00;

- GPS координати оформлення протоколу визначені пристроєм автоматично: широта: 48,442135474; довгота: 22,732139970;

- координати ДТП обрані користувачем на мапі: широта: 48,441881588; довгота: 22,730841636;

- учасники ДТП: ОСОБА_1 за кермом транспортного засобу з д.н.з. НОМЕР_3 ; ОСОБА_3 за кермом транспортного засобу з д.н.з. НОМЕР_4 ;

- транспортний засіб з д.н.з. НОМЕР_3 та транспортний засіб з д.н.з. НОМЕР_4 зіштовхнулись, рухаючись в попутному напрямку (відповідно до схеми ДТП) або здійснюючи поворот праворуч (відповідно до опису ДТП).

8.5. Отже, з наданого документа та доданих до нього фотографій можна підтвердити обставину того, що транспортний засіб з д.н.з. НОМЕР_3 , керований ОСОБА_1 , та транспортний засіб з д.н.з. НОМЕР_4 , керований ОСОБА_3 , зіштовхнулись між собою, що призвело до механічних пошкоджень передньої частини транспортного засобу з д.н.з. НОМЕР_3 та задньої частини транспортного засобу з д.н.з. НОМЕР_3 .

8.6. З характеру механічних пошкоджень та зображення схеми ДТП вбачається, що транспортний засіб з д.н.з. НОМЕР_4 здійснив зіткнення з задньою частинною транспортного засобу з д.н.з. НОМЕР_3 , що призвело до пошкоджень обох транспортних засобів.

8.7. Водночас в Електронному європротоколі № E746141E7A44D від 17 вересня 2025 15:42:00 відсутня інформація щодо визнання вини одним із учасників ДТП або спільної вини обох учасників.

8.8. Також відсутні докази складання адміністративного протоколу та розгляду його повноважним судом.

8.9. Суд зазначає, що при розгляді в межах господарської юрисдикції встановлюються обставини ДТП (час, місце, учасники ДТП, рух транспортних засобів, наявність механічних пошкоджень тощо), однак господарський суд не може встановлювати вину учасника/учасників ДТП у порушенні Правил дорожнього руху та законодавства в частині адміністративного правопорушення, оскільки такі порушення встановлюються в межах адміністративної юрисдикції.

8.10. ПрАТ «СГ «ТАС», враховуючи обставини ДТП, вирішило, що пошкодження транспортного засобу з д.н.з. НОМЕР_3 сталося з вини водія транспортного засобу з д.н.з. НОМЕР_4 , а тому звернулось за виплатою страхового відшкодування до ПрАТ «СК «ПЗУ Україна», як страховика цивільно-правової відповідальності власника транспортного засобу Volkswagen Golf, д.н.з. НОМЕР_4 (відповідно до поліса ЕР № 225505800).

8.11. У свою чергу ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» не оспорювало наявність підстав для виплати страхового відшкодування та здійснило страхову виплату на суму 5 002,38 грн.

8.12. Суд зазначає, що дії страховика ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» у правовідносинах, пов`язаних із ДТП від 17 вересня 2025, не впливають на обсяг прав та обов`язків фізичної особи ОСОБА_3 в межах публічних правовідносин, зокрема щодо визнання його вини у вчиненні правопорушень, визначених Кодексом України про адміністративні правопорушення, або порушень Правил дорожнього руху України.

8.13. З 2005 по 2025 був чинний Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-IV, а з 1 січня 2025 року був введений в дію Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» 3720-IX.

8.14. Однак, частиною 6 Розділу VI. Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» 3720-IX визначено, зокрема:

Договори обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що укладені та набрали чинності до введення в дію цього Закону, продовжують діяти на умовах, що були чинними на день набрання чинності такими договорами.

На договори обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, що укладені після набрання чинності цим Законом та набирають чинності після введення в дію цього Закону, поширюються вимоги цього Закону.

Дія положень цього Закону поширюється виключно на страхові випадки, які настали за договорами страхування, що набрали чинності після введення в дію цього Закону. Жодне положення цього Закону не може збільшувати будь-які зобов`язання за будь-якими випадками, що мають ознаки страхових випадків за договорами страхування цивільно-правової відповідальності, укладеними відповідно до Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., № 1, ст. 1 із наступними змінами).

8.15. З поліса EP № 225505800 вбачається, що договір між страховиком та страхувальником укладено у 2024 році, а тому для спірних правовідносин застосовуються приписи Закону № 1961-IV.

8.16. Статтею 29 Закону № 1961-IV визначено, що у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

8.17. Спір між позивачем та відповідачем зводиться до визначення розміру страхової виплати.

8.18. Позивачем не підтвердження розміру збитків надано Страховий акт №27299/29/925 від 25.09.2025, ремонтну калькуляцію № 92526237 23.09.2025 та Акт огляду від 18.09.2025.

8.19. Суд, оцінюючи надані докази, враховує, що надані документи складені самим позивачем (представниками позивача); відсутні докази того, що оцінка вартості ремонту (розміру збитків) здійснена особою, яка володіє відповідною компетенцією для здійснення визначення розміру відновлювального ремонту/розміру збитків.

8.20. Водночас відповідач визначає вартість відновлювального ремонту на підставі Висновку експерта №129 від 22.11.2025 з оцінки транспортного засобу, складений судовим експертом Терентьєвим Леонідом Івановичем (діє на підставі: Свідоцтво судового експерта-автотоварознавця № 664 Міністерства юстиції України).

8.21. Позивач визначає розмір відновлювального ремонту у розмірі 11 663,89 грн, водночас Висновком експерта №129 від 22.11.2025 встановлено: сума матеріальних збитків (без урахування ВТВ) з урахуванням ПДВ на запасні частини та матеріали, яка визначена на підставі умов проведення дослідження та наданих вихідних даних замовником дослідження, завданих власнику автомобіля FORD FOCUS, державний реєстраційний № НОМЕР_3 , станом на дату оцінки 17.09.2025 року, могла становити: 8 506,85 грн.

8.22. Позивачем надано зауваження щодо Висновку експерта №129 від 22.11.2025 в частині неправомірного нарахування «компенсації вигоди від фарбування» (25%), однак позивачем не надано іншого висновку (документу, складеного компетентним спеціалістом/експертом), який підтверджує сумніви позивача в правильності Висновку експерта №129 від 22.11.2025.

8.23. Враховуючи наведене та вірогідність доказів, суд дійшов висновку про те, що розмір матеріальних збитків становить 8 506,85 грн.

8.24. Пунктом 36.1 статті 36 Закону №1961-IV визначено, що страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

8.25. Відповідно до пункту 36.2 статті 36 Закону №1961-IV страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний:

у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.

8.26. Позивачем здійснено страхову виплату безпосередньо потерпілій особі (власнику транспортного засобу з д.н.з. НОМЕР_3 ), а тому оцінений розмір шкоди повинен зменшуватися на суму визначеного до законодавства податку на додану вартість (20%).

8.27. Позивач заперечує щодо зменшення розміру виплати на суму ПДВ, а саме: у даній справі виплата стягується на користь страховика (позивача), який виплатив повну вартість ремонту за договором добровільного майнового страхування (КАСКО) і до якого перейшло право вимоги в порядку суброгації (стаття 993 ЦК України, стаття 27 Закону України «Про страхування»).

8.28. Вказані заперечення позивача є необґрунтовані, оскільки позивач у даних правовідносинах виступає як особа, яка замінила потерпілу особу - отримала права та обов`язки потерпілої особи в межах виплаченого страхового відшкодування, а не як суб`єкт господарської діяльності, що здійснює відновлювальний ремонту транспортного засобу.

8.29. Відповідно до сталих правових висновків КГС ВС та норм Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», сума ПДВ не підлягає виплаті у складі страхового відшкодування і загальний розмір виплати зменшується на суму ПДВ у разі, якщо: виплата страхового відшкодування здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (або її представника), а не на рахунок станції технічного обслуговування (СТО), яка є платником ПДВ.

8.30. Відповідач, здійснюючи страхову виплату, зменшив розмір виплати на суму ПДВ у розмірі 904,47 грн, що є правомірним, враховуючи приписи пункту 36.2 статті 36 Закону №1961-IV та обставини виплати страхового відшкодування позивачем.

8.31. Також відповідачем зменшено страхову виплату на розмір франшизи, яка за полісом ЕР № 225505800 становить 2600,00 грн. Вказане зменшення відповідає статті 12 Закону №1961-IV.

8.32. Отже, розмір страхової виплати повинен становити 5 002,38 грн, водночас відповідачем виконано своє зобов`язання щодо виплати вказаної суми позивачу, що підтверджується платіжною інструкцією № 00153392 від 03.12.2025.

8.33. Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про те, що відповідач виконав зобов`язання перед позивачем в частині страхової виплати за страховим випадком від 17.09.2025.

9. ВИСНОВОК СУДУ ПРО ВІДСУТНІСТЬ ПІДСТАВ ДЛЯ СТЯГНЕННЯ 3% РІЧНИХ, ІНФЛЯЦІЙНИХ ВТРАТ ТА ПЕНІ.

9.1 Позивачем, у зв`язку із простроченням виконання відповідачем зобов`язання щодо виплати страхового відшкодування у розмірі 4 061,51 грн, нараховано за період з 29.01.2026 до 20.08.2026: 3% річних у розмірі 68,10 грн, інфляційних втрат у розмірі 215,35 грн та пеню у розмірі 607,67 грн.

9.2. Суд зазначає, що інфляційні втрати, 3% річних та пеня нараховуються на суму простроченого грошового зобов`язання, однак судом не встановлено, що відповідач не прострочував виконання грошового зобов`язання на суму 4 061,51 грн, а тому вказані позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

10. ВИСНОВОК СУДУ ПРО ВІДМОВУ У ЗАДОВОЛЕННІ ПОЗОВУ.

10.1. Відповідно до частини 1 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

10.2. Частиною 3 статті 13 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

10.3. Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

10.4. Відповідно до частини 1 статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

10.5. Частиною 1 статті 77 ГПК України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

10.6. Відповідно до частини 1 статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

10.7. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частина 1 статті 86 ГПК України).

10.8. Враховуючи наведене та встановленні обставини, суд дійшов висновку про те, що позов не підлягає задоволенню.

10. СУДОВІ ВИТРАТИ.

11.1. Відповідно до приписів статті 129 ГПК України судові витрати, зокрема витрати зі сплати судового збору, покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 20, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

У позові відмовити повністю.

Судові витрати покласти на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 09.10.2026

Суддя Ігор Курдельчук