Постановление суда № 140486570, 08.10.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

08.10.2026м. ДніпроСправа № 904/3602/26

за позовом позивача-1 Фізичної особи-підприємця Шевчука Олександра Івановича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )

позивача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоспецтранс-КР" (50023, Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Залізничників, будинок 33/1; ідентифікаційний код 41875763)

позивача-3 Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремавто-КР" (50093, Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Лісового, будинок 6, квартира 15; ідентифікаційний код 42856076)

до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Промспецбуд" (88000, Закарпатська область, Ужгородський район, місто Ужгород, вулиця Острівна, будинок 2; ідентифікаційний код 32098010)

відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Промспецбуд-Інвест" (50026, Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Збагачувальна, будинок 1Б; ідентифікаційний код 44327645)

про визнання договору недійсним та скасування державної реєстрації права власності

Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Іванова Т.В.,розглянувши без участі (виклику) представників сторін заяву представника відповідача-2 - Прохорова О.О. (вх. суду №48529/26 від 05.10.2026) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції,

ВСТАНОВИВ:

05.10.2026 до Господарського суду Дніпропетровської області за допомогою системи "Електронний суд" від представника відповідача-2 надійшла заява (вх. суду №48529/26 від 05.10.2026) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, відповідно до якої представник відповідача-2 просить: - дозволити представнику відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Промспецбуд-Інвест", адвокату Прохорову О.О., приймати участь в судовому засіданні, призначеному на 06.10.2026 о 12:45 год. і наступних судових засіданнях у даній справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Розглянувши подану представником відповідача-2 заяву, господарський суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 07.09.2026 року заяву представника відповідача-2 - адвоката Прохорова Олександра Олександровича (вх. суду №42291/26 від 31.08.2026) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, з урахуванням заяви (вх. суду №43560/26 від 07.09.2026) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції - задоволено. Постановлено судове засідання, яке призначене на 08.09.2026 об 11:40 год., а також всі наступні судові засідання, які будуть призначатися судом у даній справі, - проводити в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів за участю представника відповідача-2 - адвоката Прохорова Олександра Олександровича.

Частиною 1 статті 42 Господарського процесуального кодексу України визначено, що учасники справи мають право, зокрема, подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Як встановлено судом, представником відповідача-2 Прохоровим О.О. 05.10.2026 було повторно подане клопотання за аналогічним змістом з проханням про надання можливості представнику прийняти участь у судовому засіданні, призначеному на 06.10.2026 о 12:45 год., та у всіх наступних судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Відповідно до частини 10 статті 11 Господарського процесуального кодексу України якщо спірні відносини не врегульовані законом і відсутній звичай ділового обороту, який може бути до них застосований, суд застосовує закон, що регулює подібні відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - виходить із загальних засад і змісту законодавства (аналогія права).

В постанові від 08.06.2022 у справі № 2-591/11 (провадження № 14-31цс21) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що інститут аналогії закону і аналогії права первісно був доктринально обґрунтований і застосовувався судами задовго до часткового відображення цього інституту в законодавстві.

Необхідність інституту аналогії (аналогії закону та аналогії права) випливає з того, що закон призначений для його застосування в невизначеному майбутньому, але законодавець, встановлюючи регулювання, не може охопити всі життєві ситуації, які можуть виникнути. Крім того, життя перебуває у постійному русі, змінюється і розвивається, внаслідок чого виникають нові життєві ситуації, які законодавець не міг передбачити під час ухвалення закону.

Суд застосовує аналогію закону і аналогію права тоді, коли на переконання суду певні відносини мають бути врегульовані, але законодавство такого регулювання не містить, внаслідок чого наявна прогалина в законодавчому регулюванні.

Зазначені висновки стосуються як матеріального, так і процесуального права. Велика Палата Верховного Суду неодноразово застосовувала аналогію у процесуальному праві, зокрема у постановах від 26 червня 2019 року у справі №905/1956/15, від 27 листопада 2019 року у справі №629/847/15-к, від 16 червня 2020 року у справі №922/4519/14, від 13 січня 2021 року у справі №0306/7567/12, від 28 вересня 2021 року у справі №761/45721/16-ц.

Саме застосування аналогії у процесуальному праві в певних випадках дає змогу ухвалити справедливе рішення. Наприклад, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі №905/1956/15 застосування аналогії дозволило замінити одного відповідача двома, що і забезпечило справедливість постанови.

Тому відсутність у процесуальних кодексах положень про процесуальну аналогію не є перешкодою для застосування такої аналогії.

Враховуючи вищевикладене, а також відсутність процесуальної норми, яка б врегульовувала процесуальні наслідки вирішення судом питання щодо заяви про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, в той час як судом вже було розглянуто аналогічну за змістом заяву та винесено ухвалу суду від 07.09.2026, суд застосовує до спірних правовідносин процесуальну аналогію, а саме: положення пункту 3 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України, оскільки в матеріалах справи, що розглядається, є інша процесуальна заява про той самий предмет і з тих самих підстав.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про залишення без розгляду клопотання відповідача-2 (вх. суду №48529/26 від 05.10.2026) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, оскільки судом вже було розглянуто аналогічну за змістом заяву та винесено ухвалу суду від 07.09.2026 про допущення представника відповідача-2 Прохорова О.О. до участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції у всіх наступних судових засіданнях, які будуть призначатися судом у даній справі.

Керуючись статтями 43, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву представника відповідача-2 - адвоката Прохорова Олександра Олександровича (вх. суду №48529/26 від 05.10.2026) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 08.10.2026 та може бути оскаржена, в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

СуддяТ.В. Іванова