Єдиний державний реєстр судових рішень Єдиний унікальний номер 205/13261/26
Номер провадження 2-о/205/307/26
УХВАЛА
про залишення позовної заяви без руху
02 жовтня 2026 року м. Дніпро
Суддя Новокодацького районного суду міста Дніпра Дорошенко Г.В., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про усиновлення повнолітньої особи,
В С Т А Н О В И В:
28.09.2026 року до Новокодацького районного суду міста Дніпра звернулася ОСОБА_1 з заявою про встановлення її матір`ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та зобов`язання внести відповідні зміни до актового запису про народження останньої.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.09.2026 року, цивільну справу №205/13261/26, провадження №2-о/205/307/26, було розподілено головуючому судді Дорошенко Г.В. та передано судді канцелярією суду 29.09.2026 року.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про усиновлення.
Згідно з ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі за вказаною заявою, суддя дійшов висновку, що таку заяву слід залишити без руху, оскільки її подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 310 ЦПК України заява про усиновлення дитини або повнолітньої особи, яка не має матері, батька або була позбавлена їхнього піклування, подається до суду за місцем їх проживання.
Відповідно до ч. 1 ст. 311 ЦПК України заява про усиновлення дитини повинна містити найменування суду, до якого подається заява, ім`я заявника, його місце проживання, а також прізвище, ім`я, по батькові, вік усиновлюваної дитини, її місце проживання, відомості про стан її здоров`я, а також інші передбачені законом відомості.
Частиною шостою статті 311 ЦПК України встановлено, що заява про усиновлення повнолітньої особи повинна містити відомості, зазначені у частині першій цієї статті, а також дані про відсутність матері, батька або позбавлення піклування. До заяви мають бути додані документи, зазначені у пункті 1 частини другої цієї статті, а також згода особи на усиновлення.
Однак подана ОСОБА_1 заява зазначеним вимогам не відповідає.
Насамперед, заявник звернулася до суду у формі «позовної заяви», визначила себе «позивачем» та сформулювала вимоги як позовні.
Разом з тим, справа про усиновлення повнолітньої особи розглядається в порядку окремого провадження, у зв`язку з чим ОСОБА_1 має бути зазначена як заявник, а особи, прав та інтересів яких може стосуватись розгляд справи, - як заінтересовані особи.
Отже, заявнику необхідно подати заяву у відповідності до процесуальної форми окремого провадження та привести її зміст і прохальну частину у відповідність до предмета справи про усиновлення.
Крім того, заява не містить усіх відомостей, передбачених частиною першою та частиною шостою статті 311 ЦПК України. Зокрема, заявником не зазначено місце проживання заявника та ОСОБА_3 , відомості про стан її здоров`я, а також належним чином не викладено обставини щодо відсутності матері та батька повнолітньої особи або позбавлення її батьківського піклування. З огляду на зазначене, заявнику необхідно доповнити заяву відповідними відомостями та викласти обставини, що мають значення для вирішення питання про усиновлення повнолітньої особи.
Крім того, до заяви додано фотографії та подяку, однак дані докази наявні лише в одному примірнику, тому відповідно до вимог ч. 1 ст. 177 ЦПК України та ч.9 ст.83 ЦПК заявникові необхідно надати всі додатки до заяви для інших учасників.
Також, заявник посилається як на правову підставу на ч. 2 статті 211 Сімейного кодексу України, хоча положення щодо можливості усиновлення повнолітньої особи містяться у статті 208 Сімейного кодексу України, тоді як стаття 211 цього Кодексу визначає вимоги до осіб, які можуть бути усиновлювачами, зокрема щодо різниці у віці.
Водночас суд звертає увагу заявника, що відповідно до ч. 2 ст. 211 Сімейного кодексу України у разі усиновлення повнолітньої особи різниця у віці між усиновлювачем та усиновлюваною особою не може бути меншою ніж 18 років.
Зі змісту поданої заяви вбачається, що ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , а ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_3 . Отже, зазначена у заяві різниця у віці становить менше 18 років.
Ця обставина не визначається судом на цій стадії як недолік форми та змісту заяви, який може бути усунутий шляхом подання додаткових документів, однак заявнику необхідно врахувати зазначену пряму норму при обґрунтуванні правових підстав заявленого усиновлення.
Водночас прохальна частина заяви не відповідає природі справи про усиновлення.
Заявник ОСОБА_1 у своїй заяві звертається до суду з проханням: «Установити, що ОСОБА_1 є матір`ю (усиновлювачем) ОСОБА_3 ».
Проте предметом розгляду справи є не встановлення факту материнства заявника, а усиновлення повнолітньої особи. Згідно зі статтею 255 ЦПК України за результатами розгляду заяви про усиновлення суд ухвалює рішення, а у разі задоволення заяви зазначає у резолютивній частині рішення про усиновлення дитини або повнолітньої особи заявником. За клопотанням заявника суд вирішує питання, зокрема, про запис усиновлювачів батьками.
При цьому заявником не залучено у якості заінтересованої особи орган державної реєстрації актів цивільного стану, а також не заявлено вимогу щодо внесення відповідних змін до актового запису про народження.
З огляду на викладене, заявнику необхідно привести прохальну частину заяви у відповідність до предмета справи про усиновлення повнолітньої особи, чітко визначивши вимогу щодо усиновлення та правові наслідки, яких він просить досягти, у тому числі щодо запису заявника батьком (матір`ю) усиновленої особи та внесення відповідних змін до актового запису про її народження.
Окрім цього, відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду,- у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» визначено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2026 року становить 3328 гривень.
Згідно з п.1 ч.1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання фізичною особою заяви у справах окремого провадження справляється судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 грн.
Зі змісту заяви вбачається, що на вимогу п. 9 ч. 3 ст. 175 ЦПК України попередній розрахунок судових витрат, які заявник поніс і очікує понести у зв`язку з розглядом даної справи складається із суми судового збору. Разом з цим, позивачем до заяви не додано докази сплати судового збору або докази звільнення його від сплати судового збору.
Таким чином, позивачем має бути сплачено судовий збір в розмірі 665,60 грн за реквізитами Новокодацького районного суду міста Дніпра, а саме: отримувач коштів ГУК у Дн-кiй обл/Нов.р/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37988155, банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача UA898999980313111206000004633, код класифікації доходів бюджету 22030101; Призначення платежу 101 __(реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за заявою ___ (ПІБ), Новокодацький районний суд міста Дніпра, та надати суду докази сплати судового збору, або надати докази звільнення від сплати судового збору.
Частиною 1 статті 185 ЦПК України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, передбачених ст.ст.175,177 ЦПК України, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення позовної заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків.
З огляду на наведене, доходжу до висновку про необхідність залишення без руху даної заяви з наданням стороні заявника строку для усунення зазначених недоліків.
Керуючись ст.ст.175,177,185 ЦПК України, суддя,
П О С Т А Н О В И В:
Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про усиновлення повнолітньої особи залишити без руху.
Надати заявнику п`ятиденний строк з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків, вказаних у мотивувальній частині ухвали.
Роз`яснити, що у разі не усунення недоліків заяви у строк, встановлений судом, заява буде вважатися неподаною і повернеться заявнику.
Копію ухвали надіслати заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Г.В. Дорошенко
Судебное решение № 140486320, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська было принято 02.10.2026. Форма судопроизводства - Гражданское, форма решения – Постановление суда. На этой странице вы сможете найти ключевые сведения об этом судебном решении. Мы предлагаем удобный и быстрый доступ к текущим судебным решениям, чтобы вы могли быть в курсе недавних судебных прецедентов. Наша база данных включает полный спектр необходимой информации, позволяя вам удобно находить ключевые сведения.
то решение относится к делу № 205/13261/26. Фирмы, указанные в тексте настоящего судебного документа: